Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №761/1252/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1252/26

Провадження № 3/761/1051/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мартинов Євген Олександрович, за участю захисника Куліша Б.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 554473, 30 грудня 2025 року о 01 годині 30 хвилин по площі Бессарабській, 2 у місті Києві водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Kіа К5», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп?яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка що не відповідає дійсності). При цьому, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за частиною 1 статті 130 КУпАП.

У судовому засіданні захисник Куліш Б.М. просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, обґрунтовуючи свою позицію тим, що, по-перше, поліцейськими не було встановлено, виявлено та перевірено зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 . По-друге, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено відеозаписи з нагрудних боді-камер, які, всупереч положенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, не містять безперервної фіксації події. По-третє, матеріали справи не містять об`єктивних доказів на підтвердження підстав зупинки автомобіля марки «Kіа К5», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .

Заслухавши доводи захисника Куліша Б.М., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії EПР1 № 554473 від 30 грудня 2025 року, картку обліку адміністративного правопорушення, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Грищука О., рапорт інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Крашенічіна С., витяг з АРМОР, відеозапис з нагрудних боді-камер, суд приходить до наступного висновку.

Вимогами абз. 5 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Так, згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, законодавцем визначено, що водій на вимогу працівника поліції зобов`язаний пройти огляд з метою встановлення чи відсутності стану сп`яніння.

За правилами ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У той же час, відповідно до положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 7 розділу І Інструкції встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Так, як вбачається з відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками патрульної поліції було повідомлено ОСОБА_1 про обов`язок пройти огляд на встановлення наявності чи відсутності у нього стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. При цьому, співробітники патрульної поліції роз`яснили водію його права, обов`язок проходження огляду на стан сп`яніння, порядок проведення огляду на стан сп`яніння, та відповідальність за відмову водія від проходження такого огляду. Однак, ОСОБА_1 відмовився від проходження запропонованого огляду, у зв`язку чим складено протокол про адміністративне правопорушення, за порушення останнім п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Так, рішенням Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року наголошено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За змістом положень ст. 130 КУпАП, особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані сп`яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 встановлено неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Таким чином, системний аналіз приписів законодавства свідчить, що адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, характеризується значною суспільною небезпечністю, у зв`язку із чим санкція частини першої цієї статті передбачає застосування до правопорушника більш суворого адміністративного стягнення.

Також необхідно звернути увагу, що п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 встановлено, що якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

При цьому, ОСОБА_1 ставиться в провину саме відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а не керування в стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, працівники поліції ОСОБА_1 пропонували пройти відповідний огляд на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі з метою визначення наявності чи відсутності у його крові алкоголю та надали останньому відповідне направлення, роз`яснили відповідальність, яка може настати за відмову від проходження такого огляду, однак ОСОБА_1 у категоричній формі висловив свою незгоду на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Доводи захисника, що виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння не відповідають дійсності, не заслуговують на увагу, оскільки встановлення ознак сп`яніння є оціночним суб`єктивним судженням поліцейського під час спілкування із водієм, положення КУпАП не вимагають проведення окремого огляду для встановлення таких ознак. Встановлення таких ознак є підставою для проходження огляду для підтвердження або спростування перебування водія в стані алкогольного сп`яніння.

Щодо тверджень захисника про те, що матеріали справи не містять об`єктивних доказів на підтвердження підстав зупинки автомобіля, суд відноситься до них критично та не приймає до уваги, оскільки підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, а тому ці обставини не мають істотного (вирішального) значення для правильного вирішення справи та не спростовують вину водія у інкримінованому адміністративному правопорушенні, оскільки в його діях наявні всі обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, дослідивши та проаналізувавши наявні докази у матеріалах справи, оцінивши всі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи як кожного окремо, так і в їх сукупності, суд приходить до висновку, що зібрані у справі докази відображають обставини, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються між собою і не викликають суперечностей у їх відповідності фактичним обставинам справи, тобто є належними, допустимими і достатніми, а тому приходить до переконання, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та в діях останнього вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, у зв`язку з чим він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції зазначеної статті.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 130, 266, 268, 283-285, 287-291, 307-308, 317, 3171 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (протокол серії EПР1 № 554473 від 30 грудня 2025 року).

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи правопорушника або за місцезнаходженням його майна у порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП.

Постанова суду підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що він вважається позбавленим права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 2651 КУпАП, він зобов`язаний негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.

У разі виявлення у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.

На постанову суду по справі про адміністративне правопорушення може бути подана скарга до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя Євген МАРТИНОВ