Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №314/3219/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 314/3219/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 314/3219/26 Головуючий в 1 інстанції Кононенко І.О.

Провадження № 33/807/950/26 Доповідач у 2-й інстанції – Солодовніков Р.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Солодовніков Р.С., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 червня 2026 року,

в с т а н о в и в :

1. Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень. Стягнуто судовий збір.

Згідно з оскаржуваною постановою відносно солдата ОСОБА_1 складено протокол про військове адміністративне правопорушення про те, що він 03.06.2026 о 16 годині 00 хвилин, будучи військовою службовою особою на посаді механіка-водія військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, виконуючи обов`язки військової служби за призначенням в умовах воєнного стану, перебував в стані алкогольного сп`яніння.

2. Вимоги, наведені в апеляційній скарзі, та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що:

-суд першої інстанції не звернув увагу на розбіжності фактичних обставин справи з тими подіями, які описує ініціатор, складаючи протокол про адміністративне правопорушення №160, оскільки в протоколі зазначена не відмова від проходження відповідного огляду, а стан алкогольного сп`яніння як доведений;

-суд першої інстанції в постанові не вказав, яким чином доводиться правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 саме за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки диспозиція вказує на те, що особа раніше протягом року мала бути притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 чи 2 ст. 172-20 КУпАП.

3. Позиції сторін.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

З огляду на наведене та зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

4. Мотиви апеляційного суду щодо доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши доводи апеляційної скарги і вивчивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з частиною першою статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Вказані вимоги щодо складення протоколів про адміністративні правопорушення узгоджуються із положеннями частини 4 Розділу II Оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення № 1622/37244 від 14 грудня 2021 року, якою передбачено, що у протоколі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, імена, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена та по батькові (за наявності), адреси свідків, понятих і потерпілих (якщо вони є); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суддя суду першої інстанції не звернув увагу на істотні обставини справи.

Згідно із протоколом про військове адміністративне правопорушення А4796 №160 від 04.06.2026 ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою на посаді механіка-водія військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, 03.06.2026 о 16 годині 00 хвилин перебував на території розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (характерний запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова, нестійка хода).

Відповідно до матеріалів справи, а саме цього ж протоколу про військове адміністративне правопорушення А4796 №160 від 04.06.2026, висновку щодо результатів медичного огляду та лабораторних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № В-2143 від 03.06.026, довідки щодо результатів медичного огляду та лабораторних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № В-2143 від 03.06.026 ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду.

Так, диспозиція ч. 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за:

1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів;

2) появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння;

3) виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння;

4) відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП настає за умови вчинення цих дій, якщо вони вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Аналіз наведеної норми закону свідчить про те, що наведений перелік діянь становить самостійний склад адміністративних правопорушень.

Апеляційний суд зауважує, що суть правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.

Протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Натомість, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення у графі «Склад адміністративного правопорушення» містить конкретизацію обвинувачення ОСОБА_1 , а саме перебування 03.06.2026 о 16 год. 00 хв. на території розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, проте у графі «У результаті проведеного огляду на стан сп`яніння встановлено» цього ж протоколу зазначено, що він відмовився від проходження медичного огляду.

Разом із тим суд першої інстанції, кваліфікуючи дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, виходив із того, що останній виконував обов`язки військової служби за призначенням в умовах воєнного стану, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння.

Такий висновок не відповідає змісту протоколу про адміністративне правопорушення, який визначає межі пред`явленого особі обвинувачення, та не узгоджується з диспозицією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять такої суті правопорушення, які б свідчили саме про виконання ОСОБА_1 обов`язків військової служби за призначенням у стані алкогольного сп`яніння, в умовах воєнного стану.

Отже, суддя суду першої інстанції фактично поклав в основу постанови обставини, які не були зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та не становили змісту пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, чим вийшов за межі фактичних обставин правопорушення, визначених органом, який склав протокол.

Відповідно до ст. 279 КУпАП справа про адміністративне правопорушення підлягає судовому розгляду в межах обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.

Сукупність наведених вище обставин свідчить про те, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові, не відповідає фактичним обставинам справи і не підтверджується наявними у справі доказами.

Відтак, доводи апеляційної скарги про розбіжність фактичних обставин справи із суттю правопорушення, зазначеною у протоколі, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України) (п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010).

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення, який передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вказані обставини суд першої інстанції не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП за обставин, які невстановлені протоколом про адміністративне правопорушення.

5. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин як відсутність складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Отже, з огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому її слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р.С. Солодовніков