Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №120/13289/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/13289/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сало Павло Ігорович

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

24 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 01.01.2017 по 30.09.2024 в Управлінні Служби безпеки України у Вінницькій області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.01.2017 по 30.09.2024 та здійснити з 01.11.2024 перерахунок пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Вінницькій області від 22.10.2024 № 53/21-367ві, з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.01.2026 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у реєстрі застрахованих осіб за період з 01.01.2017 по 30.09.2024 відомості про заробітну плату ОСОБА_1 та сплату страхових внесків відсутні, тому до страхового стажу правомірно не зарахований період роботи в Управлінні Служби безпеки України у Вінницькій області згідно з довідкою про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески від 22.10.2024 № 53/21-367ві.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги.

З урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 23.09.2024 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Закон № 1058-IV).

Рішенням від 30.10.2024 позивачу призначено пенсію з 23.09.2024.

31.01.2025 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою, в якій просив надати інформацію щодо врахування до його страхового стажу періоду проходження військової служби з 01.01.2017 до 30.09.2024, який підтверджується доданою до заяви довідкою Управління Служби безпеки України у Вінницькій області від 22.10.2024 № 53/21-367ві. У разі незарахування страхового стажу за період проходження військової служби з 01.01.2017 до 30.09.2024, заявник просив урахувати цей стаж та перерахувати пенсію за віком.

Листом від 27.02.2025 відповідач надав позивачу відмову, посилаючись на те, що правові підстави для перерахунку пенсії відсутні. Період проходження військової служби з 01.01.2017 до 30.09.2024 не зарахований до страхового стажу, оскільки у реєстрі застрахованих осіб за період з 01.01.2017 до 30.09.2024 відсутні відомості про заробітну плату та сплату страхових внесків.

Позивач не погодився із вказаною відмовою та звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по сплаті страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії особи періодів її роботи на такому підприємстві.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Згідно із ст. 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка працівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 – за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абз. 5 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV).

Відповідно до статті 106 Закону №1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Таким чином, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладений на страхувальника. Відтак, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків.

Аналогічна позиція була неодноразова висловлена Верховним Судом.

Відповідач не заперечує наявність у трудовій книжці позивача відомостей про роботу в спірні періоди, а також не надає жодного доказу на підтвердження того, що спірні записи у трудовій книжці є недійсними та недостовірними.

До того ж, позивач до заяви про перерахунок пенсії додав довідку Управління Служби безпеки України у Вінницькій області про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески від 22.10.2024 № 53/21-367ві.

Згідно з цією довідкою позивач з 17.05.2000 і по теперішній час проходить службу в Управлінні та за період з травня 2000 року по вересень 2024 року за нього сплачені страхові внески.

Також у вказаній довідці містяться помісячці відомості про нараховані позивачу суми грошового забезпечення, а також сплачені страхові внески.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

У свою чергу, відповідач, будучи уповноваженим суб`єктом владних повноважень, жодних дій для перевірки цих відомостей не вчинив та формально підійшов до оцінки та розгляду поданих позивачем документів.

З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суд першої інстанції про протипарвність оскаржуваної відмови та необхідність зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.01.2017 по 30.09.2024 й здійснити з 01.11.2024 перерахунок пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Вінницькій області від 22.10.2024 № 53/21-367ві, з урахуванням виплачених сум.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.