Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №140/2085/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/2085/26 пров. № А/857/19552/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідача Іщук Л. П.,

суддів Обрізка І. М., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року про закриття провадження у справі (головуючий суддя Ксензюк А.Я., м. Луцьк) у справі № 140/2085/26 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату основної пенсії відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, статті 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №230/96-ВР, у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, за період з 05.11.2025.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року провадження у справі закрито на підставі п.5 ч.1 ст.238 КАС України.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та зупинити провадження у справі до закінчення строку на прийняття та встановлення спадщини.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивач звернулася до суду з вимогою про перерахунок пенсії, це свідчить про наявність спору щодо належних їй грошових сум. Попри формальну вказівку у первинному позові на його «немайновий характер», суттю вимог є отримання конкретних виплат, що становить майновий інтерес позивача. Вважає, що суд першої інстанції неправильно визначив правову природу спірних правовідносин.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Апеляційний розгляд справи здійснено згідно ч.2 ст.312 КАС України в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 перебувала на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області, як одержувач пенсії по І групі інвалідності від захворювання, що пов`язане з наслідками аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, з 05 листопада 2025 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16.03.2026 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Закриваючи провадження, суд виходив з того, що спірні правовідносини стосуються перерахунку пенсії позивача, а відтак не допускають правонаступництва.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком суду з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною 1 статтею 238 КАС України визначено вичерпні підстави для закриття провадження у справі.

З огляду на пункт 5 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єктів владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в судочинстві участь останнього.

Крім того, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним правонаступництвом і передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. Незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після заміни сторони в матеріальних правовідносинах.

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1227 Цивільного кодексу України визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини..

Згідно зі статтею 1219 Цивільного кодексу України, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Предметом спору є дії відповідача, які полягають у неналежному виконанні ним обов`язку щодо проведення нарахування та виплати для позивача з 05.11.2025 основної пенсії по І групі інвалідності відповідно до статті 54 Закону №796-XII в редакції Закону №230/96-ВР згідно з рішеннями Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 та від 03.04.2024 №4-р(І)/2024 у розмірі не менше десяти мінімальних пенсій за віком.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 16.03.2026.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що правовідносини, пов`язані з правом позивача на пенсію та її підвищення правонаступництва не допускають.

Враховуючи те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництво, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про закриття провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст.238 КАС України у зв`язку зі смертю позивача.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 238, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року про закриття провадження у справі № 140/2085/26 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом 30 днів.

Головуючий суддя Л. П. Іщук

судді І. М. Обрізко

М.А. Пліш