Вирок від 24 серпня 2026 р. у справі №362/6562/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/6562/26

Провадження № 1-кп/362/602/26

ВИРОК

Іменем України

25.08.2026 м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої – судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Василькові Київської області матеріали кримінального провадження № 12026111030001134, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.07.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, який працює зварювальником в товаристві з обмеженою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод", зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу статті 89 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває дотепер.

11 липня 2026 року близько 12 години 00 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи за запрошенням потерпілої ОСОБА_4 в житловому будинку АДРЕСА_3 за місцем її проживання, скориставшись відсутністю сторонніх осіб та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу таємно викрав з-під скатертини на письмовому столі в одній із кімнат вказаного будинку належні потерпілій грошові кошти в сумі 50 000гривень 00 копійок та 300 доларів США (що за офіційним курсом Національного банку України станом на 11 липня 2026 року становить 13 353 гривні 00 копійок).

Після цього ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 63 353 гривні 00 копійок.

Вказані дії ОСОБА_5 кваліфіковано за частиною четвертою статті 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

ІІ. Позиція учасників судового провадження

Прокурор в судовому засіданні підтримав пред`явлене обвинувачення, просив суд із урахуванням позиції обвинуваченого здійснювати розгляд кримінального провадження, ураховуючи вимоги частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), та обмежитись допитом обвинуваченого та документами, що характеризують його особу,стосуються процесуальних витрат і речових доказів. Зауважив, що йому зрозуміло неможливість оспорити фактичні обставини в апеляційному порядку.

В судових дебатах прокурор зазначив, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин проти власності, з корисливих мотивів, щодо особи похилого віку, водночас визнав свою провину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, повернув потерпілій повністю викрадені кошти, у зв`язку з чим вона відмовилась від цивільного позову, просив визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, та поклавши обов`язки, передбачені статтею 76 КК України. Також просив покласти на обвинуваченого процесуальні витрати та вирішити долю речових доказів.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю і, не оспорюючи фактичні обставини, про які зазначено в обвинувальному акті, місця та часу вчинення правопорушення, з приводу пред`явленого йому обвинувачення, показав, що дійсно він з дружиною взялись обробляти город у потерпілої. 11 липня 2026 року прийшли подивитись на город, принесли з собою кавун, потім сіли біля хати потерпілої, щоб з`їсти кавун разом з нею. Потерпіла попросила взяти ніж в хаті, щоб порізати кавун. Тому ОСОБА_4 зайшов до хати потерпілої за ножем та побачив в сусідній кімнаті на столі під скатертиною гроші, які забрав з собою, положивши в карман, не перераховуючи. В подальшому частину грошових коштів витратив на продукти, частину вислав онучці, доньці, тобто витрачав на свої потреби. До приїзду поліції невитраченими лишались 300 доларів США та 10 000 гривень, які повернув одразу. Решту викрадених та витрачених 40 000 гривень повернув пізніше потерпілій під розписку. Що спонукало до злочинних дій, пояснити не зміг, щиро розкаявся та просив вибачення у потерпілої в судовому засіданні.

Показання ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Обвинувачений зазначив, що визнання винуватості є добровільним, показання надані без жодного тиску/впливу з боку інших осіб; підтвердив усвідомлення неможливості оспорити фактичні обставини в апеляційному порядку.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала проти здійснення розгляду кримінального провадження у скороченому порядку,підтвердила, що їй зрозуміло неможливість оспорити фактичні обставини в апеляційному порядку. Підтвердила, що обвинувачений повернув їй викрадені кошти, у призначенні покарання покладалась на розсуд суду.

ІІІ. Обсяг та порядок дослідження судом доказів

Відповідно до частини третьої статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Судом з`ясовано чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст обставин кримінального провадження, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколами до неї, а також практикою Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Ураховуючи, що учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, а також з`ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз`яснивши учасникам процесу положення частини третьої статті 349 КПК України, суд у порядку частини третьої статті 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, які характеризують особу обвинуваченого, та тих, що стосуються речових доказів і процесуальних витрат.

Оскільки учасники судового провадження вважають, що фактичні обставини справи підтверджені доказами, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження та не потребують дослідження під час судового розгляду, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, так само визнає фактичні обставини справи доведеними.

ІV. Висновки суду щодо пред`явленого обвинувачення

Вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті, визнанням своєї вини.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за частиною четвертою статті 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

V. Мотиви призначення покарання. Обставини, які пом`якшують

та обтяжують покарання

Вирішуючи питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому, суд бере до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (частина друга статті 50 КК України). Суд відповідно до вимог статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України є тяжким злочином проти власності, вчиненим з корисливих мотивів.

Обвинувачений ОСОБА_5 одружений, офіційно працевлаштований, без негативних характеристик за місцем роботи, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий (в силу статті 89 КК України), щиро розкаявся у вчиненому, добровільно повернув потерпілій викрадені грошові кошти.

Відповідно до статті 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до статті 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Отже, ураховуючи тяжкість та усі фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема предмет, мету і мотиви злочину, розмір завданої шкоди, наявність обставин, які пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку), та обставини, яка обтяжує покарання (вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку), зважаючи на особу обвинуваченого, який одружений, має родину, офіційно працевлаштований, без негативних характеристик за місцем роботи, тобто має міцні соціальні зв`язки, раніше не судимий (в силу статті 89 КК України), на обліку в лікаря психіатра та/або нарколога не перебуває, зважаючи на позицію прокурора, висловлену в судових дебатах, а також позицію потерпілої, якій викрадені грошові кошти повернуті, від цивільного позову вона відмовилась, виходячи з принципів законності, справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією частини четвертої статті 185 КК України, та беручи до уваги обумовлену статтею 50 КК України мету покарання, вважає за можливе застосувати до обвинуваченого статтю 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків відповідно до статті 76 КК України,оскільки його виправлення та перевиховання може відбуватися без ізоляції від суспільства в умовах контролю поведінки уповноваженим органом з питань пробації.

Суд не вбачає підстав для застосування статей 69, 69-1 КК України.

VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта в кримінальному провадженні на суму 5776 гривень 32 копійки відповідно до частини другої статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Від цивільного позову потерпіла ОСОБА_4 відмовилась, її відмову прийнято судом ухвалою про призначення судового розгляду від 25.08.2026.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку статті 100 КПК України.

На підставі викладеного та статей 50, 65-67, 75, 76, 185 КК України, керуючись статтями 100, 124, 126, 349, 368-371, 374, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

2. На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Іспитовий строк ОСОБА_5 обчислювати з дня проголошення вироку, тобто з 25 серпня 2026 року.

3. Відповідно до статті 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

4. Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні в розмірі 5776 (п`ять тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 32 копійки.

5. Речові докази у кримінальному провадженні:

грошові кошти в загальній сумі 10 000 (десять тисяч) гривень та 300 (триста) доларів США, які за розпискою від 16.07.2026 передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 , – залишити у її власності;

дактилоскопічні карти зі слідами пальців рук ОСОБА_5 , які поміщені до паперового конверту № 1 та № 2 з відповідними написами та зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського районного управління поліції згідно з квитанцією № 525, – знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги з урахуванням особливостей апеляційного оскарження, передбачених статтею 394 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1