Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №947/18664/26 — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/18664/26

Провадження № 2/947/4698/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2026 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді Огренич І.В.

за участю секретаря – Коростій М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадженняцивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Коллект Центр» звернулось до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №500813424 від 07.02.2019 в розмірі 45966,67 гривень, посилаючись на те, що згідно договору №500813424 ТОВ «Альфа-Банк» надав відповідачу грошові кошти, а ОСОБА_1 зобов`язувався повернути використану суму в строк та сплати проценти за користування кредитними коштами.

17.05.2021 ТОВ «Альфа-Банк» відступило за договором №2 право вимоги за договором №500813424 від 07.02.2019 ТОВ «ФК «Флексіс», яке в свою чергу 18.05.2021 за договором №18-05/21 відступило право вимоги за договором №500813424 від 07.02.2019 ТОВ «Вердикт Капітал», яке відступило права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №500813424 від 07.02.2019 ТОВ «Коллект Центр», згідно договору №10-01/2023 від 10.01.2023. Через неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором, позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05.06.2026 провадження по справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, що передбачено ст.ст.274-279 ЦПК України, оскільки дана справа підпадає під ознаки малозначної справи.

08.06.2026 ОСОБА_1 надав до суду відзив на позов в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, в зв`язку із не доведеністю обставин по справі, також зазначив, що витрати на правову допомогу є штучно завищеними, неспівмірними та підлягають зменшенню.

10.06.2026 представник позивача надав до суду відповідь на відзив в якому зазначив, що договір №500813424 від 07.02.2019підписано власноруч відповідачем, який також протягом тривалого часу частково виконував умови укладеного договору. Також позивач просив звернути увагу, що нарахування всіх сум відбувалось до 23.02.2022 року, а перехід прав вимоги підтверджується наявним в матеріалах справи підписаним між сторонами актом прийому-передачі Реєстру Боржників та самим реєстром боржників. Крім того, матеріали справи містять акт про зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджує факт оплати за договором. Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується перехід від первісних кредиторів до позивача прав вимоги за кредитними договорами, укладеними з відповідачем.

12.06.2026 ОСОБА_1 надав до суду заперечення на відповідь на відзив в яких просив застосувати строки позовної давності до заявлених позовних вимог ТОВ «Коллект Центр» та просив відмовити в повному обсязі.

18.06.2026 представник позивача надав до суду додаткові пояснення в яких зазначив, що строк позовної давності не сплив оскільки з 12.03.2020 по 01.07.2023 року перебіг строків позовної давності продовжено у зв`язку з введенням карантину, а з 24.02.2022 року та по 04.09.2025 року перебіг строків позовної давності зупинено у зв`язку з оголошенням на території України воєнного стану. Таким чином, Позивачем було зазначено безумовні підстави

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснюється.

Судом встановлено, що 07 лютого 2019 року між ТОВ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір №500813424, відповідно до умов Договору, Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит у сумі 40035,77 грн., а Позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 08.02.2022 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 23,00 %.

Банк належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Кредитного договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви, а саме меморіальним ордером №51178 від 08.02.2019, випискою по рахунку за кредитною карткою, з якою також вбачається активне користування кредитними коштами.

Тобто, позичальник розумів умови укладеного Договору, можливість користування кредитним лімітом, умови його повернення та сплату відсотків за користування таким лімітом. До позовної заяви також надано паспорт споживчого кредиту із зазначенням кредитного ліміту, відсоткової ставки, сумою щомісячного платежу, сумою штрафів та інших відомостей.

17.05.2021 ТОВ «Альфа-Банк» відступило за договором №2 право вимоги за договором №500813424 від 07.02.2019 ТОВ «ФК «Флексіс», яке в свою чергу 18.05.2021 за договором №18-05/21 відступило право вимоги за договором №500813424 від 07.02.2019 ТОВ «Вердикт Капітал», яке відступило права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №500813424 від 07.02.2019 ТОВ «Коллект Центр», згідно договору №10-01/2023 від 10.01.2023, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором №500813424 від 07 лютого 2019 року заборгованість відповідача складає - 45966,67 гривень, з яких: 30497,55 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням; 9429,17 гривень - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 5111,89 гривень – заборгованість за відсотками з дати відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку (24.04.2026), заборгованість за пенею – 400 грн. (до 02.2022р.), інфляційні збитки – 487,96 грн., нараховані 3% річних – 40,10 грн.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Із змісту ст.512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками які нараховані після спливу строку договору №500813424 від 07 лютого 2019 року в розмірі 5111,89 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача інфляційні збитки в розмірі 487,96 грн. та нараховані 3% річних – 40,10 грн., суд зазначає наступне.

У постанові від 12 лютого 2025 року у справі №758/5318/23 Верховний Суд виклав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При таких обставинах та з огляду на зазначене вище, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» підлягають до часткового задоволення, а саме: підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №500813424 від 07 лютого 2019 року у розмірі 40326,72 грн., яка складається із заборгованості за сумою кредиту – 30497,55 грн. та заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги– 9429,17 грн., заборгованість за пенею – 400 грн. (до 02.2022р.)

Доводи відповідача про перебіг строків позовної давності суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 12 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) 12 березня 2020 року на території України був встановлений карантин, дію якого неодноразово продовжено. Дію карантину скасовано 01 липня 2023 року.

Крім того, відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, з 12.03.2020 по 01.07.2023 року перебіг строків позовної давності продовжено, а з 24.02.2022 року та по 04.09.2025 року перебіг строків позовної давності зупинено. Отже, позивачем строки позовної давності не були пропущені.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Щодо витрат на правову допомогу у розмірі 16000 гривень, суд зазначає наступне.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягають судові витрати на правову допомогу у розмірі 4000 гривень.

Керуючись ст.10,12,13,18,19,81,141,178,187,211,247,258,259,273,274-279,354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926) суму заборгованість за договором №500813424 від 07 лютого 2019 року у розмірі 40326 (сорок тисяч триста двадцять шість) гривень, 72 коп., яка складається із заборгованості за сумою кредиту – 30497,55 грн. та заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги– 9429,17 грн., заборгованість за пенею – 400 грн. (до 02.2022р.), в іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926) судовий збір в розмірі 2335,72 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 4000 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя І. В. Огренич