Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №521/8431/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/8431/26

Номер провадження № 2/521/6440/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді – Громіка Д.Д.,

при секретарі – Котигорох Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,–

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Споживчий центр» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) № 06.02.2024-100000109 від 06.02.2024 року та Заявку № 06.02.2024-100000109 від 06.02.2024 року, відповідно до умов якої відповідач отримала у кредит грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом за ставкою 2% за 1 один день протягом строку кредиту, терміном на 42 дні. Вказаний договір було укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатору. Відповідач, підписуючи заявку, підтвердила, що така є невід`ємною частиною пропозиції по укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 06.02.2024 року за посиланням https://sgroshi.com.ia//fag/ згідно ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію». Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: в період сплати, позичальник повинен надавати грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, а також інші витрати згідно Умов. Однак, ОСОБА_1 взятого на себе зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим станом на день звернення із позовом має заборгованість в розмірі 19800, 00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000,00 грн. та процентів в розмірі 9800,00 грн. Оскільки відповідач у порушення зазначених норм закону та умов договору зобов`язання за договором кредиту не виконала, просить суд задовольнити позов та винести рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 19800,00 грн., сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2662,40 грн., а також витрати пов`язані з поштовим відправленням відповідачу позовної заяви з додатками у розмір 112,98 грн.

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.05.2026 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

25 червня 2026 року на адресу суду від представника відповідачки надійшов відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги відповідачка Відповідачка не визнає та категорично заперечує факт укладення кредитного договору № 06.02.2024-100000109 від 06.02.2024 р. із ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та наголошує, що жодних грошових коштів від позивача не отримувала. У ніч на 06.02.2024 року невстановленими особами за допомогою незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, заволоділи її грошовими коштами, які знаходились на банківській карті АТ «А-БАНК». Факт несанкціонованого втручання в систему банкінгу додатково підтверджується офіційною випискою по картковому рахунку Відповідача в АТ «А-БАНК». Внаслідок протиправних дій шахраїв з її рахунку було списано кошти в розмірі 3 243,63 грн. Цього ж дня, як тільки ОСОБА_1 виявила списання коштів, одразу ж зв`язалася з працівниками АТ «А-БАНК» та повідомила про шахрайські дії з її картковими рахунками. Працівники банку запевнили клієнтку, що це дійсно шахрайські дії, банк неодмінно розбереться з даним випадком та кошти обов`язково будуть повернуті на рахунки, також повідомили про необхідність звернення до правоохоронних органів з відповідною заявою. Так, в наступному ОСОБА_1 , керуючись вказівками працівників Банку, звернулася до правоохоронних органів та 16.06.2026 відділом поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області до ЄРДР було внесено відповідні відомості про відкриття кримінального провадження № 12026162470000793, за ч.4 ст.190 КК України.

30 червня 2026 року Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси у АТ «ПУМБ» було витребувано інформацію щодо банківського рахунку № НОМЕР_1 .

17 липня 2026 р. на адресу суду надійшла від АТ «ПУМБ» надійшла витребувана судом інформація.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше і, з урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Вимогами ч. 2 ст. 207 ЦК України, встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електрону комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно з ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом позову кредитний договір підписано електронним підписом ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору ( п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

До матеріалів справи долучено копію договору № 06.02.2024-100000109 укладеного, як стверджує позивач, 06.02.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР». Проте, аналізуючи обставини даного спору та надані суду докази, суд доходить висновку, що представником позивача не надано доказів укладення договору з ОСОБА_1 , а саме: не додано довідки про ідентифікацію відповідача, оскільки договір підписано електронним підписом, відтвореним шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора. А також, взагалі відсутні докази отримання відповідачем коштів за цим договором, що суперечить положенням ст. 1046 ЦК України, відповідно до якої договір позики є укладеним з моменту передання грошей. Будь-яких належних доказів на підтвердження безготівкових перерахувань коштів на платіжні банківські картки ОСОБА_1 , як передбачено умовами кредитних договорів, позивачем не надано.

Натомість, на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, АТ «ПУМБ» направило відповідь, у якій зазначено, що банківська платіжна картка № НОМЕР_2 не випускалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), а належить іншій особі. В Банку на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) була випущена банківська платіжна картка (далі-БПК) НОМЕР_5 до рахунку № НОМЕР_6 у гривні. Виписку по рахунку № НОМЕР_6 у гривні/ БПК НОМЕР_5 , яка відкрита до вказаного рахунку на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за 06.02.2024р.. А також, надано виписку руху коштів по цьому рахунку, у гривнях за період з 06.02.2024 по 06.02.2024.

З долучених документів вбачається, що на ім`я іншої особи, а саме ОСОБА_2 , було відкрито банківський рахунок в АТ «ПУМБ», на який було перераховано кошти позивачем у сумі 10000 грн. за договором.

З огляду на те, що встановленим є те, що договір № 06.02.2024-100000109 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 06.02.2024, ОСОБА_1 з ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» не укладала, кошти за вказаним договором не отримувала, позивач не надав доказів передачі коштів позивачу, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Представник відповідача надав суду докази звернень до правоохоронних органів та докази в підтвердження, що його довірительниця не має рахунків в АТ «ПУМБ» та не є користувачем рахунку на який у лютому 2024 року позивач надіслав кошти за вказаним договором позики. Також, із витребуваної судом в АТ «ПУМБ» інформації слідує, що вказаний позивачем рахунок, куди були скеровані 10000 грн., належить іншій особі, ОСОБА_2 , і банк надав виписку по його рахунку та підтвердив, що інформація про ОСОБА_1 в АТ «ПУМБ» станом на 10.07.2026 року, відсутня.

Таким чином, позивачем не доведено вчинення відповідачем дій спрямованих на укладення договору позики № 06.02.2024-100000109 від 06.02.2024, не доведено факту отримання позики, а відповідач, в свою чергу, виявивши шахрайські дії відносно себе, відразу повідомила правоохоронні органи про цей факт, тому позовні вимоги ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» задоволенню не підлягають за недоведеністю.

Оскільки вимоги позивача не підлягають задоволенню, то судові витрати, у вигляді розміру судового збору сплаченого позивачем стягненню з відповідача, не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 258, 263, 265, 354 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Одеського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне судове рішення складено 26 серпня 2026 року.

Повні відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, код ЄРДПОУ 37356833).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 ).

Суддя: Д.Д. Громік