Вирок від 25 серпня 2026 р. у справі №598/1597/26 — Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/1597/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2026 р. Збаразький районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі кримінальне провадження №12026211030000116 від 13 липня 2026 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, інваліда ІІІ групи, раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 382 КК України,

встановив:

Постановою Збаразького районного суду Тернопільській області від 10 червня 2026 року, яка набрала законної сили 23 червня 2026 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Надалі ОСОБА_4 , будучи повідомленим про те, що вказаною постановою суду його позбавлено права керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст.129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, з метою невиконання постанови Збаразького районного суду Тернопільської області, маючи реальну можливість її виконати, 27 червня 2026 року приблизно о 13 год. 33 хв. по вул.Центральна с.Бодаки Кременецького району Тернопільської області керував електро-трициклом «TRINYTI LIFE» без номерного знака та був зупинений працівниками поліції та відносно нього було складено постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, як за ознаками умисного невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та підтвердив обставини вчинення ним вказаного кримінального правопорушення викладені в обвинувальному акті.

Учасники даного судового провадження правильно розуміють і не оспорюють фактичні обставини вищезгаданого кримінального правопорушення. Їхня позиція є добровільною.

Оскільки судом роз`яснено учасникам судового провадження положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у разі визнання судом недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, а також беручи до уваги те, що вони не заперечили у розгляді цього кримінального провадження, в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження інших доказів щодо обставин скоєння даного кримінального правопорушення, як таких, що ніким не оспорюються.

Обираючи ОСОБА_4 покарання, суд, у відповідності з вимогами ст. 65, ст. 67 КК України, беручи до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, враховуючи обтяжуючу покарання обставину, а саме вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, вважає необхідним призначити його у виді позбавлення волі.

Суд, враховуючи такі пом`якшуючі покарання обставини як те, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся в скоєному, раніше не судимим, позитивно характеризується, вважає можливим на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому при цьому іспитовий строк та покласти на нього обов`язки, відповідно до ч.1 ст. 76 КК України.

Суд вважає, що таке покарання буде відповідати особі обвинуваченого, сприятиме його виправленню та буде належною карою за скоєне кримінальне правопорушення.

Суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого в користь держави витрати за проведення судових експертиз.

Питання про речові докази вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд,

ухвалив :

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 382 КК України, призначивши йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання, встановивши йому іспитовий строк терміном 1 (один) рік, з покладенням обов`язків передбачених п.1,2. ч.1 ст. 76 КК України, а саме:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави 4813,60 грн. (чотири тисячі вісімсот тринадцять гривень шістдесят копійок) вартості проведеної судово-почеркознавчої експертизи № СЕ-19/120-26/9732-ПЧ від 24 липня 2026 року.

Речові докази по справі, а саме оптичний диск, який знаходиться при матеріалах даного кримінального провадження – залишити при матеріалах даного кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляція на протязі тридцяти днів з дня його ухвалення до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд Тернопільської області з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статті 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ : ОСОБА_5