Вирок від 24 серпня 2026 р. у справі №173/2075/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2075/26

Номер провадження1-кп/173/185/2026

В И Р О К

іменем України

25 серпня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження (ЄРДР № 12026041430000252 від 01.05.2026) за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхньодніпровськ, Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, який офіційно не працює, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 25 квітня 2026 року, близько 00 год. 10 хв., більш точний час не встановлено, перебуваючи на лавочці біля міського фонтану, розташованого поблизу будинку № 12 по проспекту Шевченка у м. Верхньодніпровськ Кам`янського району Дніпропетровської області зустрів раніше незнайомого йому ОСОБА_4 , який зупинився та почав розмовляти з ОСОБА_5 . Під час розмови з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 приблизно об 00 год. 20 хв. 25 квітня 2026 року, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин до потерпілого, маючи намір, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , усвідомлюючи свої протиправні дії та бажаючи їх подальшого настання, встав з лавки та наніс один удар долонею правої руки в область обличчя ОСОБА_4 , після чого між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 почалася бійка, в ході якої ОСОБА_5 сів на живіт ОСОБА_4 , тим самим утримував потерпілого, обмежуючи його рухливість, після чого, діючи умисно, маючи намір, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , усвідомлюючи свої дії та бажаючи їх подальшого настання, маючи можливість припинити конфлікт та покинути місце події, але не скориставшись нею, наніс не менше 5 ударів кулаками обох рук в область обличчя та голови ОСОБА_4 , тим самим завдавши останньому тілесних ушкоджень.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з закритими переломами кісток обличчя (вдавленим уламковим переломом передньої стінки лівої верхнєщелепної пазухи, переломом нижньої та латеральної стінок лівої орбіти, переломом кісток носа), гемосинусом зліва, міжтканинною емфіземою лівої половини обличчя, з синцем та раною на голові (слідом загоєння рани є виявлений у нього рубець), що супроводжувалася явищами струсу головного мозку - відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, як зазвичай викликаючи тривалий розлад здоров`я більше 21 дня.

У судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення та пояснив, що 25 квітня 2026 року вночі біля фонтану у центрі м. Верхньодніпровська у нього виникла сварка з потерпілим ОСОБА_4 , в ході якої він спочатку вдарив потерпілого долонею правої руки по обличчю, а потім наніс потерпілому декілька ударів кулаками рук в область обличчя та голови. Обвинувачений не оспорює обставин кримінального правопорушення.

Оцінюючи показання обвинуваченого, суд вважає їх послідовними, правдивими та достовірними, оскільки об`єктивно та повно відображають обставини вчинення кримінального правопорушення. Підстав вважати, що обвинувачений обмовив себе, судом не встановлено.

У зв`язку з тим, що обвинувачений розповів про обставини кримінального правопорушення, ніхто із учасників не заперечує їх, кваліфікацію дій обвинуваченого та доказів кримінального провадження, не має наміру оскаржувати їх в апеляційному порядку, суд, заслухавши прокурора, обвинуваченого, потерпілого, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд доходить висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 винен у вчиненні кримінального правопорушення і його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

При визначенні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставину, що пом`якшує покарання, а саме:

ОСОБА_5 вчинив нетяжкий злочин, за місцем проживання характеризується посередньо, не одружений, дітей не має, офіційно не працює, є осудним, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

Згідно з досудовою доповіддю, складеної стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній. Орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі можливе та не становитиме високу небезпеку для суспільства.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді обмеження волі в межах, передбачених санкцією частини 1 статті 122 КК України.

Водночас, суд враховує, що ОСОБА_5 до та після вчинення кримінального правопорушення будь - яких протиправних проступків не вчиняв, від органів досудового розслідування та суду не ухилявся, протягом усього кримінального провадження добросовісно виконував обов`язки обвинуваченого, вину визнав повністю, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, що значною мірою сприяло встановленню обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи викладені вище обставини, які характеризують особу обвинуваченого, а також конкретні обставини кримінального провадження, які у своїй сукупності знижують ступінь небезпечності особи для суспільства, суд вважає, що від відбування покарання у виді обмеження волі обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно звільнити з випробуванням згідно ст. 75 КК України та з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На переконання суду, саме звільнення обвинуваченого від призначеного покарання з іспитовим строком відповідатиме меті покарання, принципам гуманності та справедливості, а також забезпечуватиме розумний баланс між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов не заявлений. Судові витрати відсутні. Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 371, 373, 374, 395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

Відповідно до вимог ст.ст. 75,76 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з іспитовим строком на один рік, поклавши на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, попросити публічно пробачення у потерпілого, виконати заходи, передбачені пробаційною програмою "Подолання агресивної поведінки".

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя: ОСОБА_1