Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №523/10491/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1392/26

Номер справи місцевого суду: 523/10491/26

Головуючий у першій інстанції Шурупов В. В.

Доповідач Кравець Ю. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Кравця Ю.І, при секретарі судового засідання – Гасановій Л.Я. кизи, Губарі Д.В., за участю особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її представника - адвоката Литвиненко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Литвиненко А.М., діючої в інтересах ОСОБА_1 на постанову Пересипського районного суду м. Одеси від 11.06.2026 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,

установив

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 663503 від 11.05.2026 року: 11.05.2026 року о 16:56 годині, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «BMW X5», номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку №50 по вул.Владислава Бувалкіна в м.Одесі, не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималась безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого відбувся наїзд на гідроборт (задні двері) транспортного засобу марки «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований та зачиняв гідроборт, чим вказана особа порушила п.13.1 «Правил дорожнього руху». Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 13.1 ПДР, чим вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.

Оскаржуваною постановою суду першої інстанції притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 , та на нею накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, а також стягнуто судовий збір у сумі 665.60 гривень.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала

В апеляційній скарзі адвокат Литвиненко А.М. зазначає, що не погоджується з постановою суду першої інстанції з таких підстав:

- судом неправильно встановлено фактичну хронологію подій, зафіксованих на відеозаписі;

- судом не враховано, що гідроборт був не нерухомою перешкодою, а об`єктом який перебував у русі;

- автомобіль ОСОБА_1 здійснював об`їзд транспортного засобу зі зміщенням ліворуч;

- судом не досліджено механізм виникнення ДТП та механізм утворення пошкоджень та необґрунтовано зроблено висновок про наявність у ОСОБА_1 технічної можливості уникнути ДТП;

- на момент виконання маневру водій ОСОБА_1 вже врахувала наявність відкритого гідроборта та обрала траєкторію руху з урахуванням його положення;

- судом визнано схему ДТП належним доказом без перевірки її відповідність фактичним обставинам справи та не враховано що протокол не може сам по собі підтверджувати винуватість особи;

- причиною ДТП по справі стало порушення іншим водієм транспортного засобу марки «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_2 п. 2.10, п. 15.9 Правил дорожнього руху.

Посилаючись на наведені доводи, адвокат Литвиненко А.М. просить скасувати постанову суду та постановити нову, якою провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її представник Литвиненко А.М. підтримали апеляційну скаргу у повному обсязі та просили її задовольнити, водночас потерпілий ОСОБА_2 до суду не з`явився, однак про час, день та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи неявку потерпілого ОСОБА_2 в судове засідання, апеляційний суд, з`ясувавши думку ОСОБА_1 та її представника Литвиненко А.М., які не заперечували щодо розгляду справи за його відсутності, керуючись вимогами ч. 1 ст. 268 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд за відсутності потерпілого ОСОБА_2 .

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її представника Литвиненко А.М., перевіривши доводи апеляційної скарги, ретельно дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновків про таке.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Судом першої інстанції вказані вимоги закону дотримані в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що 11.05.2026 року о 16:56 годині, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «BMW X5», номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку №50 по вул.Владислава Бувалкіна в м.Одесі, не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималась безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого відбувся наїзд на гідроборт (задні двері) транспортного засобу марки «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований та зачиняв гідроборт. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 663503 від 11.05.2026.

З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 ознайомлена зі змістом протоколу, підписала його, та зазначила, що не згодна з ним, також надала пояснення на окремому аркуші.

До протоколу додана схема місця ДТП, в якій зафіксовані ділянка дороги, на якій сталась ДТП; сталі орієнтири, до яких на схемі здійснено прив`язку об`єктів; транспортні засоби, причетні до ДТП, їх напрямок руху, координати розміщення після ДТП відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів; місце зіткнення, тощо. Також заповнена таблиця дорожніх умов та зазначені назви об`єктів, зображених на схемі. На зворотній стороні схеми зафіксовані механічні пошкодження транспортних засобів в результаті ДТП, яка підписана учасниками без зауважень та заперечень.

Під час розгляду справи, що наразі переглядається, суд першої інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції погоджується, з огляду на таке.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна. Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353 встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За положеннями п.2.3б для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п.13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. При цьому, за положеннями п.1.10 ПДР безпечна дистанція це відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинення дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткнення без здійснення будь-якого маневру.

За порушення зазначених вимог ПДР України, що призвели до ДТП, передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов`язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила ПДР України, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу.

В поясненнях наданих ОСОБА_1 остання зазначила, що 11.05.2026 о 16.55 год. з провулку на вулицю Владислава Бувалкіна, 50, направо, її пропускав автомобіль зліва, вона зробила достатній радіус повороту, виїхавши трохи на зустрічну смугу, щоб об`їхати вантажний автомобіль «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_2 , який заважав обзору і стояв перед поворотом з відкритим гідробортом. Коли вона розпочала поворот, водій почав закривати гідроборт і розпилив задні двері, крило, кришку бензобаку наскрізь.

