Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №156/703/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/703/26

Провадження № 2/156/556/26

Рядок статзвіту № 68

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 серпня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Комзюк Н.Н.,

за участю секретаря Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Іваничівського районного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_2 , у якому, з урахуванням уточнень, просить:

- розірвати шлюб, зареєстрований 20 лютого 2024 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління юстиції, актовий запис № 89;

- стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше мінімального гарантованого розміру, до досягнення дитиною повноліття;

- відновити її дошлюбне прізвище.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.02.2024 між сторонами укладено шлюб. Від цього шлюбу у них народилась дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 20.07.2025 сторони проживають окремо, спільне господарство не ведеться, шлюб носить формальний характер. Подальше спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. Дитина проживає з матір`ю та перебуває на її повному утриманні. Відповідач у добровільному порядку не надає відповідної допомоги на утримання дитини. Спору щодо поділу майна між сторонами немає.

Позивач подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала.

Відповідач, будучи повідомленим про розгляд справи належним чином, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній матеріалів та доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_1 сторони зареєстрували шлюб 20.02.2024 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №89.

Сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Зі змісту позову слідує, що спільне життя з відповідачем не склалось, сторони проживають окремо, спільне господарство не ведеться, шлюб існує лише формально.

Згідно з положеннями ст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

При вирішенні питання про розірвання шлюбу суд виходить з того, що добровільність шлюбу - це одна з основних його засад. Шлюб – це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка (ст. 24 СК України). Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (ст. 104 СК України). Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Судовим розглядом об`єктивно встановлено, що подальше спільне життя із збереженням шлюбу суперечить інтересам позивача, що має істотне значення, а тому укладений між сторонами шлюб підлягає розірванню.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивач просила відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

При вирішенні питання щодо стягнення аліментів суд враховує наступне.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Згідно з вимогами ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 СК України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Судом встановлено, що дитина проживає з матір`ю (позивачем), яка зазначає, що витрати на утримання доньки несе вона, а відповідач не надає належної допомоги. Відзив на позовну заяву не надходив, доводи позивача не спростовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач просить стягувати з відповідача аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу).

Положеннями Цивільного процесуального кодексу визначено, що аліменти у розмірі 1/4 частини доходів можуть бути стягнуті судом у порядку наказного (безспірного) провадження, що є фактичним законодавчим визначенням оптимального і звичайно прийнятого розміру аліментів на одну дитину.

При визначенні розміру аліментів суд враховує, що дитина проживає із матір`ю, відповідач є працездатного віку, відомості про його непрацездатність чи наявність у нього на утриманні інших осіб відсутні. Також суд враховує право дітей на достатній рівень життя та обов`язок обох батьків утримувати своїх дітей, а тому вважає, що із відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на місяць, починаючи з дати пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів у такому розмірі відповідатиме вимогам закону, інтересам дитини та не порушить прав сторін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Позовна заява подана до суду 16.06.2026, тому аліменти присуджуються саме з цієї дати.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп., оскільки позивач при подачі позову про стягнення аліментів звільнена від його сплати. Також, на підставі положень ст. 141 ЦПК України, суд покладає на відповідача сплачений позивачем за вимогу про розірвання шлюбу судовий збір у сумі 1331 грн 20 коп.

Керуючись ст.ст. 24, 80, 84, 112, 115, 180-183 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 19, 81, 141, 247, 258-260, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 20.02.2024 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 89, розірвати.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на місяць, щомісячно, починаючи з 16.06.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331 грн 20 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за позовну вимогу про стягнення аліментів у розмірі 1331 грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Згідно вимог п.4 ч.5 ст. 265 ЦПК України:

позивач - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп – НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп – НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.Н. Комзюк