Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №509/4630/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1557/26

Номер справи місцевого суду: 509/4630/26

Головуючий у першій інстанції Панасенко Є. М.

Доповідач Артеменко І. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду – Артеменко І.А.,

за участю: секретаря судового засідання – Подуст Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 липня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.172-11 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст протоколу про адміністративне правопорушення

06.07.2026 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії А3880 №0054, передбачене ч.4 ст.172-11 КУпАП.

За вказаним протоколом 05.07.2026 о 16:00 був виявлений факт не повернення з навчання за фахом ВОС-156 (ЗУ-23) з військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) солдата ОСОБА_1 , який будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді оператора зенітної ракетної батареї військової частини НОМЕР_2 , діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, в порушення вимог ст.9, 11,16,17 Статуту з внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п.1, 3, ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» самовільно, без дозволу командирів та без будь--яких поважних причин не прибув до базового табору підрозділу АДРЕСА_2 , (точне місце розташування не зазначається у зв`язку із введенням на всій території України особливого періоду), та незаконно перебував поза його межами, вирішуючи особисті питання та проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби до 08:16 год 06.07.2026, чим вчинив адміністративне правопорушення самовільне залишення військової частини строком до трьох діб, передбачене ч.4 ст.172-11 КУпАП.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 08.07.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-11 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.

Короткий зміст доводів апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 08.07.2026, провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-11 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що:

- суд формально підійшов до розгляду справи, з огляду на заяву про визнання вини, яку він підписав під впливом посадових осіб ВЧ НОМЕР_2 , які з метою збільшення «показника» діяльності певних посадових осіб переконали його, що суд це тільки формальність і штрафу ніякого не буде;

- судом не враховано, що відстань до пункту призначення була аж 700 км, в той час якщо відстань 300 км до пункту призначення, то на дорогу надається одна доба. Зазначив, що в суботу 04.07.2026 о 15:00 закінчились навчання та вручили сертифікат. В неділю на вечір він тільки взяв квиток на автобус, квитків на раніше із-за сезону відпочиваючих на одеський напрямок не було. До вокзалу в м.Києві із селища Десна Чернігівської області добирався самостійно. Неодноразово попереджав свого командира, що фізично в силу обставин не встигає. Як прибув на місце (в Одеську область) в понеділок зранку, ще по полю 2 км до пункту призначення добирався пішки, оскільки командир відмовився посилати за ним машину. Кошти на проїзд військова частина не видала, він самостійно за власні кошти добирався в обидва кінця держави.

В судове засідання апелянт ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з`явився. При цьому, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив суд провести розгляд за його відсутності та викликати посадових осіб ВЧ НОМЕР_2 з метою допиту в якості свідків для підтвердження обставин, викладених у спірному протоколі. Також 03.08.2026 від ОСОБА_1 надійшло звернення про розгляд справи за його відсутності. З огляду положення ч.6 ст.294 КУпАП, неявка апелянта при встановлених обставинах не перешкоджає розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Висновки суду щодо заявленого клопотання

Щодо заявленого апелянтом клопотання про виклик посадових осіб військової частини в судове засідання для підтвердження обставин, викладених у складеному протоколі, слід зазначити таке.

Відповідно до ч.1 ст.272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.

За положеннями ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Насамперед, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не зазначено кого саме з посадових осіб ВЧ НОМЕР_2 він просить викликати до суду для допиту в якості свідків та які саме обставини вони можуть підтвердити або спростувати.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції таке питання не ініціювалось, обґрунтування неподання вказаного клопотання, відповідно на вимог частини 7 статті 294 КУпАП, апелянтом не наведено.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про виклик та допит свідків.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

За положеннями ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення А3880 №0054 від 06.07.2026 та письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 06.07.2026.

Суд апеляційної інстанції не може погодитись з вказаним висновком суду, з огляду на таке.

Насамперед, апеляційний суд звертає увагу, що факт складання уповноваженою особою протоколу не вказує на фактичну вину особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Протокол є носієм доказової інформації, яка в подальшому може бути використана органом, який здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, з метою прийняття рішення щодо наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення в діях особи. Протокол фіксує обставини та факти виявлених порушень законодавства та не є рішенням, що створює правові наслідки і не змінює стан суб`єктивних прав особи, оскільки таким рішенням є постанова, яка приймається на підставі протоколу. Висновки уповноваженої на складення протоколу особи є вірогідними та не мають для суду заздалегідь визначеного значення. Дії особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ймовірно місять ознаки адміністративного правопорушення, але остаточні висновки, зокрема й про дійсно винну у правопорушенні особу, має зробити виключно суд.

Факт визнання особою своєї вини у вчиненні правопорушення не може бути достатнім доказом без належного підтвердження іншими зібраними у справі доказами.

Отже, оцінку доказів та правову кваліфікацію дій особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, встановлених на підставі цих доказів, здійснює суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. При цьому, розгляд справ про адміністративні правопорушення вимагає суворого дотримання законності, що унеможливлює спрощений підхід, який порушує права особи, яка притягається до відповідальності. Обов`язковим є всебічне, повне і об`єктивне дослідження обставин справи.

Положеннями КУпАП передбачено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. При цьому, склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі.

Частиною 1 ст.172-11 КУпАП передбачена відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб.

Диспозицією ч.4 ст.172-11 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що, використовуючи у диспозиції ч.4 ст.172-11 КУпАП формулювання «в умовах особливого періоду, крім воєнного стану», законодавець прямо виключив застосування цієї норми у випадках вчинення відповідних діянь в умовах воєнного стану.

Відповідно до Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан, який діє по теперішній час.

З матеріалів справи вбачається, що події, за якими складено протокол, - самовільне залишення військової частини мали місце на території України в період з 04.07.2026 по 06.07.2026, тобто в період дії воєнного стану.

За таких обставин, дії визначені частинами 1, 4 ст.172-11 КУпАП, які вчинені в умовах воєнного стану, не є адміністративним правопорушенням.

Відтак, кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП є неможливою, оскільки вчинення діяння в умовах воєнного стану виключає застосування цієї норми.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-11 КУпАП.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої вимога «передбаченості законом» означає, що норма права повинна бути достатньо доступною, чіткою та передбачуваною у своєму застосуванні, щоб особа могла регулювати свою поведінку (рішення у справі The Sunday Times v. the United Kingdom (No. 1)).

З огляду на це, розширене тлумачення положення ч.4 ст.172-11 КУпАП таким чином, щоб поширити її дію на випадки вчинення діяння в умовах воєнного стану, суперечило б принципу юридичної визначеності та вимогам законності.

Відтак, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-11 КУпАП.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги щодо формального підходу під час розгляду справи судом першої інстанції знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції.

При встановлених обставинах інші доводи не мають правового значення.

Таким чином, при встановлених обставинах апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова Овідіопольського районного суду Одеської області від 08.07.2026 – скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 липня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.172-11 КУпАП – скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Артеменко