Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №935/1364/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №935/1364/25 Головуючий у 1-й інст. Рибнікова М. М.

Номер провадження №33/4805/1029/26

Категорія ст. 294 КУпАП Доповідач Рябенька Т. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Рябенька Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Міхненка Сергія Сергійовича на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 06.06.2025 о 00 год 46 хв по вул.Р.Шухевича у м.Коростишів ОСОБА_1 керував автомобілем Toyota, н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки автомобіля та у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду адвокат Міхненко С.С. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам правопорушення. Посилається на те, що жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та брав участь у процесі руху не надано. Відеозапис не може бути належним та допустимим доказом, оскільки початок відеозапису відбувається о 00:32:25 год. 06.06.2025, тоді, як зі змісту протоколу правопорушення вчинене ОСОБА_1 о 00:46 год. 06.06.2025. Працівники поліції не складали протокол в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належним чином не роз`яснили суті правопорушення, не вручили направлення та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння. Протокол містить лише відмітку про відмову особи від підпису чи ознайомлення, однак такі записи суперечать змісту відеоматеріалів. Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання 25.08.2026 адвокат Міхненко С.С. та ОСОБА_1 в суд апеляційної інстанції не з`явились, заяв та клопотань не надсилали, тому апеляційний суд розглянув справу у їх відсутність, що відповідає ч.6 ст.294 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Так, за положеннями ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №352777 вбачається, що ОСОБА_1 06.06.2025 о 00 год 46 хв по вул.Р.Шухевича у м.Коростишів керував автомобілем Toyota, н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки автомобіля та у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі - Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Порядком).

Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 06.06.2025 серії ЕПР1 №352777 за ч.1 ст.130 КУпАП, від отримання копії якого, від підпису в протоколі та надання пояснень ОСОБА_1 відмовився; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних приладів, від підписання відмовився; направленням ОСОБА_1 на огляд до КНП «Коростишівська ЦРЛ»; копією постанови про накладення адміністративного стягнення від 06.06.2025 стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121-3 КУпАП; рапортом поліцейського СРПП ВП №1 ЖРУП №2 Чмут А. від 06.06.2025; довідкою про отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом; довідкою, відповідно до якої ОСОБА_1 протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП; довідкою, про належність транспортного засобу; відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського.

В ході проведення перевірки водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння в ОСОБА_1 , а саме порушення мови, координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота, зафіксованих у протоколі серії ЕПР1 №352777, тому водію було запропоновано пройти огляд згідно чинного законодавства на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер або у найближчому медичному закладі, на що ОСОБА_1 категорично відмовився. Тому водію було повідомлено, що відносно нього буде складено адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП порушення п.2.5 ПДР, що і було здійснено.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності і взаємозв`язку та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводами апеляційної скарги висновків суду не спростовано. Досліджені суддею докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

На наявному в матеріалах справи відеозаписі із нагрудних камер поліцейських об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .. Під час апеляційного розгляду справи не були спростовані обґрунтовані та об`єктивні висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозапису, як належному та допустимому доказу.

Апеляційні доводи захисника про те, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, були предметом дослідження суду першої інстанції, яким суд надав правильну та неупереджену оцінку, обґрунтовано викладену у мотивувальній частині судового рішення.

Твердження апеляційної скарги щодо неправомірності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , відсутності підстав для проходження останнім огляду на стан сп`яніння, порушення вимог ст. 266-1 КУпАП, неналежність як доказів акту огляду та направлення до медичного закладу також були предметом дослідження в суді першої інстанції і їх оцінка, викладена у мотивувальній частині судового рішення з якою погоджується і апеляційний суд.

Факт керування транспортним засобом, згідно відеозапису, підтверджується тим, що ОСОБА_1 знаходився в автомобілі на водійському сидінні з ввімкнутим двигуном, також при розмові з поліцейськими не заперечував щодо керування транспортним засобом. Тому, посилання захисника на ту обставину, що не було підстав для перевірки документів чи огляду на стан алкогольного сп`яніння не можна вважати законними, як і наступні дії працівників поліції, не спростовують вини останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Твердження апеляційної скарги, що дані щодо часу зупинки транспортного засобу та початку фіксації правопорушення, як на істотні порушення є безпідставними, оскільки вказані порушення не спростовують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Слід зазначити, що законодавство не вимагає безперервної щосекундної фіксації кожного жесту поліцейського. На відеозаписі зафіксовано виявлення ознак сп`яніння та відмову від проходження огляду на місці та в медичному закладі, що є підтвердженням складу правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, з відеозапису вбачається, що о 00:35 год. ОСОБА_1 підтвердив факт вживання алкогольних напоїв, а саме, на запитання поліцейської відповів, що «пив пиво», згідно цього намагався уникнути від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Згідно переглянутого відеозапису, ОСОБА_1 неодноразово пропонував поліцейським домовитися, уникнути відповідальності, про що свідчать його висловлення о 00:35:28 «По-людські не договоримся?», о 00:35:35 «Скільки?», о 00:36:36 «Кажіть скільки, зараз привеземо, все буде нормально!». Працівники поліції розцінили це як незгоду із проходженням огляду та роз`яснили наслідки відмови. Крім того, на відео зафіксовано відмову ОСОБА_1 проходити огляд на стан сп`яніння у медичному закладі.

Невручення ОСОБА_1 акту огляду на стан алкогольного сп`яніння та направлення на проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я не виключають наявності в його діях складу інкримінованого йому правопорушення, оскільки визначальним для кваліфікації є факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Наведені доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не надано.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

постановила:

Клопотання адвоката Міхненка С.С. про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу адвоката Міхненка Сергія Сергійовича залишити без задоволення, а постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т.С.Рябенька