Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №522/13236/26 — Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Русєвої А.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Тищука В.В.,

захисника – Райчева І.Д.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст.122-4, 124 КУпАП, -

встановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ,

29.05.2026 о 23:37 год. за адресою: м.Одеса пляж «Ланжерон», 25, керуючи автомобілем «Mercedes» н/з НОМЕР_2 в темну пору доби, рухаючись заднім ходом, не переконався в безпеці свого маневру, скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Nissan» н/з НОМЕР_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.2.3 «б», 10.9 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.

Далі, 29.05.2026 о 23:37 год. за адресою: м.Одеса пляж «Ланжерон», 25, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mercedes» н/з НОМЕР_2 , потрапивши у ДТП, залишив місце пригоди, до якої він причетний. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ст. 122-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень не визнав та пояснив, що після того, як забрав автомобіль із нічного клубу, приїхав до готелю «Немо», де за кермом автомобіля перебувала дівчина, а він лише допомагав їй припаркувати транспортний засіб. При цьому зазначив, що саме дівчина допустила зіткнення з іншим автомобілем, а сам він підійшов до автомобіля вже після вчинення ДТП. Надалі ОСОБА_1 зазначив, що після ДТП він вирішив залишити розписку на рецепції готелю, пояснюючи це бажанням уникнути конфлікту з власником пошкодженого автомобіля та тим, що розраховував на врегулювання ситуації між власником автомобіля та дівчиною, яка, за його словами, керувала транспортним засобом. Разом з тим, повідомив, що саме він забирав автомобіль зі стоянки, а наступного ранку повернувся до готелю для того, щоб з ним розрахувалися та «розібратися в ситуації». При цьому пояснив, що автомобіль забирав разом із його власником, а наступного дня під`їхав до входу, де вийшов чоловік із дівчиною, яких він забрав, після чого вони поїхали.

Захисник Райчев І.Д. просив закрити провадження у справі за відсутністю складу правопорушення, стверджуючи, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а тому не може бути притягнутий до відповідальності.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, однак надала письмові пояснення, в яких вказала, що на момент ДТП належний їй автомобіль NISSAN QASHQAI (д/н НОМЕР_3 ) перебував у повністю нерухомому стані, — був належним чином припаркований на паркувальному місці готелю «Немо». Будь-які порушення ПДР з її боку повністю виключені, оскільки її авто не здійснювало руху. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем MERCEDES-BENZ (д/н НОМЕР_2 ), здійснив зіткнення з її припаркованим авто, після чого умисно втік з місця пригоди. В ході розслідування УПП в Одеській області встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом із державними номерними знаками, що не належать цьому автомобілю. Це свідчить про умисне намагання приховати знаряддя правопорушення та уникнути відповідальності. Вина ОСОБА_1 та розмір завданої шкоди повністю підтверджуються офіційними матеріалами справи, зокрема: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 703315 та № 703318 від 26.06.2026; відеозаписами з камер спостереження парковки готелю «Немо», наявною у матеріалах справи фотокопією паспорта та письмовою розпискою самого ОСОБА_1 .

Заслухавши притягуваного, дослідивши письмові пояснення потерпілої, розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Як було вище наведено, відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона була причетна.

Вина ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів в залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний, повністю підтверджується:

- обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №703315 від 26.06.2026 року за ст.124 КУпАП;

- обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №703318 від 26.06.2026 року за ст.122-4 КУпАП;

- даними рапорту поліцейського взводу №1 роти №6 батальйону №1 полку УПП в Одеській області Смоляр В. від 31.05.2026, згідно якого під час несення служби в складі екіпажу «Океан – 352», 31.05.2026 о 09:20 год. за адресою: м.Одеса, пляж Ланжерон, 25, отримано виклик «ДТП без постраждалих». На місці виклику було виявлено транспортний засіб «Nissan» н/з НОМЕР_4 , на якому було виявлено пошкодження переднього бамперу з правої сторони та заявницю, яка повідомила, вона припаркувала свій автомобіль 24.05.2026 та 30.05.2026 приблизно о 23 год. до неї подзвонили з рецепції та повідомили, що до них підійшов громадянин ОСОБА_1 , 22.07.1998 н. та повідомив, що вночі він пошкодив припаркований транспортний засіб заявниці.

- схемою місця ДТП від 31.05.2026, якою зафіксоване розташування транспортного засобу «Nissan» н/з НОМЕР_3 та отримані механічні пошкодженні у виді деформації правої передньої частини автомобіля, пошкодження лако-фарбового покриття на передній правій частині автомобіля;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 31.05.2026, згідно яких 31.05.2026 їй повідомив паркувальник парковки готелю «Немо», м.Одеса, пляж Ланжерон, 25, що пошкоджено її автомобіль «Nissan» н/з НОМЕР_4 . Автомобіль був запаркований на парковці з 24.05.2026 і не рухався. При огляді автомобіля було виявлено пошкодження правої передньої частини автомобіля. 31.05.2026 вона викликала патрульну поліцію.

