Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №591/7559/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/7559/26 Провадження № 3/591/1879/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року Зарічний районний суд міста Суми у складі: головуючої судді Косар А. І. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України стосовно:

ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство: України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець,

про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП)

установив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 695938 від 17.06.2026, водій ОСОБА_1 17.06.2026 23:08:56 м. Суми вул. Володимирська, 90 керував транспортним засобом Nissan Navara днз НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, зі згоди водія за допомогою приладу Драгер Алкотест 6820. Результат огляду позитивний1,57 проміле, що зафіксовано на відео реєстратор персональний нагрудний MOTOROLA SOLUTIONS VB400-471133, 471238, чим порушив п. 2.9.а ПДР. Технічний засіб відеозапису:MOTOROLA SOLUTIONS VB400, 470807,470830.

Дії ОСОБА_1 поліцейським уповноваженого підрозділу поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

25.08.2026 адвокат Боса О. О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подала клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення, мотивуючи тим, що відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем (встановлено поліцейськими), тобто виконує обов`язки військової служби, і проведення його огляду ініційовано не посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого створеного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення. Тому вся процедура огляду, яку застосували до ОСОБА_1 , згідно з приписами ч. 9 ст. 266-1 КУпАП є недійсною, а її результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановлених законом. Застосування цієї процедури починається з моменту встановлення, що особа є військовослужбовцем. норма ст. 266-1 КУпАП має імперативний характер, описує випадки і процедуру огляду військовослужбовців (якщо є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях (за кермом, зокрема) і адресована службовим особам, які повинні провести такий огляд з дотриманням визначеної процесуальної форми. Провадження належить закрити закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.”

ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи не надійшло. За таких обставин, враховуючи, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді даної справи відповідно до вимог статті 268КУпАП не є обов`язковою, суд уважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, слід зробити наступні висновки.

Відповідно до вимог стст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП докази оцінюються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

З диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вбачається, що відповідальність за вчинення вказаного правопорушення настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до пункту 2.9.а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 695938 від 17.06.2026, водій ОСОБА_1 17.06.2026 23:08:56 м. Суми вул. Володимирська, 90 керував транспортним засобом Nissan Navara днз НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, зі згоди водія за допомогою приладу Драгер Алкотест 6820. Результат огляду позитивний1,57 проміле, що зафіксовано на відео реєстратор персональний нагрудний MOTOROLA SOLUTIONS VB400-471133, 471238, чим порушив п. 2.9.а ПДР.

Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».

У п. 44 рішення по справі «Володимир Поліщук та Світлана Поліщук проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Так, з матеріалів справи вбачається, що доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 695938 від 17.06.2026; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проводився за допомогою «Drager Alcotest 6810», у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Результат огляду на стан сп`яніння проба позитивна 1,57 проміле; чек газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», прилад ARBH-0214, тест № 2411 від 17.06.2026, з якого вбачається, що тестування проводилось 17.06.2026 о 23 год. 16 хв., результат тесту 1,57 проміле.

Судом також досліджено надані стороною захисту докази: копією військового квитка на ім`я ОСОБА_1 , довідку ВЧ НОМЕР_2 .

Наведені докази є належними, допустимими та достатніми для висновку про те, що на момент зупинки транспортного засобу 17.06.2026 о 23:08:56 ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 266-1 КУпАП огляд військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та виконують обов`язки військової служби, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини із застосуванням спеціальних технічних засобів та тестів.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, зокрема під час службових поїздок, а також поза межами військової частини, якщо перебування там пов`язане з виконанням покладених на них службових завдань. Отже, за наявності підстав вважати, що ОСОБА_2 перебував у стані сп`яніння під час виконання обов`язків військової служби, його огляд на стан сп`яніння повинен був здійснюватися у спеціальному порядку, визначеному ст. 266-1 КУпАП. Відповідна позиція узгоджується з позицією висловленою в листі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17.12.2025 № 748/0/158-25.

Матеріали справи свідчать, що огляд у порядку, передбаченому ст. 266-1 КУпАП, не проводився, а адміністративний матеріал був складений працівниками Національної поліції за процедурою, встановленою для цивільних осіб.

Відповідно до ч. 9 ст. 266-1 КУпАП огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Таким чином, оскільки огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП, він вважається недійсним, а його результати є недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч вимогам і порядку, встановлених законом. Застосування цієї процедури має починатися з моменту встановлення, що особа є військовослужбовцем.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.

Суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.

В такій ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані сп`яніння, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Отже, лише при наявності у особи, яка керувала транспортним засобом, ознак сп`яніння або перебування цієї особи в стані сп`яніння, або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, законність зупинки транспортного засобу, виявлення працівниками поліції адміністративного правопорушення, проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі та складання щодо особи протоколу про адміністративне правопорушення мають відповідати вимогам законів та інструкцій, якими регламентовані відповідні процедури.

Наведені вище факти та виявлені порушення, у відповідності до статті 62 Конституції України, повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дані про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, у зв`язку з чим провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 247, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

Постановив:

Провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення постанови до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд міста Суми.

Суддя А. І. Косар