Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №320/9980/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/9980/21 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

суддів - Осіпової О.О., Златіна С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Ліман А.Г.,

представника позивача - Петренка П.І.,

представника відповідача - П`ятигорець Д.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» (далі - ТОВ «ДС Пром Груп», позивач) до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області, відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 25 червня 2021 року №13199/10-36-07-16;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 25 червня 2021 року №13202/10-36-07-16.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства і тому позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ТОВ «ДС Пром Груп» подало до апеляційну скаргу, у якій просить рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року по справі №320/9980/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції не врахував усі докази по справі, зокрема видаткові накладні, рахунки, що вказує на неповне з`ясування обставин у справі.

Щодо висновків суду першої інстанції про те, що «За результатом аналізу наданих товарно-транспортних накладних, встановлено наявність чисельних недоліків, які позбавляють можливості підтвердити і розкрити суть здійснених операцій, а саме у графі номенклатура товару зазначено «суміш асфальтобетонна дрібнозерниста тип Б, марка 1», однак у видаткових накладних з тим же контрагентом за аналогічний період зазначена зовсім інша номенклатура, а саме: суміш ЩПС-7 С7» апелянт зазначив, що «суміш ЩПС-7 С7» постачалася позивачу його контрагентом на підставі Договору поставки № 01/07/20Т від 01.07.2020, а «суміш асфальтобетонна дрібнозерниста тип Б, марка 1» постачалася на підставі Договору поставки № 15/06/20 від 16.06.2020. Позивачем надано видаткові накладні на постачання як «суміші ЩПС-7 С7» так і «суміші асфальтобетонної дрібнозернистої тип Б, марка 1».

Апелянт зазначив, що відповідач у акті перевірки не зазначав про недоліки чи не відповідність товарно-транспортних накладних видатковим накладним чи навпаки. Окрім того, на підтвердження оплати товару позивачем надано банківські виписки (копії) та роздруківки з електронного кабінету банківської установи платіжних доручень, які мітять посилання на договори та рахунки. Контролюючим органом у свою чергу не було в ході перевірки зазначено про недоліки платіжних доручень наданих позивачем.

Крім того, апелянт зазначив, що договірні відносини щодо поставки товару між ним та контрагентом мав реальний характер, товар поставлено та належним чином оплачений позивачем. Зазначені факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ДС Пром Груп» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року.

Головне управління ДПС у Київській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «ДС Пром Груп» у повному обсязі та залишити без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 13червня 2025 року по справі №320/9980/21.

ГУ ДПС у Київській області зазначило про те, що при вирішенні адміністративної справи № 809/1337/17 у постанові від 04 вересня 2018 року Верховним Судом сформовану обов`язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними , повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. З урахуванням норм чинного законодавства, судом першої інстанції правильно зазначено щодо дефектності наданих позивачем товарно-транспортних накладних, а саме встановлено наявність численних недоліків, які позбавляють можливості підтвердити і розкрити суть здійснених операцій.

Зокрема, відповідач зазначив, що позивачем, ані до перевірки, ані до суду не було надано документів що підтверджують повноваження ОСОБА_1 на право підпису від імені позивача первинних документів, зокрема договору та товарно-транспортних накладних. Своєю чергою, факт перевезення товару (будівельні матеріали) за договором поставки №01/07/20Т від 01.07.2020 підтвердити неможливо через відсутність належним чином оформлених підтверджуючих документів (товарно-транспортні накладні на відповідну номенклатуру товару).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року суд призначив апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.12.2025.

Згідно із даними протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2026 визначено наступний склад колегії суддів для розгляду даної справи: суддя-доповідач Кравченко Є.Д., судді: Осіпова О.О., Златін С.В.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2026 року прийнято до провадження справу № 320/9980/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень та призначено її до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.08.2026.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та призначено судове засідання у справі в режимі відеоконференції.

У судове засідання, призначене у справі у режимі відеоконференції на 18.08.2026 з`явилися представники сторін.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про задоволення позову та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Як встановлено судом першої інстанції та слідує з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» (ідентифікаційний код 398100106 місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Оникієнка Олега, буд. 2/1) зареєстроване юридичною особою та перебуває на обліку у Головному управлінню ДПС у Київській області як платник податку на додану вартість.

На підставі направлення від 21.05.2021 №3311 виданого ГУ ДПС у Київській області та наказу від 20.05.2021 №874-п, посадовими особами контролюючого органу у період з 21.05.2021 по 27.05.2021 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ДС Пром Груп», за результатами якої складено акт від 03.06.2021 № 8377/10-36-07-16/39810010 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДС ПРОМ ГРУП» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЮНІОН» (код за ЄДРПОУ 3109357) за період з 01.07.2020 по 31.07.2020, ТОВ «ТК СІНТЕЗ ОЙЛ» (код за ЄДРПОУ 35636403) за період з 01.07.2020 по 31.07.2020, ТОВ «ТРАСТ 2020» (код за ЄДРПОУ 43525732) за період з 01.07.2020 по 30.09.2020 та з 01.11.2020 по 30.11.2020, ТОВ «ДАТА СІСТЕМ» (код за ЄДРПОУ 42934096) за період з 01.08.2020 по 31.08.2020, ТОВ «ТЕНПРОМ ЛТД» (код за ЄДРПОУ 42934101) за період з 01.08.2020 по 31.08.2020, ТОВ «ПРОМНАФТО ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 43649904) за період з 01.09.2020 по 30.09.2020, ТОВ «РІВНЕ МОТОРС» (код за ЄДРПОУ) за період з 01.11.2020 по 30.11.2020 (далі по тексту - Акт).

Відповідно до висновку Акту перевірки, позивачем було порушено: п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п 198.1 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ за вересень 2020 року на суму - 139 887 грн, за листопада 2020 на суму - 1 255 426 грн., та заниження податку на додану вартість за серпень 2020 року на суму 458 515 грн. та вересень 2020 на суму 1 489 036 грн.

Порушення, зазначені у Акті перевірки, стосуються взаємовідносин позивача з ТОВ «ТРАСТ 2020», відносно взаємовідносин з іншими контрагентами у відповідача зауваження відсутні.

На підставі зазначених висновків Акта перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 13199/10-36-07-16 (встановлено суму завищення позивачем від`ємного значення з ПДВ у розмірі 1 395 313, 00 грн) та № 13202/10-36-07-16 (визначено грошове зобов`язання позивача з ПДВ у розмірі 1 947 551, 00 грн та визначено позивачу штраф у розмірі 486 888, 00 грн.).

Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства. Суд першої інстанції зазначив про відсутність у позивача видаткових накладних, товарно-транспортних накладних оформлених належним чином, сертифікатів якості продукції, довіреностей на осіб, які отримували продукцію, довіреностей на осіб, які здійснювали перевезення товару, відомостей щодо розвантаження та завантаження придбаного товару, реєстрації заїзду та виїзду автомобілів, документів які підтверджують місце зберігання товару, відомостей щодо перевірки кількості та якості товару, що є підтвердженням відсутності факту здійснених господарських операцій. Отже суд виснував, що реальний характер господарських операцій при виконанні вказаних вище договорів не підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України.

Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги та перевіряючи рішення суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, врегульовано статтею 44 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України обумовлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у томі числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Приписами пункту 198.2 статті 198 ПК України унормовано, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв`язку).

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із приписами п.200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із підпунктом 2.15 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Таким чином єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

Як зазначено в Акті перевірки «Перевіркою повноти визначення податкового кредиту при взаємовідносинах із ТОВ «ТРАСТ 2020» (код ЄДРПОУ 42934101) встановлено його завищення в сумі ПДВ за липень 2020 у сумі - 270 115 грн, за серпень 2020 у сумі - 1 547 609 грн, за вересень 2020 у сумі - 269 714 грн та за листопад 2020 у сумі - 1 255 426 грн.».

Операції відображені ТОВ «ДС Пром Груп» з ТОВ «ТРАСТ 2020» за період діяльності з 01.07.2020 по 30.09.2020 не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п.п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України. При складанні відповідних первинних документів за вищезазначеними нереальними операціями, які у дійсності не відбулися платником податків порушено норми частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі- Положення №88).

Такі документи не можуть за змістом п.44.1 ст. 44 ПК України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності. При перенесенні даних цих документів до облікових регістрів платником податків порушено норми частини п`ятої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2 Положення №88, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.99 за № 893/4186.».

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2020 між позивачем (замовник) та ТОВ «ТРАСТ 2020» (постачальник) укладено Договір поставки № 01/07/20Т.

Відповідно до п. 1.1. Договору поставки № 01/07/20Т в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити будівельні матеріали (надалі - товар).

Згідно із п. 1.2. Договору поставки № 01/07/20Т асортимент, кількість та ціна Товару, що підлягає поставці згідно умов даного Договору зазначається у видаткових накладних.

Загальна вартість товару за цим договором складається із вартості кожної партії товару, поставленої в межах строку дії цього договору, відповідно до видаткових накладних доданих до цього договору (п.3.1 Договору поставки № 01/07/20Т).

На виконання своїх зобов`язань визначених Договором поставки № 01/07/20Т від 01.07.2020 ТОВ «ТРАСТ 2020» поставило ТОВ «ДС Пром Груп» товар (суміш асфальтобетонну гарячу і теплу), на підтвердження чого оформлено та сторонами підписано видаткові накладні:

№ 208 від 17.08.2020 на суму 209844,60 грн та ПДВ 41968,92 грн;

№ 202 від 17.08.2020 на суму 20329,92 грн та ПДВ 4065,98 грн;

№ 205 від 17.08.2020 на суму 258663,13 грн та ПДВ 51732,63 грн;

№ 209 від 18.08.2020 на суму 209844,60 грн та ПДВ 41968,92 грн;

№ 210 від 19.08.2020 на суму 209844,60 грн та ПДВ 41968,92 грн;

№ 211 від 20.08.2020 на суму 209844,60 грн та ПДВ 41968,92 грн;

№ 212 від 21.08.2020 на суму 210136,38 грн та ПДВ 42027,28 грн;

№ 204 від 22.08.2020 на суму 41835,27 грн та ПДВ 8370,65 грн;

№ 215 від 22.08.2020 на суму 3730,42 грн та ПДВ 746,08 грн;

№ 201 від 26.08.2020 на суму 59550,40 грн та ПДВ 11910,08 грн;

№ 214 від 26.08.2020 на суму 49354,27 грн та ПДВ 9870,85 грн;

№ 207 від 26.08.2020 на суму 38132,40 грн та ПДВ 7626,48 грн;

№ 217 від 27.08.2020 на суму 28488,83 грн та ПДВ 5697,77 грн;

№ 216 від 27.08.2020 на суму 4766,55 грн та ПДВ 953,31 грн;

№ 248 від 16.09.2020 на суму 53223,49 грн та ПДВ 10644,70 грн;

№ 249 від 16.09.2020 на суму 26426,20 грн та ПДВ 5285,24 грн;

№ 247 від 17.09.2020 на суму 6684,72 грн та ПДВ 1336,94 грн;

№ 245 від 17.09.2020 на суму 2438,12 грн та ПДВ 487,62 грн;

№ 250 від 21.09.2020 на суму 179687,61 грн та ПДВ 35937,52 грн;

№ 254 від 24.09.2020 на суму 68939,77 грн та ПДВ 13787,95 грн;

№ 246 від 28.09.2020 на суму 43669,64 грн та ПДВ 8733,93 грн;

№ 2419 від 03.11.2020 на суму 197 851,95 грн та ПДВ 39570,39 грн;

№ 2418 від 02.11.2020 на суму 198438,24 грн та ПДВ 39 687,65 грн;

№ 2436 від 25.11.2020 на суму 331170,00 грн та ПДВ 66234,00 грн;

№191 від 16.07.2020 ,№ 192 від 28.07.2020.

Відповідно до п. 4.1. Договору поставки № 01/07/20Т розрахунки за Товар проводяться Замовником протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту отримання Товару на підставі виставленого рахунку на оплату Товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

На виконання вказаного обов`язку ТОВ «ТРАСТ 2020» згідно умов Договору №01/07/20Т від 01.07.2020 виставило позивачу рахунки на оплату №30 від 16.09.2020, №31 від 16.09.2020, №32 від 17.09.2020, №33 від 17.09.2020, №35 від 21.09.2020, №39 від 24.09.2020, №34 від 28.09.2020, №52 від 03.11.2020, №62 від 25.11.2020.

Крім того, з матеріалів справи слідує, що 15.06.2020 року між позивачем (замовник) та ТОВ «ТРАСТ 2020» (постачальник) укладено Договір поставки №15/06/20.

Відповідно до п. 1.1. Договору поставки №15/06/20 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити Товар, а саме: асфальтобетонні суміші в асортименті.

Згідно із п. 1.2. Договору поставки №15/06/20 асортимент, кількість та ціна Товару, що підлягає поставці згідно умов даного Договору зазначається у видаткових накладних.

На виконання своїх зобов`язань визначених Договором поставки № 15/06/20 ТОВ «ТРАСТ 2020» поставило позивачу товар, що підтверджується видатковими накладними:

№186 від 04.07.2020 на суму 617750,00 грн та ПДВ 123550,00 грн;

№190 від 16.07.2020 на суму 894 500,00 грн та ПДВ 178900,00 грн;

№ 193 від 01.08.2020 на суму 2 120 000,00 грн та ПДВ 424000,00 грн;

№213 від 17.08.2020 на суму 2958750,00 грн та ПДВ 591750,00 грн;

№203 від 22.08.2020 на суму 305000,00 грн та ПДВ 61000,00 грн;

№251 від 21.09.2020 на суму 437250,00 грн та ПДВ 87450,00 грн;

№252 від 22.09.2020 на суму 218000,00 грн та ПДВ 43600,00 грн;

№255 від 25.09.2020 на суму 5000,00 грн та ПДВ 1000,00 грн;

№253 від 24.09.2020 на суму 259250,00 грн та ПДВ 51850,00 грн;

№256 від 26.09.2020 на суму 48000,00 грн та ПДВ 9600,00 грн;

№2438 від 27.11.2020 на суму 317460,00 грн та ПДВ 63492,00 грн;

№2439 від 28.11.2020 на суму 636000,00 грн та ПДВ 127200,00 грн;

№2437 від 26.11.2020 на суму 476520,00 грн та ПДВ 95304,00 грн;

№2428 від 22.11.2020 на суму 500000,00 грн та ПДВ 100000,00 грн;

№2427 від 21.11.2020 на суму 503250,00 та ПДВ 100650,00 грн;

№2426 від 20.11.2020 на сум 573980,00 грн та ПДВ 114796,00 грн;

№2425 від 19.11.2020 на суму 573980,00 грн та ПДВ 114796,00 грн;

№2424 від 18.11.2020 на суму 575300,00 грн та ПДВ 115060,00 грн;

№2423 від 17.11.2020 на суму 440000,00 грн та ПДВ 88000,00 грн;

№2422 від 16.11.2020 на суму 67250,00 грн та ПДВ 13450,00 грн;

№2421 від 16.11.2020 на суму 441750,00 грн та ПДВ 88350,00 грн;

№2420 від 11.11.2020 на суму 444180,00 грн та ПДВ 88836,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору поставки №15/06/20 розрахунки за Товар проводяться Замовником протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту отримання Товару на підставі виставленого рахунку на оплату Товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

На виконання вимог п.4. Договору поставки №15/06/20 від 15.06.2020 ТОВ «ТРАСТ 2020» виставило позивачу рахунки, копії яких додано до матеріалів справи: № 36 від 21.09.2020, № 37 від 22.09.2020, № 40 від 25.09.2020, № 38 від 24.09.2020, № 41 від 26.09.2020, № 61 від 22.11.2020, № 60 від 21.11.2020, № 59 від 20.11.2020, № 58 від 19.11.2020, № 57 від 18.11.2020, № 56 від 17.11.2020, № 55 від 16.11.2020, № 53 від 16.11.2020, № 54 від 11.11.2020.

На підтвердження відомостей щодо перевезення товару згідно умов Договору поставки №01/07/20Т та Договору поставки № 15/06/20 надано товарно-транспортні накладні № 4 від 04.07.2020, № 2 від 04.07.2020, № 8 від 06.07.2020, № 12 від 06.07.2020, № 15 від 06.07.2020, № 17 від 07.07.2020, № 19 від 07.07.2020, № 24 від 17.07.2020, № 29 від 17.07.2020, № 32 від 18.07.2020, № 36 від 18.07.2020, № 38 від 19.07.2020, № 41 від 19.07.2020, № 32 від 16.07.2020, № 22/1 від 16.07.2020, № 26 від 17.07.2020, № 28 від 17.07.2020, № 34 від 18.07.2020, № 37 від 19.07.2020, № 31 від 18.07.2020, № 23 від 17.07.2020, № 42 від 19.07.2020, № 39 від 19.07.2020, № 35 від 18.07.2020, № 33 від 18.07.2020, № 27 від 17.07.2020, № 25 від 17.07.2020, № 45 від 20.07.2020, № 44 від 20.07.2020, № 43 від 19.07.2020, № 40 від 19.07.2020, № 25 від 02.08.2020, № 20 від 01.08.2020, № 15 від 01.08.2020, № 10 від 01.08.2020, № 5 від 01.08.2020, № 56 від 03.08.2020, № 51 від 03.08.2020, № 46 від 03.08.2020, № 41 від 03.08.2020, № 36 від 32.08.2020, № 34 від 02.08.2020, № 29 від 02.08.2020, № 24 від 02.08.2020, № 19 від 01.08.2020, № 14 від 01.08.2020, № 9 від 01.08.2020, № 4 від 01.08.2020, № 54 від 03.08.2020, № 49 від 03.08.2020, № 44 від 03.08.2020, № 39 від 03.08.2020, № 36/1 від 02.08.2020, № 32 від 02.08.2020, № 27 від 02.08.2020, № 22 від 02.08.2020, № 17 від 01.08.2020, № 12 від 01.08.2020, № 7 від 01.08.2020, № 2 від 01.08.2020, № 1 від 01.08.2020, № 55 від 03.08.2020, № 50 від 03.08.2020, № 45 від 03.08.2020, № 40 від 03.08.2020, № 37/2 від 02.08.2020, № 33 від 02.08.2020, № 28 від 02.08.2020, № 23 від 02.08.2020, № 18 від 01.08.2020, № 13 від 31.08.2020, № 8 від 01.08.2020, № 3 від 01.08.2020, № 57 від 03.08.2020, № 52 від 03.08.2020, № 47 від 03.08.2020, № 42 від 03.08.2020, № 37 від 02.08.2020, № 35 від 02.08.2020, № 30 від 02.08.2020, № 26/1 від 02.08.2020, № 53 від 03.08.2020, № 48 від 03.08.2020, № 43 від 03.08.2020, № 38 від 03.08.2020, № 31 від 02.08.2020, № 26 від 02.08.2020, № 16 від 31.08.2020, № 21 від 02.08.2020, № 11 від 01.08.2020, № 6 від 01.08.2020, № 151 від 24.08.2020, № 150 від 24.08.2020, № 149 від 24.08.2020, № 147 від 23.08.2020, № 142 від 22.08.2020, № 138 від 21.08.2020, № 133 від 21.08.2020, № 128 від 21.08.2020, № 123 від 21.08.2020, № 118 від 20.08.2020, № 113 від 20.08.2020, № 108 від 20.08.2020, № 103 від 20.08.2020, № 98 від 19.08.2020, № 93 від 19.08.2020, № 88 від 19.08.2020, № 85 від 18.08.2020, № 80 від 18.08.2020, № 75 від 18.08.2020, № 68 від 17.08.2020, № 58 від 17.08.2020, № 120 від 20.08.2020, № 115 від 20.08.2020, № ПО від 20.08.2020, № 105 від 20.08.2020, № 140 від 21.08.2020, № 135 від 21.08.2020, № 130 від 21.08.2020, № 125 від 21.08.2020, № 100 від 19.08.2020, № 95 від 19.08.2020, № 90 від 19.08.2020, № 84 від 18.08.2020, № 79 від 18.08.2020, № 74 від 18.08.2020, № 70 від 17.08.2020, № 64 від 17.08.2020, № 60 від 17.08.2020, № 148 від 24.08.2020, № 143 від 22.08.2020, № 139 від 21.08.2020, № 134 від 21.08.2020, № 129 від 21.08.2020, № 124 від 21.08.2020, № 119 від 20.08.2020, № 109 від 20.08.2020, № 104 від 20.08.2020, № 99 від 19.08.2020, № 94 від 19.08.2020, № 89 від 19.08.2020, № 83 від 18.08.2020, № 78 від 18.08.2020, № 73 від 18.08.2020, № 69 від 17.08.2020, № 64 від 17.08.2020, № 59 від 17.08.2020, № 146 від 22.08.2020, № 145 від 22.08.2020, № 144 від 22.08.2020, № 141 від 21.08.2020, № 136 від 21.08.2020, № 131 від 21.08.2020, № 126 від 21.08.2020, № 121 від 20.08.2020, № 116 від 20.08.2020, № 111 від 20.08.2020, № 106 від 20.08.2020, № 101 від 19.08.2020, № 96 від 19.08.2020, № 91 від 19.08.2020, № 82 від 18.08.2020, № 77 від 18.08.2020, № 72 від 18.08.2020, № 71 від 17.08.2020, № 66 від 17.08.2020, № 61 від 17.08.2020, № 137 від 21.08.2020, № 132 від 21.08.2020, № 127 від 21.08.2020, № 122 від 21.08.2020, № 117 від 20.08.2020, № 112 від 20.08.2020, № 107 від 20.08.2020, № 102 від 20.08.2020, № 97 від 19.08.2020, № 92 від 19.08.2020, № 87 від 19.08.2020, № 86 від 18.08.2020, № 81 від 18.08.2020, № 76 від 18.08.2020, № 67 від 17.08.2020, № 62 від 17.08.2020, № 57 від 17.08.2020, № 1 від 21.09.2020, № 4 від 21.09.2020, № 7 від 21.09.2020, № 10 від 21.09.2020, № 13 від 22.09.2020, № 15 від 22.09.2020, № 17 від 22.09.2020, № 19 від 24.09.2020, № 22 від 24.09.2020, № 25 від 24.09.2020, № 28 від 25.09.2020, № 29 від 26.09.2020, № ЗО від 26.09.2020, № 31 від 26.09.2020, № 2 від 21.09.2020, № 5 від 21.09.2020, № 8 від 21.09.2020, № 11 від 21.09.2020, № 14 від 22.09.2020, № 16 від 22.09.2020, № 18 від 22.09.2020, № 20 від 24.09.2020, № 23 від 24.09.2020, № 26 від 24.09.2020, № 3 від 21.09.2020, № 6 від 21.09.2020, № 9 від 21.09.2020, № 12 від 21.09.2020, № 21 від 24.09.2020, № 24 від 24.09.2020, № 24 від 24.09.2020.

Позивач на виконання свого обов`язку щодо оплати поставленого товару здійснив його оплату, на підтвердження чого до суду надано платіжні доручення № 277 від 18.08.2020, № 278 від 18.08.2020, № 279 від 18.08.2020, № 280 від 18.08.2020, № 281 від 18.08.2020, №7471 від 17.09.2020, № 7478 від 17.09.2020, № 7477 від 17.09.2020, № 7479 від 17.09.2020, № 7476 від 17.09.2020, № 7472 від 17.09.2020, № 7466 від 17.09.2020, № 7470 від 17.09.2020, № 7476 від 17.09.2020, № 7473 від 17.09.2020, № 7474 від 17.09.2020, № 7475 від 17.09.2020 № 7520 від 18.09.2020, № 1086 від 10.11.2020, № 1087 від 10.11.2020, № 8874 від 13.11.2020, № 8873 від 13.11.2020, № 8875 від 13.11.2020, № 8877 від 13.11.2020, № 8876 від 13.11.2020, № 8878 від 13.11.2020.

Сплачені за вказаними вище договорами з його контрагентом кошти були включені позивачем до складу податкового кредиту у періодах, що перевірялись контролюючим органом.

При цьому, контролюючим органом в акті перевірки зазначено про те, що ТОВ «ТРАСТ 2020» стан підприємства - 0 «платник за основним місцем обліку 516. ГУ ДПС у Донецькій області (м. Покровськ), вид діяльності підприємства 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. На основі поданої звітності, наявної бази даних проведено аналіз, щодо наявності фізичних та технічних можливостей проводити господарську діяльність нереально. За результатами даного аналізу встановлено, що господарська діяльність ТОВ «ТРАСТ 2020» наступні ознаки нереальності здійснення операцій:

Згідно поданих звітів про нарахування Єдиного внеску

№9192574568 від 10.08.2020 встановлено, що за період з липень 2020 на ТОВ «Траст 2020», кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату становить 3 особи;

№9228458459 від 11.09.2020 встановлено, що за період з серпень 2020 на ТОВ «Траст 2020», кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату становить 3 особи;

№9265893617 від 15.10.2020 встановлено, що за період з вересень 2020 на ТОВ «Траст 2020», кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату становить 3 особи;

№9335949835 від 16.12.2020 встановлено, що за період з листопад 2020 на ТОВ «Траст 2020», кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату становить 7 осіб.

Об`єкти оподаткування - офіс, за адресою: Донецька обл., м. Покровськ, вул.Європейська, Асфальтозмішувальна установка ДС- 158, Промисловий майданчик.

В ході аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що протягом перевіряє періоду ТОВ «Траст 2020» придбано у постачальників ряд товарів з наступною номенклатурою: Щебінь фракції, Олива, Емульсія бітумна дорожна, та iнше. Встановлено, що походження цих товарів у ТОВ «ТРАСТ 2020» від наступних постачальників:

ТОВ ТД «Горновидобувна Компанія» (код за ЄДРПОУ 19431145): перебуває на податковому обліку 1013-ГУ ДПС у Київській області (Києво-Святошинський р-н). Основний вид діяльності - Статутний капітал - 20000000 грн.

Згідно поданого звіту про нарахування єдиного внеску на ТОВ ТД «Горновидобувна Компанія» кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховане грошове забезпечення) становить 13 осіб.

Інформація про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП - автотранспорт, гусенична техніка для всіх видів робіт та ін. У періоді, що перевіряється ТОВ ТД «Горновидобувна Компанія» поставило на адресу ТOB «ТРАСТ 2020» товар з номенклатурою: Щебінь фракції.

Походження вищевказаної номенклатури не встановлено, формує податковий кредит за рахунок наступного товарного асортименту: Витяжка телескопічна, Автомобіль вантажний DAF-ХF, холодильник вбуд. Whirlpool, Плита Greta, Скляні вироби, Зріджений газ.

Рішенням від 07.04.2021 №33472 ТОВ ТД «Горновидобувна Компанія» визначено, як платник, що відповідає критеріям ризиковості.

ТОВ «Савент» (код за ЄДРПОУ 43083682) перебуває на податковому обліку 2655.ГУ ДПС у м. Києві (Печерський район м. Києва). Основний вид діяльності- оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами. Статутний капітал - 570 000 грн.

Згідно поданого звіту про нарахування єдиного внеску на ТОВ «Савент», кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховане грошове забезпечення) становить 5осіб.

Інформація про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП- камера морозильна, База плодоовочева, Оптовий склад, VOLVO FMX 540 та ін. У періоді, що перевіряється ТОВ «Савент» поставило на Т0B «ТРАСТ 2020» товар з номенклатурою: Щебінь фракції.

Походження вищевказаної номенклатури не встановлено, формує податковий кредит за рахунок наступного товарного асортименту: TREKER Ліхтар, Цукерки Коnti Джек, Капучіно з шоколадним смаком, Батончик Mars з нугою, Гель для миття посуду, та ін.

Рішенням від 15.08.2020 № 25778 ТОВ «Савент» визначено, як платник, що відповідає критеріям ризиковості, встановлено наявність ризикових операцій.

Імперативними положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів із власної ініціативи.

Згідно із позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постанові від 29 листопада 2019 року у справі № 818/154/16, принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед в активній ролі суду при розгляді справи; в адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення; принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Разом з тим, оцінюючи доводи контролюючого органу щодо наявності численних недоліків у товарно-транспортних накладних, оформлених на поставку товару згідно Договорів поставки № 15/06/20 від 15.06.2020 та №01/07/20Т від 01.07.2020 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до відомостей товарно-транспортних накладних, оформлених на поставку товару придбаного ТОВ «ДС Пром Груп» у ТОВ «ТРАСТ 2020», копії яких наявні у матеріалах справи, автомобільним перевізником зазначено ТОВ «Будресурс», вантажовідправник - ТОВ «ТРАСТ 2020», вантажоотримувач - ТОВ «ДС Пром Груп». Пункт навантаження - м. Мирноград.

Як слідує з наявного у матеріалах справи договору № 33/1 від 07.05.2020 укладеного між ТОВ «ДС Пром Груп» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будресурс» (виконавець) виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором надати послуги спеціалізованою технікою зазначеною у Додатку 1 до цього договору (послуги), а замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити надані послуги. Послуги за цим договором надаються автотранспортом виконавця.

Пунктом 3.1 договору № 33/1 надання послуг від 07.05.2020 загальна вартість послуг за цим договором складається із вартості послуг, наданих в межах строку дії цього договору, відповідно до актів наданих послуг, складених на основі первинних документів (товарно-транспортних накладних та подорожніх листів).

Приписами пункту 5.1 договору №33/1 надання послуг від 07.05.2020 обумовлено, що після надання послуг між сторонами оформлюється відповідний акт наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печаткою.

ТОВ «Будресурс» та ТОВ «ДС Пром Груп» було підписано наступні акти приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.09.2020 №196, від 30.09.2020 № 198, від 30.09.2020 № 194, від 30.09.2020 №197, від 30.09.2020 № 195, від 28.12.2020 № 312, від 31.07.2020 № 113, від 31.07.2020 № 119, від 31.07.2020 № 111, від 31.07.2020 № 120, від 31.07.2020 № 117, від 31.07.2020 № 118, від 31.07.2020 № 115, від 31.07.2020 № 109, від 31.07.2020 № 116, від 31.07.2020 № 114, від 31.07.2020 №110, від 31.07.2020 №112, від 31.08.2020 № 161, від 31.08.2020 № 164, від 31.08.2020 № 162, від 31.08.2020 № 169, від 31.08.2020 № 165, від 31.08.2020 №167, від 31.08.2020 № 163, від 31.08.2020 № 168, від 31.08.2020 № 166, від 07.08.2020 № 121, від 07.08.2020 № 122.

