Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №353/439/26 — Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/439/26

Провадження № 2/353/478/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Лущак Н. І.,

з участю секретаря судового засідання – Круховської С.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання за кожним з них права власності на 1/2 частку земельної частки (паю) розміром 46,74 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебуває у колективній власності спілки селян «Пролісок», що в с. Обертин Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області, що належала батькові та чоловіку ОСОБА_3 відповідно, в порядку спадкування за законом після смерті батька та чоловіка ОСОБА_3 відповідно, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . А також про визнання за ними по 1/2 частці кожному права на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,85 га, для обслуговування житлового будинку та для ведення особистого підсобного господарства, яка рішенням 17 сесії 21 демократичного скликання Обертинської селищної Ради народних депутатів с. Обертин Тлумацького району від 30.12.1993 року була передана ОСОБА_3 у приватну власність безоплатно, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 . Свої вимоги обґрунтовували тим, що їхньому батькові (чоловіку) ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай) у розмірі 46,74 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 20967 грн. 10 коп., яка перебуває у колективній власності СС «Пролісок» с. Обертин Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області. Також, ОСОБА_3 належала земельна ділянка загальною площею 0,85 га, для будівництва житлового будинку та для ведення особистого підсобного господарства в с. Гончарів Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області, передана йому у приватну власність безоплатно згідно рішення 17 сесії 21 демократичного скликання Обертинської селищної Ради народних депутатів с. Обертин Тлумацького району від 30.12.1993 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина за законом. Вони прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , шляхом постійого проживання разом із спадкодавцем на час відкиття спадщини.

Однак в нотаріальному порядку їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищенаведені земельі ділянки, у зв`язку з тим, що у них відсутній необхідний для видачі свідоцтва про право на спадщину документ, який підтверджує право власності на нерухоме майно – земельні ділянки.

А тому їм необхідно в судовому порядку визнати за кожним з них права власності на 1/2 частку земельної частки (паю) розміром 46,74 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебуває у колективній власності спілки селян «Пролісок», що в с. Обертин Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області, що належала батькові та чоловіку ОСОБА_3 відповідно, в порядку спадкування за законом після смерті батька та чоловіка ОСОБА_3 та на 1/2 частку права на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,85 га, для обслуговування житлового будинку та для ведення особистого підсобного господарства, яка рішенням 17 сесії 21 демократичного скликання Обертинської селищної Ради народних депутатів с. Обертин Тлумацького району від 30.12.1993 року була передана ОСОБА_3 у приватну власність безоплатно, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

В підготовче судове засідання позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явилися, однак в позовній заяві у випадку їх неяки в судове засіданя, просили розгляд справи провести без їх участі.

Представник відповідача Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області в підготовче судове засідання не з`явився, однак 22.07.2026 року на електронну адресу суду надіслав заяву (а.с. 48), в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі, просив провести розгляд справи без участі представника відповідача в судовому засіданні. Вирішення процесуальних питань, що можуть виникнути в процесі розгляду справи залишає на розсуд суду.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав:

Судом встановлено, що ОСОБА_3 (батько, чоловік позивачів) відповідно до копії сертифікату на право приватної власності на землю в межах середньої земельної чатки серії ІФ, реєстраційний № 51 від 31.03.97 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки за № 51, належало право на земельну ділянку в розмірі 46,74 в ум.кад.га на території Обертинської селищної ради Тлумацького району в межах середньої земельної частки без визначення на місцевоті, виданого на підставі рішення 10 сесії ХХІІ скл. Обертинської Ради народних депутатів від 25.03.97 року (а.с. 5).

Згідно повідомлення Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області № 29-9-0.331-1919/0/2-26 від 03.04.2026 року (а.с. 3-4), відповідно до інформації, наданої відділом № 1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління встановлено, що в архіві Відділу зберігається архівний примірник державного акту на право колективної власності на землю серії ІФ № 001427, який видано спілці селян «Пролісок» у с. Обертин Тлумацького району Івано-Франківської області, на підставі рішення Тлумацької районної ради від 09.12.1999 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю 30.12.1999 року за № 21. Однак список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що є додатком до вищевказаного державного акта на право колективної власності, наявний у архіві віділу не в повному обсязі.Таким чином, надати інформацію щодо включення гр. ОСОБА_3 (батько, чоловік позивачів) до списку громадян, які мали право на отримання частки (паю) згідно із вказаним додатком немає можливості. Разом з тим, слід зазначити, що у місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель Відділу за кодом 1996МФ141ФТЛ000001 обліковується «Проект роздержавлення та приватизації земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Обертинської селищної ради Тлумацького району Івано-Франківської області. Відповідно до «Списку громадян, що мають право на середню земельну часту (пай) по с. Гончарів» (що є скадвою частиною проекту), як працючий спілки селян «Пролісок» під номером 51 значиться гр. ОСОБА_3 (батько, чоловік позивачів), розмір земельної частки (паю) якого становить 46,74 умовних кадастрових гектарів. Згідно з розрахунком зі списків громадян, які мають право на середню земельну частку (пай), вартість земельної частки (паю) розміром 46,74 умовних кадастрових гектрів становить 4053,91 грн. Вартість земельної частки (паю) станом на 01.01.2026 року становить 20967,0 грн. 10 коп.

