Вирок від 25 серпня 2026 р. у справі №465/7920/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/7920/26

1-кп/465/1216/26

Вирок

Іменем України

26.08.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі :

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026142370000214 від 30.07.2026 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, -

встановив:

ОСОБА_3 , всупереч вимог Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини 1 прекурсори" від 15 лютого 1995 року, із наступними змінами та доповненнями, згідно якого заборонено незаконний обіг психотропних речовин та наркотичних засобів, не маючи на це спеціального дозволу, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання психотропних речовин та наркотичних засобів, без мети збуту, у невстановленому досудовим розслідуванням дати та часу, на землі біля дерева, помітив помітив згорток ізоляційної стрічки з зіп-пакетом із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору піднявши її, зберігав при собі, чим незаконно придбав (знайшов шляхом привласнення знайденого), без мети збуту, у якій згідно висновку експерта виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін в загальній кількості 0,9131 грама. В подальшому 30.07.2026 близько 01:10 год., перебуваючи по вул. Івана Богуна, 15 у м. Львові був виявлений працівниками управління патрульної поліції у Львівській області, після чого на місце події викликано слідчо-оперативну групу Львівського РУП №2 ГУ НП у Львівській області, яким ОСОБА_3 , добровільно видав вище вказану психотропну речовину.

Всі вищенаведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.

Тобто, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 309 КК України, а саме- незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучена письмова заява обвинуваченого, що складена ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_4 , відповідно до якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згідний на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою від 25.08.2026 року призначено судовий розгляд у спрощеному провадженні без виклику учасників судового провадження у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

При цьому, у відповідності до частини 4 статті 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, розглянувши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження № 12026142370000214 від 30.07.2026, перевіривши встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини інкримінованого кримінального проступку, які не оспорюються учасниками судового провадження, враховуючи беззаперечне визнання обвинуваченого своєї винуватості у його вчиненні, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, стороною обвинувачення доведена повністю, дії обвинуваченого органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин без мети збуту.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами покарання" (із змінами станом на 06 листопада 2009 року) при призначенні покарання в кожному випадку суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно п. 3 вказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно суд, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення протиправних дій, вважає за необхідне призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, що відповідатиме поняттю та меті покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому у даному кримінальному провадженні не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Витрати, пов`язані із залученням експерта становлять 1925,44 грн.

На підставі ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Керуючись ст. 100, 124, 368-371, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 1925 (одну тисячу дев`ятсот двадцять п`ять) грн. 44 коп. витрат, пов`язаних із залученням експерта.

Речовий доказ, що знаходиться в камері схову ГУ НП МВС України у Львівській області - амфетамін в кількості 0,9131 грама в зіп-пакеті, який поміщено в номернй сейф - пакет Експертної служби МВС України (NPU-6625342) - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1