Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №460/5970/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/5970/25 пров. № А/857/2773/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Шинкар Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року (головуючий суддя Борискін С.А., м.Рівне) у справі №460/5970/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК ЗАХІД» до Рівненської митниці про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

26.05.2025 позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю «ТСК ЗАХІД») звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Рівненської митниці (відповідач), в якому просив: визнати протиправним та скасувати: рішення про коригування митної вартості товарів Рівненської митниці від 22.01.2025 № UA204150/2025/000005/1; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.01.2025 № UA204150/2025/000015; рішення про коригування митної вартості товарів Рівненської митниці від 12.02.2025 № UA204150/2025/000012/1; картки відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.02.2025 № UA204150/2025/000033.

Позов обґрунтовує тим, що 22.01.2025 та 12.02.2025 декларантом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК ЗАХІД» до Рівненської митниці були подані митні декларації на товари за заявленою митною вартістю за ціною договору на загальну суму 34 244,25 та 23 320,05 доларів США відповідно. Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом позивача були подані усі необхідні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, визначені статтею 53 Митного кодексу України. При перевірці правильності визначення митної вартості товару, відповідачем виявлені неточності у документах, що не є ні підставою для витребування додаткових документів, ні для коригування митної вартості. Покликання посадової особи на наявність іншої (вищої) цінової інформації на аналогічні товари саме по собі не може бути підставою для коригування та не свідчить про неправильне декларування митної вартості позивачем. Позивач вважає, що відповідач не надав доказів наявності обґрунтованої підозри у правильності визначення митної вартості товару за ціною договору та безпідставно визначив іншу митну вартість товару. Митний орган безпідставно не погодився із заявленою митною вартістю товарів та прийняв рішення про наявність підстав для коригування митної вартості із застосування резервного методу.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів від 22.01.2025 № UA204150/2025/000005/1 та від 12.02.2025 № UA204150/2025/000012/1. Визнано протиправними та скасовано картки відмови Рівненської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.01.2025 № UA204150/2025/000015 та від 12.02.2025 № UA204150/2025/000033.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею встановлено, що надані декларантом документи не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, а також мають певні розбіжності та неточності. Наведене свідчило про наявність ризиків заявлення до митного оформлення недостовірних відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі, і стосовно числових значень митної вартості імпортованих товарів, а відтак, послугувало безумовною підставою для витребування у декларанта додаткових документів відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України. За результатами опрацювання митницею наданих декларантом документів, а також проведення з ним процедури консультації стосовно рівня вартості імпортованих товарів, яким володіє митниця, митним органом обґрунтовано і правомірно прийнято спірні картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів. При цьому, представник відповідача вказала, що Рівненська митниця володіє інформацією стосовно митної вартості аналогічних товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

12.07.2024 року між китайською фірмою «Haining Hisener Trade Co., Ltd» (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТСК ЗАХІД» (Покупець) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 12-07/24.

Відповідно до п. 1.1. Контракту, Продавець продає, а Покупець купує шурупи, такелаж (в подальшому – «Продукція») в кількості, за цінами і на умовах, викладених в Додатках (Proforma Invoice), які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Згідно з п. 1.2., 1.3. Контракту, загальна сума Контракту становить 25 092,04 доларів США, а валютою цього Контракту є Долар США.

За змістом розділу 2 Контракту, Продавець поставляє Продукцію на умовах FOB Чжапу, Китай, що вказується в Proforma Invoice, відповідно до Інкотермс-2010. Продавець здійснює поставку товару протягом 150 календарних днів з моменту надходження 10% попередньої оплати на розрахунковий рахунок Продавця.

Відповідно до п. 3.1. Контракту, оплата Продукції здійснюється наступним чином:

- 10% від загальної суми контракту сплачує Покупець на умовах попередньої оплати за Товар до 15 серпня 2024 р;

- 90% від загальної суми контракту сплачує Покупець за Товар після надання транспортних документів.

Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на р/р Продавця.

Згідно експортної митної декларації № 298120240000098580 від 14.11.2024 товар був відправлений Продавцем Покупцеві.

У Рахунку-проформі № 24HS10154P від 12.07.2024 та в Контракті № 12-07/24 від 12.07.2024 зазначено вартість 25 092,04 доларів США, але в остаточному інвойсі – рахунку-фактурі № 24HS10154F від 12.11.2024 та в Додатковій угоді № 1 від 23.12.2024 до контракту № 12-07/24 від 12.07.2024 змінено вартість і вона становить 29 980,71 доларів США. Перший платіж за товар було здійснено в розмірі 10 % від вартості товару, зазначеній в рахунку-проформі та контракті, та становив 2 509,20 доларів США (підтверджується копіями банківського платіжного документу (платіжна інструкція), що стосується товару № 148JBKLO8 від 13.08.2024 на суму 2 509,20 доларів США та від 13.08.2024 на суму 2 509,20 доларів США, які подавались позивачем під час митного оформлення товару), другим платежем позивач доплатив до вартості товару в розмірі 90 %, зазначеній в рахунку-фактурі та додатковій угоді – 27 471,51 доларів США (підтверджується копіями банківських платіжних документів (платіжні інструкції), що стосуються товару № 169JBKLOC від 30.12.2024 на суму 27 471,51 доларів США та Swift від 30.12.2024 на суму 27 471,51 доларів США, які подавалися позивачем під час митного оформлення товару). Позивачем двома банківськими переказами було сплачено вказані суми в повному обсязі.

У межах вказаного Контракту, 22.01.2025 року для митного оформлення в режимі імпорту товарів «Вироби з чорних металів, гвинти та шурупи самонарізні. Шуруп для гіпсокартону із стеклярусною головкою, груба різьба з гострою точкою (товар № 1); Вироби з чорних металів, болти з шестигранною головкою, оцинковані з межею міцності на розтягування до 800МПа: Болт, повна різьба (товар № 2); Вироби з чорних металів: шуруп з кільцем (товар № 3). Торговельна марка: HISENER; Країна виробництва: CN; Виробник: Hisener Industrial Co.,Ltd», відповідачу подана митна декларація № 25UA204150000150U4 із заявленням митної вартості товарів на рівні 34 244,25 доларів США із зазначенням основного методу визначення митної вартості товару (за ціною договору).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом позивача були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості:

Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 12-07/24 від 12.07.2024 р.;

Додаткова угода № 1 від 23.12.2024 до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 12-07/24 від 12.07.2024 р.;

Експортна митна декларація країни-відправлення №298120240000098580 від 14.11.2024;

Рахунок-проформа (Proforma invoice) № 24HS10154P від 12.07.2024;

Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 24HS10154F від 12.11.2024;

Пакувальний лист (Packing list) б/н від 12.11.2024;

Прейскурант (прайс-лист) б/н від 12.07.2024;

Банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжна інструкція) № 148JBKLO8 від 04.01.2024;

Банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжна інструкція) № 169JBKLOС від 30.12.2024;

Банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 13.08.2024;

Банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 30.12.2024;

Висновок про вартісні характеристики товару № І-6 від 21.01.2025;

Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № 24C3304A1377/50432 від 13.11.2024;

Накладна ЦІМ/УМВС № 00439 від 17.01.2025;

Коносамент (Bill of lading) № XM241100073 від 15.11.2024;

Лист виробника від 12.11.2024;

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4617581 від 21.01.2025;

Довідка про транспортні витрати № 452407 від 21.01.2025;

Договір про перевезення № 23 від 17.03.2023;

Заявка на перевезення № 452407 від 14.11.2024.

Разом з тим, у процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, посадовою особою Рівненської митниці було вказано на виявлення неточностей і запропоновано декларанту надати: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) банківські платіжні документи; 5) переклад митної декларації країни відправлення від 14.11.2024 № 298120240000098580; 6) MRN №25PL322080NS5XSDM4; 7) документ, що підтверджує переміщення товару залізничним транспортом.

Листом № 2201-25 від 22.01.2025 декларантом повідомлено, що імпортером надані всі документи, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України на момент митного оформлення.

Водночас, за результатами перевірки поданої позивачем МД (з додатками), 22.01.2025 відповідачем складено оскаржувану картку відмови в прийнятті митної декларації № UA204150/2025/000015 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA204150/2025/000005/1, за яким митну вартість товару визначено за шостим (резервним) методом на рівні 39 091,88 доларів США.

Так, рішення від 22.01.2025 № UA204150/2025/000005/1 містить опис підстав для коригування митної вартості товару (графа 33), де зазначено:

1) Поданий до митного оформлення рахунок від 12.11.2024 №24HS10154F не містить відомостей про реквізити контракту на виконання якого вона укладена.

2) Рахунок від 21.01.2025 № LS-4617581 та довідка від 21.01.2025 № 452407 не містять відомостей про розмір інших додаткових витрат, які зазвичай присутні при інтермодальному перевезенні товарів, зокрема, оформлення транзитних документів, портові збори, зберігання товарів в порту призначення тощо.

3) Довідка від 21.01.2025 № 452407 містить інформацію, що навантажувально-розвантажувальні роботи в порту призначення включені в рахунок, однак, не конкретизовано в яку статтю витрат та у якому розмірі.

4) Відсутній документ, що підтверджує переміщення товару залізничним транспортом, згідно з організацією транспортування;

5) П. 4.1.3.1 договору про перевезення від 17.03.2023 №23 передбачена оплата за надані транспортно-експедиційні послуги. До митного оформлення не надано банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати.

6) До митного оформлення надано копію митної декларації країни відправлення (Китай) від 14.11.2024 № 298120240000098580 без перекладу, що унеможливлює перевірку відомостей зазначених у ній.

7) Експертний висновок Рівненської ТПП І-7 від 20.01.2025 не містить роздрукованих додатків джерел цінової інформації, на підставі якої експертом проведені розрахунки та здійснено висновок;

8) Заявлена у експертному висновку Рівненської ТПП І-7 від 20.01.2025 вартість перевезення контейнера не співпадає із заявленою вартістю, зазначеною у ЕМД.

Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість товарів 1-3, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за митною декларацією:

Товар № 1 – 1,93 дол. США/кг за митною декларацією від 30.10.2024 №24UA500580003302U8;

Товар № 2 – 1,92 дол. США/кг за митною декларацією від 11.11.2024 №24UA100380345950U2;

Товар № 3 – 1,92 дол. США/кг за митною декларацією від 11.11.2024 №24UA100380345950U2.

Випуск товару у вільний обіг здійснено за митною декларацією № 25UA204150000182U6 від 24.01.2025 в порядку ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України.

Сума додатково нарахованих митних платежів становить 56 279,91 грн. (мито – 10 133,30 грн, антидемпінгове мито – 2 988,95 грн., ПДВ – 43 157,66 грн.).

29.08.2024 між китайською фірмою «CHINFAST CO., LTD., Ltd» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТСК ЗАХІД» (Покупець) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 29-08/24.

Відповідно до п. 1.1. Контракту, Продавець продає, а Покупець купує шурупи, стержні (в подальшому – «Продукція») в кількості, за цінами і на умовах, викладених в Додатках (Proforma lnvoice), які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Згідно з п. 1.2., 1.3. Контракту, загальна сума Контракту становить 18 976,31 доларів США, а валютою цього Контракту є Долар США.

За змістом розділу 2 Контракту, Продавець поставляє Продукцію на умовах FOB ZНAPU, Китай, що вказується в Proforma lnvoice, відповідно до Інкотермс-2010. Продавець здійснює поставку товару протягом 150 календарних днів з моменту надходження 15% попередньої оплати на розрахунковий рахунок Продавця.

Відповідно до п. 3.1. Контракту, оплата Продукції здійснюється наступним чином:

- 15% від загальної суми контракту сплачує Покупець на умовах попередньої оплати за Товар до 10 вересня 2024;

- 85% перед прибуттям контейнера в порт Гданськ.

Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на р/р Продавця.

Згідно експортної митної декларації № 298120240000099393 від 15.11.2024 товар був відправлений Продавцем Покупцеві.

У Рахунку-проформі № 24CF0829TSK від 29.08.2024 та в Контракті № 29-08/24 від 29.08.2024 зазначено вартість 18 976,31 USD, але в остаточному інвойсі – рахунку-фактурі № 24CF40886 від 12.11.2024 та в Додатковій угоді № 1 від 17.01.2025 до контракту № 29-08/24 від 29.08.2024 змінено вартість і вона становить 19 070,96 USD. Перший платіж за товар було здійснено в розмірі 15 % від вартості товару, зазначеній в рахунку-проформі та контракті, та становив 2 846,45 доларів США (підтверджується копіями банківського платіжного документу (платіжна інструкція), що стосується товару № 151JBKLO9 від 02.09.2024 на суму 2 846,45 доларів США та від 03.09.2024 на суму 2 846,45 доларів США, які подавались позивачем під час митного оформлення товару), другим платежем позивач доплатив до вартості товару в розмірі 85 %, зазначеній в рахунку-фактурі та додатковій угоді – 16 129,86 USD (підтверджується копіями банківських платіжних документів (платіжні інструкції), що стосуються товару № 173JBKLP1 від 22.01.2025 на суму 16 129,86 доларів США та Swift від 22.01.2025 на суму 16 129,86 доларів США, які подавалися позивачем під час митного оформлення товару). Позивачем двома банківськими переказами було сплачено вказані суми в повному обсязі.

У межах вказаного Контракту, 12.02.2025 для митного оформлення в режимі імпорту товарів «Вироби самонарізні для дерева (товар № 1); Кріплення з чорних металів: Потолочний анкер оцинкований (товар № 2); Вироби з різьбою без головок зі сталі оцинкованої з межею міцності на розтягування менш ніж 800 МПа (товар № 3). Торговельна марка: CHINFAST; Країна виробництва: CN; Виробник: CHINFAST CO., LTD», відповідачу подана митна декларація № 25UA204150000308U9 із заявленням митної вартості товарів на рівні 23 320,05 доларів США із зазначенням основного методу визначення митної вартості товару (за ціною договору).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом позивача були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості:

Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 29-08/24 від 29.08.2024;

Додаткова угода № 1 від 17.01.2025 до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 29-08/24 від 29.08.2024;

Додаткова угода № 2 від 22.01.2025 до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 29-08/24 від 29.08.2024;

Експортна митна декларація країни-відправлення № 298120240000099393 від 15.11.2024;

Копія Рахунку-проформи (Proforma invoice) № 24CF0829TSK від 29.08.2024;

Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 24CF40886 від 12.11.2024;

Прейскурант (прайс-лист) б/н від 29.08.2024;

Пакувальний лист (Packing list) б/н від 12.11.2024;

Банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжна інструкція) № 151JBKLO9 від 02.09.2024;

Банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжна інструкція) № 173JBKLP1 від 22.01.2025;

Банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 03.09.2024;

Банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 22.01.2025;

Банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 27.01.2025;

Висновок про вартісні характеристики товару № І-13 від 10.02.2025;

Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № 25C3304A0465/00051 від 08.01.2025;

Накладна ЦІМ/УМВС № 00943 від 09.02.2025;

Коносамент (Bill of lading) № WMSS24110655 від 16.11.2024;

Супровідний документ Т1 № 25PL322080NS8043M5 від 03.02.2025;

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4622797 від 10.02.2025;

Договір про перевезення № 23 від 17.03.2023.

Разом з тим, у процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, посадовою особою Рівненської митниці було вказано на виявлення неточностей і запропоновано декларанту надати: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення (Китай) з перекладом.

Листом № 1202-25 від 12.02.2025 декларантом повідомлено, що імпортером надані всі документи, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України на момент митного оформлення.

Водночас, за результатами перевірки поданої позивачем МД (з додатками), 12.02.2025 відповідачем складено оскаржувану картку відмови в прийнятті митної декларації № UA204150/2025/000033 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA204150/2025/000012/1, за яким митну вартість товару визначено за шостим (резервним) методом на рівні 49 167,46 доларів США.

Так, рішення від 12.02.2025 № UA204150/2025/000012/1 містить опис підстав для коригування митної вартості товару (графа 33), де зазначено:

1) Відсутні відомості про реквізити контракту у поданому до митного інвойсі від 12.11.2024 № 24CF40886.

2) В графі 44 митної декларації зовнішньоекономічний контракт від 29.08.2024 № 29-08/24 зазначений під кодом документа « 4104» та позиціонується декларантом як зовнішньоекономічний договір який укладений з виробником товару. Разом з цим, декларантом документально не підтверджено відомості про виробника товару.

3) До митного оформлення надана копія митної декларації країни відправлення (Китай) без перекладу, що унеможливлює перевірку відомостей, зазначених у митній декларації.

4) Рахунок від 10.02.2025 № LS-4622797 не містить відомостей про розмір інших додаткових витрат, які зазвичай присутні при інтермодальному перевезенні товарів, зокрема, оформлення транзитних документів, портові збори, зберігання товарів в порту призначення тощо.

5) Експертний висновок Рівненської ТПП І-13 від 10.02.2025 не містить роздрукованих додатків джерел цінової інформації, на підставі якої експертом проведені розрахунки та здійснено висновок;

6) Заявлена у експертному висновку Рівненської ТПП І-13 від 10.02.2025 вартість перевезення контейнера не співпадає із заявленою вартістю, зазначеною у ЕМД.

7) Термін дії наданого до митного оформлення прайс-листа від 29.08.2024 № б/н складає 14 днів.

Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями:

Товар № 1 – 1,93 дол.США/кг за митною декларацією від 27.01.2025 № 25UA100330101193U4;

Товар № 2 – 4,08 дол.США/кг за митною декларацією від 19.11.2024 № 24UA100060232523U9;

Товар № 3 – 1,9398 дол.США/кг за митною декларацією від 15.11.2024 № 24UA204150003649U7.

Випуск товару у вільний обіг здійснено за митною декларацією № 25UA204150000324U1 від 12.02.2025 р. в порядку ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України.

Сума додатково нарахованих митних платежів становить 283 547,75 грн. (мито – 56 781,30 грн, ПДВ – 226 766,45 грн.).

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204150/2025/000015 від 22.01.2025, № UA204150/2025/000033 від 12.02.2025 та рішеннями про коригування митної вартості товарів № UA204150/2025/000005/1 від 22.01.2025, № UA204150/2025/000012/1 від 12.02.2025 позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України від 13.03.2012 N4495-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (частина перша статті 49 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).

За правилами частин першої, другої статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Відповідно до частин восьмої-одинадцятої цієї ж статті, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Згідно з частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України). При тому, за змістом частини третьої статті 53 вказаного Кодексу, у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. А за частиною четвертою статті 53 МК України, у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох самостійних підстав, за наявності яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи: 1) у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Апеляційний суд зауважує, що в силу норми частини п`ятої статті 53 МК України, митному органу заборонено вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У свою чергу, положеннями частини шостої цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частин першої, другої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відтак, в МК України законодавцем установлено таку конструкцію правового регулювання митних відносин, за якою митницею визнається правильність визначеної декларантом митної вартості, якщо не буде доведено інше.

Положеннями частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостою цієї ж статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено про митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді .

Водночас, витребувати необхідно лише ті документи, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судом в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом за ціною договору (контракту).

З даного приводу слід врахувати, що за правилами статті 57 МК України, визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Колегія суддів наголошує, що норми частини шостої статті 54 МК України зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, в силу приписів частини сьомої статті 54 МК України, у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно частини першої статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У даній справі спірні рішення про коригування митної вартості товарів прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, а саме у зв`язку із ненаданням декларантом усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять неточності та розбіжності.

Надаючи правову оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, апеляційний суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту)) товариство з обмеженою відповідальністю «ТСК ЗАХІД») подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактуру (інвойс); банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; транспортні (перевізні) документи, а також інші документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару).

Частиною другою статті 58 МК України регламентовано, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари або наявні ознаки підробки.

Так, наведені норми законодавства зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 січня 2019 року у справі № 815/6827/17.

Так, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

При цьому позиція апелянта полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних (наявність неточностей) необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості, митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації наявної в митниці по розмитненню подібного товару.

Як з`ясовано судом апеляційної інстанції зовнішньоекономічними контрактами від 12.07.2024 № 12-07/24, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТСК ЗАХІД» (покупець) та «Haining Hisener Trade Co., Ltd» (Китай) (продавець), та від 29.08.2024 № 29-08/24, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «ТСК ЗАХІД» (покупець) та «CHINFAST CO., LTD» (Китай) (продавець), визначено предмет, ціну та загальну вартість контракту, умови поставки, умови платежу та порядок розрахунків.

