Вирок від 25 серпня 2026 р. у справі №154/2241/26 — Володимирський міський суд Волинської області

Копія

154/2241/26

1-кп/154/616/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимирського міського суду кримінальне провадження № 12025030510000918 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Львівської області м. Соснівка, жителя АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, неодруженого, громадянина України, українця, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

в с т а н о в и в:

Відповідно до постанови Володимирського міського суду Волинської області від 05 листопада 2025 року у справі № 154/3396/25, яка набрала законної сили 15 грудня 2025 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 48000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.

Однак 31 грудня 2025 року о 11 год 20 хв., ОСОБА_4 , будучи обізнаним, що він позбавлений права керування транспортними засобами та зобов`язаний виконувати вищевказане рішення суду, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, маючи реальну можливість виконати дану судову постанову, з метою її невиконання, умисно керував по автодорозі Т-0302 поблизу села Зимне, Володимирського району, Волинської області автомобілем марки «ВАЗ 2101» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , де був виявлений та зупинений працівниками поліції на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, просив суворо не карати.

Оскільки фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, учасники судового провадження не заперечують щодо визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, з`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження фактичних обставин справи, немаючи сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч. 3,4 ст. 349 КПК України, суд приходить до висновку, що дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом обвинуваченого, дослідити дані у справі, що характеризують його особу.

Учасникам судового провадження роз”яснено, що вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили є доведеною та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 382 КК України.

Обставинами, що пом”якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує пом”якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставини, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який не судимий, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, а тому суд дійшов висновку про призначення покарання у виді штрафу, що буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню вчиненню ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Судові витрати відсутні.

Скасувати арешт майна.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.

Речові докази - оптичний диск - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Володимирського міфського суду Волинської області від 05.01.2026.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий:/підпис/

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя ОСОБА_1