Вирок від 23 серпня 2026 р. у справі №602/871/26 — Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/871/26

Провадження № 1-кп/602/118/2026

ЛАНОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Тернопільської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" серпня 2026 р. м.Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

секретар - ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026216030000067 від 07 серпня 2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м.Херсон Херсонської області, жительку АДРЕСА_1 , громадянку України, одружену, з середньою освітою, не працюючу, депутаткою не являється, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше судиму:

- 08 грудня 2023 року Лановецьким районним судом за ч.1 ст. 126 КК України до покарання у виді 100 (сто) годин громадських робіт.

за ч.1 ст.126 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Так, ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_5 , який перебуває у шлюбі з ОСОБА_6 та разом проживають по АДРЕСА_1 .

31 липня 2026 року близько 12 год 30 хв між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які знаходилися в житловому будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , виник конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин. Під час вказаного конфлікту у ОСОБА_6 виник кримінально-протиправний умисел спрямований на завдання фізичного болю ОСОБА_4 .

Реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на завдання фізичного болю, ОСОБА_6 , перебуваючи в житловому будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що життя та здоров`я кожної людини охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально - караним діянням, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, схопила двома руками за шию ОСОБА_4 та стиснула, чим завдала їй фізичного болю і не спричинила тілесних ушкоджень.

У зв`язку із цим, враховуючи ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ОСОБА_6 є кривдником - особою, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі, а отже є суб`єктом кримінального правопорушення, пов`язаного із домашнім насильством.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується в умисному вчиненні насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України.

Відповідно до ст.302 КПК України прокурор, подав до суду обвинувальний акт з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_6 отримавши копії матеріалів дізнання, беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини вчиненого нею кримінального проступку, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст.394 КПК України, та за участю захисника – адвоката ОСОБА_7 подала до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_4 погодилася із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчиненого відносно неї кримінального правопорушення та будучи ознайомленою з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст.394 КПК України, не заперечила проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні, про що надала до суду відповідну заяву.

Таким чином, встановлені органом досудового розслідування обставини вчинення ОСОБА_6 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.

Відповідно до ч.2, 3 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження (ч.2 ст.382 КПК України).

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акта та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_6 у скоєнні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.126 КК України знайшла своє підтвердження і доведена поза розумним сумнівом.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що дії ОСОБА_6 вірно кваліфіковані досудовим слідством за ч.1 ст.126 КК України за ознакою умисного вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

При призначенні міри покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , суд, відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину у вчиненому визнала повністю, щиро розкаялася, а також обставини, щопом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, до обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченою своєї вини, щире каяття, активне сприяння органу досудового розслідування розкриттю кримінального правопорушення та суду у встановленніістини у справі.

До обставин, що обтяжують покарання, суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах та вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

На підставі наведеного, суд вважає, що обвинуваченій слід призначити покарання у вигляді штрафу, яке є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_6 , попередження вчинення нею нових злочинів.

Відповідно до ч.3 ст.72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно. Враховуючи наведене, призначене ОСОБА_6 цим вироком основне покарання у виді штрафу необхідно виконувати самостійно.

Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючисьст.ст. 374, 382, 394, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винною у пред`явленому їй обвинуваченні за ч.1 ст.126 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп., яке виконувати самостійно від покарання, призначеного вироком Лановецького районного суду Тернопільської області від 08 грудня 2023 року.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляція на протязі 30 днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд Тернопільської області з урахуванням особливостей, передбачених ч.1 ст.394 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_8