Характер та локалізація пошкоджень на автомобілі, що зафіксовані у схемі місця ДТП, вказують на те, що в момент ДТП водій ОСОБА_1 не дотрималась безпечної дистанції, чим порушила вимоги п. 13.1 ПДР, що перебуває в прямому причинному зв`язку із ДТП, у зв`язку з чим її дії кваліфіковані за ст.124 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Співставивши усі наявні у справі докази з фактично дослідженими по справі обставинами зі змістом обставин, що ставляться у вину ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що матеріалами провадження доведено наявність в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, чим спростовуються доводи апеляційної скарги.

В свою чергу, жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів стороною захисту суду не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

Так, з наданого стороною захисту відеозапису вбачається, що ще до початку здійснення повороту автомобіля «BMW X5» під керуванням ОСОБА_1 , гідроборт автомобіля «Mercedes-Benz» вже перебував у піднятому положенні. Отже, вказана особа мала можливість об`єктивно оцінити дорожню обстановку, габарити перешкоди та безпечно виконати маневр або утриматися від його виконання, оскільки при наближенні до головної дороги об`єктивно мала змогу спостерігати відкритий гідроборт на дорожньому покритті, а відтак заздалегідь мала обрати такий напрямок руху (радіус повороту), який би дозволив їй безпечно здійснити маневр (виїзд на головну дорогу).

Доводи сторони захисту про те, що суд першої інстанції не врахував обставину перебування гідроборта в русі та те, що ОСОБА_1 під час виконання маневру нібито врахувала його положення, апеляційний суд вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Зокрема, стороною захисту не заперечується, що на момент наближення ОСОБА_1 до вантажного автомобіля та початку виконання маневру повороту його гідроборт перебував у піднятому положенні. Отже, зазначена обставина була об`єктивно наявною та підлягала врахуванню водієм під час визначення безпечної траєкторії руху, бокового інтервалу та радіуса повороту.

Посилання захисту на те, що гідроборт є рухомим, а не нерухомим об`єктом, саме по собі не свідчить про відсутність вини водія, оскільки рухомість відповідного елемента транспортного засобу не звільняє водія від обов`язку перед початком та під час виконання маневру переконатися у його безпечності, врахувати фактичне положення габаритних частин іншого транспортного засобу та обрати таку траєкторію руху, яка виключала б можливість зіткнення.

Крім того, характер та локалізація механічних пошкоджень транспортного засобу - правих задніх дверей, правого заднього крила та кришки паливного бака - узгоджуються з висновком про недотримання ОСОБА_1 безпечного бокового інтервалу під час виконання маневру повороту. Зазначені пошкодження не свідчать про те, що причиною зіткнення було виключно вертикальне переміщення гідроборта, а, навпаки, вказують на те, що під час виконання повороту автомобіль ОСОБА_1 зайняв невірну траєкторію руху, за якої його права бокова частина опинилася в зоні контакту з гідробортом.

Таким чином, визначальним у цьому випадку є не сам факт рухомості гідроборта, а те, що водій, знаючи про його наявність та фактичне положення, повинна була обрати безпечну траєкторію руху та відповідний радіус повороту з урахуванням габаритів транспортних засобів і необхідного бокового інтервалу. Неврахування зазначених обставин під час виконання маневру призвело до контакту транспортних засобів та утворення встановлених механічних пошкоджень.

За таких обставин апеляційний суд вважає доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 належним чином врахувала положення гідроборта під час виконання маневру, неспроможними, оскільки вони спростовуються характером пошкоджень транспортних засобів та встановленими обставинами дорожньо-транспортної пригоди.

Доводи апеляційної скарги про неправильність складення схеми ДТП апеляційний суд вважає необґрунтованими. Наявна в матеріалах справи схема ДТП від 11.05.2026 року (а.с. 2), підписана ОСОБА_1 без зауважень та заперечень, зокрема щодо місця пригоди та зафіксованої дорожньої обстановки. Будь-яких відомостей про оскарження нею дій працівників поліції під час оформлення матеріалів ДТП чи заперечення визначеного місця пригоди матеріали справи не містять. За таких обставин посилання на неправильність схеми не підтверджені належними доказами та не спростовують її змісту.

Апеляційний суд відхиляє твердження сторони захисту, про те що причиною ДТП є порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , з огляду на те, що предметом даного судового розгляду є перевірка правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 , тоді як згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушила вимоги п. 13.1 ПДР України, що стало причиною пошкодження транспортних засобів.

Доводи апелянта про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Наявні в матеріалах справи докази оцінені судом у відповідності до вимог ст.252 КУпАП, та жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 не викликають.

Апеляційним судом враховується рішення по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, розглядаючи матеріали справи, суд першої інстанції дослідив належним чином зібрані докази по справі, а також з`ясував всі обставини у справі, тобто дотримався вимог ст.ст. 251, 280 КУпАП.

Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події. При винесення постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження матеріалів справи. Підстави для закриття провадження в справі за відсутності складу адміністративного правопорушення відсутні.

Слід також зазначити, що ЄСПЛ вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Апеляційний суд вважає, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

З огляду на наведене, постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив

Апеляційну скаргу адвоката Литвиненко А.М., в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Пересипського районного суду м. Одеси від 11.06.2026 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець