Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №320/45891/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції)

Дата: 18 серпня 2026 р.

Справа: №320/45891/25

Суддя: Карпушова Олена Віталіївна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/45891/25 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Компанієць І.Д., Кузьмишиної О.М., секретар судового засідання Заліська Є.Я., за участі представника позивача Івченка Д.Ю., представників відповідача Пінчука О.І. та Ковальчука О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 р. у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Озалтин Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Шіркеті" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

11.09.2025 Акціонерне товариство «Озалтин іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Шіркет» в особі представництва «Озалтин іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Шіркет» звернулось до Київської митниці, про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №UA1000002025210 від 09.07.2025 року на суму 268 633, 65 грн. та №UA1000002025211 від 09.07.2025 року на суму 1 410 326, 70 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки висновки контролюючого органу не відповідають реальним обставинам справи, здійсненні без врахування первинних документів та без врахування введення в державі військового стану та окупації населеного пункту, в якому знаходилися активи позивача.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 р. позов задоволено у повному обсязі.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подані документи, які підтверджують протиправність спірних рішень, а відповідач, як суб`єкт владних повноважень, протилежне не довів.

Суд першої інстанції зазначив, що перебіг строку тимчасового ввезення заводу та майна зупинився на час дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які виникли до кінцевих дат строку тимчасового ввезення заводу та майна, зазначених у Митних деклараціях, а тому Представництвом не перевищено встановленого строку тимчасового ввезення та відсутній намір та/або умисел на порушення умов перебування їх у митному режимі тимчасового ввезення. Припинення митного режиму у випадку обставин непереборної сили, передбачене ст. 102 МК України, унеможливлює фактичну доставку товарів до визначеного митним органом місця митного оформлення. Таким чином, в ситуації, що склалася з початком військової агресії російської федерації проти України (перебування заводу та майна на тимчасово окупованій території) та до припинення дії обставин непереборної сили (ліквідації їх наслідків), підстав для прийняття відповідачем оскаржуваних рішень не було, а, отже, такі рішення є протиправними.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що спірні рішення є правомірними з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства і прийняття їх з дотриманням порядку.

Посилаючись на судову практику апелянт вважає, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами дотримання позивачем чинного законодавства, що залишилось поза уваги суду першої інстанції.

Апелянт наполягає, що під час проведення перевірки дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи, позивачем не було надано митному органу документального підтвердження факту дії обставин непереборної сили у порядку, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та прийнятими в межах наданих повноважень.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2026 року було відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції, після її надходження, ухвалою від 30.06.2026 призначено до слухання у відкрите судове засідання на 19.08.2026.

Позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про правильність висновків суду першої інстанції.

Розгляд справи з поважних причин продовжувався.

У судовому засіданні представники апелянта підтримали доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Обставини справи.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено (справа частково в електронному вигляді), що Акціонерне товариство «ОЗАЛТИН ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШІРКЕТІ» (OZALTIN INSAAT TICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI, країна реєстрації Турецька Республіка) з метою реалізації своїх напрямків діяльності на території України у 2019 році здійснило реєстрацію на території України свого постійного представництва «ОЗАЛТИН ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШІРКЕТІ» відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 ст. 1 Положення про представництво акціонерного товариства «ОЗАЛТИН ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШІРКЕТІ», затвердженого 04.11.2019 року (додаток 8), Представництво є відокремленим підрозділом Акціонерного товариства «ОЗАЛТИН ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШІРКЕТІ» з правом ведення господарської діяльності та сплати податку на додану вартість.

Для ведення Представництвом господарської діяльності на території України протягом 2020-2021 років Акціонерне товариство «ОЗАЛТИН ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШІРКЕТІ» передало Представництву майно, у тому числі конструкцію будівельну збірну з чорних металів, призначену для використання як битове приміщення, виробник: APCON BUILDING SYSTEMS, загальною площею 1579, 96 м2 (незакінчена будівля у вигляді незібраних, які мають характерні властивості зібраних будівельних конструкцій, що складається з металевої групи: сендвіч панелі зовнішні та внутрішні; підвісна стеля; дах, що включає в себе панелі для даху та кріплення; двері, у тому числі ручки, замки; вікна; будинок обладнаний електротехнічним обладнанням (електропроводка та розетки), трубопроводом, сантехнічним обладнанням вмонтованим), яка була ввезена на територію України у 2020 році через державний (митний) кордон України в режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами (ввізним митом та податком на додану вартість) відповідно до митної декларації № UA500080/2020/014966 від 14.08.2020 року.

Протягом 2020 - 2021 років між Представництвом та/або Акціонерним товариством «ОЗАЛТИН ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШІРКЕТІ» в особі Представництва та Службою автомобільних доріг у Запорізькій області за результатами переговорної процедури закупівлі та/або відкритих торгів укладено ряд договорів, зокрема:

- 06.05.2020 року укладено два договори № 405-20 (є у відкритому, безкоштовному доступі за посиланням: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2020-02-10-001230-c) та № 406-20 у відкритому, безкоштовному доступі за посиланням: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2020-02-10-001243-c) щодо поточного середнього ремонту автомобільної дороги державного значення М-18 Харків-Сімферополь Алушта-Ялта на ділянці: км 349+440 - км 378+220 та поточного середнього ремонту автомобільної дороги державного значення М-18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта на ділянці: км 378+220 - км 405+091;

- 30.07.2021 року укладено два договори № 215-21 (є у відкритому, безкоштовному доступі за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-05-25-013688-b) та № 216-21 у відкритому, безкоштовному доступі за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-05-25-002761-c) щодо капітального ремонту автомобільної дороги державного значення Т-08-05 Кам`янка - Дніпровська - Велика Білозерка - Веселе - /М-14/ на ділянці км 0+000 км 19+617, Запорізька область та капітального ремонту автомобільної дороги державного значення Т-08-05 Кам`янка Дніпровська - Велика Білозерка - Веселе - /М-14/ на ділянці км 23+007 км 44+800, Запорізька область;

- 05.08.2021 року укладено договір № 412-21 (є у відкритому, безкоштовному доступі за посиланням: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2021-07-21-002992-c) щодо поточного середнього ремонту автомобільної дороги державного значення М-18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта на ділянці: км 378+220-км 405+091 (додаткові роботи).

З метою належного виконання умов зазначених вище договорів Представництво розмістило свої виробничі потужності (майно, активи), у тому числі Конструкції, на території с. Першостепанівка Мелітопольського району Запорізької області, яке підпорядковується Новобогданівській сільській територіальній громаді (Новобогданівській сільській раді) Мелітопольського району Запорізькій області, про що свідчить акт про проведення огляду територій та приміщень, складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, № 112090/002 від 03.12.2021 року, який складено головним державним інспектором м/п «Мелітополь» Янаковим С. П.

Відповідно до митної декларації № UA500080/2020/014966 від 14.08.2020 року розраховано митних платежів на загальну суму 3 248 593, 09 грн., що складаються із зобов`язань зі сплати ввізного мита з товарів на загальну суму 624 729, 44 грн. та зобов`язань зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 2 623 863, 65 грн.

На підставі митних декларацій № UA500080/2020/014966 від 14.08.2020 року, №UA500080/2020/020612 від 25.11.2020 року (додаток 13), № UA500080/2021/005921 від 29.04.2021 року (додаток 14), № UA500080/2021/206145 від 23.09.2021 року (додаток 15) неодноразово продовжувався строк тимчасового ввезення Конструкцій і відповідно до митної декларації № UA500080/2021/206145 від 23.09.2021 року строк тимчасового ввезення був продовжений до 28.02.2022 року.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 року за № 453/37789, Новобогданівську сільську територіальну громаду Мелітопольського району Запорізької області було включено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Відповідно до п. 4 розділу ІІ Переліку територій 1 та п. 4 розділу ІІ Переліку 2 до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією території України включено Новобогданівську сільську територіальну громаду Мелітопольського району Запорізької області, де розміщено техніку та матеріальні цінності позивача.

На підставі п. 7 ч. 1 ст. 336, п. 2 ч. 3 ст. 345, п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України (у редакції, чинній на день митного оформлення, надалі МКУ) Київською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України проведено позапланову невиїзну документальну перевірку згідно з наказом Відповідача №130 від 16.04.2025 року щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, а саме: правомірності застосування тарифної пільги (тарифної преференції) по сплаті ввізного мита та податку на додану вартість за кодом « 198» під час митного оформлення товару за митною декларацією № UA500080/2020/014966 від 14.08.2020 року.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем складено акт № 69/25/19 02/26633317 від 02.06.2025 року «Про результати документальної невиїзної перевірки представництва «ОЗАЛТИН ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШІРКЕТІ» (код ЄДРПОУ 26633317) щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, а саме: правомірності застосування тарифної пільги (тарифної преференції) по сплаті ввізного мита та податку на додану вартість за кодом « 198» під час митного оформлення товарів за митною декларацією типу IM 31 ДЕ від 14.08.2020 № UA500080/2020/014966».

Відповідно до висновку вказаного Акту встановлено правопорушення представництвом «ОЗАЛТИН ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШІРКЕТІ»: 1. вимог ч. 7 ст. 106, ч. 1 ст. 112 МКУ в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати ввізного мита з товарів на загальну суму 268 633, 65 грн.; 2. вимог п. 190.1 ст. 190, п. п. 206.7, 206.16 ст.206 Податкового кодексу України (надалі ПКУ) в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 1 128 261, 36 грн.

На підставі ч. 7 ст. 354 МКУ представництвом «ОЗАЛТИН ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШІРКЕТІ» підписано Акт із запереченнями № 04-07/25 від 01.07.2025 року на Акт, які залишені без задоволення (лист Відповідача «Про розгляд заперечень ПРЕДСТАВНИЦТВА «ОЗАЛТИН ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШІРКЕТІ» (код ЄДРПОУ 26633317)» № 7.8-2/19-02/13/12469 від 08.07.2025 року.

За результатами розгляду вищевказаних заперечень представництва «ОЗАЛТИН ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШІРКЕТІ» та проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки Відповідачем направлено податкове повідомлення-рішення № UA1000002025210 від 09.07.2025 року та податкове повідомлення-рішення №UA1000002025211 від 09.07.2025 року.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Згідно частин 1-4 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно стаття 1 Митного кодексу України (надалі МК України і в редакції на день виникнення спірних правовідносин) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

У ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до пункту 25 частини першої статті 4 МКУ митний режим комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Згідно з частиною першою статті 103 МКУ тимчасове ввезення це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до частини першої статті 111 МКУ іноземні товари, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, зберігають статус іноземних товарів.

Згідно з частиною шостою статті 104 МКУ (редакція чинна до 19.04.2025), для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна: подати митному органу, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення; у випадках, передбачених законодавством, надати митному органу зобов`язання про реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово ввозяться, у строки, встановлені митним органом; сплатити митні платежі відповідно до статті 106 цього Кодексу або забезпечити виконання зобов`язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X МКУ.

Згідно статті 104-1 МКУ (редакція чинна після 19.04.2025 у зв`язку із набранням чинності окремих положень Закону України від 22.08.2024 № 3926-IX), поміщення товарів підприємствами у митний режим тимчасового ввезення здійснюється на підставі авторизації на тимчасове ввезення.

Підприємство, яке має намір отримати авторизацію на тимчасове ввезення, повинно:

1) відповідати умові зберігання документів та ведення облікових записів, визначеній статтею 73-3 МКУ, або критерію, визначеному пунктом 2 частини третьої статті 12 МКУ;

2) забезпечувати належне проведення операцій з товарами, що ввозяться з метою тимчасового ввезення.

Рішення про надання авторизації на тимчасове ввезення приймається на підставі заяви підприємства або на підставі митної декларації відповідно до статті 73-1 МКУ, в тому числі якщо замість митної декларації використовуються інші документи, передбачені законодавством України з питань митної справи.

Пунктами 1 та 2 статті 285 МКУ передбачено, що умовне часткове звільнення від оподаткування ввізним митом застосовується до товарів, зазначених у статті 106 МКУ, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 цього Кодексу; порядок застосування умовного часткового звільнення від оподаткування ввізним митом визначено статтею 106 цього Кодексу.

Згідно з абзацом першим частини сьомої статті 286 МКУ до товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, застосовується умовне часткове звільнення від оподаткування ввізним митом у порядку, визначеному главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 206.7.2 пункту 206.7 статті 206 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 МКУ: умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених статтею 106 Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 106 МКУ у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до положень Додатка Е до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік) можуть поміщуватися товари (за винятком підакцизних), не зазначені у статтях 105, 189 МКУ, а також у Додатках B.1 - B.9 , C , D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), або такі, що не відповідають вимогам зазначених Додатків.

Згідно частини другої статті 106 МКУ у разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

Відповідно до частини третьої статті 106 МКУ сума митних платежів сплачується при поміщенні товарів у митний режим тимчасового ввезення та розраховується за встановлений митним органом строк дії цього митного режиму.

Згідно частини четвертої статті 106 МКУ у такому ж порядку сплачуються митні платежі у разі продовження строку тимчасового ввезення зазначених товарів відповідно до статті 108 МКУ.

Відповідно до частини п`ятої статті 106 МКУ загальна сума митних платежів, яка підлягає сплаті за час перебування товарів у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, не повинна перевищувати суми, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

Згідно частини шостої статті 106 МКУ сума митних платежів, сплачена на підставі умовного часткового звільнення від оподаткування митними платежами, поверненню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 108 МКУ строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

Згідно частини другої статті 108 МКУ строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.

Відповідно до частини третьої статті 108 МКУ (редакція чинна до 19.04.2025) з урахуванням мети ввезення товарів та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів за письмовою заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним митним органом.

Відповідно до частини третьої статті 108 МКУ (редакція чинна після 19.04.2025 у зв`язку із набранням чинності окремих положень Закону України від 22.08.2024 № 3926-IX) з урахуванням мети ввезення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, особливостей транспортних операцій та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів відповідно до частини першої цієї статті та/або транспортних засобів комерційного призначення відповідно до частини другої цієї статті за письмовою заявою утримувача митного режиму може бути продовжений відповідним митним органом.

Абзацом 2 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (зі змінами) передбачено, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (зі змінами) передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/ імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Висновки суду.

Так, Торгово-промислова палата України, на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 року № 671/97-ВР, Статуту Торгово-промислової палати України, своїм листом № 2024/02.0 7.1 від 28.02.2022 року, оприлюдненого на сайті Торгово-промислової палати України (є у відкритому, безкоштовному доступі за посиланням: https://ucci.org.ua/uploads/files/ 621cba543cda9382669631.pdf), засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Представництво (позивач) зверталось до Одеської митниці Державної митної служби України та Митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці Державної митної служби України з листом № 24-05/22 від 24.05.2022 року (додаток 16, 17) та листом № 20-04/23 від 20.04.2023 року (додаток 18, 19), відповідно до яких інформувало про настання дії обставин непереборної сили незалежно від волі Представництва та просило розглянути питання зупинення перебігу строку тимчасового ввезення Конструкцій на весь час дії вищевказаних обставин непереборної сили, що виникли до 28 лютого 2022 року кінцевої дати строку тимчасового ввезення Конструкцій, зазначеної у митній декларації № UA500080/2021/206145 від 23.09.2021 року, на яку посилається Відповідач, а також надати роз`яснення та/або рекомендації стосовно подальших дій Представництва, але відповідей Представництво не отримало.

Крім того, підтверджено, що станом на день проведення відповідачем позапланової невиїзної документальної перевірки та станом на день розгляду цієї справи, обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), які вказані у листі № 2024/02.0 7.1 від 28.02.2022 року, оприлюдненого на сайті Торгово-промислової палати України (є у відкритому, безкоштовному доступі за https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf), тривали і тривають досі, внаслідок чого, відсутні правові підстави для висновків про порушення позивачем норм чинного законодавства.

Так, заслуговує на увагу той факт, що Торгова-промислова палата України враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), в якому зауважила, що з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (за змістом зразка вказаним нижче). Це надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок відповідача про ненадання Представництвом митному органу документального підтвердження факту дії обставин непереборної сили суперечить абз. 2 ч. 3 ст. 14, ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», пп. 6.12 п 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (нова редакція), затвердженого Рішенням Президії ТПП України № 44 (5) від 18.12.2014 року, п. 3 розділу VІІІ Порядок виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 657 від 31.05.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 року за № 1669/2198.

Перебіг строку тимчасового ввезення заводу та майна зупинився на час дії вищевказаних обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які виникли до кінцевих дат строку тимчасового ввезення заводу та майна, зазначених у Митних деклараціях, а тому Представництвом не перевищено встановленого строку тимчасового ввезення та відсутній намір та/або умисел на порушення умов перебування їх у митному режимі тимчасового ввезення.

Припинення митного режиму у випадку обставин непереборної сили, передбачене ст. 102 МК України, унеможливлює фактичну доставку товарів до визначеного митним органом місця митного оформлення.

Таким чином, в ситуації, що склалася з початком військової агресії російської федерації проти України (перебування заводу та майна на тимчасово окупованій території) та до припинення дії обставин непереборної сили (ліквідації їх наслідків), підстав для прийняття відповідачем оскаржуваних рішень не було, а, отже, такі є протиправними.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що всі доводи апелянт не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини та зазначені норми закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, і суд першої інстанції проаналізував і дав оцінку всім обставинам у цій справі, а відповідач не довів правомірність спірного рішення належними та допустимими доказами.

Згідно з частиною 2 статті 74 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень, хоча такий обов`язок законодавством покладено на суб`єкта владних повноважень, тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а доводи апелянта є такими, що не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Надаючи оцінку всім доводам сторін та учасників справи, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Повний текст виготовлено 24.08.2026.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 р.- залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 р. у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Озалтин Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Шіркеті" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

І.Д. Компанієць

О.М. Кузьмишина

Оригінал: reyestr.court.gov.ua