Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №497/2201/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/6398/26

Справа № 497/2201/24

Головуючий у першій інстанції Кравцова А. В.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кострицького В.В.,

суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря Булацевської Я.В.

учасники справи:

скаржник - ОСОБА_1

заінтересована особа - Болградський відділ державної виконавчої служби в Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Болградського відділу державної виконавчої служби в Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Болградський районного суду Одеської області від 06 квітня 2026 року, постановлену у складі судді Кравцової А.В., у приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність старшого державного виконавця Болградського відділу державної виконавчої служби в Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,-

установив:

Короткий зміст скарги.

08.01.2026 року до суду першої інстанції надійшла скарга гр. ОСОБА_2 , яка була ним опісля уточнена, і якою він просить визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Болградського відділу ДВС у Болградському районі Одеської області Південного МУ МЮ (м.Одеса) Пуртової І.В., яка полягала у ненаправлені йому повідомлення, тобто, неналежному повідомлення його про відкриття стосовно нього виконавчого провадження №78890794 від 19.08.2025р., а також про ухвалення нею 03.09.2025р. постанови про встановлення тимчасового обмеження його у праві керування транспортними засобами, та просить визнати незаконними дії цього ж державного виконавця щодо ухвалення нею постанови про тимчасове обмеження його, заявника, у праві керування транспортними засобами без належного повідомлення його, заявника, що позбавило його можливості своєчасно виконати рішення суду та реалізувати право на оскарження. Також прость визнати, що зазначена бездіяльність державного виконавця перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку зі складанням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст.126 ч.3 КУпАП.

В обґрунтування вимог скарги заявник стверджує, що він 14.11.2025р. він, керуючи транспортним засобом, був зупинений працівником поліції, і лише від нього дізнався про наявність заборони йому, заявнику, керувати транспортними засобами, яку він порушив.

Так, він, заявник, після цього дізнався, що 19.08.2025р.стосовно нього було відкрите виконавче провадження №78890794, а 03.09.2025р., тобто менш ніж через два тижні з моменту формального відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем було ухвалено щодо нього низку постанов, а саме: постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника; постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, а також пристроями для відстрілу патронів несмертельної дії; постанову про розшук майна боржника; постанову про арешт майна боржника; постанову про арешт коштів боржника.

При цьому жодна з перелічених постанов йому, заявнику, фактично не вручалася, і про їх існування він не був обізнаний. Реально дізнатися про застосування до нього вищевказаних заходів примусового виконання він зміг лише після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, що сталося лише 27.01.2026р. Таким чином, до нього було одночасно застосовано максимальний комплекс примусових заходів, передбачених законом, без дотримання базових гарантій прав боржника, що суперечить принципам справедливості, пропорційності та правової визначеності. Застосування таких заходів у ситуації, коли боржник не був повідомлений про відкриття виконавчого провадження та не мав можливості добровільно виконати рішення суду, є проявом формального та репресивного підходу, який не відповідає завданням виконавчого провадження.

Короткий зміст рішення суду

Ухвалою Болградський районного суду Одеської області від 06 квітня 2026 року скаргу ОСОБА_2 на дії/бездіяльність старшого державного виконавця Болградського відділу державної виконавчої служби в Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України частково задоволено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції зазначив, що матеріали не містять доказів того, що заявнику - боржнику ОСОБА_1 було відомо про відкриття виконавчого провадження стосовно нього про стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої дочки, до того ж, рішення суду, на підставі якого виконавчий лист був виданий - було ухвалене 28.01.2025р. заочно, з чого також вбачається, що ОСОБА_1 не було відомо про подання позову про стягнення з нього аліментів на повнолітню дитину, та про існування рішення суду, тим більш - заборгованості за аліментами.

Повернення поштового відправлення з постановою про відкриття виконавчого провадження з відміткою про відсутність заявника за адресою свідчило про те, що ОСОБА_1 фактично не був сповіщений про початок примусового виконання рішення та не міг про це знати. Тому державний виконавець, керуючись ст.ст.18,26,28 та 9 ЗУ «Про виконавче провадження», був зобов`язаний вжити додаткових заходів для належного повідомлення заявника про відкриття виконавчого провадження.

