Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №295/1569/26 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 295/1569/26 Головуючий у 1-й інст. Перекупка І. Г.

Категорія 59 Доповідач Шалота К.В.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Шалоти К. В.,

суддів Коломієць О. С., Талько О. Б.,

за участю секретаря

судового засідання Прохорчук Д. В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в інтересах якого діє представник Павленко Андріана Олександрівна,

на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 16 березня 2026 року ухвалене у складі судді Перекупки І. Г. у місті Житомирі

у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2026 року ОСОБА_1 (далі – позивачка) звернулася до Богунського районного суду міста Житомира з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – ГУ ПФУ в Житомирській області, відповідач) про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_2 . Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року у справі № 240/43787/21 зобов`язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити з 21 червня 2021 року донарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

3. Позивачка є єдиним спадкоємцем померлого чоловіка ОСОБА_2 . На її звернення до відповідача про виплату нарахованих чоловіку коштів відповідно до судового рішення як спадкоємцю за законом повідомлено, що питання виплати заборгованості буде проводитися відповідно до Порядку стягнення з бюджету Пенсійного Фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821. Позивачка вважає таку відмову незаконною.

4. Позивачка просила стягнути з відповідача на її користь в порядку спадкування за законом недоотримані за життя її чоловіка – ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , підвищення до пенсії згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року у справі № 240/43787/21 на суму 191 998,20 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. Богунський районний суд міста Житомира рішенням від 16 березня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив.

Стягнув з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь ОСОБА_1 недоотримані за життя її чоловіка – ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , підвищення до пенсії згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року у справі № 240/43787/21 на суму 191 998,20 грн.

Вирішив питання розподілу судових витрат.

6. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачка успадкувала належні її чоловіку на підставі рішення суду суми до пенсії відповідно до положень статті 1227 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), а тому заявлена нею вимога про стягнення грошових коштів у порядку спадкування є ефективною в розрізі поновлення порушених прав.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

7. Представник відповідача – Павленко А. з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, у якій просив оскаржуване рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

8. Апеляційна скарга мотивована тим, що:

— присуджуючи стягнення коштів, передбачених Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виключно з ГУ ПФУ (без покладенням відповідного обов`язку на органи Державної казначейської служби України) порушує положення Бюджетного кодексу України, Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування";

— виплата донарахованої суми, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, може бути здійснена виключно за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України; погашення заборгованості за рішенням суду буде здійснено в межах відповідних бюджетних призначень, виділених на цю мету;

— з лютого 2026 року розпочато виплату заборгованості за минулий час в сумі визначеної Пенсійним фондом України пропорційно виділенням на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік;

— станом на 22 січня 2026 року залишок заборгованості по судовому рішенню від 23 грудня 2022 року у справі № 240/22845/22 складає 191 794,20 грн;

— вимога про виплату позивачці грошової суми (пенсії) в порядку правонаступництва [після смерті чоловіка] необхідно розглядати в розрізі продовження виконання рішення суду як частини судового процесу, повторне звернення із позовом про виплату заборгованої суми пенсії може призвести до подвійного стягнення на користь позивача недоотриманої суми пенсії;

— виплата пенсійної заборгованості за рішенням суду поза загальним черговим порядком порушує рівноправність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат.

Короткий зміст та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

9. Позивачка подала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

10. 16 квітня 2026 року Житомирський апеляційний суд ухвалою залишив без руху апеляційну скаргу відповідача та надав строк для усунення її недоліків.

11. 22 квітня 2026 року Житомирський апеляційний суд ухвалою відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та встановив строк для подання відзиву.

12. 14 травня 2026 року Житомирський апеляційний суд ухвалою призначив справу до апеляційного розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи.

Позиції учасників справи в апеляційному суді

13. ГУ ПФУ в Житомирській області свого представника у судове засідання не направило, належним чином повідомлялося про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що стверджується довідкою про доставку судової повістки до електронного кабінету відповідача.

14. Позивачка у судове засідання не прибула, належним чином повідомлялася ппро дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що стверджується, що стверджується підписом у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення R068098414804.

15. Відповідно до частини 3 статті 372 ЦПК нявка сторін та інших учасників справи у судове засідання не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

16. 01 жовтня 1972 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 01 жовтня 1972 року (а.с. 6)

17. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 24 червня 2025 року (а.с. 5).

18. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після померлого чоловіка ОСОБА_2 , що стверджується копією листа завідувача Овруцької державної нотаріальної контори І. Фрусевич від 26 січня 2026 року (а.с. 7).

19. У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою, в якій посилаючись на те, що вона є дружиною померлого чоловіка ОСОБА_2 , просила повідомити їй про суму нарахуваннях та не виплачених коштів по рішенню Житомирського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року у справі №240/43787/21 та виплатити їй вказані кошти (а.с. 9).

20. Згідно з листом ГУ ПФУ в Житомирській області від 09 січня 2026 року, адресованим ОСОБА_1 , сума доплати по перерахунку пенсії ОСОБА_2 , проведеного з урахуванням підвищення як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, за період з 21 червня 2021 року по 31 травня 2024 року становить 191 998,20 грн та буде проводитись відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного Фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 (а.с. 22).

21. Відповідно до розрахунку ГУ ПФУ в Житомирській області сума, що підлягає виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року у справі № 240/43787/21 щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії, непрацюючим пенсіонерам, який проживає на території радіоактивного забруднення, за період з 21 червня 2021 року по 31 травня 2024 року становить 191 998,20 грн (а.с. 46).

Позиція апеляційного суду

22. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)).

23. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (частина 2 статті 263 ЦПК).

24. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 5 статті 263 ЦПК).

25. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1 статті 367 ЦПК).

26. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ГУ ПФУ в Житомирській області задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Правове регулювання та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

27. Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

28. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

29. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17).

30. Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., постанову Верховного Суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21).

31. Частиною 1 статті 316 ЦК передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

32. Відповідно до статті 328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

33. Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

34. Відповідно до частин 1, 2 статті 1220 ЦК спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина 3 статті 46 цього Кодексу).

35. Статтями 1217, 1223 ЦК передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

36. Відповідно до статті 1261 ЦК у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

37. Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК).

38. Зазначена стаття регулює питання спадкування сум соціальних виплат, право на одержання яких виникло у спадкодавця за життя, але не було ним реалізоване. За своєю правовою природою право на одержання заробітної плати, пенсії та інших подібних виплат є суворо особистим, оскільки виникає у чітко визначеної особи і має на меті саме її матеріальне забезпечення. Тому зі смертю одержувача цих коштів правовідносини щодо їх сплати, безумовно, припиняються. Таким чином, у даній статті визначається подальша доля тільки тих платежів, право на які виникло за життя спадкодавця.

39. У статті 1227 ЦК встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК процедури оформлення спадщини (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19).

40. Право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20)).

41. Право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20)).

42. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).

43. Відповідно до статті 91 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

44. Статтею 52 Закону № 1058-IV передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

45. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

46. Зміст частини 3 статті 52 Закону № 1058-IV узгоджується зі змістом статті 1277 ЦК.

47. Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями ст. 91 Закону № 1788-XII.

48. Положення частин 2, 3 статті 52 № 1058-IV, які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

49. Аналіз наведених норм права вказує на те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.

50. Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06 липня 2020 року у справі №750/8819/19 та від 23 вересня 2020 року у справі №428/6685/19.

51. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

52. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина 1 статті 18 ЦПК).

53. Тлумачення статті 1227 ЦК, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке набрало законної сили за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити нарахування та виплату спадкодавцю підвищення до пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.

54. За змістом частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

55. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК).

56. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 статті 78 ЦПК).

57. Достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК).

58. Згідно з частинами 1, 2 статті 89 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

59. У справі, що переглядається, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , а тому вона успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до статті 1227 ЦК у розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті.

60. Встановивши, що суми, що підлягали виплаті чоловіку позивачки - ОСОБА_2 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року у справі № 240/43787/21 щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії, непрацюючим пенсіонерам, який проживає на території радіоактивного забруднення, за період з 21 червня 2021 року по 31 травня 2024 року, залишилися ним недоодержаними у зв`язку з його смертю, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачка як єдиний спадкоємець успадкувала належні її спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК, а тому заявлена нею вимога про стягнення грошових коштів у розмірі 191 998,20 грн з органу пенсійного фонду є ефективною в розрізі поновлення порушених спадкових прав.

61. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції правильно виходив з того, що у зв`язку з незаконним перешкоджанням відповідачем реалізації прав позивачки, як спадкоємця за законом, на отримання належного їй спадкового майна - пенсії спадкодавця, яка залишилася не отриманою останнім за життя.

62. Розглядаючи спір, який виник між сторонами, місцевий суд правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89 ЦПК, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

63. Доводи апеляційної скарги про те, що сума коштів на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/43787/21 не була виплачена ОСОБА_2 за життя через відсутність відповідного фінансування, не заслуговують на увагу, оскільки невиконання рішення суду з підстав не передбачених законом, яке ухвалено за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не позбавляє його спадкоємця можливості спадкувати право на отримання грошових сум підвищення до пенсії.

64. Доводи апеляційної скарги про те, що з 01 квітня 2021 року фінансування пенсійних виплат централізовано та здійснюється Пенсійним фондом України, а територіальні органи не є розпорядниками відповідних бюджетних коштів, також не є підставою для відмови у позові.

65. Посилання представника відповідача на те, що вимога про виплату позивачці грошової суми (пенсії) в порядку правонаступництва (після смерті чоловіка) необхідно розглядати в розрізі продовження виконання рішення адміністративного суду як частини судового процесу, а не пред`явлення нового цивільного позову не заслуговують на увагу, оскільки спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачкою свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої доплати до пенсії, яка належала спадкодавцю за життя, тому ОСОБА_1 обрано правильний спосіб захисту.

66. Доводи апеляційної скарги про можливість подвійного стягнення є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять доказів фактичної виплати спірних коштів ні спадкодавцю, ні позивачу, а відповідач не надав належних та допустимих доказів заміни стягувача у справі.

67. При цьому задоволення позову позивачки не покладає на відповідача нового обов`язку з нарахування доплати до пенсії її померлому чоловіку, оскільки її розмір уже визначений самим ГУ ПФУ в Житомирській області на виконання рішення адміністративного суду.

68. Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України", № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

69. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК).

70. Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

71. Колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції – без змін, оскільки підстав для його скасування немає, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Щодо розподілу судових витрат

72. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 стаття 141 ЦПК).

73. Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у судах першої та апеляційної інстанцій, немає.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК, Житомирський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в інтересах якого діє представник Павленко Андріана Олександрівна, залишити без задоволення.

2. Рішення Богунського районного суду міста Житомира від 16 березня 2026 року у справі № 295/1569/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК.

Повний текст постанови складено: 25 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач К.В. Шалота

Судді О. С. Коломієць

О. Б. Талько