Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №600/4343/25-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/4343/25-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк Олександр Петрович

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

25 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» військовослужбовцю ОСОБА_1 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 видати наказ яким перерахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 , з 05.09.2023 року по 11.09.2023 року, 27.11.2023 року по 06.12.2023 року, з 10.01.2024 року по 18.01.2024 року, з 02.04.2024 року по 23.04.2024 року (включаючи час переміщення між закладами лікування) додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100000 грн пропорційною в розрахунку на місяць.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач під час проходження військової служби в особовому складі військової частини НОМЕР_1 отримав вибухову травму, яка згідно з довідкою про обставини травми є такою, що пов`язана із захистом Батьківщини. Після отриманої травми позивач проходив тривале стаціонарне лікування. Проте позивачу не виплачено додатку винагороду, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, у розмірі до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням. Позивач вважає, що він має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, проте станом на день подання до суду цього позову відповідач протиправно не виплатив позивачу встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року додаткову винагороду.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.05.2026 позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час військового стану», виходячи з розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно часу перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, за періоди з 05 вересня 2023 року по 11 вересня 2023 року, з 27 листопада 2023 року по 06 грудня 2023 року, з 10 січня 2024 року по 18 січня 2024 року та з 02 квітня 2024 року по 23 квітня 2024 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час військового стану», виходячи з розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно часу перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, за періоди з 05 вересня 2023 року по 11 вересня 2023 року, з 27 листопада 2023 року по 06 грудня 2023 року, з 10 січня 2024 року по 18 січня 2024 року та з 02 квітня 2024 року по 23 квітня 2024 року.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що позивач проходив військову службу в особовому складі військової частини НОМЕР_1 .

05 вересня 2023 року ОСОБА_1 отримав вибухову травму при безпосередній участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 , на території України, в результаті обстрілу зі ствольної артилерії противника, перебуваючи у засобах індивідуального захисту.

Зазначене підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 20 вересня 2023 року №693/6858.

В подальшому, у зв`язку з отриманою травмою позивач проходив стаціонарне лікування, що підтверджується виписками з медичної карти стаціонарного хворого:

- з 05 вересня 2023 року по 11 вересня 2023 року – у КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №17361);

- з 27 листопада 2023 року по 06 грудня 2023 року – у КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №24653);

- з 10 січня 2024 року по 18 січня 2024 року – у КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №698);

- з 02 квітня 2024 року по 23 квітня 2024 року – у військовій частині НОМЕР_2 (виписка із медичної картки стаціонарного хворого від 23 квітня 2024 року).

Відповідно до змісту виписки військової частини НОМЕР_2 із медичної картки стаціонарного хворого від 23 квітня 2024 року, за результатами проведеного медичного огляду позивача було встановлено, що отримана ним травма є такою, що пов`язана із захистом Батьківщини.

Разом з цим, як вбачається зі змісту заяв по суті справи, а також на підставі досліджених у справі матеріалів судом встановлено, що позивачу не нараховувалась і не виплачувалась додаткова винагорода у розмірі 100000,00 грн пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, що, відповідно, слугувало підставою звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується наявність у позивача права на нарахування та виплату йому додаткової винагороди з розрахунку до 100000,00 грн пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач, посилаючись на норми матеріального та процесуального права, оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що норми Постанови № 168 передбачають підстави для отримання додаткової винагороди у розмірі 100000грн. протягом строку перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. Позивачем не надано висновок (постанову) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії яка б підтвердила факт тяжкого поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини. Отже відсутній зв`язок між отриманнями травми позивача до тяжкими пораненями (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини.

Позивач у встановлений строк відзив на апеляційну скаргу не подав.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 листопада 1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з пунктами другим-третім статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзаци перший, другий пункту 4 статті 9 Закону №2011-XII).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Пунктами 2 та 4 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні», визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану” заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

В подальшому Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, №740/2024 від 28.10.2024 строк дії воєнного стану продовжувався і діє по даний час.

Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон №389-VIII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 16 Закону №389-VIII передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168 у редакції зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України №1001 від 15.09.2023, №1162 від 07.11.2023, №103 від 30.01.2024, №419 від 12.04.2024 яка застосовувалася на час періодів лікування позивача з 05 вересня 2023 року по 11 вересня 2023 року, з 27 листопада 2023 року по 06 грудня 2023 року, з 10 січня 2024 року по 18 січня 2024 року, з 02 квітня 2024 року по 23 квітня 2024 року) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійстроку перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою)

Абзацами 3, 4 пункту 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в редакції зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України №1001 від 15.09.2023, №1162 від 07.11.2023, №103 від 30.01.2024, №419 від 12.04.2024, яка застосовувалася на час періодів лікування позивача з 05 вересня 2023 року по 11 вересня 2023 року, з 27 листопада 2023 року по 06 грудня 2023 року, з 10 січня 2024 року по 18 січня 2024 року, з 02 квітня 2024 року по 23 квітня 2024 року) встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Абзацом четвертим пункту 11 Розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі – Порядок №260 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Згідно пункту 12 Розділу XXXIV Порядку №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць, виплачується, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебуваючи безпосередньо в районах ведення (здійснення) бойових дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають (перебували) на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого. При цьому Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода. Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.