- даними рапорту старшого інспектора з ОД ВР та ОМ ДТП УПП в Одеській області ДПП Кожушко І. від 25.06.2026, про те, що йому на виконання надійшли матеріали від оператора «102» про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце за адресою: м.Одесап пляж Ланжерон, 25, один із учасників залишив місце пригоди. Відпрацьовуючи даний матеріал, зв`язавшись в телефонному режимі з екіпажом поліції «Океан-352», який перебував на місці події, було з`ясовано, що подія трапилась 29.05.2026 приблизно о 23 год., заявниця має номер телефону ( НОМЕР_5 ), фото документів, а саме паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , та його розписку, про те, що він 29.05.2026 на парковці біля готелю «Немо» м.Одеси, пошкодив авто «Ніссан Кашкай» н/з НОМЕР_3 , а саме праве переднє крило та передній бампер з правої сторони. Ним 31.05.2026 приблизно о 11:51 год. було здійснено телефонний дзвінок за номером телефону НОМЕР_5 , чоловік якому він зателефонував, назвався ОСОБА_3 та підтвердив, що він скоїв ДТП, на місце пригоди повертатися відмовся. Заявниця ОСОБА_2 надала до ВР та ОМ ДТП УПП в Одеській області фото розписки, фото паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 та номер його телефоную. Під час неодноразових спроб телефонного зв`язку з громадянином ОСОБА_1 з метою його запрошення до підрозділу поліції для встановлення усіх обставин події, останній відмовився від конструктивної розмови. Також проігнорував письмові запрошення, які були надіслані Укрпоштою.

- копією розписки ОСОБА_1 від 30.06.2026, згідно якої ОСОБА_1 22.07.1998 н., 29.05.2026 на парковці готелю «Немо» м.Одеси пошкодив авто «Ніссан Кашкай» н/з НОМЕР_3 , пошкодив праве крило і бампер (фото зроблене 30.06.2026), зобовязується покрити ремонт в повному обсязі.

- роздруківкою орієнтування автомобіля;

- іншими документами по справі;

Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 про те, що у момент дорожньо-транспортної пригоди автомобілем керувала інша особа — дівчина, а він лише допомагав їй здійснювати паркування, оскільки такі пояснення є непослідовними, суперечливими та не узгоджуються із сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, за версією ОСОБА_1 , саме дівчина, яка перебувала за кермом автомобіля, допустила зіткнення з припаркованим автомобілем «Nissan», тоді як він підійшов до автомобіля вже після ДТП. Водночас будь-яких об`єктивних відомостей на підтвердження цієї версії ним не наведено. Зокрема, ОСОБА_1 не повідомив суду достовірних даних про особу, яка, за його твердженнями, керувала транспортним засобом, не зазначив її анкетних даних, засобів зв`язку, характеру своїх із нею відносин чи інших обставин, які б дозволяли перевірити його твердження та встановити цю особу.

Більше того, пояснення ОСОБА_1 не узгоджуються з його поведінкою безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди. Так, за його ж словами, саме він залишив на рецепції готелю розписку щодо пошкодження автомобіля, а наступного дня повернувся до готелю для врегулювання ситуації. Таким чином, навіть за власними поясненнями ОСОБА_1 , він не був сторонньою особою, яка випадково опинилася на місці події, а безпосередньо займався питанням наслідків дорожньо-транспортної пригоди.

Особливого значення суд надає змісту розписки, складеної ОСОБА_1 . У ній зазначено, що саме він 29.05.2026 року на парковці готелю «Немо» м. Одеси пошкодив автомобіль «Nissan Qashqai» д.н.з. НОМЕР_3 , пошкодивши праве крило та бампер, та зобов`язується покрити ремонт у повному обсязі. Зазначена розписка містить конкретні відомості щодо дати, місця події, транспортного засобу та характеру заподіяних пошкоджень і безпосередньо узгоджується з іншими матеріалами справи. При цьому вона складена самим ОСОБА_1 та містить його власне волевиявлення щодо визнання факту пошкодження ним зазначеного транспортного засобу та зобов`язання відшкодувати завдану шкоду.

Суду стороною захисту не надано логічного та розумного пояснення тому, з яких причин особа, яка, за її теперішніми твердженнями, не керувала автомобілем, не вчиняла ДТП та не була відповідальною за її наслідки, добровільно склала розписку, в якій фактично зазначила себе особою, яка пошкодила автомобіль, та взяла на себе обов`язок повністю відшкодувати завдану шкоду.

При цьому посилання ОСОБА_1 на те, що він залишив розписку виключно з метою уникнення конфлікту з власником пошкодженого автомобіля або сприяння врегулюванню ситуації між власником автомобіля та дівчиною, яка нібито керувала транспортним засобом, не спростовують її змісту. Навпаки, така версія раціонально не пояснює, чому в розписці не зазначено про те, що фактичним водієм транспортного засобу була інша особа, а відповідальність за пошкодження автомобіля ОСОБА_1 фактично прийняв на себе не будучи навіть знайомим з дівчиною, на яку вказує.

Крім того, твердження ОСОБА_1 про те, що він лише допомагав дівчині припаркувати автомобіль, суперечить його ж поясненням про те, що саме він забирав автомобіль зі стоянки, а наступного дня повернувся до готелю та забирав звідти чоловіка з дівчиною. Наведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 безпосередньо користувався зазначеним транспортним засобом та мав до нього доступ, що узгоджується з іншими матеріалами справи.

Також суд враховує дані рапорту працівника поліції Кожушко І. від 25.06.2026 року, згідно з яким під час перевірки обставин ДТП було отримано розписку ОСОБА_1 , а під час телефонної розмови чоловік, який назвався ОСОБА_3 , підтвердив факт вчинення ДТП, однак відмовився повернутися на місце пригоди. Зазначені відомості узгоджуються як зі змістом розписки, так і з іншими матеріалами справи.

Таким чином, поведінка ОСОБА_1 після дорожньо-транспортної пригоди не відповідає поведінці особи, яка не має до неї жодного відношення. Навпаки, його дії щодо залишення розписки, зазначення в ній конкретних обставин пошкодження автомобіля, взяття на себе зобов`язання відшкодувати шкоду та подальшого повернення до готелю для врегулювання ситуації об`єктивно узгоджуються з його причетністю до дорожньо-транспортної пригоди.

Суд не бере до уваги долучений до матеріалів справи відеозапис як доказ, на який спиралась сторона захисту в підтвердження своєї позиції. Зокрема, із матеріалів справи не вбачається, ким саме здійснено відповідний відеозапис, ким він наданий та долучений до матеріалів справи та за яких обставин його отримано, оскільки в матеріалах справи наявний запит на отримання відеозапису з місця події, однак відсутні дані у який спосіб долучений відеозапис отриманий та ким він наданий. Крім того, на відеозаписі неможливо достовірно встановити, що на ньому зафіксовані саме події, які ставляться у вину притягуваному та те, що події, які зафіксовані відбуваються саме за адресою, про якуі ідеться в протоколах про адміністративні правопорушення. На відеозапису також не видно державні номерні знаки транспортних засобів, а відтак — ідентифікувати автомобілі, зображені на ньому, як автомобілі «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_2 та «Nissan» д.н.з. НОМЕР_3 не можливо. Також із вказаного відеозапису, неможливо з точністю ідентифікувати осіб, які на ньому присутні, в тому числі неможливо беззаперечно, поза розумним сумнівом ідентифікувати притягуваного. Такі сумніви виникають виходячи з якості відео, темної пори доби, віддаленості учасників від камери відеоспостереження, одягу присутніх, деякі з яких одягнуті у кепки.

З огляду на те, що рішення не може ґрунтуватись на припущеннях, суд відхиляє згаданий відеозапис як доказ, оскільки він не дає можливості достовірно встановити ані транспортні засоби, ані місце події, ані особу водія, а обставини його походження та отримання належним чином не встановлені.

Водночас неврахування зазначеного відеозапису не впливає на висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 , оскільки його причетність до дорожньо-транспортної пригоди підтверджується іншими, самостійними та взаємопов`язаними письмовими доказами, описаними вище та саме яким судом надається перевага.

У своїй сукупності зазначені докази є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою щодо часу, місця, транспортних засобів, характеру пошкоджень та поведінки ОСОБА_1 після події, а тому не дають підстав вважати його версію про керування автомобілем іншою особою достовірною.

Відповідно, суд приходить до висновку, що сукупність досліджених доказів є достатньою для встановлення того, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_2 , допустив зіткнення з припаркованим автомобілем «Nissan» д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Як було вище наведено, відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний.

Так, ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п. 2.3 «б» ПДР України, який передбачає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, вимоги п. 10.9 ПДР України, який передбачає, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху і для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб, керуючи автомобілем «Mercedes» н/з НОМЕР_2 в темну пору доби, рухаючись заднім ходом, не переконався в безпеці свого маневру, скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Nissan» н/з НОМЕР_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

В порушення вимог п. 2.10. «а» ПДР України, який передбачає, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний.

Таким чином, з викладеного слідує, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Таким чином, з урахуванням, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.122-4 КУпАП та ст. 124 КУпАП одночасно розглядаються Приморським районним судом м. Одеси, об`єднані в одне провадження, а тому необхідно накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ст.122-4 КУпАП.

При призначенні адміністративного стягнення суд враховує характер скоєних правопорушень, особу правопорушника та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 .

Обставин, які відповідно до ст.ст.34, 35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, а також той факт, що згідно матеріалів справи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності притягується вперше, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також припинення вчинення ним нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування адміністративного стягнення у виді штрафу, тому не вбачає підстав для застосування до винного такого виду адміністративного стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору.

Керуючись ст.283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за більш серйозне правопорушення з числа вчинених за ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва

Єдиний унікальний номер справи: №522/13236/26

Номер провадження №3/522/4490/26

Головуючий суддя – Русєва А.С.