Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №140/13892/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/13892/25 пров. № А/857/32394/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сала П.І.,

суддів: Димарчук Т.М., Москаля Р.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року (суддя Андрусенко О.О.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо непроведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115 у 2022-2025 роках та зобов`язати відповідача здійснити індексацію пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески (за 2018-2020 роки у розмірі 9188,81 грн) та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115 у 2022-2025 роках та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з 13.05.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 03.10.2021 позивачкаотримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка обчислена із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн. Позивачка вважає, що згідно зі статтею 42 Закону № 1058-ІV кожного року має проводитися індексація пенсій, тобто показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якого обчислена пенсія, підлягає збільшенню з 01.03.2022 на коефіцієнт 1,14, з 01.03.2023 - на коефіцієнт 1,197, з 01.03.2024 - на коефіцієнт 1,0796 та з 01.03.2025 на коефіцієнт - 1,115. Однак такий перерахунок позивачці не проводився, а тому вона звернулася до відповідача із заявою про проведення індексації її пенсії. У відповідь на таку заяву, листом від 15.10.2025 пенсійний орган повідомив про відсутність підстав для проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески (лише встановлено щомісячну доплату 135,00 грн у 2022 році та по 100,00 грн у 2023-2024 роках, а з 01.03.2025 застосовано коефіцієнт збільшення 1,0575 замість 1,115).

Наведене спонукало позивачку звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не проведення ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 індексацію пенсії та перерахунок пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки (в розмірі 9118,81 грн), у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115 починаючи з 13 травня 2025 року.

Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що для визначення розміру пенсії позивачки, призначеної з 03.10.2021, було враховано середньомісячний заробіток 12204,07 грн, який обчислено за періоди роботи з 01.07.2000 по 30.09.2021 із застосуванням середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки - 9118,81 грн (індивідуальний коефіцієнт заробітку - 1,33834). На виконання Постанови № 118 позивачці з 01.03.2022 встановлено надбавку в розмірі 135,00 грн. На виконання Постанови № 168 з 01.03.2023 встановлено надбавку в розмірі 100,00 грн. В подальшому на виконання Постанови № 185 з 01.03.2024 встановлено надбавку в розмірі 100 грн, а з 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії та для визначення розміру пенсії враховано середньомісячний заробіток - 12994,42 грн із застосуванням середньої заробітної плати по Україні 9643,14 грн (9118,81 грн х 1,0575). Розмір пенсійної виплати позивача з 01.03.2025 склав 7322,09 грн, з них: 5381,90 грн - основний розмір пенсії за віком (10587,01 грн х 0,40750); 259,71 грн - доплата за 11 років понаднормового стажу (2361 грн х 11%); 1345,48 грн - підвищення відповідно до частини 3 статті 29 Закону № 1058-IV; 135,00 грн - надбавка відповідно до Постанови №118; 100,00 грн - надбавка відповідно до Постанови № 168; 100,00 грн - надбавка відповідно до Постанови № 185.

Відповідач вважає, що пенсії, при призначенні яких уже було застосовано показник середньої заробітної плати, який перевищує індексований розрахунковий показник, не підлягають щорічній індексації за формулою у 2022-2024 роках. У таких випадках взамін індексації передбачається фіксована щомісячна доплата.

Крім того, 25 лютого 2025 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" № 209, пунктом 6 якої установлено, що з 1 березня 2025 року з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 року включно, які не підвищені згідно з пунктом цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення: для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2021 році, - 1,0575. Таким чином, при перерахунку пенсії показник середньої заробітної плати не залишається незмінним, а застосовується, передбачений чинним законодавством, збільшений показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

Тому, на думку скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для індексації пенсії в порядку, визначеному частиною 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що однак не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачка ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області, якій з 03.10.2021 призначено пенсію за віком на загальних умовах із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якого сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки, який становить 9118,81 грн.

З 01.03.2022 позивачці встановлено надбавку індексації в розмірі 135,00 грн; з 01.03.2023 - в розмірі 100,00 грн; з 01.03.2024 - в розмірі 100,00 грн.

З 01.03.2025 позивачці проведено перерахунок пенсії з урахуванням Постанови № 209 із застосуванням середньої заробітної плати по Україні 9643,14 грн (9118,81 грн х 1,0575) та із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0575.

Листом від 15.10.2025 ГУ ПФУ у Волинській області у відповідь на звернення позивачки повідомило, що ОСОБА_1 з 01.03.2022 на виконання Постанови № 118 встановлено надбавку індексації в розмірі 135,00 грн; на виконання Постанови № 168 встановлено надбавку індексації з 01.03.2023 - в розмірі 100,00 грн та на виконання Постанови № 185 встановлено надбавку індексації з 01.03.2024 - в розмірі 100,00 грн.

У листі зазначено, що оскільки при обчисленні розміру пенсії було визначено середньомісячний заробіток з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 рр. - 9118,81 грн, пенсійна виплата осучасненню шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти у розмірі 1,14 з 01.03.2022, у розмірі 1,197 з 01.03.2023, у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 не підлягає.

На виконання Постанови № 209 з 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески 9643,14 грн (9118,81 грн х 1,0575) із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0575.

Розмір пенсійної виплати позивача з 01 березня 2025 року склав 7322,09 грн, з них: 5381,90 грн - основний розмір пенсії за віком (10587,01 грн х 0,40750); 259,71 грн - доплата за 11 років понаднормового стажу (2361 грн х 11%); 1345,48 грн - підвищення відповідно до частини 3 статті 29 Закону № 1058-IV; 135,00 грн - надбавка відповідно до Постанови №118; 100,00 грн - надбавка відповідно до Постанови № 168; 100,00 грн – надбавка відповідно до Постанови №185. Відтак, пенсія призначена і виплачується відповідно до вимог чинного законодавства України.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, позивачка звернулася до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що при проведенні перерахунку пенсії, призначеної відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на відповаідні коефіцієнти збільшення, встановлені постановами Уряду.

На думку колегії суддів, такі висновки відповідають нормам матеріального права та є правильними.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 згаданого Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

За приписами статті 27 Закону № 1058-ІV, розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.

При цьому згідно з частиною 2 статті 40 Закону № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною 2 статті 42 Закону № 1058-ІV встановлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

На виконання абзацу 4 частини 2 статті 42 Закону № 1058-ІV, постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124), яким визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Таким чином, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов Кабінету Міністрів України проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.

Водночас колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що абзац 1 та абзац 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися відповідно до приписів частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV.

Суд наголошує, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення порядку здійснення індексації пенсій та розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV.

При цьому під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Розмір щорічного збільшення зазначеного показника, повинен встановлюватися Кабінетом Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV.

У свою чергу, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати базову розрахункову величину (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії станом на 01 жовтня 2017 року, який становить 3764,40 гривень) до якої може бути застосований коефіцієнт збільшення, оскільки такий підхід нівелює основне призначення індексації грошових доходів населення - підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін та суперечить акту вищої юридичної сили Закону № 1058-IV, абзацом 1 частини 2 статті 42 якого чітко визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (наприклад, постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18 та від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Отже, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2021-2025 роках згідно із Законом № 1058-IV, у зв`язку із щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною 2 статті 42 цього Закону.

За наведеного вище правового регулювання колегія суддів констатує, що пенсійний орган, здійснюючи перерахунок пенсії позивачки на підставі частини другої 2 статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши їй щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135,00 грн у 2022 році, по 100,00 грн у 2023 році та у 2024 році замість застосування коефіцієнта збільшення 1,14, 1,197 та 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача (9118,81 грн), діяв не відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, індексація пенсії позивачки з 01.03.2025 мала бути проведена шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії (9118,81 грн) на коефіцієнт збільшення 1,115, передбачений пунктом 1 Постанови № 209, тоді як здійснення відповідачем перерахунку (індексації) пенсії позивачки з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0575, що встановлений підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 209 та яким звужено зміст існуючого права позивача, є неправомірним.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

З огляду на результат апеляційного перегляду, розподіл судових витрат в суді апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, 316, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року у справі № 140/13892/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя П. І. Сало

судді Т. М. Димарчук

Р. М. Москаль