Суд першої інстанції зазначив, що скаржником не надано беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 не було відомо взагалі, що він є боржником - ним не зазначено, чому він не з`являвся до суду в ході розгляду позову про стягнення аліментів і чи були поважні причини для цього, але, у зв`язку з тим, що йому відомо про наявність в нього дочки, він мав передбачати вимогу повнолітньої дитини або її матері до нього з забезпечення дитини матеріально протягом навчання і мав цікавитися матеріальним станом своєї дочки і її життям; доказів перешкод або пояснень причин, що перешкоджали заявнику бути обізнаним з цих питань - суду не надано, у зв`язку з чим не вбачається переконливих підстав для задоволення скарги в частині другої вимоги про наявність причинно-наслідкового зв`язку.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погодившись із вказаним судовим рішенням Болградський відділ державної виконавчої служби в Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 06 квітня 2026 року про визнання незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пуртової Ірини Валентинівни, яка полягала у ненаправлені та неналежному повідомленні ОСОБА_2 про відкриття стосовно нього виконавчого провадження №78890794 від 19.08.2025 року, а також про ухвалення постанови про встановлення тимчасового обмеження його у праві керування транспортними засобами від 03.09.2025 року.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ухвала Болградського районного суду Одеської області від 06 квітня 2026 року постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та з неповним з`ясуванням всіх обставин справи, а відтак є незаконною та необґрунтованою, й такою, що підлягає скасуванню.

Вказує, що відповідно до положень статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження…, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Отже, з урахуванням приписів пункту 1 статті 28 Закону України «Про виконавче впровадження» відсутні законні підстави вважати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пуртової Ірини Валентинівни, яка полягала у ненаправлені та неналежному повідомленні ОСОБА_2 про відкриття стосовно нього виконавчого провадження №78890794 від 19.08.2025 року, а також про ухвалення постанови про встановлення тимчасового обмеження його у праві керування транспортними засобами від 03.09.2025 року.

Явка сторін

Сторони належним чином повідомлені про місце, час та дату судового засідання, однак до суду не з`явились, заяв про відкладення не подавали, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи відповідно до ст. 372 ЦПК України.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується фактично лише в частині задоволених вимог скарги, а тому в іншій частині вимог, апеляційним судом не переглядається.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Однак вказаним вимогам оскаржувана ухвала частково не відповідає з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 знаходився виконавчий лист № 497/2201/25 виданий 04.07.2025 документ видав: суддя Болградського районного суду Одеської обл. Алла Кравцова про стягнення з гр. ОСОБА_1 на користь гр. ОСОБА_4 аліментів на утримання повнолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 , що продовжує навчання, у розмірі 4000,00 грн, щомісячно, починаючи з 19.09.2024 р. і до закінчення навчання або досягнення нею віку у двадцять три роки.

19.08.2025 Болградський відділ державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), виніс постанову про відкриття виконавчого провадження.

Постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомлення, а саме ОСОБА_1 до виконання, ОСОБА_4 до відома.

05.09.2025 до відділу надійшло поштове повідомлення згідно якого постанову про відкриття виконавчого провадження боржнику не було вручено під підпис боржника у зв`язку із тим що адресат відсутній за вказаною адресою.

03.09.2025 Болградський відділ державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виніс постанови про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника, внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників, Тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, тимчасове обмеження у праві користування зброєю, тимчасового обмеження у праві полювання, тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та розшук майна боржника. Факт направлення даних постанов сторонам виконавчого провадження матеріали справи не містять.

19.11.2025 на депозитний рахунок відділу від ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості по аліментам надійшла грошова сума у розмірі 56000,18 грн.

21.11.2025 сформовано розрахунок заборгованості по аліментах згідно якого за боржником станом на 21.11.2025 рік встановлено відсутність заборгованості по аліментам.

21.11.2025 на підставі відсутності заборгованості по аліментам державним виконавцем винесено наступні постанови: постанова про зняття майна з розшуку; постанова про зняття арешту з коштів; постанова про скасування заходів примусового виконання; постанова про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; постанова про скасування тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; постанова про скасування тимчасового обмеження боржника у праві полювання; постанова про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України.

Задовольняючи частково скаргу скаржника суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 фактично не був сповіщений про початок примусового виконання рішення та не міг про це знати. Тому державний виконавець, керуючись ст.ст. 18,26,28 та 9 ЗУ «Про виконавче провадження», був зобов`язаний вжити додаткових заходів для належного повідомлення заявника.

Проте з вказаними висновками апеляційний суд не погоджується та вважає за необхідне заначити наступне.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1Закону України "Про виконавче провадження").

Засобом юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, порушено їх права чи свободи.

Спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення врегульовано Розділом VII Цивільного процесуального кодексу України та Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Стаття 447-1 ЦПК України визначає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст.448 ЦПК України, скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до п. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі – документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Виконавець не повинен пересвідчуватися в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки це суперечить частині першій статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою копія постанови про відкриття виконавчого провадження направляється рекомендованим поштовим відправленням, та боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі № 643/8028/15, провадження № 61-10442св20, від 18 березня 2021 року у справі № 520/10954/15-ц (провадження № 61-7198св20).

