Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №608/1211/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 608/1211/26 пров. № А/857/31876/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Димарчук Т.М.,

суддів – Москаля Р.М., Сала П.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача, адвоката Рубаняк Таїси Раджівни, на ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 травня 2026 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 608/1211/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Рубаняк Таїсію Раджівну звернувся в Чортківський районний суд Тернопільської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №2164 від 02.04.2026 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 27.04.2026 відкрито провадження у справі №608/1211/26 за вказаним позовом. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Справа двічі призначалася до слухання в судовому засіданні, зокрема: на 07.05.2026 (засідання не відбулося через неявку сторін), на 20.05.2026 (сторони на засідання не з`явились).

Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 20.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення залишено без розгляду (у зв`язку із повторною неявкою сторони позивача).

Представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права та допущення судом неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до помилкових висновків.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що суд не встановив належним чином наявність такої умови для залишення позову без розгляду як неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача. Вказує на те, що позивачем було подано всі необхідні докази та пояснення, достатні для встановлення фактичних обставин справи. Особиста участь позивача не визнавалася судом обов`язковою, а тому суд мав процесуальні підстави для розгляду справи у його відсутності. Окрім того, положення частини третьої статті 268 КАС України імперативно закріплює, що в окремих категоріях термінових справ, в тому числі за зверненнями до суду в порядку статті 286 КАС України, неприбуття у судове засідання належно повідомленого учасника (зокрема позивача) не перешкоджає розгляду справи. Це виключає можливості для судового розсуду у вказаному питанні, оскільки закон вже передбачає, що справа у будь-якому випадку має бути розглянута, навіть за відсутності позивача (заявника).

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що однак не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України.

Згідно з ухвалою суду від 25.05.2026 апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із частиною п`ятою цієї ж статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Зазначені положення кореспондуються з пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, де визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності усіх перелічених умов у сукупності:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.

Суд першої інстанції встановив, що у судові засідання, призначені на 07.05.2026, 20.05.2026, позивач та його представник не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи представник позивача була повідомлена у встановленому законом порядку, що підтверджується довідками по доставку електронного документу «Судова повістка про виклик до суду» від 27.04.2026, 07.05.2026, які містяться в матеріалах справи. Про причини неявки сторона позивача не повідомляла та заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала.

При цьому, будь-яких обґрунтувань тому, чому саме неявка позивача перешкоджає розгляду справи, ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду не містить. Крім того, жодних відомостей про те, що явку позивача судом першої інстанції було визнано обов`язковою матеріали справи також не містять.

Колегія суддів зазначає, що невизнання судом першої інстанції неповажними причини неявки позивача в судові засідання унеможливлює застосування пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, який передбачає залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям позивача в судове засідання саме без поважних причин.

Водночас суд першої інстанції не встановив належним чином наявність такої умови для залишення позову без розгляду як неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача та його представника.

Колегія суддів звертає увагу, що правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема суд, не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята статті 205 КАС України побудована таким чином, що дає суду можливість повернути позовну заяву особи без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

Законодавче формулювання частини п`ятої статті 205 КАС України "… якщо неявка перешкоджає розгляду справи" означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 та від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19.

В апеляційній скарзі представник позивача наголошує на тому, що суд не визнавав явку позивача обов`язковою, а в матеріалах справи наявні всі процесуальні документи, у яких викладена позиція, зокрема, позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів уважає, що відсутні підстави констатувати наявність усіх умов для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з неявкою позивача без поважних причин, оскільки необхідною умовою для цього є неможливість розгляду справи за відсутності позивача.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на наступне.

Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Частиною другою статті 131 КАС України обумовлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Зазначені положення кореспондуються з пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, де визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Розгляд справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності відбувається за загальними правилами, але з урахуванням особливостей, встановлених як безпосередньо статтею 286 КАС України, так і параграфом 2 глави 11 розділу ІІ КАС України, де регламентовано порядок розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, до якого включена зазначена вище стаття. Так, особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ визначено статтею 268 КАС України.

Відповідно до частини першої цієї статті у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності- кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Тобто, положення частини третьої статті 268 КАС України імперативно закріплює, що в окремих категоріях термінових справ, в тому числі за зверненнями до суду в порядку статті 286 КАС України, неприбуття у судове засідання належно повідомленого учасника (зокрема позивача) не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, дійшовши висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду, неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Відтак, на підставі положень п. 3, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України ухвала Чортківського районного суду Тернопільської області від 20.05.2026 підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З огляду на предмет апеляційного оскарження (процесуальна ухвала) та результат апеляційного розгляду (продовження розгляду справи в суді першої інстанції), розподіл судових витрат на цій стадії апеляційного провадження не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 308, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача задовольнити.

Ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 травня 2026 року скасувати.

Адміністративну справу №608/1211/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. М. Димарчук

судді Р. М. Москаль

П. І. Сало