Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №128/2838/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2838/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.08.2026 м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Шевчук Л.П., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , маючого середньо-спеціальну освіту, пенсіонера, учасника бойових дій,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №703028 від 26.06.2026, 25.06.2026 біля 22 год. 50 хв. на автомобільній дорозі «М-21», 293 км, в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Renault Magnum 440», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, в результаті чого здійснив наїзд на перешкоду, а саме дику тварину – лося, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 12.1 ПДР України.

Поліцейським БУПП у Вінницькій області Окульською О.Ю. складено протокол серії ЕПР1 №703028 від 26.06.2026 відносно водія ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні 05.08.2026 ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не визнав, вказав, що їхав із дозволеною ПДР швидкістю руху, будь-яких дорожніх знаки, що попереджають про можливу появу на проїжджій частині диких тварин не було. Він не міг передбачити, що прямо перед його автомобілем на дорогу вибіжить дика тварина. Будь-яких перешкод чи іншої небезпеки для руху в полі зору водія ОСОБА_1 не було, оскільки була темна пора доби, вздовж дороги розташований відбійник, тварина з`явилася перед автомобілем зненацька.

В судове засідання 24.08.2026 ОСОБА_1 не з`явився, подав до суду заяву, в якій вказав, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не визнає, провадження у справі просив закрити за відсутності складу правопорушення. Справу просив розглянути у його відсутність.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною другою статті 268 КУпАП визначено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, по яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Відповідно до зазначеної норми Закону присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, не є обов`язковою.

Оглянувши адміністративний матеріал, суд доходить такого висновку.

Згідно із статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, в тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно з вимогами статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У частині п`ятій статті 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України, автомобільна дорога, вулиця (дорога) – частина території, зокрема, в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій).

У розділі 33 Правил дорожнього руху України передбачена можливість встановлення попереджувального дорожнього знаку «Дикі тварини» (пункт 1.36). Знак «Дикі тварини» встановлюється перед ділянкою дороги, на якій можлива поява диких тварин. Знак встановлюється поза населеними пунктами на відстані 150-300 м, у населених пунктах на відстані 50-100 м до початку небезпечної ділянки.

Доказом того, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, є лише протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №703028 від 26.06.2026.

Інших доказів того, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував обстановку, особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (у даному випадку працівниками поліції), надано не було. Будь-які свідки у даній ситуації не залучалися.

Отже, наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів того, що ОСОБА_1 було порушено Правила дорожнього руху України, а посилання в протоколі на порушення пункту 12.1 Правил дорожнього руху України є необґрунтованими, оскільки дика тварина раптово з`явилася на дорозі, вискочивши з узбіччя на проїзну частину, по якій ОСОБА_1 рухався з дотриманням Правил дорожнього руху України.

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 , наданими працівникам поліції, 25.06.2026, керуючи автомобілем «Рено», він рухався по автодорозі в бік м. Житомира за межами смт Стрижавка. В 22-50 год. раптово, з лівого боку, перескочивши роздільну огорожу, на дорогу вискочив лось. Він його помітив в останню мить, оскільки був неосвітлювальний відрізок дороги.

Такі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 також є доказом у справі про адміністративне правопорушення, який жодними іншими доказами не спростований.

Окрім того, згідно долученої до протоколу схеми ДТП, відсутні дані про наявність попереджувального дорожнього знаку 1.36 «Дикі тварини», який встановлюється перед ділянкою дороги, на якій можлива поява диких тварин, а відтак у ОСОБА_1 була відсутня об`єктивна можливість передбачити появу дикої тварини на проїзній частині та запобігти наїзду автомобілем на тварину.

Докази того, що водій ОСОБА_1 допустив перевищення швидкості руху, внаслідок чого не міг контролювати рух, та що вказане перевищення швидкості руху перебуває у причинному зв`язку із наїздом на тварину, в матеріалах справи відсутні.

Поява дикої тварини була непередбачуваною для водія та такою, що сама по собі виключає необережну форму вини особи, тобто суб`єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.

Наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 , і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять подію і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Справа про адміністративне правопорушення, з урахуванням загального характеру законодавчого положення, а також профілактичної та каральної мети стягнень, є притаманною кримінальному провадженню, а отже, і сам зміст складеного протоколу має відповідати вимогам для змісту обвинувального акту, зокрема, і чіткого викладу фактичних обставин та конкретності інкримінованого правопорушення.

Оцінюючи докази по даній справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховую таке.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинно бути підтверджене належними та допустимими доказами

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, на суд покладається обов`язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

У зв`язку з викладеним вище, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, з цих підстав підлягає закриттю.

Керуючись статтями 9, 124, 245, 247 п. 1, 251, 268, 280, 283, 294 КУпАП, суддя –

п о с т а н о в и в:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області.

Суддя Л.П. Шевчук