Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №636/2431/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/2431/25 Провадження№ 2/636/2868/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого - судді Гніздилова Ю. М., за участю секретаря судового засідання - Селевко Т.С., позивачки - ОСОБА_1 , представниці позивачки - адвоката Кожушкової Л.А., відповідачки ОСОБА_2 , представниці відповідачки - адвоката Проніної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області в м. Чугуїв цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Чугуївської міської ради Харківської області, про усунення перешкод у спілкування з онукою та визначення способу участі у вихованні, спілкуванні бабусі з малолітньою онукою,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Чугуївської міської ради Харківської області, про усунення перешкод у спілкування з онукою та визнання способу участі у вихованні, спілкування бабусі з малолітньою онукою, обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивачки - ОСОБА_3 , який перебував у шлюбі з ОСОБА_2 . Від шлюбу у них народилася дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя сина позивачка часто спілкувалася з онукою. За місцем свого проживання вона створила належні умови для перебування та спілкування онуки. Зазначені обставини підтверджуються актом обстеження умов проживання, складеним працівниками служби у справах дітей Чугуївської міської ради Харківської області. Після смерті сина між нею та відповідачкою склалися неприязні відносини, у зв`язку з чим вони не можуть самостійно домовитися щодо її участі у вихованні та спілкуванні з онукою. За таких підстав позивачка звернулася до суду за захистом свого права на спілкування з онукою та участь у її вихованні. На підтвердження викладених обставин ОСОБА_1 посилалася на скріншоти телефонного листування, а також на пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначала, що відповідно до положень сімейного законодавства при вирішенні спору щодо участі бабусі у вихованні дитини та визначення порядку її спілкування з онукою суд має виходити насамперед з інтересів дитини з урахуванням конкретних обставин справи. Посилаючись на наявність спору між сторонами щодо її участі у вихованні онуки та спілкування з нею, позивачка просила усунути перешкоди у такому спілкуванні та участі у вихованні малолітньої онуки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з боку матері дитини - ОСОБА_2 , шляхом визначення систематичних побачень та можливості спілкування з онукою за попередньою домовленістю з відповідачкою, без її присутності, у вихідні для позивачки дні, тривалістю три години, за місцем проживання позивачки.

29 травня 2025 року відповідачка ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила позов задовольнити частково, відмовивши у задоволенні позовної вимоги про усунення перешкод у спілкуванні позивачки з онукою. Крім того, просила стягнути з позивачки на її користь понесені витрати на правничу допомогу. В обґрунтування своїх заперечень відповідачка зазначила, що після смерті її чоловіка, який був сином позивачки, вона, розуміючи важкий психологічний стан останньої, тривалий час намагалася підтримувати з нею нормальні відносини та не перешкоджала спілкуванню з онукою. Разом із тим, незалежно від тривалості часу, який позивачка проводила з онукою, останній цього було недостатньо, у зв`язку з чим вона постійно висловлювала невдоволення. ОСОБА_2 зазначила, що зустрічі та спілкування ОСОБА_1 з онукою негативно впливали на психологічний стан дитини. Також відповідачка вказала, що позивачка не враховувала режиму дня дитини, зокрема режиму її сну та харчування. На думку відповідачки, позивачка, посилаючись переважно на власні переживання та потребу у спілкуванні з онукою, не враховувала належним чином вік, потреби та інтереси дитини. Водночас, відповідачка зазначила, що надані позивачкою скріншоти телефонного листування самі по собі не підтверджують відсутності з її боку можливості для врегулювання питання щодо зустрічей та спілкування з онукою з урахуванням її віку та режиму дня. За твердженням відповідачки, позивачка у листуванні переважно вимагала привести дитину до неї для зустрічі з прабабусею, не узгоджуючи належним чином час таких зустрічей. До того ж, відповідачка зазначила, що бабуся має право на спілкування з онукою та участь у її вихованні, однак реалізація такого права має здійснюватися з урахуванням конкретних обставин та, насамперед, інтересів дитини. ОСОБА_2 наголосила, що позивачкою ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження того, що вона чинить перешкоди у спілкуванні позивачки з онукою. З огляду на викладені у відзиві обставини відповідачка запропонувала власний варіант способу участі позивачки у вихованні малолітньої онуки, який, на її думку, відповідає інтересам дитини, її віку, режиму дня та психологічному розвитку. Зокрема, відповідачка просила визначити спосіб участі позивачки ОСОБА_1 у вихованні онуки ОСОБА_4 до досягнення нею п`ятирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , один раз на тиждень у четвер протягом двох годин з 17:00 до 19:00, на нейтральній території, у присутності матері дитини ОСОБА_2 та працівника служби у справах дітей Чугуївської міської ради Харківської області. Таким чином, ОСОБА_2 зазначила, що, незважаючи на непрості відносини, які склалися між нею та ОСОБА_1 , вона не заперечує проти участі бабусі у вихованні та спілкуванні з онукою, однак вважає необхідним визначити такий порядок спілкування, який відповідатиме віку, потребам та інтересам дитини.

09 червня 2025 року позивачка ОСОБА_1 подала відповідь на відзив на позовну заяву, в якій заперечувала проти доводів відповідачки. Зокрема, позивачка вказала, що твердження відповідачки про надання їй можливості спілкуватися з онукою та негативний вплив такого спілкування на дитину є безпідставними, не відповідають дійсності та не підтверджені належними доказами. Також ОСОБА_1 вважала неприйнятним запропонований ОСОБА_2 порядок її спілкування з онукою, посилаючись на свій графік роботи, а також вказувала на недоцільність проведення зустрічей у присутності матері дитини та працівника органу опіки та піклування на нейтральній території. При цьому позивачка посилалася на умови воєнного стану та небезпеку, пов`язану з обстрілами. Щодо доводів ОСОБА_2 про відсутність доказів чинення перешкод у спілкуванні з онукою ОСОБА_1 зазначила, що, на її думку, сам зміст відзиву на позовну заяву підтверджує наявність таких перешкод. З огляду на викладене позивачка просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні позивачка підтримала заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснила, що з січня 2025 року через поведінку відповідачки не має можливості бачитися з онукою, хоча має право на спілкування з нею, однак відповідачка чинить у цьому перешкоди. Зазначила, що між сторонами склалися особисті неприязні стосунки, у зв`язку з чим, реалізація її права на спілкування з онукою можлива лише на підставі відповідного судового рішення.

Представниця позивачки - адвокат Кожушкова Л.А., позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зазначивши, що запропонований нею порядок спілкування з онукою є таким, що забезпечить реалізацію її права на участь у вихованні дитини. Вказала, що за життя сина позивачка часто спілкувалася з онукою, а в її будинку створені необхідні умови для перебування дитини.

Відповідачка у судовому засіданні просила позов задовольнити частково з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представниця відповідачки - адвокат Проніна В.М., підтримала доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, та просила задовольнити позов частково.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Чугуївської міської ради Харківської області - подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника третьої особи. До заяви додано рішення комісії з питань захисту прав дитини Чугуївської міської ради Харківської області від 08 липня 2025 року № 11/11.

Вислухавши позивачку, її представницю, відповідачку, її представницю, дослідивши матеріали справи у їх сукупності судом було встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Позивачка є бабусею, а відповідачка матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується: витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про державну реєстрацію шлюбу № 00049415836 від 12 лютого 2025 року, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України. Батько дитини ОСОБА_3 - син позивачки, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

Відповідно до побутової характеристики №13, виданої Чугуївською міською радою Харківської області від 11 лютого 2025 року № 291 ОСОБА_1 веде здоровий спосіб життя, конфліктних ситуацій та скарг від сусідів за час проживання не надходило. На даний час працює в комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Чугуївського відділення Печенізької територіальної громади на посаді парамедика.

Згідно характеристики, наданої комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Чугуївського відділення Печенізької територіальної громади ОСОБА_1 працює в службі екстреної медичної допомоги на посаді парамедика, зарекомендувала себе знаючим фахівцем, завжди тактовна, ввічлива і уважна, користується повагою серед колег. Дисциплінарних скарг і доган не має.

Відповідно до рішення комісії з питань захисту прав дитини Чугуївської міської ради Харківської області від 08 липня 2025 року № 11/11, встановлено порядок участі позивачки у вихованні онуки шляхом визначення часу для спілкування один раз на тиждень: у літній період - з 17:00 до 19:00, у зимовий період - з 10:00 до 12:00, у присутності матері дитини ОСОБА_2 на дитячому майданчику, за попередньою телефонною домовленістю з матір`ю дитини.

Відповідно до ч. 1ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Главою 21 СК України визначено особисті немайнові права та обов`язки інших членів сім`ї та родичів.

За правилами ст. 257 СК України баба має право спілкуватися зі своєю онукою, брати участь у її вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою своїх прав щодо виховання онуки. Якщо такі перешкоди чиняться, баба має право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Ч. 5,6 ст. 19 СК України передбачають, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Конструкція ст. 159 СК України свідчить про те, що законодавець розмежовує вимоги про встановлення способу участі у вихованні дитини та про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

Повага до приватного і сімейного життя є важливими правами, захист яких гарантується Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини поняття «сімейне життя» у розумінні статті 8 Конвенції отримало достатньо широке тлумачення, не обмежується лише шлюбними відносинами, а може охоплювати й інші фактичні «сімейні зв`язки», зокрема, відносини між дитиною та близькими родичами (наприклад, бабою та дідом), оскільки останні можуть відігравати суттєву роль у сімейному житті.

Під правом на повагу до сімейного життя баби та діда по відношенню до своїх внуків в першу розуміється право на підтримання нормальних стосунків між бабою або дідом та внуками шляхом контактів з ним. Такі контакти зазвичай відбуваються за згодою особи, яка несе батьківську відповідальність, а це означає, що доступ бабусі, дідуся до внука, як правило, здійснюється на розсуд батьків дитини.

У постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 295/13297/18 вказано, що законодавцем визначено механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється у покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина, не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; закріпленні права баби, діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення (частини друга, третя статті 257 СК України).

У постанові Верховного Суду від 6 лютого 2019 року у справі № 607/13092/16-ц зазначено, що будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини. Відповідно до статті 257 СК України баба має право спілкуватися зі своєю онукою, брати участь у її вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою своїх прав щодо виховання онуки. Якщо такі перешкоди чиняться, баба має право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

У даній справі спір стосується прав баби на спілкування зі своєю онукою та встановлення графіку спілкування з нею.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У позовній заяві, в тому числі, зазначалось, та підтверджується матеріалами справи, що за життя сина, ОСОБА_1 часто спілкувалася зі своєю онукою, для цього були створені належні умови для перебування та спілкування за місцем проживання. Даний факт підтверджується актом обстеження умов проживання, складений працівниками Служби у справах дітей Чугуївської міської ради. Після смерті ОСОБА_3 у позивачки з невісткою почали виникати конфліктні ситуації. Викладені обставини не заперечується і самими сторонами у справі.

Щодо способу участі позивачки у вихованні та спілкуванні з онукою, суд зазначає наступне.

Матеріали справи містять рішення комісії з питань захисту прав дитини Чугуївської міської ради Харківської області від 08 липня 2026 року № 11/1 «Про визначення часу спілкування бабусі ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_4 », прийняте за результатами обстеження умов проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з дитиною, а також на підставі інших документів, які стосуються справи, як того вимагає ст. 19 СК України.

Враховуючи все вищевикладене, вік дитини, її режим дня, рішення комісії з питань захисту прав дитини Чугуївської міської ради Харківської області та необхідність забезпечення найкращих інтересів дитини, суд дійшов висновку, що заявлений позивачкою порядок спілкування підлягає зміні, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, визначивши порядок участі позивачки у спілкуванні з онукою наступним чином:

- один раз на тиждень у літній період - кожну суботу з 17 год 00 хв., до 19 год. 00 хв., на нейтральній території - у загальних місцях проведення дозвілля та відпочинку дітей у присутності матері, за попередньою домовленістю;

- один раз на тиждень у зимовий період - кожну суботу з 12 год 00 хв., до 14 год. 00 хв., на нейтральній території - у загальних місцях проведення дозвілля та відпочинку дітей у присутності матері, за попередньою домовленістю.

Окрім того, суд враховує ту обставину, що дитина є досить малого віку, та в силу цього прив`язана до матері.

Також, суд зауважує, що дане рішення не є перешкодою в подальшому визначити участь у вихованні бабусі з онукою в інший спосіб, враховуючи її вік, а також, якщо зростання прихильності дитини до баби та належне виконання останньою своїх обов`язків обумовить це. До того ж дане рішення не є перешкодою визначення матір`ю в добровільному порядку додаткових днів для побачень позивачки з онукою.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статей 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, та підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Разом із тим розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, обсягом і часом виконаних адвокатом робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

При вирішенні питання щодо розміру витрат, які підлягають відшкодуванню, суд має виходити не лише з факту їх понесення та зазначеного сторонами розміру, а й оцінити їх реальність, необхідність та розумність.

Як убачається з матеріалів справи, предметом позову є вимога про усунення перешкод і встановлення порядку спілкування. Справа не відзначається значною складністю, не потребує проведення експертиз, дослідження значного обсягу доказів, вирішення складних правових питань або встановлення значної кількості обставин. Фактично спір у справі полягає у захисті права позивачки на спілкування з онукою шляхом зобов`язання відповідачки не чинити перешкод у такому спілкуванні та визначення часу, місця й умов зустрічей позивачки з онукою.

При цьому суд бере до уваги обсяг фактично виконаної представником роботи, кількість та характер процесуальних документів, необхідність участі адвоката у судових засіданнях, тривалість розгляду справи, а також відсутність у матеріалах справи обставин, які б свідчили про особливу складність спору.

Сам по собі факт визначення сторонами договору про надання правничої допомоги вартості послуг у розмірі 15 000 грн не означає, що саме така сума у повному обсязі підлягає стягненню з іншої сторони. Договірна вартість правничої допомоги є результатом домовленості між клієнтом та його представником, однак при вирішенні питання про компенсацію таких витрат за рахунок іншої сторони суд повинен дотримуватися принципів розумності, співмірності та справедливості.

Суд також враховує, що компенсація витрат на професійну правничу допомогу не повинна перетворюватися на спосіб покладення на іншу сторону надмірного фінансового тягаря, не співмірного з характером та складністю спору.

З огляду на характер спірних правовідносин, незначну складність справи, обсяг наданої правничої допомоги та фактичні обставини її розгляду, суд доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 грн є завищеним та не відповідає критеріям співмірності й розумності.

Водночас суд не ставить під сумнів саме право відповідачки на професійну правничу допомогу та факт її отримання, однак вважає, що з позивачки підлягає стягненню лише та частина таких витрат, яка є обґрунтованою, необхідною та співмірною із складністю цієї справи.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає компенсації за рахунок позивачки, у сумі 7500,00 грн., що, на переконання суду, відповідає характеру спору, обсягу фактично наданої правничої допомоги, принципам розумності, справедливості та співмірності.

У задоволенні вимоги про стягнення решти витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалася позивачка як на підставу своїх вимог, дослідивши матеріали справи, суд ухвалює рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 351-352, 354 ЦПК України, ст.257 СК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Чугуївської міської ради Харківської області, про усунення перешкод у спілкуванні з онукою та визначення способу участі у вихованні, спілкуванні бабусі з малолітньою онукою - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не чинити перешкод ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у спілкуванні з онукою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити порядок участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у спілкуванні з онукою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступним чином:

- один раз на тиждень у літній період - кожну суботу з 17 год 00 хв., до 19 год. 00 хв., на нейтральній території - у загальних місцях проведення дозвілля та відпочинку дітей у присутності матері, за попередньою домовленістю;

- один раз на тиждень у зимовий період - кожну суботу з 12 год 00 хв., до 14 год. 00 хв., на нейтральній території - у загальних місцях проведення дозвілля та відпочинку дітей у присутності матері, за попередньою домовленістю.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 7 500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 25 серпня 2026 року.

Суддя Ю.М.Гніздилов