Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №452/915/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №: 452/915/26

Провадження № 3/452/477/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 серпня 2026 року м.Самбір

суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Казан І.С., із участю захисника-адвоката Щербана М.Я., розглянувшиматеріали, які надійшли від Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , -

- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 11 березня 2026 року ОСОБА_1 того дня о 13.50год у м. Самбір по вул. Степана Бандери на автодорозі Н-13 58км Львівської області керуючи транспортним засобом автомобілем марки Ауді А4, реєстраційний номер НОМЕР_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме керував транспортним засобом із ознаками наркотичного сп`яніння, а саме розширені зіниці, порушення координації рухів, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, і від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під час розгляду справи 28.07.2026 року ОСОБА_1 винуватим себе не визнав та пояснив, що 11 березня 2026 року він повертався додому своїм автомобілем та був зупинений працівниками поліції; із невідомих причин під час спілкування із ним в інспектора поліції виникла підозра про можливе його перебування у стані наркотичного сп`яніння, внаслідок чого йому було запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження такого огляду; він пояснив, що наркотичних речовин не вживає, він є військовослужбовцем та в результаті поранення змушений приймати деякі медичні препарати; тому він не розумів, яким чином буде встановлено, наявність чи відсутність наркотичного сп`яніння, оскільки працівниками поліції не було йому роз`яснено процедуру огляду та, за основне, не погоджується із зазначеними ознаками наркотичного сп`яніння, оскільки таких не було; вважає, що працівники поліції нав`язливо пропонували проїхати в лікарню не пояснюючи для чого; крім цього не було роз`яснено ст. 268 КУпАП. Зазначив, що чіткої відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння він не демонстрував, оскільки не розумів порядку проходження огляду та у зв`язку з чим таке повинно відбутись, оскільки заявляв, що вживає медичні препарати, однак йому не пропонували пройти огляд щодо вживання лікарських препаратів, жодних наркотичних засобів не вживав; просив закрити провадження у справі.

Таку позицію особи 30.07.26р. підтримав захисник-адвокат і наголосив, що диспозицією інкримінованої статті передбачено не лише керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а й під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, - про що могла бути проведена експертиза, однак його довірителю ніхто такого не пропонував, хоча всі події та розмови до цього були зведені.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суддя приходить до наступного висновку:

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 130 КпАП України, визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так п. 2.5 ПДР України, що інкриміновано особі, зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги передбачена ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

На підставі наведених правових норм, оцінюючи вказаний протокол про адміністративне правопорушення та пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, надані під час розгляду справи, встановлено також наступне.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду надані наступні докази:

?протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 612235 від 11 березня 2026 року, в якому вказано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом із ознаками наркотичного сп`яніння, а саме різкий розширені зіниці, порушення координації рухів, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, і від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився;

?направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 11 березня 2026 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан наркотичного сп`яніння;

?рапорт інспектора ВРПП Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області капітана поліції Петришина Р.;

?відеозапис нагрудної камери поліцейського на DVD R диску.

У суді за участі ОСОБА_1 , здійснено відтворення долученого до матеріалів справи відеозапису із нагрудної камери поліцейського, під час огляду якого суддею встановлено, що зазначена в протоколі обставина щодо керування особою транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння не підтверджується долученими до матеріалів справи відеозаписом, зокрема відеозапис містить відеоролик, а саме розмову між поліцейськими та ОСОБА_1 , котрий не погоджується із заявленими йому ознаками наркотичного сп`яніння, повідомляє, що вживає медичні препарати, на що поліцейський йому повідомляє про заборону керування транспортним засобом під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції, однак не пропонує особі пройти огляд на вживання таких препаратів, що передбачено КУпАП, а наполягає на огляді на стан наркотичного сп`яніння.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.

За змістом вимог ст. 256, ч. 1 ст. 257 КУпАП, питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

Європейський суд з прав людини у справах «Малофеева проти Pocії» рішення від 30 травня 2013 року заява №36673/04) та «Карелін проти Pocії» заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Дослідивши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення, встановлено, що фабула адміністративного правопорушення викладена в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 612235від 11 березня 2026 року не відповідає об`єктивній стороні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та фактичним обставинам справи, оскільки встановлено, що ОСОБА_1 найімовірніше керував транспортним засобом з ознаками вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а у протоколі зазначено з ознаками наркотичного сп`яніння.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Виходячи із вимог ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

У порушення вищезазначених норм поліцейським не роз`яснено ОСОБА_1 ст. 268 КУпАП, не перераховано ознак наркотичного сп`яніння, у зв`язку з якими у працівника поліції виникла підозра про можливе перебування особи у стані наркотичного сп`яніння, а вказані формально «розширені зіниці, почервоніння обличчя, порушення координації рухів поведінка не відповідає обстановці» цілком немотивовані і не знайшли свого підтвердження ані в письмових матеріалах справи, ні в доданому диску із відеозаписами. У тому числі поліцейським не роз`яснено порядок проходження огляду на стан вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у найближчому медичному закладі як того вимагає Закон та наслідки відмови від проходження такого огляду, що підтверджується поясненнями ОСОБА_1 та вбачається із відеозапису правопорушення.

Таким чином, оцінюючи зібрані докази, зважаючи на відсутність даних, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння, суд дійшов висновку про те, що в матеріалах справи відсутні достовірні дані та докази, які б свідчили про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та, з огляду на вищевикладене, в його діях відсутні ознаки зазначеного інкримінованого адміністративного правопорушення.

Разом з тим, суд не тільки не зобов`язаний, але й не має права сам особисто звинувачувати особу у вчиненні неправомірних дій. Компетенція суду полягає в тому, щоб перевірити обґрунтованість складеного протоколу шляхом дослідження доказів та надання їм оцінки. При цьому, висновки суду про фактичні обставини вчиненого правопорушення не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином викладене надає обґрунтовані підстави дійти висновку про недоведеність матеріалами справи об`єктивної сторони інкримінованого особі адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що вказує на відсутність в діянні ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим суддя приходить до переконання, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, - за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя