Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №580/12914/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/12914/25 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо перерахунку та виплаті пенсії позивачу з 01.09.2025 без урахування довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження від 27.12.2002, виданої ВАТ АТП - 1748, що призвели до зменшення розміру пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.09.2025 на підставі довідки про заробітну плату від 27.12.2002, виданої ПАТ АТП -17148 та довідки від 09.01.2003, виданої ВАТ АТП-17148, відповідно до ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем з 01.09.2025 протиправно було здійснено перерахунок пенсії позивача без врахування довідки про заробітну плату в зоні відчуження від 27.12.2002, виданої ПАТ АТП -17148. При цьому, позивач наголошує на тому, що під час призначення пенсії її розмір було обчислено із заробітної плати, визначеної відповідно до довідки про заробітну плату від 27.12.2002, виданою ВАТ «АТП-17148» і зауважень щодо органу, який видав спірну довідку чи достовірності первинних документів, на підставі яких вона сформована, у територіального органу пенсійного фонду також не виникало.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо перерахунку та виплаті пенсії з 01.09.2025 без урахування довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження від 27.12.2002, виданої ВАТ АТП-1748.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.09.2025 на підставі довідки про заробітну плату від 27.12.2002, виданої ПАТ АТП-17148, відповідно до статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2026 та від 09.03.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду, як отримувач пенсії по інвалідності, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі-Закон № 796).

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджується відповідним посвідченням, виданим 23.10.2019.

Листом від 10.10.2025 №10677-11025/В-03/8-2300/25 у відповідь на звернення позивача на особистому прийомі щодо обчислення розміру пенсії, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області, серед іншого повідомлено, що за матеріалами пенсійної справи пенсію позивача обчислено із заробітної плати, визначеної відповідно до довідки про заробітну плату від 27.12.2002, виданою ВАТ «АТП-17148». Згідно із довідкою №170, виданої у листопаді 2000 року Христинівським автотранспортним підприємством 17148, позивача направлено на роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 27.07.1986 до 16.08.1986. Позивач працював в 30-кілометровій зоні № 1 на будівництві автошляху 3. Мис-Чорнобиль. Відповідно до довідки від 09.01.2003, виданої ВАТ «АТП - 17148», позивач із 30.07.1986 до 19.08.1986 працював на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у тому числі -21 день на будівництві автошляху Зелений Мис Чорнобиль. Розрахунок заробітної плати у довідці від 27.12.2002, виданої ВАТ «АТП - 17148», проведено з урахуванням годинної тарифної ставки 0,93 крб, кратності 2, доплати за роботу в надурочний час, доплати за роботу у святкові і вихідні дні. У табелі обліку робочого часу за липень 1986 року, копія якого є у пенсійній справі позивача, відомості про населений пункт, в якому він виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відсутні. В табелі обліку робочого часу замість відпрацьованих годин проставлено літеру «Р», відпрацьовані години дописано окремо. Відповідно до Переліку населених: пунктів і виробничих об`єктів, де оплата праці здійснювалася у відповідності з зонами небезпеки (згідно з рішеннями Урядової комісії від 07.08.1986 № 87, від 19.08.1986 № 108, від 18.09.1986 № 173) м. Чорнобиль у із 15 липня 1986 року віднесено до зони небезпеки № 1, Зелений Мис - до зони відчуження не віднесено. Визначити дні та години, в які позивач працював у зоні відчуження (м.Чорнобиль), згідно із документами пенсійної справи, немає можливості. Годинну тарифну ставку первинними документами не підтверджено. Тому, із 01.09.2025 пенсію позивача по інвалідності 2 групи обчислено з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на відповідний рік, згідно із статтею 54 Закону № 796 та підпункту 9 Порядку № 1210 і її розмір становить 1777,63 грн.

Не погоджуючись із вищевказаною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що неможливість вчинення державним органом тих чи інших дій, у спірному випадку проведення перевірки достовірності відомостей, підтверджених в особових рахунках та визначення сум, на які нараховувалися внески, не може бути підставою для обмеження прав пенсіонера, оскільки це не залежить від волі особи. Також, зауважено, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів ПФУ щодо обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк визначити дні та години, в які позивач працював у зоні відчуження (м Чорнобиль), згідно документів пенсійної справи, немає можливості. Годинну тарифну ставку первинними документами не підтверджено. Пенсію обчислено згідно із законодавством та документами пенсійної справи.

Крім того, лист Головного управління є роз`яснювальним листом , направленим позивачу відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян», і не підпадає під ознаки акту (рішення) суб`єкта владних повноважень, а тому не є підставою публічно-правового спору в розумінні ст. 4 КАС України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Згідно з ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок № 1210).

Згідно з п.п. 3 п. 3 Порядку № 1210, у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється, виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Відповідно до п. п. 4 п. 3 вказаного Порядку, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

За змістом п. 7 Порядку № 1210, пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати (доходу), яку (який) вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата (дохід) для розрахунку пенсії не може бути нижчою (нижчим) від фактично одержаної суми у зазначений період.

Відповідно до норм статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що згідно довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження від 27.12.2002, видану ВАТ «АТП - 17148», позивач дійсно приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 30 липня 1986 року до 31 липня 1986 року, з 01 серпня 1986 року до 19 серпня 1986 року та містить розмір заробітної плати.

Постановою Ради міністрів Української РСР та Української республіканської Ради професійних спілок «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища» від 10 червня 1986 року №207-7 установлено, що оплата праці робітників, зайнятих на роботах в третій, другій, першій зони небезпеки, проводиться відповідно в 4-, 3-, 2- кратному розмірі, понад розмір середньомісячної заробітної плати, виходячи із тарифної ставки (окладу), установленого за основним місцем роботи. Працівникам і службовцям, відрядженим у зону ЧАЕС та призваним на військові збори, за якими зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна зарплата, відповідно до абзацу 4 підпункту 1 пункту 1 постанови №207-7, працю оплачували у ІІІ, ІІ та І зонах небезпеки у 4-, 3-, та 2-кратному розмірі, виходячи із тарифної ставки за основним місцем роботи, тобто на одну кратність менше, оскільки за основним місцем роботи за ними зберігається середня зарплата. А тому загальний показник кратності не може перевищувати 5-кратний розмір у найвищій ІІІ зоні небезпеки.

Колегія суддів вважає цілком обґрунтованим та правильним зазначення судом першої інстанції про те, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів ПФУ щодо обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Тому, дії відповідача щодо перерахунку з 01.09.2025 пенсії позивача без урахування довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження від 27.12.2002, виданої ВАТ АТП-1748, є протиправними. При цьому, зобов`язання пенсіонера повторно підтверджувати первинними документами право на врахування заробітку отриманого у 1986 році до обрахунку пенсії, відповідачем не обґрунтовано.

Щодо зазначення апелянтом про те, що лист є виключно роз`яснювальним, у розумінні Закону України "Про звернення громадян" і не є рішенням суб`єкта владних повноважень, колегія суддів вважає їх є безпідставним, адже такий лист не просто надає інформацію, а містить в собі чітку та остаточну відмову та безпосередньо впливає на права та інтереси позивача, створює для нього негативні правові наслідки.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко