Вирок від 17 серпня 2026 р. у справі №753/26901/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/26901/25

провадження № 1-кп/753/1245/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Тарасівка, Тячівського району, Закарпатської області , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , 05 вересня 2025 року, приблизно о 13 годині 45 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки «Toyota RAV 4», н.з. НОМЕР_1 , виїжджаючи з гаражного кооперативу, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-А, виконуючи маневр повороту ліворуч на головну дорогу вул. Здолбунівської, в напрямку Дніпровської набережної, рухаючись по проїзній частині вулиці Здолбунівської у м. Києві, зі сторони вул. Сортувальної в напрямку вул. Дніпровської Набережної, наближався до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2 «пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.2 (пішохідний перехід) Правил дорожнього руху України.

В цей час, проїзну частину вул. Здолбунівської у м. Києві, по вказаному нерегульованому пішохідному переходу перетинав пішохід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався справа наліво відносно напрямку руху вищезазначеного транспортного засобу.

Під час руху водій ОСОБА_5 допустив порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, підпункту «б» п. 2.3, п.п. 10.1,18.1 та вимог дорожньої розмітки 1.3 Правил дорожнього руху України та відповідно до яких:

- п. 1.3: учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;

- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`я громадян, завдавати матеріальних збитків;

- підпункт «б» п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортом у дорозі;

- п. 10.1: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- п. 18.1: водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека;

- дорожня розмітка 1.3 поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху, або на ділянках доріг з трьома (2+1) смугами. Лінію 1.3 перетинати забороняється.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_5 виявились у тому, що він, виїжджаючи з гаражного кооперативу, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-А, виконуючи маневр повороту ліворуч на головну дорогу вул. Здолбунівської, в напрямку Дніпровської набережної, будучи обізнаним, що перед будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, перетнув дорожню розмітку 1.3 (перетинати яку категорично заборонено), рухаючись по проїзній частині вулиці Здолбунівської у місті Києві, будучи заздалегідь поінформованим про наближення до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2 «пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.2 «зебра», будучи зобов`язаним при наближенні до пішохідного переходу обрати такі прийоми керування, які б забезпечили безпечний та безперешкодний перетин проїзної частини пішоходами по пішохідному переходу, будучи обізнаним, що в даному випадку пішохід має безперечну перевагу в русі перед транспортними засобами з моменту, коли він вступив на перехід, а водій, в свою чергу, зобов`язаний зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитись, не зміг вірно оцінити дорожню обстановку, створюючи небезпеку для руху, загрозу життю та здоров`ю громадян, не дав дорогу пішоходу, який перебував на пішохідному переході та, як наслідок, навпроти будинку № 7-А, розташованого по вулиці Здолбунівській у м. Києві, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який рухався справа наліво, в межах нерегульованого пішохідного переходу.

В результаті даної ДТП, пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, з якими був госпіталізований до КНП «КМКЛШМД».

Так, ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми: садно (без опису морфології, 1,0х1,0(см)) в ділянці перенісся; перелом кісток носа; синець (без опису морфології) у ділянці чола; переломи - передньої та задньої стінок правої лобної пазухи; верхньої та нижньої стінок правої лобної пазухи; передньої стінки правої гайморової пазухи із явищами пневмоцефалії. Критерієм судово-медичної оцінки ступеню тяжкості даного тілесного ушкодження, є критерії небезпеки для життя (переломи кісток основи черепа), а тому, відповідно п. п. 2.1.1/а,2.1.2., 2.1.3/б/ "Правил", зазначене тілесне ушкодження, відноситься до тяжкого тілесного ушкодження. Враховуючи відомі часові дані, обставини події, характер виявленого тілесного ушкодження та окремі морфологічні складові, є підстави вважати, що виявлене тілесне ушкодження утворилося за рахунок ударної дії тупого/тупих предмету/предметів, у строк, 05.09.2025 (до 13 години 54 хвилини), можливо внаслідок автомобільної травми - зіткнення автомобіля (який рухався) з пішоходом, який у момент первинного контакту перебував у вертикальному або наближеному до нього положенні. Нижня стінка лобної пазухи є верхньою стінкою очниці, тобто, складовою кісток основи черепа, саме тому, за вказаним критерієм, з урахуванням виявлених явищ пневмоцефалії, наявне ушкодження відноситься до категорії тілесних ушкоджень, визначених п. 2.1.3. "Правил".

Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди є невідповідність дій водія автомобіля автомобілем марки «Toyota RAV 4», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , вимогам п.п. 10.1, 18.1 та вимог дорожньої розмітки 1.3 Правил дорожнього руху України.

Крім того, в діях водія ОСОБА_5 встановлено порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, підпункту «б» п. 2.3 Правил дорожнього руху України.

Порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, підпункту «б» п. 2.3, п.п. 10.1, 18.1 та вимог дорожньої розмітки 1.3 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину в скоєнні злочину визнав повністю та щиро розкаявся , пояснив ,що він 05 вересня 2025 року, приблизно о 13 годині 45 хвилин, керуючи автомобілем марки «Toyota RAV 4», н.з. НОМЕР_1 , виїжджаючи з гаражного кооперативу, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-А, виконуючи маневр повороту ліворуч на головну дорогу вул. Здолбунівської, в напрямку Дніпровської набережної, рухаючись по проїзній частині вулиці Здолбунівської у м. Києві, зі сторони вул. Сортувальної в напрямку вул. Дніпровської Набережної, наближався до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2 «пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.2 (пішохідний перехід) Правил дорожнього руху України. Однак в цей час, проїзну частину вул. Здолбунівської у м. Києві, по вказаному нерегульованому пішохідному переходу перетинав пішохід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався справа наліво відносно напрямку руху вищезазначеного транспортного засобу, скоїв на потерпілу наїзд .

ОСОБА_5 зазначив, що він уклав договір з потерпілим ОСОБА_6 про добровільне відшкодування завданої моральної та матеріальної шкоди, та виплатив повністю зазначену суму 200000 тисяч гривень. ОСОБА_5 зазначив ,що він хворіє на ряд хронічних захворювань Згідно свідоцтва про смерть від 03.04.2024 року дружина ОСОБА_7 померла у віці 44 років, та на його утриманні є донька ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка навчається на 1 курсі денної форми здобуття освіти бакалаврського рівня вищої освіти спеціальності В11 «Філологія», ОСОБА_5 пояснив , що він працює на будівництві , та автомобіль є життєво необхідним засобом для пересування та забезпечення утримання сім`ї.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив ,що всі обставини , викладені у обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам справи , обвинувачений у вчиненому щиро кається .

Обвинувачений ОСОБА_5 не оспорює фактичні обставини , пояснивши при цьому , що він правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує про визнання недоцільним дослідження доказів , щодо тих обставин , які ніким не оспорюються, крім того у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції , а тому суд, роз`яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду справи в порядку , передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України , визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин , які ніким не оспорюються.

Потерпілий ОСОБА_6 подав до суду заяву , що претензій до обвинуваченого ОСОБА_5 не має ,просив визначити обвинуваченому покарання без позбавлення волі ,із застосуванням ст. 75 КК України ,та не позбавляти права керувати транспортним засобом.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_5 знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.2 ст. 286 КК України ,як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_6 .

Згідно ст. 66 КК України обставини , що пом`якшують відповідальність ОСОБА_5 є щире каяття .

Згідно ст. 67 КК України обставин , що обтяжують відповідальність ОСОБА_5 судом не встановлено.

Згідно з ч.2 ст. 65 КК України особі , яка вчинила злочин , має бути призначене покарання , необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів .

При призначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину , особу обвинуваченого - раніше не судимий , ОСОБА_5 1960 р.н. хворіє на ряд хронічних захворювань ,сам утримує доньку ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка навчається на 1 курсі денної форми здобуття освіти у вищому закладі. ОСОБА_5 виплатив повністю шкоду потерпілому в розмірі 200000 тисяч гривень. Потерпілий ОСОБА_6 претензій до обвинуваченого ОСОБА_5 не має ,просив призначити покарання без позбавленням волі , та без позбавлення права керувати транспортним засобом.

Враховуючи зазначені обставини , суд вважає , що обвинуваченому ОСОБА_5 можливо обрати покарання з урахуванням можливості його виправлення без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.75КК Україниз випробуванням із встановленням іспитового строку .

Вирішуючи питання про додаткову міру порання у виді позбавлення права керування транспортним засобами , суд виходить з наступного:

Згідно правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 14.09.2023 за результатами розгляду справи N? 524/12818/21, санкція ч.2 ст.286 КК України надає суду можливість як призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так і не застосовувати таке покарання до особи. Указане положення закону має альтернативний характер застосування і це питання, суд вирішує на власний розсуд в залежності від конкретних обставин кримінального провадження, характеру допущених особою порушень вимог Правил дорожнього руху, їх наслідків, тощо.

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений має постійне місце роботи працює на будівництві , та автомобіль є життєво необхідним засобом для пересування та утримання сім`ї, виховує один доньку ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка навчається.

А тому, суд вважає за можливе не застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_5 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Також, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, які складаються з розміру витрат на залучення експерта.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Суд також вважає за можливе скасувати арешт з автомобіля ««Toyota RAV 4», н.з. НОМЕР_1 , так як підстави, які слугували для його накладення відпали.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох ) років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два ) роки.

Зобов`язати ОСОБА_5 відповідно до ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути ОСОБА_5 процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 7131 ( сім тисяч сто тридцять одну ) гривню 20 (двадцять ) копійок.

Арешт на автомобіль марки "«Toyota RAV4», н.з. НОМЕР_1 який накладено відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15.09.2025р. - скасувати та автомобіль повернути власнику ОСОБА_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського Апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: