Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 23 серпня 2026 р.
Справа: №522/3792/26
Суддя: Гаєва Л. В.
№522/3792/26, 3/522/2053/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.08.2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Гаєва Л.В., за участю захисників особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокатів Тертицького В.О., Івахненко Д.В., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справ, що надійшли із ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.173-2 КУпАП,
ВСТАНОВИЛА:
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №757991 від 9.03.2026 року зазначено, що 2.03.2026 року приблизно о 18 годині 15 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , в ході конфлікту із колишнім чоловіком ОСОБА_2 вчинила домашнє насильство у сім`ї, чим могла завдати шкоди психологічному здоров`ю дитині - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №757990 від 9.03.2026 року указано, що 2.03.2026 року приблизно о 18 годині 15 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , в ході конфлікту із колишнім чоловіком ОСОБА_2 , у присутності малолітньої дитини, вчинила домашнє насильство у сім`ї психологічного, та фізичного характеру, а саме вдарила рукою по спині, тим самим завдала шкоди психологічному, та фізичному здоров`ю ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 у судовому засіданні не визнала вину у вчиненні вище указаних адміністративних правопорушень, та пояснила, що вона не вчиняла домашнє насильство відносно малолітньої дитини, та колишнього чоловіка ОСОБА_2 , та не наносила рукою удар по спині ОСОБА_2 , та підтримала клопотання захисника про закриття адміністративної справи, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративних правопорушень у її діях.
Крім того, захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Тертицький В.О. звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із письмовим клопотанням, у якому просив провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1, ч.2 ст.173-2 КУпАП закрити, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративних правопорушень у її діях, із підстав зазначених ним письмово, та усно.
Під час підготовки до судового засідання за клопотанням потерпілого ОСОБА_2 від 1.04.2026 року Приморським районним судом м. Одеси було, згідно до постанови від 2.04.2026 року були витребуванні із товариства з обмеженою відповідальністю «СІНЕРДЖІ ФІТНЕС» Код ЄДРПОУ - 44180286, адреса: вул. Генуезька, 36 м. Одеса - 65062 - керівник ОСОБА_5 ) відеозаписи із камер відеоспостереження за 2.03.2026 року в проміжок часу із 18 по 19 годину, які знаходяться на другому поверсі території дитячої зони у фітнес центрі «Сінерджі».
Згідно до листа директора ТОВ «Сінерджі Фітнес» ОСОБА_6 від 8.04.2026 року встановлено, що адміністрація комплексу «Synergy Fitness» не може надати необхідні фрагменти відеозаписів із камер відеоспостереження, так як станом на дату запиту відеозаписи не містяться в базах даних, та функціональна можливість їх збереження передбачена виключно на строк до 10 календарних днів.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 звернувся до суду із письмовим та усним клопотанням від 14.05.2026 року про проведення опитування малолітнього ОСОБА_3 , 28.10.2022 року у присутності психолога, та після відмови суду у задоволенні цього клопотання ОСОБА_2 звернувся до суду із письмовою заявою про відвід судді Гаєвої Л.В. від розгляду указаної адміністративної справи. Приморським районним судом м. Одеси, згідно до постанови від 28.05.2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Гаєвої Л.В. від розгляду цієї адміністративної справи було відмовлено. Після чого ОСОБА_2 , відповідно до довідки секретаря ОСОБА_7 , неодноразово не з`явився у судові засідання, а саме:
-на 14 годину 40 хвилин 4.06.2026 року, який був повідомлений 1.06.2026 року судовою повісткою про необхідність його явки до суду,
-на 13 годину 30 хвилин 17.06.2026 року, який був повідомлений 7.06.2026 року судовою повісткою про необхідність його явки до суду,
-на 15 годину 40 хвилин 29.06.2026 року, який був повідомлений 19.06.2026 року судовою повісткою про необхідність його явки до суду,
-на 14 годину 10 хвилин 17.08.2026 року, який був повідомлений 3.07.2026 року судовою повісткою про необхідність його явки до суду,
-на 11 годину 30 хвилин 19.08.2026 року, який був повідомлений 17.08.2026 року судовою повісткою про необхідність його явки до суду,
-на 10 годину 40 хвилин 24.08.2026 року, який був повідомлений 20.08.2026 року судовою повісткою про необхідність його явки до суду, та виставленням інформації на сайті Приморського районного суду м. Одеси.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ст.384, 385 КК України, пояснила, що 2.03.2026 року приблизно із 18 по 19 годину ОСОБА_2 приїхав до спортивного закладу за адресою: м. Одеса, вулиця Генуезька, будинок №36, та почав голосно вимагати, що він хоче спілкуватись із своєю дитиною ОСОБА_3 , в цей час ОСОБА_1 почала заспокоювати ОСОБА_2 , щоб він припинив ці дії, та не заважав проводити заняття із іншими дітьми. ОСОБА_1 жодних ударів ОСОБА_2 не наносила, жодної бійки між ними взагалі не було, та указаний конфлікт вона бачила один раз. Також свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 не припиняв поводити себе агресивно, голосно говорити, та вище указані обставини вона бачила на відстані 10 метрів. ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 стояли прямо перед нею, жодних нецензурних образ з боку ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 не було.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.384, 385 КК України, пояснив, що 2.03.2026 року коли він, як працівник поліції, перебував на чергуванні надійшов виклик про конфлікт. Приїхавши на місце цього виклику, а саме у спортивний заклад по вулиці Генуезькій, будинок №36, у м. Одесі, він склав вище указані протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 відповідно до письмової заяви ОСОБА_2 , так як він вище указаний конфлікт між ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 не бачив, та про усі обставини вище указаного конфлікту йому стало відомо із слів потерпілого ОСОБА_2 , свідків указаних адміністративних правопорушень він не допитував.
Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши адміністративні матеріали разом із наявними у них доказами, суд приходить до наступного.
Згідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Згідно до ч.2 ст.173-2 КУпаП передбачена відповідальність за вчинення діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Згідно із п.3 ч.1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно із п.14 ч.1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона складу адміністративних правопорушеннь, передбачених за ч.1, ч.2 ст.173-2 КУпАП, із наступних підстав.
Суд не приймає до уваги, як доказ протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №757991 від 9.03.2026 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП, так як у цьому протоколі не зазначена об`єктивна сторона адміністративного правопорушення відповідальність за яке настає за ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Так у протоколі не зазначено, які незаконні дії фізичного, психологічного, чи економічного характеру вчинила ОСОБА_1 стосовно малолітнього потерпілого ОСОБА_3 , 2022 року народження, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю малолітньому потерпілому ОСОБА_3 , 2022 року народження.
Також суд не приймає до уваги протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №757991 від 9.03.2026 року, так як обставини вчинення адміністративного правопорушення 2.03.2026 року ОСОБА_1 не підтверджується поясненнями у судовому засіданні свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 .
У цьому протоколі не були зазначені інші свідки, які можуть підтвердити обставини вчинення ОСОБА_1 будь-якого адміністративного правопорушення.
Працівник поліції, який складав це протокол не був очевидцем події про яку він зазначив у цьому протоколі. Як пояснив допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 він склав протокол 9.03.2026 року із слів ОСОБА_2 .
Суд приходить до висновку, що долучені до протоколу серії ВАД №757991 від 9.03.2026 року ксерокопії на аркуші справи 2-12 є недопустимими доказами, так як вони не були завірені належним чином, тому суд їх не враховує, як докази.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 22.07.2022 року (а.с.32), після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 залишила своє прізвище без змін — « ОСОБА_10 », що також підтверджується також її паспортом громадянки України, але у протоколі працівник поліції зазначив її прізвище ОСОБА_2 , та склав цей протокол стосовно особи із іншим прізвищем, що свідчить про неможливість врахування цього протоколу як доказу.
На підставі вище зазначеного, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення зазначеного у протоколі серії ВАД №757991 від 9.03.2026 року не доведено, а тому є підстави для закриття адміністративної справи, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення за ч.2 ст.173-2 КУпАП у її діях.
Крім того, суд не враховує, як доказ протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №757990 від 9.03.2026 року відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, так як у протоколі не були зазначені свідки адміністративного правопорушення, допитаний у якості свідка працівник поліції ОСОБА_9 не підтвердив у судовому засіданні обставини вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_4 , що були зазначені ним у цьому протоколі, так як протокол був складений ним, із слів колишнього чоловіка ОСОБА_2 . У суда є підстави не довіряти показанням потерпілого ОСОБА_2 , із яким у ОСОБА_4 склались неприязні стосунки. Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_8 не підтвердили обставини адміністративного правопорушення зазначені у протоколі серії ВАД №757990 від 9.03.2026 року.
Суд не приймає до уваги цей протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №757990 від 9.03.2026 року, так як обставини вчинення адміністративного правопорушення 2.03.2026 року ОСОБА_4 не підтверджується поясненнями у судовому засіданні свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , та іншими долученими до указаного протоколу матеріалами.