Слід також зазначити, що сторони самостійно вправі визначати форму, зміст договору та комерційних документів. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності та на принцип свободи договору, митним органам заборонено втручатися у діяльність сторін зовнішньоекономічного договору шляхом неврахування наданих до митного оформлення відомостей у якості інвойсу (специфікацій) з причин наявності чи відсутності у них певних відомостей та реквізитів чи неналежної їх форми складення.

Відповідно до умов контракту № 12-07/24 від 12.07.2024, вартість товару становить 25 092,04 доларів США. Додатковою угодою № 1 від 23.12.2024 до контракту вартість товару було скориговано до 29 980,71 доларів США.

Відповідно до умов контракту № 29-08/24 від 29.08.2024, вартість товару становить 18 976,31 доларів США. Додатковою угодою № 1 від 17.01.2025 до контракту вартість товару було скориговано до 19 070,96 доларів США.

Зокрема, подані на підтвердження заявленої митної вартості товару зовнішньоекономічні контракти від 12.07.2024 № 12-07/24 та від 29.08.2024 № 29-08/24 з додатковими угодами до них містять усі необхідні відомості щодо сторін договору, його предмет, комерційні умови поставки та порядку здійснення розрахунків, а фактична вартість імпортованого товару визначена у комерційних рахунках-фактурах (інвойсах) № 24HS10154F від 12.11.2024 та № 24CF40886 від 12.11.2024.

Апеляційний суд наголошує, що ціна купівлі-продажу імпортованих товарів – це ціна, зазначена відправником саме у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс/комерційний інвойс), згідно з частиною другою статті 53 МК України, є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД від 22.01.2025 № 25UA204150000150U4 та в МД від 12.02.2025 № 25UA204150000308U9 ціна імпортованого товару відповідає тій, що зазначена в інвойсах № 24HS10154F від 12.11.2024 та № 24CF40886 від 12.11.2024.

Колегія суддів наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів – це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД фактурна вартість товару відповідає тій, що зазначена в інвойсах. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містять.

Відтак, заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Тому твердження апелянта у рішеннях про коригування митної вартості про те, що рахунок-фактура (інвойс) не містить реквізити контракту, на виконання якого він складений, не є обґрунтованим. Рахунок-фактура (інвойс) - документ, на підставі якого здійснюється оплата за товар та формується звітність. Тому реквізити контракту не є відомостями, які обов`язково мають зазначатися у рахунку-фактурі (інвойсі).

Щодо посилань відповідача в оскаржуваних рішеннях № UA204150/2025/000005/1 від 22.01.2025 та № UA204150/2025/000012/1 від 12.02.2025 на відсутність належних підтверджуючих документів про вартість перевезення товарів, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно з вимог Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України № 984/21296 від 18.06.2012, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: 1) рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; 2) банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; 3) калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.

Відповідно до підпункту 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Під час митного оформлення першої партії товару позивач надав відповідачу отримані від перевізників документи, що підтверджують факт доставки товару: Накладна ЦІМ/УМВС № 00439 від 17.01.2025; Коносамент (Bill of lading) № XM241100073 від 15.11.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4617581 від 21.01.2025; Довідка про транспортні витрати № 452407 від 21.01.2025; Договір про перевезення № 23 від 17.03.2023; Заявка на перевезення № 452407 від 14.11.2024. Також до позовної заяви було долучено копію платіжної інструкції № 1856 від 14.02.2025 на оплату суми - 197 542,79 грн. та копію Акту надання послуг № ЛШ00-001360 від 24.01.2025 року.

Під час митного оформлення другої партії товару позивач надав відповідачу отримані від перевізників документи, що підтверджують факт доставки товару: Накладна ЦІМ/УМВС № 00943 від 09.02.2025; Коносамент (Bill of lading) № WMSS24110655 від 16.11.2024; Супровідний документ Т1 № 25PL322080NS8043M5 від 03.02.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4622797 від 10.02.2025; Договір про перевезення № 23 від 17.03.2023. Також до позовної заяви було долучено копію платіжної інструкції № 1876 від 25.02.2025 р. на оплату суму – 194 454,00 грн. та копію Акту надання послуг № ЛШ00-001785 від 12.02.2025 року.

Частина перша статті 627 Цивільного кодексу України (ЦК України) передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Отже, перевізник вправі сам формувати ціноутворення того чи іншого перевезення з врахуванням відстані та інших необхідних характеристик.

У свою чергу, висновки апелянта в оскаржуваних рішеннях щодо заниження витрат на транспортування товару є лише суб`єктивними припущеннями митного органу.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у наданих документах саме перевізниками, як надавачами послуг, визначено їх вартість з розподілом до митного кордону та по території України. Позивач не може володіти інформацією, які саме чинники вплинули на визначення перевізником вартості послуг перевезення у такий спосіб. Поряд з тим в матеріалах справи відсутні докази того, що роблячи висновки про заниження понесених позивачем витрат на транспортне перевезення, відповідачем враховувались такі фактори, що впливають на вартість послуг перевезення, як вартість пального, відрядні витрати, технічний стан доріг, витрачений час у дорозі тощо. Замовник (позивач) оплачує послуги перевізнику, якщо попередньо погодиться на ціну послуг, запропоновану останнім. При цьому митний орган не уповноважений у рішенні про коригування митної вартості товарів перевіряти економічну доцільність визначення вартості перевезення товару до митного кордону України та вартість такого перевезення товару до пункту призначення, оскільки такі складові загальної вартості перевезення товару самостійно визначаються сторонами договору перевезення.

Колегія суддів зазначає, що апелянт не надав будь-яких належних та допустимих доказів, які спростовували б розмір понесених позивачем витрат на перевезення вантажу та які вказували б на їх заниження, відтак, такі зауваження відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи наведе апеляційний суд констатує, що визначена перевізником вартість перевезення є домовленою та узгодженою сторонами, таким чином відсутні підстави вважати, що така була занижена.

У рішеннях про коригування митної вартості відповідач зазначає про те, що експертний висновок Рівненської ТПП не містить роздрукованих додатків джерел цінової інформації, на підставі якої експертом проведені розрахунки та здійснено висновок.

Вимоги до висновку про вартість майна встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1440 «Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав». Відповідно до п. 60 цієї постанови, висновок про вартість майна повинен містити відомості про: замовника оцінки та виконавця звіту про оцінку майна; назву об`єкта оцінки та його коротку характеристику; мету і дату оцінки; вид вартості, що визначався; використані методичні підходи; величину вартості, отриману в результаті оцінки.

Відтак, вказане свідчить, що таке зауваження відповідача є необґрунтованим, оскільки немає вимог до висновку про оцінку майна щодо обов`язкової наявності роздрукованих додатків джерел цінової інформації, на підставі якої експертом проведені розрахунки.

Також відповідач, у рішенні про коригування митної вартості № UA204150/2025/000012/1 від 12.02.2025, посилається на фактор, що термін дії наданого до митного оформлення прайс-листа від 29.08.2024 № б/н складає 14 днів.

На переконання апеляційного суду, сам факт надання позивачем прайс-листа, не є підставою для визначення числового значення вартості товару і жодним чином не впливає на митну вартість товару, зокрема не свідчить про її заниження та не є підставою для коригування митної вартості.

Окрім цього, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом, відтак, суд дійшов висновку, що така неповнота чи обмеженість відомостей прайс-листа не є обґрунтованою підставою, як для витребування в декларанта додаткових документів, так і коригування з цієї причини митної вартості.

Верховний суд у постанові від 24.01.2019 у справі № 826/2277/16 зазначив, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів.

Відповідно, митниця не може використовувати його неповноту або обмеженість як аргумент для сумнівів у митній вартості.

Крім того, прайс-лист лише містить довідкову інформацію щодо цін, а конкретна вартість товару та умови оплати встановлюються інвойсом. Разом з тим, прайс-лист не є тим обов`язковим документом, який підтверджує митну вартість товарів. Обов`язкове подання прайс-листа частиною 2 статті 53 Митного кодексу України не передбачено.

Верховний Суд у постановах від 08.07.2019 № 804/6217/15 та 25.06.2020 № П/811/687/16 підтвердив, що подання прайс-листа не є обов`язковою вимогою митного оформлення.

Подібна правова позиція наведена в постановах Верховного суду від 08.07.2019 у справі № 804/6217/15, від 25.06.2020 у справі № П/811/687/16, від 20.02.2025 у справі № 160/33340/23.

Наведене у своїй сукупності свідчить про необґрунтованість виявленого відповідачем недоліку.

Апеляційний суд наголошує, що в частині третій статті 53 Митного кодексу України передбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Тому, наявність саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18, яка відповідно до частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.

На переконання суду апеляційної інстанції апелянт не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, не вказав на документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, і які подав позивач як декларант при митному оформленні товару, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, всупереч імперативної вимоги закону.

Відтак, відповідно до наявних у справі доказів досліджених судом, відповідач взагалі не мав передбачених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України підстав для витребування у позивача додаткових документів.

Щодо коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів на підставі митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями:

Рішення про коригування митної вартості № UA204150/2025/000005/1 від 22.01.2025: Товар № 1 – 1,93 дол. США/кг за митною декларацією від 30.10.2024 №24UA500580003302U8; Товар № 2 – 1,92 дол. США/кг за митною декларацією від 11.11.2024 №24UA100380345950U2; Товар № 3 – 1,92 дол. США/кг за митною декларацією від 11.11.2024 №24UA100380345950U2.

Рішення про коригування митної вартості № UA204150/2025/000012/1 від 12.02.2025: Товар № 1 – 1,93 дол.США/кг за митною декларацією від 27.01.2025 № 25UA100330101193U4; Товар № 2 – 4,08 дол.США/кг за митною декларацією від 19.11.2024 № 24UA100060232523U9; Товар № 3 – 1,9398 дол.США/кг за митною декларацією від 15.11.2024 № 24UA204150003649U7, - суд зазначає, що посилання на володіння митним органом інформацією щодо іншого цінового рівня товарів не являється та не може являтися обґрунтованою правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Апеляційний суд наголошує, що саме по собі прирівнювання митним органом цін схожих товарів, без урахування особливостей цих товарів, їх обсягів та умов постачання, які можуть бути різними, що, безумовно, може впливати і на вартість (ціну) таких товарів, не може вважатися обґрунтованим, адже формування ціни на товар здійснюється з урахуванням таких чинників, як ринкові ціни, обсяг партії, вартість і якість сировини, використаної на виготовлення товару, тощо.

При тому, наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару. Не може слугувати підставою для коригування митної вартості також і відсутність у митних органів інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.

Положеннями пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України імперативно визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

А тому, у рішенні про коригування митної вартості товарів, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення нової митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен навести також пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Аналогічні правові висновки вказано у постановах Верховного Суду від 29.09.2020 у справах № 160/9473/19 та № 520/7041/19.

Разом з тим, обґрунтовуючи оскаржувані у цій справі рішення, Рівненська митниця не навела порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останньою приписів частини другої статті 55 МК України у частині обґрунтованості прийнятого рішення.

За наведеного, спірні рішення про коригування митної вартості товарів не відповідають ані вимогам законності, ані вимогам обґрунтованості.

Апеляційний суд зауважує, що наявність у митного органу інформації щодо іншого цінового рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення. Однак, такі відомості не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у постанові від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості товарів, заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Також, Верховний Суд у своїх постановах від 25.02.2020 у справі №260/718/19 та від 27.04.2020 у справі № 140/804/19 наголошував на тому, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Відтак, колегія суддів констатує, що апелянтом не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.

Таким чином, проаналізувавши вищезазначені нормативно-правові акти, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA204150/2025/000005/1 від 22.01.2025 та № UA204150/2025/000012/1 від 12.02.2025 не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушують права та законні інтереси позивача. У свою чергу, картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204150/2025/000015 від 22.01.2025, № UA204150/2025/000033 від 12.02.2025 сформовані на підставі рішень про коригування митної вартості товарів, які визнані судом протиправними, також є протиправними.

Крім того, апеляційний суд зауважує, що судом першої інстанції стягнуто з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи те, що апеляційна скарга мотивів та заперечень щодо протиправності стягнення такої суми не містить, відтак, у відповідності до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги та оцінку рішенню в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу не надає.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі № 460/5970/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга

судді І. І. Запотічний

Т. І. Шинкар