Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №682/2261/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 682/2261/26

Провадження № 3/682/532/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року м.Славута

Суддя Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Матвєєва Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , фізичної особи підприємця, дані про попереднє притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,

за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

З протоколу про адміністративне правопорушення № 2911/10/22-01-07-05 від 04.08.2026 року слідує, що ОСОБА_1 будучи фізичною особою підприємцем, 04.08.2026 року о 12:30 год при замовленні автомобіля служби таксі «SV» здійснив проїзд з продуктового ринку м.Славута до міської ради м.Славута вартість проїзду склала 150 грн., розрахункові документи встановленого зразка (фіскальний чек) не роздруковано та не видано, чим порушив вимоги п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 року зі змінами та доповненнями.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.155-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, його участь під час розгляду протоколу відповідно до ст.268 ч.3 КУпАП є необов`язковою, окрім того ОСОБА_1 зазначив у протоколі про розгляд справи у його відсутність. Тому є підстави для розгляду протоколу про адміністративне правопорушення № 2911/10/22-01-07-05 від 04.08.2026 року у відсутність ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Диспозиція ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

З диспозиції зазначеної статті випливає, що вона носить бланкетний характер і лише описує безпосередньо саме правопорушення, тоді як для повного визначення ознак складу цього правопорушення необхідно звернутися до законодавчо встановленого порядку проведення розрахунків у певній сфері, який регулюється зокрема Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Як вбачається з вказаних норм закону однією із альтернативних форм об`єктивної сторони даного правопорушення є проведення розрахункової операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених цією статтею, характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Суб`єктами правопорушень, передбачених ч. 1 ст.155-1 КУпАП можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов`язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 надано протокол про адміністративне правопорушення №2911/10/22-01-07-05 від 04.08.2026 та акт фактичної перевірки від 05.08.2026 року.

З огляду на приписи ст. 86 ПК України, одним із належних та допустимих доказів, що може свідчити про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», є відповідний акт, складений та підписаний посадовими особами контролюючого органу та платниками податків.

Вказана стаття визначає, що акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

До протоколу про адміністративне правопорушення додано Акт фактичної перевірки від 05 серпня 2026 року. За змістом вказаного акту, проведення розрахункових операцій без використання реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій на повну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), а саме перед початком проведення фактичної перевірки здійснено контрольну розрахункову операцію та здійснено поїздку на автомобілі служби таксі суму 150 грн., при цьому ФОП ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_1 ) не роздруковано та не видано розрахунковий документ встановленої форми та змісту (фіскальний чек) на повну суму проїзду, розрахункова операція не проведена через РРО/ПРРО.

Акт перевірки тільки фіксує обставини встановлені під час проведення перевірки, факти виявлення можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, що зобов`язує до вчинення будь яких дій.

Суд зауважує, що вказаний акт складено наступного дня після складення протоколу про адміністративне правопорушення, а саме 05 серпня 2026 року. Тому вказаний доказ є недопустимим доказом провини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.155-1 ч.1 КУпАП, інші докази до протоколу про адміністративне правопорушення №2911/10/22-01-07-05 від 04 серпня 2026 року не долучалися.

У протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не розкрито суть вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, зокрема не зазначено підстави створення відповідного розрахункового документа та кому і в результаті якої розрахункової операції він мав бути виданий. Натомість, протокол містить лише загальне посилання на норму закону.

Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в податкових органах, а також процедуру складання протоколів про адміністративні правопорушення, розгляду справ про адміністративні правопорушення податковими органами, ведення діловодства у справах про адміністративні правопорушення, а також забезпечення належного розгляду скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення визначений Інструкцією з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02 липня 2016 року №566, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 року за №1046/29176.

За змістом пунктів 3, 4 Інструкції, посадові особи податкових органів при виявленні адміністративного правопорушення складають протокол про адміністративне правопорушення, зміст якого повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 КУпАП.

У протоколі під час його складання обов`язково зазначається стаття КУпАП, згідно з якою передбачено адміністративну відповідальність. При викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть адміністративного правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено (пункт 6 Інструкції).

У пунктах 15, 16 розділу ІІ цієї Інструкції зазначено, що до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення.

Якщо розгляд справ про адміністративне правопорушення віднесено до відання інших органів, належно оформлений протокол надсилається органу, уповноваженому розглядати адміністративну справу, протягом трьох днів з дня його реєстрації. До протоколу додаються інші матеріали справи, які є в наявності в податкових органах та які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

У роз`ясненнях, які містяться в п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26 червня 1992 року № 8 зазначено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення судді зобов`язані перевіряти правильність складення протоколу про адміністративне правопорушення.

З огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, вважаю, що складений відносно ОСОБА_1 протокол не може бути визнаний належним доказом на підтвердження наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі.

У випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу.

Матеріали справи не містять будь-яких інших доказів, дослідивши які можна було б перевірити обставини щодо здійснення ОСОБА_1 розрахункової операції на суму 150 гривень.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі - презумпції невинуватості.

Ст. 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тому вважаю, що є підстави для закриття провадження у справі відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.155-1 ч.1 КУпАП.

Керуючись ст. 155-1 ч.1, 245-251, 247 ч.1 п.1, 283-294 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, на підставі ст.247 ч.1 п.1 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд.

Суддя Матвєєва Н.В.