Суд не враховує долучений до протоколу серії ВАД №757990 від 9.03.2026 року рапорт зареєстрований №3948 від 2.03.2026 року, так як указаний рапорт був складений із повідомлення ОСОБА_2 , та із цього рапорту не вбачається обставин, які можуть підтвердити обставини зазначені у цьому протоколі про адміністративне правопорушення, у зазначеному рапорті указана дата скоєння адміністративного правопорушення 2.03.2026 року о 19 годині 11 хвилин, а у протоколі серії ВАД №757990 від 9.03.2026 року зазначена дата вчинення 18 година 15 хвилин (а.с.№22).
Суд не враховує, як доказ протокол заяви ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення від 2.03.2026 року, так як доводи у цьому протоколі були спростовані свідком ОСОБА_8 .
Суд не приймає, як доказ письмові пояснення ОСОБА_2 , так як він не був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за ст.383 КК України.
Суд не бере до уваги письмові пояснення ОСОБА_4 від 9.03.2026 року, так як ці пояснення вона надавала без участі захисника, та у судовому засіданні від них відмовилась.
До протоколу протоколі серії ВАД №757990 від 9.03.2026 року не були долучені докази, які підтверджують винність ОСОБА_4 у вчиненні цього адміністративного правопорушення – 2.03.2026 року о 18 годині 15 хвилин.
На підставі вище зазначеного, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення зазначеного у протоколі серії ВАД №757990 від 9.03.2026 року не доведено, а тому є підстави для закриття адміністративної справи, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП у її діях.
Аналізуючи надані суду протоколи про адміністративні правопорушення, суд немає підстав для врахування їх, як доказів тому, що у цих двух протоколах про вчинення декількох адміністративних правопорушень була зазначена однакова дата цих адміністративних правопорушень 2.03.2026 року о 18 годині 15 хвилин, яка, крім того, не співпадає із часом зазначеним у рапорті працівника поліції за №3948 від 2.03.2026 року (а.с.24), у якому зазначений час адміністративного правопорушення 19 годин 11 хвилин.
Працівник поліції при оформленні матеріалів адміністративних справ не долучив до протоколів про адміністративні правопорушення ні одного доказу на підтвердження обставин, зазначених у протоколах.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При оформленні матеріалів працівник поліції не приєднав будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 вчинила 2.03.2026 року указані адміністративні правопорушення, відповідальність за які, передбачена ч.1, ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Приймаючи до уваги те, що у діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.173-2 КУпАП, враховуючи, що у вище зазначеній адміністративній справі відсутні належні, допустимі, та достатні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.173-2 КУпАП, суд приходить до висновку, що у її діях відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.173-2 КУпАП, та відсутня подія указаних адміністративних правопорушень.
Тому суд вважає необхідним закрити адміністративне провадження, та задовольнити клопотання захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Тертицького В.О., та особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1, ч.2 ст.173-2 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративних правопорушень у її діях.
У судовому засіданні потерпілому ОСОБА_2 судом було відмовлено у допиті малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у присутності психолога, так як оцінюючи доцільність залучення малолітньої дитини ОСОБА_3 , 28.10.2022 року до участі в судовому процесі, шляхом її опитування за участю психолога, суд керувався базовим принципом забезпечення «найкращих інтересів дитини», закріпленим у ст. 3 Конвенції про права дитини, ст. 1 Указу Президента України «Про Національну стратегію у сфері прав людини», а також положеннями Закону України «Про охорону дитинства». Забезпечення найкращих інтересів дитини має першочергове значення під час вирішення будь-яких питань щодо дітей.
Суд вважав, що проведення опитування малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в судовому засіданні, щодо обставин конфлікту між членами сім`ї та обставин вчинення домашнього насильства може призвести до повторного переживання дитиною стресової ситуації (вторинної віктимізації), завдати шкоди її незміцненій психіці, порушити її психоемоційний стан та спричинити глибоку психологічну травму. Дитина не повинна ставати інструментом доказування у сімейних конфліктах між дорослими.
Суд приходить до висновку, що клопотання потерпілого ОСОБА_11 про визнання ксерокопії медичної довідки №159528 від 9.03.2023 року на ім`я ОСОБА_2 недопустимим доказом по цій адміністративній справі підлягає задоволенню, так як ця ксерокопія не була належним чином завірена.
Суд вирішив, що письмові заперечення ОСОБА_2 необхідно долучити до адміністративної справи, та надати їм оцінку при винесені постанови у нарадчій кімнаті.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, 280, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Письмові заперечення ОСОБА_2 разом із додатками долучити до адміністративної справи.
Визнати ксерокопію медичної довідки №159528 від 9.03.2023 року на ім`я ОСОБА_2 недопустимим доказом по цій адміністративній справі.
Клопотання захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Тертицького В.О., та особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1, ч.2 ст.173-2 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративних правопорушень у її діях – задовольнити.
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.173-2 КУпАП – закрити, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Гаєва Л.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua