Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №260/1302/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/1302/26 пров. № А/857/28265/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідача Іщук Л. П.,

суддів Обрізка І. М., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог (головуючий суддя Гаврилко С.Є., м. Ужгород) у справі № 260/1302/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

05 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо неврахування при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 з 10.10.2018 року довідок про розмір заробітної плати, а саме: довідка ТОВ “Полюс Строй”, за вих. № 76 від 08.07.2015 року; довідка ТОВ “Полюс Строй”, за вих. № 77 від 08.07.2015 року; довідка про підтвердження заробітної плати, видана архівним відділом адміністрації Нижньовартівського району за вих. № 614 від 09.04.2019 року; довідка про доходи фізичної особи ТОВ “Полюс Строй”, за вих. № 1150 від 28.05.2018 року; довідка про доходи фізичної особи ТОВ “Полюс Строй”, за вих. № 412 від 26.02.2018 року; довідка про доходи фізичної особи ТОВ “Полюс Строй”, за вих. № 411 від 26.02.2018 року; довідка про доходи фізичної особи ТОВ “Полюс Строй”, за вих. № 410 від 26.02.2018 року; довідка про доходи фізичної особи ТОВ “Полюс Строй”, за вих. № 8 від 26.02.2018 року; довідка про доходи фізичної особи ТОВ “Полюс Строй”, за вих. № 7 від 26.02.2018 року; довідка про доходи фізичної особи ТОВ “Полюс Строй”, за вих. № 6 від 26.02.2018 року; довідка про доходи фізичної особи ТОВ “Полюс Строй”, за вих. № 5 від 26.02.2018 року; довідка про доходи фізичної особи ТОВ “Полюс Строй”, за вих. № 4 від 26.02.2018 року; довідка про доходи фізичної особи ТОВ “Полюс Строй”, за вих. № 32 від 21.02.2018 року; довідка про доходи, видана закритим акціонерним товариством Золотодобувна компанія “Полюс”, за вих. № 961 від 10.10.2014 року; довідка про доходи, видана закритим акціонерним товариством Золотодобувна компанія “Полюс”, за вих. № 959 від 10.10.2014 року; довідка про доходи, видана закритим акціонерним товариством Золотодобувна компанія “Полюс”, за вих. № 958 від 10.10.2014 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 10.10.2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням наведених довідок про розмір заробітної плати, а виплату здійснити з урахуванням раніше виплаченої пенсії; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо неврахування до стажу роботи ОСОБА_1 з моменту призначення пенсії за віком періодів роботи: з 01.01.2004 року по 20.07.2009 року, з 21.07.2009 року по 22.11.2011 року, з 01.12.2011 року по 16.06.2014 року, з 17.06.2014 року по 30.10.2018 року, з 01.06.1988 року по 15.12.1988 року, а також період навчання з 01.09.1980 року по 01.07.1981 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 01.01.2004 року по 20.07.2009 року, з 21.07.2009 року по 22.11.2011 року, з 01.12.2011 року по 16.06.2014 року, з 17.06.2014 року по 30.10.2018 року, з 01.06.1988 року по 15.12.1988 року, а також період навчання з 01.09.1980 року по 01.07.1981 року, здійснивши перерахунок пенсії з 10.10.2018 року, а виплату - з урахуванням раніше виплаченої пенсії; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.02.2026 № 072050000504 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , як працюючому пенсіонеру; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо обрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком згідно Закону України “Про загально обов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-IV із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016 та 2017 роки, починаючи з моменту звернення, а саме з 10.10.2018; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2015, 2016 та 2017 роки, починаючи з моменту звернення, а саме з 10.10.2018 р., а виплату здійснити - з урахуванням раніше виплаченої пенсії.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 позовну заяву залишено без руху, зокрема, з підстав, встановлених частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з її невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску.

В обґрунтування заяви про поновлення процесуального строку позивач зазначив, що оскаржує триваюче правопорушення у формі протиправної бездіяльності з боку відповідачів, при якій кожен її наступний день є новим днем початку відліку строку ініціювання її припинення через суд. Вказав також, що не володіє знаннями щодо законодавства про призначення пенсії та проведення її обрахунків, обчислення розміру, тому 13 лютого 2026 року звернувся до адвокатів та отримав юридичну консультацію щодо розрахунку розміру пенсії, страхового стажу, коефіцієнтів. Отже, вважає, що саме з 13 лютого 2026 року дізнався про допущену протиправну бездіяльність відповідача, яка тривала з моменту призначення йому пенсії - 10 жовтня 2018 року, щодо неврахування йому при призначенні пенсії за віком страхового стажу в повному розмірі, довідок про розмір його заробітної плати. Окрім того вказує, що звертався усно неодноразово до територіального відділення органу Пенсійного фонду за місцем свого проживання щодо його розміру пенсії, записувався на прийом, однак працівники Пенсійного фонду нічого не пояснювали, жодних документів не видавали.

На підставі п. 8 ч. 1 статті 240 КАС України Закарпатський окружний адміністративний суд 05.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог за період з 10 жовтня 2018 року по 04 вересня 2025 року залишив без розгляду.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивач неодноразово наголошував про те, що порушення його прав відбулося 10.10.2018 року, коли йому було первісно призначено пенсію за віком, про що він дізнався тільки 13.02.2026, що документально підтверджено. При цьому зазначає, що позивач вживав раніше всі можливих заходів з моменту призначення пенсії щодо того, щоб дізнатися складові та розрахунок його пенсії ( звернення позивача до пенсійного органу у кількості 17 звернень були подані). Зазначає, що при первісному призначенні пенсії (10.10.2018 року) будь-яких зауважень позивачу щодо наданих документів пенсійним органом не було висловлено, так як не було прийнято жодних рішень щодо неврахування певних періодів роботи до стажу чи неврахування документів/довідок. Таким чином, правомірно розраховував, що усі надані ним документи пенсійний орган врахує при призначенні йому пенсії. Зазначає також, що поважною причиною незвернення його до суду є перебування за кордоном.

Відповідачі письмовий відзив на апеляційну скаргу не подали.

Апеляційний розгляд справи здійснено згідно ч.2 ст. 312 КАС України в порядку письмового провадження за правилами ст. 311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, свої висновки суд першої інстанції обґрунтовував тим, що оскільки позивачем пропущено встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду із цією позовною заявою та зазначені причини для поновлення судом строку звернення визнаються неповажними, відтак суд залишив без розгляду у відповідній частині позовну заяву.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Колегія суддів зазначає, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати можливість звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі, і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до частини 1, 2, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд в своїй постанові від 21.02.2024 у справі №240/27663/23 наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

У постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду прийшла до висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Колегія суддів не вбачає правових підстав відступати від запропонованого Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав підходу до розуміння положень статті 122 КАС України у справах з питань обчислення та перерахунку пенсій.

Матеріалами справи підтверджується, що предметом спору є розмір нарахування пенсії за період з 10 жовтня 2018 року по 04 вересня 2025 року, однак з заявою про її перерахунок позивач звернувся до відповідача лише 13 лютого 2026 року, а з позовом до суду 05 березня 2026 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач нараховував позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 10 жовтня 2018 року.

Отримуючи відповідний розмір пенсії майже 8 років, позивач знав її розмір, а також мав реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про пенсійні виплати, а отже повинен був дізнатися про порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Колегія суддів не заперечуючи того, що пенсіонер вправі звернутися до пенсійного органу із заявою щодо отримання інформації щодо призначення пенсії та проведення її обрахунків, обчислення її розміру, однак вважає, що таке звернення до відповідача має бути здійснено без зайвих зволікань та до спливу встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду.

Наведені скаржником причини пропуску строку звернення до суду, на думку апеляційного суду, не є поважними, не заважали йому звернутися до суду у встановлений строк. Крім того, жодних доказів на ствердження обставин, зазначених як поважні причини неможливості звернення до суду, не надано ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду.

Тривала невиплата відповідачем пенсійних коштів на користь позивача не може розцінюватися як триваюче правопорушення, оскільки таким є лише безперервне невиконання норм особою, яка вчинила певні дії чи допустила бездіяльність і не вчиняє подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про повернення позову в частині позовних вимог за період з 10 жовтня 2018 року по 04 вересня 2025 року.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 246, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог у справі № 260/1302/26 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л. П. Іщук

судді І. М. Обрізко

М.А. Пліш