Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №688/2062/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 688/2062/26

Провадження № 33/820/665/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні в місті Хмельницькому за участю секретаря Мельничук К.С., апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Євтушенка А.С. на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина україни, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік,

в с т а н о в и л а:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.

Постановою суду встановлено, що 23 квітня 2026 року о 23 год 18 хв, ОСОБА_1 , в м. Шепетівка по вул. Чкалова, буд. 3, керував транспортним засобом марки FIAT PUNTO, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810. Тест на стан алкогольного сп`яніння позитивний 0,96‰, що зафіксовано на спеціальний технічний засіб – портативний відеореєстратор. Від проходження огляду у медичному закладі КНП Шепетівська багатопрофільна лікарня, з метою підтвердження стану алкогольного сп`яніння водій відмовився, що також зафіксовано на нагрудний відеореєстратор. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник Євтушенко А.С. просить постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 липня 2026 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі ст.247 п.1 ч.1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що під час розгляду справи у місцевому судді ним було подано обґрунтоване клопотання про закриття провадження у справі підставі ст.247 п.1 ч.1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Проте, як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, суд обмежився лише формальним переліком досліджених доказів (протокол, направлення на медичний огляд, акт огляду, відеозаписи) та цитуванням загальних норм КУпАП і ПДР, не надавши жодної оцінки допустимості, достовірності та достатності цих доказів і не навівши мотивів, з яких відхилив наведені захистом доводи.

Вказує, що ст.35 ЗУ «Про національну поліції» визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, з обов`язковим поінформуванням водія про конкретну причину зупинення транспортного засобу. Водночас, як вбачається із долучених до матеріалів справи відеозаписів, поліцейський не повідомив ОСОБА_1 жодної причини зупинки транспортного засобу, відсутні і докази того, які саме положення ПДР ним було порушено, що стало підставою для зупинки.

Захисник вважає, що суд першої інстанції неправильно кваліфікував дії ОСОБА_1 , оскільки з відеозаписів убачається, що останній не погодився з результатами огляду на місці та відмовився від проходження повторного огляду в закладі охорони здоров`я. На думку захисника, за таких обставин у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення п. 2.5 ПДР, а не п. 2.9 «а» ПДР, як зазначено в протоколі.

Також зазначає, що станом на дату проведення огляду ОСОБА_1 - 23 квітня 2026 року - газоаналізатор Drager Alcotest 6810, серійний № ARBL-0579, не мав чинного сертифіката відповідності, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит, згідно з якою строк дії сертифіката відповідності закінчився 16 квітня 2013 року.

Крім того, згідно з офіційною відповіддю ТОВ «АТЗТ Компанія «Статурн Дейта Інтернешнл» останні операції сервісного технічного обслуговування, градуювання та повірки приладу Drager Alcotest 6810, серійний № ARBL-0579, проведено 12 серпня 2025 року, а наступне обов`язкове градуювання та повірка мали відбутися до 12 лютого 2026 року. Отже, на думку захисника, зазначений прилад не мав законних підстав використовуватися, а його показання станом на 23 квітня 2026 року отримано з порушенням правил експлуатації та вимог ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Сторона захисту також звертає увагу на те, що згідно з роздруківкою Drager Mobile Printer, тестування проведено 23 квітня 2026 року о 23:29 год. за температури зовнішнього повітря +20,0 С. Разом з тим, за офіційною відповіддю Хмельницького обласного центру з гідрометереології фактична температура повітря 23 квітня 2026 року о 24:00 год. становила +6,8 С, тобто більш ніж на 13 градусів нижче показань приладу. Така розбіжність у фіксації навіть сталої, об`єктивно перевіюваної величини, на думку захисника, додатково свідчить про технічну несправність приладу або порушення умов його експлуатації, що ставить під сумнів достовірність і результату вмісту алкоголю.

Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Під час апеляційного перегляду справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Євтушенко А.С. в судове засідання не з`явились. 17 серпня 2026 року захисник Євтушенко А.С. через систему «Електронний суд» надіслав заяву, у якій просив розглянути справу без участі особи щодо якої складено адміністративні матеріали та її представника.

Враховуючи положення ст. 268 КУпАП з метою дотримання скорочених строків апеляційного перегляду справ про адміністративні правопорушення передбачених ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає доцільним розглянути апеляційну скаргу у відсутності сторони захисту.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Мотиви суду.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 130 ч. 1 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Винуватість Ліфаса у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Зокрема відомостями із:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 648436 від 23 квітня 2026 року, згідно якого 23 квітня 2026 року о 23 год 18 хв, ОСОБА_1 , в м. Шепетівка по вул. Чкалова, буд. 3, керував транспортним засобом марки FIAT PUNTO, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810. Тест на стан алкогольного сп`яніння позитивний 0,96‰ (а.с.1);

- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці (а.с.3);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 квітня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 направлявся до Шепетівської БПЛ на медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (а.с.25);

- роздруківки тесту на стан алкогольного сп`яніння, проведеного 23 квітня 2026 року за допомогою приладу Drager Alcotest 6810, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено 0,96 ‰ алкоголю (а.с.4);

- відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, що додані на дисках до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 648436 від 23 квітня 2026 року, з яких вбачається факт проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Drager Alcotest 6810 на місці зупинки транспортного засобу та відмова від проходження у медичному закладі (а.с.5).

Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

За результатами апеляційного перегляду провадження апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП. Відтак, доводи апеляційної скарги захисника Євтушенка А.С. про неналежну оцінку судом першої інстанції доказів та невмотивованість прийнятого рішення не знаходять свого підтвердження та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови. При цьому апеляційним судом не встановлено обставин, які б ставили під сумнів правильність висновків суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд не приймає до уваги посилання сторони захисту на безпідставність зупинки працівниками поліції транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 35 ч.1 Закону України Про Національну поліцію поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Згідно частини другої вказаної статті поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Із наявних у матеріалах справи відеозаписів, безпосередньо переглянутих апеляційним судом, убачається, що у вечірній час 23 квітня 2026 року працівники поліції на службовому автомобілі з увімкненими проблисковими маячками переслідували транспортний засіб FIAT PUNTO, д.н.з. НОМЕР_1 . Після його зупинки з автомобіля вибіг водій ОСОБА_1 , при цьому з подальшої розмови між ним та працівниками поліції вбачається, що він не виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу.

Таким чином, встановлені за результатами перегляду відеозаписів обставини свідчать про наявність у працівників поліції законних підстав для зупинки транспортного засобу, оскільки невиконання водієм законної вимоги про зупинку є порушенням Правил дорожнього руху. При цьому посилання сторони захисту на незгоду із причинами зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не спростовують її правомірності та не звільняли його від обов`язку виконувати законні вимоги працівників поліції. Після зупинки транспортного засобу працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, що, у свою чергу, стало підставою для проведення огляду на стан сп`яніння.

Апеляційний суд вважає також необґрунтованими доводи захисника про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 за п. 2.9 «а» ПДР України, враховуючи наступне.

Згідно з п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тоді як п. 2.5 ПДР України встановлює обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Як убачається з відеозаписів події, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6810, за результатами якого встановлено позитивний результат - 0,96 ‰. Після проведення огляду на місці зупинки ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Однак після прибуття до КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня», перебуваючи у коридорі закладу, він відмовився від проходження такого огляду.

Таким чином, працівниками поліції було проведено передбачений законом огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат якого свідчить про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Подальша його відмова від проходження огляду у закладі охорони здоров`я не спростовує результату проведеного на місці огляду та не змінює правової кваліфікації встановленого правопорушення.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що наявними в матеріалах провадження доказами підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, встановленого за результатами огляду на місці зупинки, а тому його дії правильно кваліфіковано за ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Не впливають на законність висновків суду твердження апеляційної скарги про те, що прилад Drager Alcotest 6810 на момент проведення огляду ОСОБА_1 не мав законних підстав використовуватися, оскільки не мав чинного сертифіката відповідності, та не пройшов піврічного обов`язкового градуювання та повірки.

Відповідно до ст. 17 ч.1 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Відповідно до ст. 17 ч.6 цього ж Закону, Порядок проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, а також норми часу, необхідного для проведення повірки таких засобів, встановлюються нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.

Відповідно до п.14 Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі в Україні від 08.02.2016 № 193 «Про затвердження Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів», періодичній повірці підлягають ЗВТ, визначені в Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року №374. В даному переліку, п.13 містить «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається».

Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі в Україні від 13.10.2016 № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями», для вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається передбачений міжповірочний інтервал (сервіс,градуювання (калібрування), державна повірка) – 1 рік.

З долученої до матеріалів справи роздруківки з технічного приладу «Drager Alcotest 6810», вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння 23 квітня 2026 року за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810», останнє калібрування якого було проведено 12 серпня 2025 року. Тобто, наступна обов`язкова повірка (калібрування) спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810», повинна бути 12 серпня 2026 року.

З огляду на наведені правові норми, а також з урахуванням відомостей, зазначених у роздруківці результатів тестування технічного приладу «Drager Alcotest 6810», апеляційний суд вважає, що станом на 23 квітня 2026 року, тобто на момент проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, зазначений спеціальний технічний засіб був придатним до використання та міг правомірно застосовуватися працівниками патрульної поліції для проведення відповідного огляду.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що на підставі офіційної інформації встановлено, що прилад Drager Alcotest 6810 показує недостовірну інформацію щодо такого показника як температура повітря і відповідно достовірність інших показників також жодним чином не підтверджена.

Відповідно до інструкції з експлуатації газоаналізатора Drager Alcotest 6810, яка є у відкритому доступі, відбір проби повітря, що видихає особа, та результат тестування здійснюється даним приладом автоматично, у разі будь-яких порушень під час відбору пристрій зазначає про помилку.

Як вбачається із відеозапису подій, будь-яких порушень інструкції допущено не було, газоаналізатор показав результати тестування без будь-яких помилок, які у подальшому були роздруковані поліцейськими.

При цьому, слід врахувати, що прилад Drager не є приладом по вимірюванню температури повітря. Відповідно, поточна робоча температура для приладу може відрізнятись від зовнішніх погодніх умов. Таким чином, температура навколишнього середовища може не співпадати з показником температури приладу з наведених причин та жодним чином не впливатиме на результати тестування і це не свідчить про його непридатність.

Апеляційний суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ст. 130 КУпАП було складено працівниками поліції в зв`язку із керуванням транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що є порушення вимог п.2.9 «а» ПДР України та погоджується з висновками суду, наведених в постанові від 29 липня 2026 року.

Протокол про адміністративне правопорушення складений в силуст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Порушень вимог ст.256 КУпАП в редакції, що була чинною на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, не встановлено. А відомостей, які піддавали б сумніву достовірність зазначених у протоколі даних про обставини вчинення правопорушення, у справі немає.

Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ст.130 ч.1 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає відомостям характеризуючим особу правопорушника.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Євтушенка А.С. залишити без задоволення.

Постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: