Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №450/4614/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 450/4614/25 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.

Провадження № 22-ц/811/412/26 Доповідач в 2 інстанції: Савуляк Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Савуляка Р.В.

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.

секретаря: Іванової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 січня 2026 року у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, –

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2025 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позов мотивували тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що 04 листопада 2023 року приблизно о 22 год. 30 хв. на автодорозі Львів-Пустомити-Меденичі відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «AUDI», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті якої державі заподіяно майнову шкоду, що полягає у пошкодженні 12 метрів однобічного металевого бар`єрного огородження (відбійника).

Оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача, вина якого в дорожньо-транспортній пригоді встановлена постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 лютого 2024 року, не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності у Моторного (транспортного) страхового бюро України виник обов`язок з виплати страхового відшкодування в розмірі 36 391.00 грн., яке виплачено повністю.

Крім того, Моторне (транспортне) страхове бюро України понесло додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди в сумі 3000.00 грн.

Після сплати страхового відшкодування у нього виникло право подати регресний позов до відповідача, яка керуючи транспортним засобом, спричинила дорожньо-транспортну пригоду та не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

З наведених підстав просили стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 39391 грн.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 січня 2026 року у задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу – відмовлено.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 січня 2026 року оскаржило Моторне (транспортне) страхове бюро України.

В апеляційній скарзі покликається на те, що ним надано належні та допустимі докази на підтвердження факту завдання відповідачем шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та її розміру.

В разі виникнення сумніву у суду щодо достатності та достовірності наявних в матеріалах справи доказів, суд мав можливість витребувати справу про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, однак цього зроблено не було.

Крім того, суд не надав належної оцінки звіту авто товарознавчого дослідження № 105516, в якому наявні фотоматеріали пошкодженого відбійника внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 04 листопада 2023 року, а відтак не провів дії для повного та всебічного з`ясування обставин справи.

З наведених підстав просить скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 січня 2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння шкоди саме відповідачем.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не може погодитися з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина 2 ст. 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01 липня 2004 року, чинний на момент виникнення спірних правовідносин, регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01 липня 2004 року страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01 липня 2004 року у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховий поліс – це єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

У пункті 21.3 статті 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат).

Отже, належним доказом укладення договору страхування цивільно-правової відповідальності може бути лише страховий поліс.

Статтею 55 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що з метою організації обміну інформацією про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності та контролю за його здійсненням створюється єдина централізована база даних, яка містить відомості про чинні та припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників. Оператором єдиної централізованої бази даних є МТСБУ. Користування інформаційними ресурсами єдиної централізованої бази даних є вільним і загальнодоступним, за винятком інформації, яка відповідно до законодавства є інформацією обмеженого доступу.

Відповідно до п.п. а) п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01 липня 2004 року МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Підпунктом 38.2.1. пункту 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01 липня 2004 року передбачено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Судом встановлено, що 04 листопада 2023 року о 22 год 30 хв на автодорозі Львів-Пустомити-Меденичі 16 км. + 848 м. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1. ПДР України, рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу автомобілю марки «АUDI А4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальної шкоди.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 лютого 2024 року у справі № 450/392/24 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн в дохід держави.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки у справі № 450/392/24 встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, колегія суддів вважає доведеним, що саме порушення відповідачем правил дорожнього руху спричинило пошкодження майна.

Матеріалами справи встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не застрахована.

Положенням про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області, затвердженим наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 31 березня 2023 року № Н-127, визначено, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області – державна неприбуткова організація, яка заснована на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.

Метою діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області є: забезпечення розвитку та функціонування автомобільних доріг загального користування державного значення у Львівській області шляхом їх нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонтів та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг.

Відповідно до довідки від 18 березня 2024 року № 03-954/08-01 Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області є балансоутримувачем автомобільних доріг загального користування державного значення Львівської області, в тому числі і ділянки автомобільної дороги Т-14-16 Львів-Пустомити-Меденичі та відповідно технічних засобів організації дорожнього руху (дорожніх знаків, металевого бар`єрного огородження, перильного огородження, сигнальних стовпчиків, опор освітлення та інше).

Згідно з дефектним актом відновлення пошкодженого бар`єрного огородження внаслідок ДТП на автомобільній дорозі загального користування державного значення Т-14-16 Львів-Пустомити-Меденичі, затвердженим Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області 13 листопада 2023 року, проведено роботи з демонтажу однобічного металевого бар`єрного огородження, при відстані між стояками 2 м методом різання (при виконанні робіт на одній половині проїзної частини доріг, з рухом транспорту по другій половині з інтенсивністю більше 150 автомобілів за добу) та влаштування однобічного металевого бар`єрного огородження з використанням установки для забивання стояків з відстанню між стояками 2 м (при виконанні робіт на одній половині проїзної частини доріг , з рухом транспорту по другій половині з інтенсивністю більше 150 автомобілів за добу).

Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта дорожніх робіт та послуг з відновлення пошкодження бар`єрного огородження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на автомобільній дорозі загального користування державного значення Т-14-16 Львів-Пустомити–Меденичі кошторисна вартість становить 47530 грн.

17 липня 2024 року Служба у справах відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області, будучи балансоутримувачем майна, пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про виплату страхового відшкодування, надавши банківські реквізити для перерахування коштів.

29 листопада 2024 року на замовлення Моторного (транспортного) страхового бюро України Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна компанія» надано звіт про незалежну оцінку вартості матеріального збитку пошкодженого майна – металевого бар`єрного огородження.

Згідно із звітом про незалежну оцінку вартості матеріального збитку пошкодженого майна – металевого бар`єрного огородження від 29 листопада 2024 року ринкова вартість відновлювального ремонту пошкодженого майна без урахування зносу та без ПДВ становить 39901.79 грн, вартість відновлювального ремонту пошкодженого майна без урахування зносу та з ПДВ – 47882.04 грн, вартість відновлювального ремонту пошкодженого майна з урахування зносу без ПДВ – 36391 грн, вартість відновлювального ремонту пошкодженого майна з урахування зносу з ПДВ – 43669 грн

За виконання звіту від 29 листопада 2024 року МТСБУ сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна компанія» 3000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4649 від 25 лютого 2025 року.

Згідно з довідкою № 1 від 01 травня 2025 року, виданою МТСБУ, розмір відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 04 листопада 2023 року, становить 36391.39 грн.

Наказом Моторного (транспортного) страхового бюро України № 3.1/14043 від 06 травня 2025 року на підставі довідки № 1 від 01 травня 2025 року зобов`язано сплатити на рахунок Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області 36391.39 грн за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Платіжною інструкцією № 14039 від 06 травня 2025 року підтверджується, що МТСБУ перерахувало на рахунок Служби у справах відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області 36391.39 грн страхової виплати на підставі наказу № 3.1/14043 від 06 травня 2025 року (а.с. 29).

22 вересня 2025 року МТСБУ надіслало ОСОБА_1 вимогу про відшкодування збитків в порядку регресу, в якій просило в найкоротший термін, але не пізніше 14 календарних днів з моменту отримання цієї претензії відшкодувати завдані збитки МТСБУ в розмірі 39391.39 грн на зазначені банківські реквізити, однак така відповідачем не виконана,заперечень щодо розміру відшкодування шкоди не надано.

Обґрунтовуючи право на зворотну вимогу до відповідача як особи, яка завдала шкоду, МТСБУ вказує, що ним виплачено страхове відшкодування потерпілій особі в повному обсязі в межах регламентної виплати.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 04 листопада 2023 року, з вини ОСОБА_1 завдано майнову шкоди.

Разом з тим, ознайомившись з позовними вимогами та доводами апеляційної скарги, яку ОСОБА_1 отримав 18 лютого 2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 68), відповідач не заперечував щодо пошкодження ним металевого бар`єрного огородження внаслідок вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди.

Сплативши страхове відшкодування, МТСБУ набуло права зворотної вимоги до відповідача у межах суми страхового відшкодування, оскільки матеріалами справи безспірно встановлено, що з вини ОСОБА_1 , який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, спричинено дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої завдано шкоду Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області пошкодженням однобічного металевого бар`єрного огородження (відбійника) на автодорозі, що перебуває на її балансі.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимоги та стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 39391 грн.

Частина 13 ст. 141 ЦПК України передбачає, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України, то на підставі ч. 13 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягає стягненню 3028 грн судового збору за подання позову та 4542 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України – задовольнити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 січня 2026 року – скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов Моторного (транспортного) страхового бюро України – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 39 391 (тридцять дев`ять тисяч триста дев`яносто один) гривень 39 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судового збору за подання позову та 4542 (чотири тисячі п`ятсот сорок два) гривень судового збору за подання апеляційної скарги

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 24 серпня 2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Шандра М.М.