Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №760/10671/24 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/10671/24 2/760/9287/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Усатової І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Омельяненко С.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди,-

В С Т А Н О В И В

У травні 2024 року позивач звернувся із позовом до ОСОБА_3 яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач є співвласником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , другим власником зазначеної квартири неповнолітній син ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , в інтересах якого вона і діє.

12 лютого 2024 року відбулось залиття квартири АДРЕСА_2 яка належить позивачу з квартири АДРЕСА_3 . Для припинення залиття квартири Позивачем був здійснений дзвінок до чергового диспетчера ОСББ «ЖК Козацький 2», внаслідок чого технічні служби перекрили подачу води, даний факт підтверджується наказом ОСББ «ЖК Козацький 2» від 12.02.2024 року №01-02/24-КО. Крім того, даним наказом було створено комісію, якій доручено провести огляд квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , за результатами якого скласти акт.

За результатами роботи комісії (працівників ОСББ «ЖК Козацький 2») був складений акт №01-02/24 про залиття від 12 лютого 2024 року. Зі змісту якого вбачається, що в квартирі АДРЕСА_5 (16 поверх) огляд не проводився через незаселеність цієї квартири, що підтверджується нульовими показниками на індивідуальних приладах електричної енергії, холодного водопостачання та теплопостачання. Нулеві показники холодного водопостачання беззаперечним доказом, що витік води в квартирі АДРЕСА_5 (16 поверх) статися не міг. Мешканці квартири АДРЕСА_4 (15 поверх) комісію в квартиру не пустили. В квартирі АДРЕСА_2 (14 поверх) були зафіксовано наступні пошкодження: провисання полотна натяжної стелі, деформація пристінного монтажного профіля, потрапляння вологи до електричних мереж які змонтовані на стелі (кабель, монтажні коробки та освітлювальні пристрої). Зазначені пошкодження зафіксовані в двох кімнатах, кухні та коридорі квартири АДРЕСА_2 (14 поверх).

У п. 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207) передбачено, що у разі залиття квартир складається відповідний акт (додаток 4). Акт про залиття квартири АДРЕСА_6 від 12 лютого 2024 року, складений комісією ОСББ «ЖК Козацький 2» та затверджений начальником ОСББ «ЖК Козацький 2» Агарковим А.А., містить інформацію щодо залиття квартири АДРЕСА_6 , при її візуальному огляді та відповідає вимогам, передбаченим Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

3 метою усунення наслідків залиття квартири АДРЕСА_2 Позивачем було укладені договори підряду з ТОВ «Потолкофф» від 14 лютого 2024 року №0224-141 та від 29 лютого 2024 року №0224-301, працівниками зазначеного товариства були проведені роботи з усунення наслідків залиття квартири про що були складені акти приймання передачі виконаних робіт. Зазначені роботи були оплачені Позивачем особисто. Доказами оплати є платіжна інструкція від 15 лютого 2024 року на суму 1300 (одна тисяча триста гривень) та платіжна інструкція від 05 березня 2024 року на суму 1300 (одна тисяча триста гривень).

Крім того, Позивачем були придбані світлодіодні світильники в кількості 4 штуки на загальну суму 652 (шістсот п?ятдесят дві) гривні. Оплачені Позивачем послуги і купівля світильників корелюється і має прямий зв?язок з усуненням пошкоджень, які вказані в акті залиття квартири АДРЕСА_2 .

З метою досудового порядку вирішення спору Позивач звернувся до Відповідачів з письмовою вимогою про відшкодування збитків, спричинених залиттям квартири позивачів, що підтверджується фіскальним чеком, описом та накладною Укрпошти №0306709689314 від 12.03.2024 року. Проте, цю вимогу Відповідач не забрала з поштового відділення і вона повернулась Позивачу.

Позивач є вагітною, що підтверджується довідкою від 07 березня 2024 року, затоплення квартири призвели до негативних наслідків пов?язаних з проживанням в такій квартирі, приходилось спати на підлозі, в квартирі була надто підвищена вологість, що призводило до погіршення самопочуття Позивача і відповідно вливало на стан дитини. Окрім цього ведення побутових справ було значно ускладнено через те, що в лютому місяці провітрити квартиру було неможливо, а висока вологість спричиняла конденсат на всіх побутовому обладнані, що виключало можливість користуватись ним, а також всі речі які знаходились в квартирі були вологими це призводило до душевних страждань та постійного стресу, який виразився в порушенні нормальних (звичних) умов проживання, необхідності докладання додаткових зусиль для їх нормалізації. Внаслідок винних дій Відповідачів ОСОБА_2 , яка перебуває на сьомому місяці вагітності завдано моральну шкоду, яку остання оцінює в 20 000 гривень.

На підставі викладеного, просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 3252 грн збитків, спричинених залиттям квартири, 20000 грн моральної шкоди, витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн та витрати на сплаиу судового збору в розмірі 2422,40 грн. Також просила розглядати справу за відсутності позивача.

06.05.2024 автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Усатову І.А.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

Ухвалою суду від 27.11.2025 призначено цивільну справу до розгляду у судовому засіданні з викликом ( повідомленням) сторін.

12.05.2026 від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування заперечень зазначив, що відповідачі з 2023 року фактично не проживають у квартирі, оскільки постійно перебувають за межами України, у зв`язку з чим квартира не використовувалась для проживання та була зачиненою. На думку відповідачів, зазначені обставини свідчать про відсутність типових побутових причин залиття, пов`язаних з експлуатацією сантехнічного обладнання.

Також представник відповідачів вказав, що вина відповідачів у спричиненні залиття належними та допустимими доказами не доведена. Зазначив, що комісією було оглянуто лише квартиру позивача, тоді як доступ до квартири відповідачів отримано не було, інші квартири та внутрішньобудинкові мережі не обстежувались, а в акті про залиття відсутні відомості про встановлення точного джерела протікання. При цьому висновок акта про можливу причину залиття має припущувальний характер та не підтверджує причинно-наслідкового зв`язку між квартирою відповідачів і пошкодженням майна позивача.

Крім того, зазначив, що акт про залиття було складено без участі відповідачів, які не були повідомлені про його складання, не мали можливості бути присутніми, надати пояснення чи забезпечити доступ до квартири, а тому такий акт не може вважатися беззаперечним доказом їхньої вини.

Представник відповідачів також звернув увагу на те, що не виключені інші можливі причини залиття, зокрема несправність загальнобудинкових мереж, зношення стояків або запірної арматури, приховані технічні дефекти чи інші обставини, не пов`язані з діями або майном відповідачів, при цьому позивачем не доведено, що такі причини були перевірені та виключені.

Також зазначив, що заявлений позивачем розмір матеріальної шкоди потребує критичної оцінки, оскільки надані документи самі по собі не підтверджують необхідності та співмірності понесених витрат саме внаслідок спірного залиття.

Крім того, представник відповідачів заперечив проти стягнення моральної шкоди, посилаючись на відсутність належних доказів, які б підтверджували заявлені позивачем моральні страждання, погіршення стану здоров`я та причинно-наслідковий зв`язок між такими обставинами і діями відповідачів.

Також просив відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу або зменшити їх розмір, вважаючи заявлені витрати неспівмірними зі складністю справи та такими, що підлягають перевірці на предмет їх реальності, необхідності й розумності.

Узагальнюючи викладене, представник відповідачів зазначив, що позивач не довів належними та допустимими доказами джерело залиття, причину виникнення пошкоджень, вину відповідачів, причинно-наслідковий зв`язок між їхніми діями та завданою шкодою, а також обґрунтованість заявленого розміру матеріальної та моральної шкоди, у зв`язку з чим просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Звертаючись з позовом до суду, позивачка просить суд стягнути з відповідачів завдані збитки у розмірі 3252 грн.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для настання деліктної відповідальності за статтями 1166, 1167 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Такий висновок відповідає позиції, висловленій Верховним Судом в постанові від 25 лютого 2019 року в справі № 466/4051/15-ц.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 77 - 80 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що позивачу, на праві приватної власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 160491811 від 21.03.2019.

Відповідачі є володільцями на праві приватної власності квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_7 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 365769901 від 14.02.2024.

Згідно з актом № 01-02/24 про залиття від 12.02.2024, складеного комісією, вбачаєьбся, що ними обстежена квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

На підтвердження наявності у відповідача обов`язку із відшкодування шкоду позивач надав суду вищезазначений акт.

