Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №754/11234/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/2322/26

Справа №754/11234/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 серпня 2026 року

суддя Деснянського районного суду м. Києва Банах О.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

24.06.2026 до Деснянського районного суду м. Києва від Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 22 червня 2026 року серії ЕПР1 №699587, 21 травня 2026 року о 19 год. 15 хв., м. Київ, вул. Братиславська, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем « Skoda», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху не впевнився, що це буде безпечним, в результаті чого відбулося зіткнення з мотоциклом «Bajaj», державний номерний знак НОМЕР_2 . Під час ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а громадянин ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Так, відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. у відповідній редакції, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, та повідомив, що він рухався по вул. Братиславська в сторону вул. Рональда Рейгана з дозволеною швидкістю, у якийсь момент йому здалось, що перед ним перешкода на дорозі у вигляді вибоїни. Увімкнувши правий покажчик повороту, та переконавшись, що маневр буде безпечним, оскільки мотоцикліст, що рухався позаду був на достатній відстані, - перестроївся в праву смугу щоб об`їхати перешкоду, та відчув удар в задню частину автомобіля.

Захисник Салівон В.І. в судовому засіданні наполягав на невинуватості ОСОБА_1 , вважаючи, що в даній ДТП винний інший учасник, а саме, водій мотоцикла, який їхав із перевищенням швидкості, не відреагував на покажчик правого повороту автомобіля ОСОБА_1 , вчасно не зреагував на зміну обстановки та здійснив зіткнення з автомобілем ОСОБА_1 , який рухався попереду. Просив справу стосовно ОСОБА_1 закрити.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшла таких висновків.

Згідно із ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок правління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, основною ознакою правопорушення є вина у виді умислу або необережності.

Таким чином, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є доведення об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони правопорушення.

Диспозицією ст.124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України врегульовано Законом України «Про дорожній рух» та Правилами дорожнього руху України.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, в порушення приписів п.10.1. Правил дорожнього руху, під час зміни напрямку руху не впевнився, що це буде безпечним, в результаті чого відбулося зіткнення з мотоциклом «Bajaj», державний номерний знак НОМЕР_2 .

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Хоча ОСОБА_1 не визнає своєї винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, його винуватість підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №699587 від 22.06.2026 року;

- даними довідки по матеріалам журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події від 11.06.2026 року;

-даними рапорту інспектора в2р2б4п2 з ОЛД УПП у м. Києві ДПП ст. сержанта поліції Кулікова В.;

-даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.05.2026 року;

- даними схеми місця ДТП від 21.05.2026 року, на якій чітко зафіксовано положення транспортних засобів після ДТП, місце зіткнення та описано пошкодження транспортних засобів, характер та локація яких підтверджують висновки працівників поліції, наведені у протоколі. Схема місця ДТП підписана учасниками без зауважень;

- даними письмових пояснень ОСОБА_1 від 21.05.2026 року;

-даними акту огляду та направлення транспортного засобу на майданчик тимчасового утримання транспорту від 21.05.2026 року;

-даними висновку №001639 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.05.2026, відповідно до якого у ОСОБА_1 ознак стану сп`яніння не виявлено;

- даними довідки №3032 від 21.05.2026 року виданої ОСОБА_2 ;

-даними направлення на судово-медичне обстеження ОСОБА_2 від 05.06.2026 року;

-даними рапорту про отримання та реєстрацію заяв про ДТП з травмованими ЄО №34102 від 21.05.2026 року;

-даними довідки №3032 від 21.05.2026 року, виданої ОСОБА_2 ;

-даними акта судово-медичного дослідження №041-680-2026 року, №1611-01-38-2026

-даними зберігальної розписки ОСОБА_1 від 11.05.2026 року;

-даними відеозапису з камер спостереження, на якому зафіксовано момент ДТП та дії учасників, які їй передували, а саме зафіксовано, як автомобіль ОСОБА_1 , рухаючись середньою смугою дороги, перед перехрестям несподівано змінює напрямок руху та перестроюється у праву смугу, що за усіма ознаками свідчить про намір водія повернути на перехресті праворуч, не узявши до уваги того, що позаду рухається мотоцикліст по тій смузі, на яку ОСОБА_1 мав намір перестроїтись. При цьому, дорога на той час була практично вільною від транспортних засобів і ОСОБА_1 не міг не бачити, що позаду нього рухається мотоцикл під керуванням ОСОБА_2 . Однак, всупереч вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху, під час зміни напрямку руху не впевнився, що це буде безпечним, в результаті чого відбулося зіткнення з мотоциклом «Bajaj», державний номерний знак НОМЕР_2 .

Щодо вини іншого водія у ДТП, то суд звертає увагу, що згідно із положеннями ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, збирати докази винуватості чи невинуватості особи, а також встановлювати наявність вини у діях третьої особи, адміністративний матеріал щодо якої не перебуває на розгляді суду.

При цьому суд виходить з того, що дорожній рух становить діяльність з підвищеним ризиком, під час якої можуть виникати непередбачувані ситуації як в силу певних зовнішніх факторів (наприклад ожеледиця, інші складні погодні умови або повалене дерево), так і виду людських помилок, необережності, необачності, а також порушення ПДР. Тому на всіх учасників дорожнього руху покладається обов`язок дотримуватися не лише чітко визначених правил, як наприклад обмеження швидкості, але й загальних засад безпеки руху, що визначаються дорожньої обстановкою, що склалася.

Водій юридично зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку об`єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для всіх інших учасників руху об`їзду перешкоди. Закон не передбачає модифікації цих обов`язків або звільнення від них залежно від причин виникнення перешкоди, тому ці причини можуть включати також і порушення ПДР іншим учасником дорожнього руху.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд з`ясував обставини, передбачені ст. 280 КУпАП.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доведена повністю зібраними по справі доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які оцінено судом у відповідності до норм ст. 252 КУпАП за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Так, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що правопорушення було вчинене 21.05.2026.

Відповідно до ч.2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

В разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до ст.247 п.7 КУпАП.

Строк накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративні правопорушення - це певний період часу, протягом якого дія чи подія мають юридичне значення. Цей строк не поновлюється і не продовжується і є гарантією того, що будь-які дії щодо притягнення особи до відповідальності після його закінчення мають бути припинені.

Під час розгляду справи суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 9 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11)) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від незаявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (перше речення абзацу першого підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010).

Принцип юридичної визначеності означає, що «обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки» (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010).

За таких обставин суд дійшов переконання, що 3-місячний строк з дня вчинення правопорушення, яке не є триваючим і щодо якого не встановлено спеціальні строки для можливості накладення адміністративного стягнення, розпочався 21.05.2026 року та закінчився 21.08.2026 року. Протокол до суду надійшов 24.06.2026.

Відповідно до п.7 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Викладені обставини вказують на необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 38, 124, 274 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із спливом передбаченого ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя: О.Л. Банах