Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №553/5422/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 553/5422/25 Номер провадження 33/814/775/26Головуючий у 1-й інстанції Тимчук Р. І. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Полтава

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., за участю: секретаря судового засідання Бахтин А.Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його представника – адвоката Максименко Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Максименко Ю.П., на постанову Подільського районного суду м. Полтава від 11 червня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 665 гривень 60 копійок судового збору.

За постановою місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 22 грудня 2025 року о 01 годині 23 хвилини по Площі Слави, 1 у м. Полтава в порушення вимог п.2.9 «а» ПДР України керував транспортним засобом «Toyota Corolla», н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння.

В апеляційній скарзі адвокат Максименко Ю.П. просить скасувати постанову Подільського районного суду м. Полтава від 11 червня 2026 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував те, що: автомобіль, під керуванням ОСОБА_1 , був зупинений із порушенням положень ст.35 Закону України «Про національну поліцію», а тому всі наступні докази, отримані після зупинки транспортного засобу є недопустимими; ОСОБА_1 неодноразово просив поліцейських направити його до найближчого закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки він не довіряв поліцейським, однак поліцейські відмовляли ОСОБА_1 в проходженні огляду в медичному закладі та переконували його пройти цей огляд на місці події; всупереч волі ОСОБА_1 було проведено огляд на місці події із застосуванням приладу «Драгер 7510» та після проведеного огляду ОСОБА_1 не роз`яснювалося, що він має право не погодитись із результатами даного огляду та пройти повторний огляд у закладі охорони здоров`я, натомість поліцейські поспіхом перейшли до складання протоколу про адміністративне правопорушення; в матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 на огляд; після пройденого огляду ОСОБА_1 просив у поліцейських надати йому направлення для самостійного проходження огляду в лікарні, але йому було в цьому відмовлено; долучений до матеріалів справи акт огляду на стан алкогольного сп`яніння не відповідає положенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України №1452/735 від 09 листопада 2015 року; надані поліцією відеозаписи є неналежними доказами, оскільки: на них відсутні факт керування ОСОБА_1 автомобілем і його причина зупинки, відеозапис «Video 2025-12-22» не містить показників дати, часу та пристрою, за допомогою якого здійснювалася відеофіксація, відеозапис «export-7ojri» розпочається з моменту, коли поліцейський оголошує ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та пропонує йому пройти огляд, також у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 керував автомобілем о 01:23:00, проте в цей час, відповідно до відеоматеріалів, він не керував транспортним засобом; ураховуючи значні розриви у відеозаписах та фіксації події, поліцейські мали складати протокол про адміністративне правопорушення в присутності свідків.

Суд апеляційної інстанції заслухав думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його представника – адвоката Максименко Ю.П., на підтримку апеляційної скарги, вивчив матеріали справи, проаналізував доводи апеляційної скарги та дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Виходячи з положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема, за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Вимогами п.2.9 «а» ПДР України унормовано, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв`язаними доказами, і є обґрунтованим.

Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №547359 22 грудня 2025 року о 01 годині 23 хвилини водій ОСОБА_1 по Площі Слави, 1 у м. Полтава в порушення вимог п.2.9 «а» ПДР України керував транспортним засобом «Toyota Corolla», н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння (а.с.1).

Наведені вище обставини підтверджуються даними відеозапису (export-7ojri), записаного на технічному носієві інформації, з якого вбачається те, що 22 грудня 2025 року приблизно о 01 годині 19 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Corolla», н.з. НОМЕР_1 , і був зупинений поліцією на мосту біля буд. №1 по Площі Слави в м. Полтава. ОСОБА_1 перебував на водійському сидінні вказаного транспортного засобу, погоджувався з правильністю ідентифікації поліцією його як водія, підтвердив факт керування цим автомобілем до його зупинки поліцією, висловлював наміри подальшого керування ним. Присутня на місці подїі свідок жіночої статі (пасажир) погоджувалась із правильністю ідентифікації її поліцією як пасажира транспортного засобу «Toyota Corolla», н.з. НОМЕР_1 , підтвердила те, що ОСОБА_1 підвозив її цим транспортним засобом із роботи в напрямку ТРЦ «Конкорд». Після зупинки поліцейським установлено наявність підстав уважати, що водій ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння та повідомлено йому про виявлені в нього ознаки алкогольного сп`яніння у вигляді: запаху алкоголю з порожнини рота, вираженого тремтіння пальців рук, поведінки, що не відповідала обстановці. Спочатку ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, на що поліцією було забезпечено відповідну можливість пройти такий огляд. Але в подальшому ОСОБА_1 змінив свою позицію і висловив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з використанням поліцією спеціального технічного засобу, вказав, що не перший раз проходить процедуру огляду на стан сп`яніння, періодично цікавився в поліцейського, чи працює в нього нагрудна камера. На вимогу поліцейського ОСОБА_1 як водій пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням поліцією спеціального технічного засобу, результати якого склали 1, 93 проміле алкоголю в крові, з чим було ознайомлено ОСОБА_1 . На запитання поліцейського ОСОБА_1 підтвердив те, що він погоджується з цими результатами огляду та його розуміння того, що вони перевищують гранично допустиму норму й свідчать про його перебування в стані алкогольного сп`яніння. Затим поліцейським повідомлено ОСОБА_1 про те, що щодо ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, завершено процедуру огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та розпочато оформлення матеріалів провадження щодо нього, в тому числі складання протоколу про адміністративне правопорушення. Включно до моменту початку процедури оформлення і складання матеріалів провадження, в тому числі протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не змінював свою позицію щодо згоди з результатами огляду, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, й не висловлював бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі (а.с.6).

Згоду з названими вище результатами огляду, отриманими за допомогою застосування технічного приладу на місці зупинки автомобіля, ОСОБА_1 підтвердив і письмово своїм підписом у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння у відповідній графі (а.с.4).

Зафіксовані ж засобами об`єктивного контролю (відеозаписом) обставини також знаходять своє відображення в змісті акту огляду й роздруківки з технічного засобу «Drager Alcotest 7510», відповідно до яких установлено перебування ОСОБА_1 , в тому числі під час керування транспортним засобом, у стані алкогольного сп`яніння з результатами 1, 93 проміле алкоголю в крові (а.с.3). Тобто результати зазначеного вище огляду значно (більше ніж у 9 разів) перевищують гранично допустиму норму (0, 2 проміле алкоголю в крові).

Отже, наведені вище докази підтверджують зміст один одного й безперечно доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та об`єктивних обставин не довіряти їм немає. Підстав для висновку про недопустимість, недостовірність чи неналежність цих доказів перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Усупереч доводам апеляційної скарги, в поліцейських після проходження ОСОБА_1 огляду на місці зупинки не було підстав для направлення ОСОБА_1 чи висування йому вимоги для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, оскільки з огляду на положення ст.266 КУпАП такий медичний огляд проводиться лише в разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, в той час як, ОСОБА_1 не висловлював незгоди з результатами його огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським із використанням спеціального технічного засобу, а навпаки погодився з цими результатами, що підтвердив як усно, так і письмово. За таких обставин, здійснення огляду ОСОБА_1 в закладі охорони здоров`я відповідно до вимог законодавства не передбачалось.

Окрім того, приписами ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, у випадку відсутності заперечень та відсутності факту незгоди з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, не передбачено покладення на поліцейського обов`язку надання роз`яснень водієві щодо проходження огляду в медичному закладі та можливості не погоджуватись із результатами огляду.

Наведений вище висновок ґрунтується і на тому, що ОСОБА_1 , який має посвідчення водія, безумовно розумів установлену законодавством заборону керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння і наслідки цього, а саме те, що особи, які вчиняють вказане порушення, несуть відповідальність згідно із законодавством. Окрім того, ОСОБА_1 підтвердив те, що він проходив огляд на стан сп`яніння не вперше.

При цьому, згідно з відеозаписом поліцією було ознайомлено ОСОБА_1 з результатами огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу, й на запитання поліцейського ОСОБА_1 підтвердив те, що він погоджується з даними результатами огляду та його розуміння того, що вони перевищують гранично допустиму норму й свідчать про його перебування в стані алкогольного сп`яніння. Поліцією було повідомлено ОСОБА_1 про те, що у зв`язку із вчиненням ним зазначеного вище порушення щодо нього буде складено протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зміст цієї інформації не є складним для розуміння та сприйняття, через це ОСОБА_1 як водій міг і мав усвідомлювати її, а також те, що його позиція щодо результатів огляду підлягає врахуванню поліцією.

Порушень поліцією положень ст.266 КУпАП, про що йдеться в апеляційній скарзі, не встановлено.

З відеозапису вбачається те, що ОСОБА_1 , змінивши свою позицію, виявив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння саме на місці зупинки з використанням поліцейським спеціального технічного засобу, тобто проходження огляду в наведений спосіб відповідало його волевиявленню. Даними безперервної відеофіксації проходження ним огляду не встановлено здійснення поліцейськими щодо ОСОБА_1 дій, які би ставили під сумнів волевиявлення ОСОБА_1 або впливали на дійсність та усвідомленість його позиції, чи таких, які би порушували або обмежували його права в ході оформлення матеріалів провадження.

Усупепеч доводам апелянта, перевіркою матеріалів справи не встановлено невідповідностей положенням законодавства акту огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, зафіксовані в якому результатами огляду підтверджуються автоматично виготовленою роздруківкою зі спеціального технічного засобу.

Доводи ж апелянта про безпідставне незалучення поліцією свідків для фіксації обставин справи позбавлені підстав, так як за змістом ч.2 ст.266 КУпАП огляд на стан сп`яніння проводиться із залученням двох свідків лише при відсутності факту застосування технічних засобів відеозапису. У даному ж випадку поліцією було забезпечено, зокрема, безперервну відеофіксацію починаючи з моменту здійснення поліцією оголошення ОСОБА_1 виявлених у нього ознак алкогольного сп`яніння та висування вимоги щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння і включно до закінчення складання протоколу про адміністративне правопорушення, а тому, за таких обставин, незалучення поліцією свідків не свідчить про порушення вимог законодавства, адже матеріали відеофіксації є засобом об`єктивного контролю.

Водночас незначні розбіжності в часі (в декілька хвилин), зафіксованому на відеозаписі, з часом, зазначеним у протоколі, не спростовують факт вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище адміністративного правопорушення за встановлених судом обставин і не є підставою для закриття провадження у справі.

Посилання ж апелянта як на підставу для скасування оскаржуваної постанови, які зводяться до неповноти відеозапису, є необгрунтованими, так як наявний у матеріалах справи технічний носій інформації з відеозаписом (export-7ojri) з достатньою повнотою підтверджує обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, процедури огляду й оформлення матеріалів провадження поліцією. Тому належних і достатніх підстав для скасування оскаржуваної постанови за вказаними вище доводами суд апеляційної інстанції не вбачає.

Що стосується аргументів апелянта про те, що відеозапис «Video 2025-12-22» не містить показників дати, часу та пристрою, за допомогою якого здійснювалася відеофіксація, то вказаний відеозапис не відображає конкретних обставин щодо інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та процедури оформлення матеріалів провадження поліцією, а тому навіть неврахування даного відеозапису не впливає на правильність висновку місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Водночас доводи апелянта щодо підстави та обставин зупинки автомобіля, під керуванням ОСОБА_1 , за своїм змістом не стосуюються конструктивних ознак диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, не утворюють достатню підставу для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження щодо ОСОБА_1 , адже не спростовують факт керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто наявність у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і, враховуючи викладене вище, також самі по собі не обумовлюють недопустимість чи неналежність доказів по справі з огляду на відсутність безпосереднього прямого зв`язку між цими питаннями та обставинами, які мають місце в межах складу вказаного вище адміністративного правопорушення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови й закриття провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, не знайшли свого підтвердження.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є водієм із посвідченням водія серії НОМЕР_2 , що підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП про вилучення в ОСОБА_1 зазначеного водійського посвідчення з видачею йому тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом, що підтвердженого підписом ОСОБА_1 у відповідній графі цього протоколу (а.с.1).

За таких обставин, із урахуванням положень ст.23, 33 КУпАП, суд першої інстанції правильно наклав на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною.

Отже, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Максименко Ю.П., залишити без задоволення, а постанову Подільського районного суду м. Полтава від 11 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду О.М. Корсун