Згідно опису заподіяної шкоди, під час залиття в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , постраждали:1. 1-а кімната площа залиття 17,6 кв. м - значне потрапляння вологи (води) у простір між конструктивом бетонного перекриття та конструктивом натяжної стелі, внаслідок чого відбулось провисання полотна натяжної стелі (площа 17,6 кв. м.) та деформація пристінного монтажного профіля довжиною 17,3м., потрапляння вологи до електричних мереж які змонтовані на стелі (кабель, монтажні коробки та освітлювальні пристрої 1шт).

2. 2-а кімната площа залиття 14,3 кв. м - значне потрапляння вологи (води) у простір між конструктивом бетонного перекриття та конструктивом натяжної стелі, внаслідок чого відбулось провисання полотна натяжної стелі (площа 14,3 кв. м.) та деформація пристінного монтажного профіля довжиною 16,м., потрапляння вологи до електричних мереж які змонтовані на стелі (кабель, монтажні коробки та освітлювальні пристрої 1шт).

Коридор (передпокій) площа залиття 13,7 кв. м - значне потрапляння вологи (води) у простір між конструктивом бетонного перекриття та конструктивом натяжної стелі, внаслідок чого відбулось провисання полотна натяжної стелі (площа 13,7 кв. м.) та деформація пристінного монтажного профіля довжиною 13,65 м, потрапляння вологи до електричних мереж які змонтовані на стелі (кабель, монтажні коробки та освітлювальні пристрої: точкові світильники 2шт).

4. Кухня площа залиття 16,7 кв. м - значне потрапляння вологи (води) у простір між конструктивом бетонного перекриття та конструктивом натяжної стелі, внаслідок чого відбулось провисання полотна натяжної стелі (площа 16,7 кв. м.) та деформація пристінного монтажного профіля довжиною 16,7 метри, потрапляння вологи до електричних мереж які змонтовані на стелі (кабель, монтажні коробки та освітлювальні пристрої: точкові світильники 7шт., люстра 1 шт.)

Доступ у кв. 134, яка розташована поверхом вище над кв. АДРЕСА_2 , для встановлення причин виникнення протікання води, Комісії не надано. Огляд кв. 140 (16 поверх), що розташована поверхом вище над кв. АДРЕСА_4 не проводився, через те, що квартира є незаселеною (не експлуатується), що підтверджується нульовими показниками на індивідуальних приладах обліку електричної енергії, холодного водопостачання та теплопостачання.

Аварійну ситуацію було локалізовано черговим диспетчером «ЖК Козацький 2» за зверненням власника 128 кв., 12 лютого 2024 року, вночі, приблизно о 01 годині 25 хвилин, шляхом перекриття ввідної запірної арматури на кв. N? 134, що розташована у загальному коридорі на 15 поверсі.

3 огляду на характер затікання, візуально встановлений значний об?єм води, який опинився в квартирі АДРЕСА_2 , місця концентрації води та припинення надходження води після перекриття ввідної запірної арматури на кв. АДРЕСА_4 , Комісією зроблено припущення про те, що причиною залиття могло стати пошкодження сантехнічного обладнання на кухні кв. АДРЕСА_4 (порив на підводці до змішувача або посудомийки) або на внутрішніх трубопроводах, після ввідної запірної арматури.

Суд критично оцінює доводи відповідачів про те, що акт про залиття не може бути належним доказом лише з підстави відсутності доступу комісії до квартири АДРЕСА_4 та використання в акті формулювання про те, що пошкодження сантехнічного обладнання або внутрішніх трубопроводів «могло стати причиною» залиття.

Відповідно до пункту 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства України №76 від 17.05.2005, акт про залиття складається комісією за результатами обстеження та є документом, який фіксує обставини залиття, характер пошкоджень і можливі причини їх виникнення.

Як убачається зі змісту акта №01-02/24 від 12.02.2024, комісією встановлено факт залиття квартири позивача, характер і обсяг пошкоджень, а також зафіксовано, що аварійну ситуацію було локалізовано шляхом перекриття ввідної запірної арматури квартири АДРЕСА_4 , після чого надходження води до квартири АДРЕСА_2 припинилося. Крім того, комісією встановлено, що квартира АДРЕСА_5 , розташована поверхом вище квартири відповідачів, є незаселеною та не експлуатується, що підтверджувалося нульовими показниками приладів обліку електроенергії, холодного водопостачання та теплопостачання, у зв`язку з чим можливість надходження води з цієї квартири була виключена.

При цьому суд враховує, що комісія не мала можливості провести огляд квартири АДРЕСА_4 виключно через ненадання її власниками доступу до приміщення. За таких обставин відсутність категоричного висновку щодо конкретного місця пошкодження внутрішньоквартирних мереж є наслідком поведінки самих відповідачів і не може покладатися у негативні наслідки для позивача.

Саме тому використане в акті формулювання про те, що пошкодження сантехнічного обладнання або внутрішніх трубопроводів квартири АДРЕСА_4 «могло стати причиною» залиття, зумовлене об`єктивною неможливістю безпосереднього огляду квартири відповідачів, а не відсутністю інших даних, які свідчили б про походження залиття. Водночас акт містить сукупність встановлених комісією обставин, які вказують саме на квартиру АДРЕСА_4 як джерело залиття: припинення протікання після перекриття подачі води до цієї квартири, розташування її безпосередньо над квартирою позивача та відсутність підстав вважати джерелом залиття квартиру АДРЕСА_5 .

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №201/658/16-ц зазначив, що акт про залиття є належним доказом, який підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами справи, а його доказове значення визначається з урахуванням усіх встановлених обставин.

Суд також враховує, що відповідачами не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував інше джерело залиття або свідчив про несправність загальнобудинкових мереж. Посилання представника відповідачів на можливість існування інших причин аварії мають виключно припущувальний характер та не підтверджені жодними доказами, а тому не можуть бути покладені в основу судового рішення відповідно до вимог частини шостої статті 81 ЦПК України.

Відповідно до статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування лише у разі доведення відсутності своєї вини. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25 лютого 2019 року у справі №466/4051/15-ц, у деліктних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди, а обов`язок доведення відсутності вини покладається саме на відповідача.

Оцінивши наявні у справі докази відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд доходить висновку, що позивачем доведено факт залиття належної йому квартири саме з квартири АДРЕСА_4 , яка належить відповідачам, а також розмір завданої матеріальної шкоди. Натомість відповідачами не доведено відсутності своєї вини та не спростовано належними і допустимими доказами обставин, викладених в акті про залиття.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідачів обов`язку відшкодувати позивачу майнову шкоду, завдану внаслідок залиття квартири.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди суд зазначає таке.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з пошкодженням належного їй майна.

Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Судом встановлено, що внаслідок залиття квартири позивача було пошкоджено належне їй майно, що призвело до необхідності усунення наслідків залиття, проведення ремонтних робіт, порушення звичних умов проживання та спричинило позивачу душевні переживання.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що на момент виникнення спірних правовідносин позивач перебувала у стані вагітності, що підтверджується медичною довідкою від 07.03.2024. Суд враховує, що затоплення квартири, підвищена вологість у приміщенні, неможливість повноцінного користування житлом, необхідність усунення наслідків залиття та пов`язані із цим переживання об`єктивно могли спричинити позивачу моральні страждання.

Разом з тим визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд виходить із характеру та тривалості моральних страждань позивача, характеру порушення її прав, ступеня вини відповідачів, характеру заподіяної шкоди, а також вимог розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на встановлені обставини справи суд доходить висновку, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди у сумі 20 000 грн є завищеним та не відповідає характеру й обсягу доведених моральних страждань. Водночас суд вважає доведеним сам факт заподіяння позивачу моральної шкоди, а тому визначає справедливим та співмірним розміром її відшкодування 5 000 грн, що відповідатиме засадам розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги, документи, що підтверджують обсяг наданих послуг та їх оплату.

Представник відповідачів у відзиві просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на їх неспівмірність зі складністю справи.

Оцінюючи заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу, суд враховує характер спірних правовідносин, обсяг виконаної представником позивача роботи, складність справи, кількість підготовлених процесуальних документів, тривалість розгляду справи, а також критерії реальності, необхідності та розумності таких витрат.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн є документально підтвердженими, фактично понесеними, співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а тому підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Оскільки позов підлягає задоволенню, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача також підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись стст. 22, 993, 1166, 1191 Цивільного кодексу України, Законом України «Про страхування», ст ст. 141, 274-279, 263-265, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 ), яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_2 ), збитки, завдані залиттям квартири, у розмірі 3 252 (три тисячі двісті п`ятдесят дві) грн, моральну шкоду у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.А. Усатова