Колегією суддів встановлено встановлено, що постанова старшого державного виконавця Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пуртовою Іриною Валентинівною від 19.08.2025 року про відкриття виконавчого провадження № 78890794 надсилалась ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, вказану у виконавчому документі ( АДРЕСА_1 ). Конверт із вказаною постановою за трек-номером 6870200025039 повернувся із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Факт направляння постанови про відкриття виконавчого провадження також було підтверджено самим ОСОБА_1 в суді першої інстанції в доповненнях до скарги на бездіяльність старшого державного виконавця Болградського відділу ДВС у Болградському районі Одеської області Південного МУ МЮ (м.Одеса) Пуртової І.В. (а.с. 31-38).

Таким чином державним виконавцем дотримано вимоги закону та направлено на адресу боржника постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що повернення поштового відправлення з постановою про відкриття виконавчого провадження з відміткою про відсутність заявника за адресою свідчив про те, що ОСОБА_1 фактично не був сповіщений про початок примусового виконання рішення.

Стосовно рішення суду першої інстанції в частині визнання незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пуртової Ірини Валентинівни, яка полягала у ненаправлені повідомлення ОСОБА_1 про ухвалення постанови про встановлення тимчасового обмеження його у праві керування транспортними засобами від 03.09.2025 року та правомірності її винесення, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За правилами статті 74 Закону № 1404-VIII, розмір заборгованості з аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення, виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилось, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості.

Згідно зі статтею 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Частиною першою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обов`язок по утриманню дитини - це передбачений законом (ст. 180 Сімейного кодексу України) та Конституцією обов`язок батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними 18 років.

Відповідно до ч.1, 5 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені Законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені Законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Частиною 9 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Правомірність винесеної державним виконавцем постанови про встановлення тимчасового обмеження його у праві керування транспортними засобами від 03.09.2025, відповідає вимогам закону.

Проте колегія суддів зазначає, що права сторони у виконавчому провадженні щодо обізнаності про стан виконавчого провадження будуть належним чином реалізовані лише у випадку вчинення виконавцем дій, спрямованих на надсилання документів у встановленому ЗУ «Про виконавче провадження» порядку.

Відсутність доказів направлення виконавцем постанов, зокрема, боржнику, свідчить про порушення прав останнього бути обізнаним про хід виконавчого провадження та на здійснення своєчасних процесуальних заходів для запобігання порушенню його прав та охоронюваних законом інтересів.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 направлялась постанова старшого державного виконавця Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пуртовою Іриною Валентинівною від 03.09.2025 року винесену у рамках виконавчого провадження ВП № 78890794, якою встановлено відповідне тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

Як вже зазначалось вище, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі – документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Частина 9 статті 71 цього Закону вказує, що вмотивована постанова державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами надсилається сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня їх внесення.

Отже, аналізуючи ч. 1 ст. 28 та ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» колегія суддів зазначає, що винесена постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами повинна була бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням не пізніше наступного робочого дня їх внесення боржнику, однак, матеріали справи не містять жодних відомостей щодо виконання державним виконавцем даних вимог Закону.

За наведених обставин, а також за відсутністю обов`язку у сторін виконавчого провадження відстежувати Автоматизовану систему виконавчих проваджень та доказів направлення виконавцем постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами боржнику , колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції у визнанні незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пуртової Ірини Валентинівни, яка полягала у ненаправлені повідомлення ОСОБА_1 про ухвалення постанови про встановлення тимчасового обмеження його у праві керування транспортними засобами від 03.09.2025 року.

Так виходячи з вищевикладеного судова колегія зазначає, що доводи апеляційної скарги Болградського відділу державної виконавчої служби в Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України частково є слушними, обґрунтовані належними доводами, а судом першої інстанції помилково прийнято рішення про визнання незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пуртової Ірини Валентинівни, яка полягала у ненаправлені та неналежному повідомленні ОСОБА_1 про відкриття стосовно нього виконавчого провадження №78890794 від 19.08.2025 року.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин справи.

Керуючись ст.ст.368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника Болградського відділу державної виконавчої служби в Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - задовольнити частково.

Ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 06 квітня 2026 року в частині задоволених вимог скарги скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пуртової Ірини Валентинівни, яка полягала у ненаправлені та неналежному повідомленні ОСОБА_2 про ухвалення постанови про встановлення тимчасового обмеження його у праві керування транспортними засобами від 03.09.2025 року.

У задоволені вимог скарги в іншій частині - відмовити

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді М.В. Назарова

Ю.П. Лозко