Конструкція зазначених вище норм передбачає, що підставами для включення військовослужбовця (в даному випадку - позивача) до наказу про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, є:

- отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини;

- перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого.

Додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується відповідно до наказу командира військової частини за період перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Застосовуючи наведені положення законодавства до спірних правовідносин, колегія суддів виходить з того, що в даному випадку обидві зазначені умови для виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн є доведеними належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.

Так, судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19 вересня 2023 року №2195 військовою частиною НОМЕР_1 видано довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 20 вересня 2023 року №693/6858, відповідно до якої ОСОБА_1 05 вересня 2023 року отримав вибухову травму при безпосередній участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме під час виконання бойових завдань у складі 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 на території України в результаті обстрілу зі ствольної артилерії противника, перебуваючи у засобах індивідуального захисту.

Отже, наведена довідка про обставини травми містить чіткі та однозначні відомості щодо обставин отримання позивачем травми, зокрема про те, що така травма отримана безпосередньо під час участі у бойових діях та під час захисту Батьківщини. При цьому зазначена довідка видана саме командиром військової частини НОМЕР_1 , тобто уповноваженою особою, та на підставі відповідного наказу командира військової частини.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пункту 12 Розділу XXXIV Порядку №260 саме довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини, є підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень.

Таким чином, у спірних правовідносинах факт отримання позивачем поранення (травми), пов`язаного із захистом Батьківщини, підтверджений у встановленому порядку та належним доказом, передбаченим Порядком №260.

При цьому відповідачем не заперечується факт отримання позивачем травми за обставин, викладених у довідці про обставини травми від 20 вересня 2023 року №693/6858, не спростовано достовірність відомостей, зазначених у цій довідці, та не наведено обставин, які б свідчили про відсутність причинного зв`язку отриманої позивачем травми із захистом Батьківщини.

Отже, перша з передбачених законодавством умов для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн, а саме отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, у цій справі є доведеною.

Щодо другої умови, то матеріалами справи підтверджується, що після отримання зазначеної травми позивач перебував на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров`я, а саме: з 05 вересня 2023 року по 11 вересня 2023 року - у КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №17361; з 27 листопада 2023 року по 06 грудня 2023 року - у КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №24653; з 10 січня 2024 року по 18 січня 2024 року - у КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №698; з 02 квітня 2024 року по 23 квітня 2024 року - у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого від 23 квітня 2024 року.

Таким чином, наявними у справі доказами підтверджується не лише сам факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні у визначені періоди, а й те, що таке лікування відбувалося після отримання ним травми, пов`язаної із захистом Батьківщини.

При цьому колегія суддів зауважує, що положення абзацу четвертого пункту 1-2 Постанови №168 пов`язують право військовослужбовця на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн саме з перебуванням на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини. Водночас наведена норма не встановлює додаткової умови щодо необхідності підтвердження тяжкості такого поранення висновком (постановою) військово-лікарської комісії у випадку, коли йдеться саме про період стаціонарного лікування.

Натомість вимога щодо отримання висновку (постанови) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії про тяжке поранення прямо передбачена Постановою №168 стосовно іншої юридичної підстави для виплати додаткової винагороди - перебування військовослужбовця у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення.

Отже, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що відсутність висновку (постанови) військово-лікарської комісії, який би підтверджував факт тяжкого поранення позивача, виключає право останнього на отримання додаткової винагороди за спірні періоди.

Таке твердження відповідача ґрунтується на неправильному розумінні змісту абзацу четвертого пункту 1-2 Постанови №168, оскільки відповідач фактично поширює вимогу, встановлену для випадку перебування військовослужбовця у відпустці для лікування після тяжкого поранення, на випадок перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні. Проте законодавець у межах однієї норми чітко визначив дві самостійні підстави для включення військовослужбовця до наказу про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн: перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за відповідним висновком (постановою) військово-лікарської комісії.

Відтак, для отримання додаткової винагороди за час стаціонарного лікування позивача достатнім є встановлення факту отримання ним поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, та факту перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з таким пораненням. Обидві ці обставини у даній справі підтверджені належними доказами.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до пункту 12 Розділу XXXIV Порядку №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є саме довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини.

Тому посилання відповідача на відсутність постанови ВЛК про тяжкість поранення не спростовує наявності у позивача права на спірну виплату, оскільки така постанова не є необхідною умовою для отримання додаткової винагороди саме за період стаціонарного лікування.

Інше тлумачення наведених норм призвело б до необґрунтованого звуження змісту та обсягу соціальних гарантій військовослужбовців, оскільки фактично ставило б право на отримання додаткової винагороди за стаціонарне лікування у залежність від обставини, яка законом передбачена лише для іншого випадку – перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не підтверджено підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

За встановлених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 у зв`язку з отриманою під час захисту Батьківщини травмою перебував на стаціонарному лікуванні у зазначені вище періоди, а тому має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі до 100000 грн пропорційно часу перебування на такому лікуванні.

Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про протиправність бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за періоди його стаціонарного лікування з 05 вересня 2023 року по 11 вересня 2023 року, з 27 листопада 2023 року по 06 грудня 2023 року, з 10 січня 2024 року по 18 січня 2024 року та з 02 квітня 2024 року по 23 квітня 2024 року.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Моніч Б.С.

Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.