Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №380/21899/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/21899/25 пров. № А/857/9465/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року у справі № 380/21899/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області про зобов`язання вчинити дії,

суддя у І інстанції Лунь З.І.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складення повного тексту рішення 16 січня 2026 року,

ВСТАНОВИВ :

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – ГУ ПФУ у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі – ГУ ПФУ в Полтавській області), у якому просила:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області, ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати їй пільгової пенсії за віком за Списком №1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області, ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити позивачці перерахунок та виплату пільгової пенсії за віком за Списком №1, починаючи з 14.08.2025, у розмірі, визначеному статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI від 02.09.2008, з урахуванням змін розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про державний бюджет» на відповідний рік та з врахуванням раніше виплаченої пенсії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 у справі №380/21899/25, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позов було задоволено частково.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови позивачці у перерахунку пенсії за віком відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області провести перерахунок пенсії позивачці на підставі статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків її заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з дня звернення за перерахунком, а саме з 14.08.2025.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що під час призначення позивачці пенсії та розрахунку її розміру відповідач мав застосувати положення статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та визначити розмір пенсії, як 80 % від заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Окрім того, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області і спір стосується перерахунку пенсії позивачки, то саме ГУ ПФУ (за місцем обліку позивачки) зобов`язаний здійснити цей перерахунок та виплату, спираючись на надані документи, рішення суду чи чинні норми закону, оскільки це його функція за законом.

Щодо позовної вимоги про проведення виплати пенсії з урахуванням змін розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про державний бюджет» на відповідний рік, то суд першої інстанції у задоволенні такої відмовив, як передчасної.

У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено ГУ ПФУ у Львівській області, яке у своїй скарзі просило таке скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №380/3485/24 не покладено жодних зобов`язань на ГУ ПФУ у Львівській області щодо обчислення її пенсії, а тому підстави для перерахунку пенсії відсутні.

Вважає, що суд першої інстанції не врахував зазначене при прийнятті свого рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області.

Позивачка звернулася із заявою від 31.01.2024 до ГУ ПФУ у Львівській області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788 «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ із застосуванням показника вікового цензу у 45 років.

За принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Полтавській області винесено рішення №133950013846 від 06.02.2023, яким відмовлено в призначенні пенсії.

Позивачка, вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що порушує її право на пенсійне забезпечення у частині встановлення вікового цензу для призначення пенсії, звернулася до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №380/3485/24 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Полтавській області про відмову у призначенні пенсії за віком №133950013846 від 06.02.2024. Зобов`язано ГУ ПФУ в Полтавські області призначити з 20.12.2023 позивачці пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII.

На виконання рішення суду ГУ ПФУ в Полтавській області прийнято рішення №133950013846 від 19.06.2025 про призначення з 20.12.2023 позивачці пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII.

У подальшому 14.08.2025 позивачка звернулася із заявою до ГУ ПФУ у Львівській області та ГУ ПФУ в Полтавській області про перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 14.08.2025.

За результатами розгляду вищезазначеної заяви ГУ ПФУ у Львівській області листом від 12.09.2025 №19136 20336/П-52/8-1300/25 повідомлено позивачку про те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №380/3485/24 не покладено жодних зобов`язань на ГУ ПФУ у Львівській області щодо обчислення її пенсії, а тому підстави для перерахунку пенсії відсутні.

ГУ ПФУ в Полтавській області листом від 08.10.2025 №17886-16302/П-02/8-1600/25 повідомило позивачку про те, що рішення суду виконано в межах покладених зобов`язань та на даний час електронна пенсійна справа перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області.

Вважаючи такі дії пенсійного органу протиправними, ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду за захистом своїх прав із позовом, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно із частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно із абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Верховний Суд у постановах від 20.11.2018 у справі № 345/4616/16, від 06.02.2019 у справі № 345/4570/16-а, від 05.12.2019 у справі № 345/4462/16-а від 05.12.2019 та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону № 345-VI слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 345/763/17.

Умовою виплати пенсії за нормами статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, які передбачають зменшення пенсійного віку, встановленого абзацом 1 статті 26 цього Закону.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 205/8712/16-а.

Отже, дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком №1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, що при призначенні позивачці пенсії та розрахунку її розміру відповідач мав застосувати положення статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та визначити розмір пенсії як 80 % від заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Щодо доводів скаржника про те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №380/3485/24 не покладено жодних зобов`язань на ГУ ПФУ у Львівській області щодо обчислення пенсії позивачки, апеляційний суд виходить із такого.

Як встановлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 14.08.2025 звернулася із заявою до ГУ ПФУ у Львівській області про перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

За результатами розгляду вищезазначеної заяви ГУ ПФУ у Львівській області листом від 12.09.2025 №19136 20336/П-52/8-1300/25 відмовив позивачці у такому перерахунку.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки позивачка звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області (на обліку якого перебуває) із заявою про перерахунок пенсії та отримала відмову, то саме ГУ ПФУ у Львівській області зобов`язаний здійснити цей перерахунок та виплату, спираючись на надані документи, рішення суду чи чинні норми закону, оскільки це його функція за законом.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що відмовляючи позивачці у перерахунку пенсії за віком відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», ГУ ПФУ у Львівській області діяв протиправно.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

Висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог відповідачем під сумнів не ставляться, а позивачем відповідної апеляційної скарги не подано. Отже у зазначеній частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року у справі №380/21899/25 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар