Вирок від 25 серпня 2026 р. у справі №156/304/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/304/26

Провадження № 1-кп/156/73/26

ВИРОК

Іменем України

26 серпня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області:

під головуванням судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2026 за №12026030520000062, про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Павлівка Іваничівського району Волинської області, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця, розлученого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 08.06.2015 (справа № 156/310/15-к) за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки, звільненого 08.05.2018 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк покарання 1 рік 10 днів позбавлення волі, строк погашення судимості за яким перервано вчиненням нового кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, за яке засуджений вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 02.02.2024 (справа № 156/125/24) до покарання у виді 80 годин громадських робіт, яке відбув 09.05.2024,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.382 КК України, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до постанови Нововолинського міського суду Волинської області від 05.03.2025 у справі № 165/231/25, яка набрала законної сили 18.03.2025, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Також відповідно до постанови Іваничівського районного суду Волинської області від 19.03.2025 у справі № 156/221/25, яка набрала законної сили 01.04.2025, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Крім цього, відповідно до постанови Іваничівського районного суду Волинської області від 14.10.2025 у справі № 156/1154/25, яка набрала законної сили 27.10.2025, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 2000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки, а також у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк п`ять років. На підставі ст. 36 КУпАП накладено на ОСОБА_4 стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП та остаточно призначено ОСОБА_4 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки. На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП приєднано невідбуту частину покарання за постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 19.03.2025 року у справі № 156/221/25 та остаточно призначено ОСОБА_4 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки 11 (одинадцять) місяців та 17 днів, без оплатного вилучення та без консфіскації транспортного засобу.

Однак, ОСОБА_4 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконувати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжував керувати транспортними засобами, чим ухилився від виконання вищевказаної постанови.

Так, всупереч вказаних рішень суду, 02 лютого 2026 року о 20 год 59 хв ОСОБА_4 керував автомобілем марки «Volkswagen» моделі «Passat» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та рухався по вулиці Шкільній села Павлівка Володимирського району Волинської області, де був зупинений працівниками наряду ГРПП СПД № 2 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області «Проект-11» лейтенантом поліції ОСОБА_6 та старшим сержантом поліції ОСОБА_7 , які перебували на добовому чергуванні СПД № 2 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, на яке заступили 02.02.2026.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого діяння визнав повністю. Показав, що займається перепродажем автомобілів, це був його основний дохід. У вечірній час доби 02.02.2026 йому зателефонувала невідома особа та попросила показати авто на АЗС, на що він погодився, однак по дорозі був зупинений нарядом поліції. Він знав, про те, що був позбавлений права керування транспортним засобом, протиправність своїх дій усвідомлює, у вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють фактичних обставин справи, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, та судовий розгляд було проведено із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.

З`ясувавши обставини справи, суд прийшов до висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 органами досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 382 КК України.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями, що виразились в умисному невиконанні рішень суду, які набрали законної сили, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення (злочину) та особу винного у їх сукупності, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин справи.

Так, суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин, передбачений ч.1 ст.382 КК України (ст.12 КК України).

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд відносить щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому є рецидив злочинів.

Суд враховує також те, що обвинувачений в цілому позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є військовослужбовцем та проходить службу у Збройних Силах України, на диспансерному обліку в нарколога та психіатра не перебуває, здійснив добровільний внесок на користь благодійного фонду «Lubart Foundation» у розмірі 2000,00 грн.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання, та дані про особу обвинуваченого, який захищає Батьківщину в лавах ЗСУ, суд, незважаючи на наявність обтяжуючої обставини (рецидиву злочинів), приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільства.

Враховуючи сукупність вказаних обставин, суд вважає за необхідне й достатнє призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу в розмірі 550 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На переконання суду, саме таке покарання буде справедливим, співмірним вчиненому та сприятиме меті покарання, передбаченій ст. 50 КК України.

Запобіжні заходи щодо ОСОБА_4 під час досудового розслідування не застосовувались.

Цивільний позов не заявлено, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Арешт, накладений ухвалою Нововолинського міського суду від 11.02.2026 (справа №165/340/26), на вилучене в ході огляду місяця події 02.02.2026 майно, підлягає скасуванню.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.382 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу в розмірі 550 (п`ятсот п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 9 350 (дев`ять тисяч триста п`ятдесят) гривень.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Нововолинського міського суду від 11.02.2026 (справа №165/340/26) на вилучене майно, а саме, автомобіль марки «Volkswagen», моделі «Passat», р.н. НОМЕР_1 , який поміщено для зберігання на спеціальний майданчик тимчасово затриманих транспортних засобів ЦЗ ГУ НП у Волинській області, що за адресою: Волинська обл., Володимирський р-н, сел. Іваничі, вул. Перемоги, (кадастровий номер 0721155100:00:016:0200).

Речові докази: автомобіль марки «Volkswagen», моделі «Passat», р.н. НОМЕР_1 , -повернути законному володільцю ОСОБА_4 ; DVD-диск з відеозаписами від 02.02.2026 з нагрудних відеокамер поліцейських (бодікамер) та з відеореєстратора службового автомобіля, залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1