Із вищевказаного документу вбачається, що ОСОБА_3 (батько, чоловік позивачів) мав право на земельну частку (пай) в розмірі по 46,74 в ум.кад.га, яка розташована на території Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

У Постанові Верховного Суду від 23.09.2021 року у справі №563/1407/19 зазначено, що статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до статті 2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особа набуває право на земельний пай за наявності таких умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин ЗК України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

З аналізу зазначених норм права можна зробити висновок про те, що особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до повідомлення архівного віділу № 4 Івано-Франківської районної державної адміністрації № 1067/01-20 від 28.08.2025 року ОСОБА_3 (батько, чоловік позивачів) передано безоплатно у приватну власність дві земельні ділянки загальною площею 1,11 га, а саме розмір присадибної ділянки, яка приватизована, 0,85 га, розмір земельної ділянки, що передана в постійне користування, 0,26 га. (а.с. 6).

Згідно абз. 2 п.1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документаціїі з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (намісцевості).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

В силу ст. 80 ЗК України, суб`єктами права власності на землю є зокрема, громадяни на землі приватної власності.

Згідно ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: (а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; (б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; (в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; (г) прийняття спадщини; (ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 116 ЗК України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: (а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; (б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; (в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином земельна ділянка площею 0,85 га, яка була передана у приватну власність безоплатно ОСОБА_3 (батько, чоловік позивачів), входить у спадкову масу після смерті останнього.

ОСОБА_3 (батько, чоловік позивачів) та ОСОБА_4 (позивач) одружилися 29.09.1973 року, що підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с. 9) та ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_1 (позивач), що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (батько, чоловік позивачів) помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 7).

В силу ст. 1268 ЦК України (в редакції 2003 р.), спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України (в редакції 2003 р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини після смерті спадкодавця вважається: постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подача спадкоємцем у шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Після смерті ОСОБА_3 (батько, чоловік позивачів) позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину, так як були зареєстровані та проживали з ним на час відкриття спадщини, вели спільне господарство, що підтверджується довідкою Обертинської селищної ради Тлумацького району Івано-Франківської області № 180 від 17.04.2011 року (а.с. 27 зворот). Дані обставини також підтверджуються копією спадкової справи № 104/2011, заведеної 13.04.2011 року Тлумацькою державною нотаріальною конторою Івано-Франківської області, після смерті ОСОБА_3 (батько, чоловік позивачів) (а.с. 26-34), з якої вбачається, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є єдиними спадкоємцем в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 (батько, чоловік позивачів), які прийняла та частково оформила спадщину (а.с. 28). Інших спадкоємців в порядку спадкування за законом чи за заповітом, які б бажали прийняти спадщину, немає.

Отже, на момент звернення до суду позивачі правомірно претендують на земельну частку (пай), а також на право на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 (батько, чоловік позивачів).

В нотаріальному порядку позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в належних їм частках на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: с. Гончарів, Івано-Франківський (Тлумацький) район), Івано-Франківська область, яка належала за їх даними ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що відсутній необхідний для видачі свідоцтва про право на спадщину документ, який підтверджує право власності на нерухоме майно – земельну ділянку, так як немає його в наявності, що підтверджується постановами про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеними державним нотаріусом Тлумацької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області Васильєвою Н.В. №№ 394/02-31, 395/02-31, від 27.06.2024 року (а.с. 10, 11).

Зазначені обставини перешкоджають позивачам належним чином оформити право власності на належні їм частки спадкового майна в порядку спадкування за законом.

Нормами статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За встановлених судом обставин, позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку з відсутністю на час складання рішення клопотання позивачів, питання про повернення судового збору не вирішується.

На підставі ст.ст. 316-319, 391, 392, 1216 - 1223, 1268 ЦК України (в редакції 2003 р.), ст. 80, 81, 116 ЗК України, керуючись ст. ст. 13, 82, 142, 200, 206, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованим по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 право власності на 1/2 частку земельної частки (паю) розміром 46,74 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебуває у колективній власності спілки селян «Пролісок», що в с. Обертин Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області, що належало батькові ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованою по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 право власності на 1/2 частку земельної частки (паю) розміром 46,74 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебуває у колективній власності спілки селян «Пролісок», що в с. Обертин Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області, що належало чоловікові ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованим по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованою по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , право на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,85 га, для обслуговування житлового будинку та для ведення особистого підсобного господарства, яка рішенням 17 сесії 21 демократичного скликання Обертинської селищної Ради народних депутатів с. Обертин Тлумацького району від 30 грудня 1993 року, прийнятого на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року, була передана ОСОБА_3 , у приватну власність безоплатно, в порядку спадкування за законом після смерті батька, чоловіка ОСОБА_3 , та проведення державної реєстрації цих земельних ділянок, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» по 1/2 частці за кожним.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийН. І. ЛУЩАК