Зазначені документи, як і отримання товару згідно товарно-транспортних накладних виписаних на перевезення товару згідно договорів поставки від 01.07.2020 №01/07/20Т та від 15.06.2020 №15/06/20 засвідчено підписом заступника директора ОСОБА_1 та скріплено печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп».

Так, відповідно до відомостей наказу (розпорядження) №8к від 10.01.2018 ОСОБА_1 прийнятий на роботу ТОВ «ДС Пром Груп» з 11 січня 2018 року на посаду заступника директора.

Крім того, у матеріалах справи наявна довіреність від 02.01.2020 оформлена за підписом директора ТОВ «ДС Пром Груп» ОСОБА_2 вих. № 02-01/20 від 02.01.2020, якою ТОВ «ДС Пром Груп» уповноважило заступника директора ОСОБА_1 відповідно та у межах чинного законодавства України отримувати матеріальні цінності, за договорами, укладеними товариством з контрагентами. Довіреність діє з дати її видання і до 31 грудня 2020 року без права передоручення іншим особам.

Також, у матеріалах справи наявна довіреність від 04.01.2021 оформлена за підписом директора ТОВ «ДС Пром Груп» ОСОБА_2 вих. № 04-01/21 від 04.01.2021, якою ТОВ «ДС Пром Груп» уповноважує заступника директора ОСОБА_1 відповідно та у межах чинного законодавства України отримувати матеріальні цінності, за договорами, укладеними товариством з контрагентами. Довіреність діє з дати її видання і до 31 грудня 2021 року без права передоручення іншим особам.

Разом з тим, позивачем надано до суду Наказ (розпорядження) про відрядження за підписом директора ТОВ «ДС Пром Груп» № 1542 від 01.07.2020, №1543 від 03.07.2020, №1638 від 06.07.2020, №1672 від 13.07.2020, № 1673 від 17.07.2020, № 1751 від 20.07.2020, № 1786 від 27.07.2020, №1947 від 31.07.2020, № 1948 від 03.08.2020, № 1960 від 10.08.2020, № 2050 від 17.08.2020, № 2051 від 21.08.2020, № 2085 від 25.08.2020, № 2107 від 31.08.2020, № 2209 від 01.09.2020, № 2275 від 07.09.2020, № 2338 від 14.09.2020, № 2429 від 21.09.2020, № 2430 від 25.09.2020, № 2473 від 28.09.2020, № 3066 від 30.10.2020, № 3067 від 30.10.2020, № 3068 від 30.10.2020, № 3069 від 30.10.2020, № 3070 від 30.10.2020. Згідно із відомостями зазначених наказів заступник директора ОСОБА_1 відряджений у періоди з 01.07.2020 по 03.07.2020, з 04.07.2020 по 04.07.2020, з 06.07.2020 по 10.07.2020, з 13.07.2020 по 17.07.2020, з 18.07.2020 по 19.07.2020, з 20.07.2020 по 24.07.2020, з 27.07.2020 по 31.07.2020, з 01.08.2020 по 02.08.2020, з 03.08.2020 по 07.08.2020, з 10.08.2020 по 14.08.2020, з 17.08.2020 по 21.08.2020, з 22.08.2020 по 24.08.2020, з 25.08.2020 по 28.08.2020, з 31.08.2020 по 31.08.2020, з 01.09.2020 по 04.09.2020, з 07.09.2020 по 11.09.2020, з 14.09.2020 по 18.09.2020, з 21.09.2020 по 25.09.2020, з 26.09.2020 по 26.09.2020, з 28.09.2020 по 30.09.2020, з 02.11.2020 по 06.11.2020, з 09.11.2020 по 13.11.2020, з 16.11.2020 по 20.11.2020, з 21.11.2020 по 22.11.2020, з 23.11.2020 по 24.11.2020, з 25.11.2020 по 28.11.2020, з 30.11.2020 по 30.11.2020 до м. Українськ Донецької області.

Крім того, згідно із відомостями виписки по особовому рахунку ТОВ «ДС Пром Груп» позивачем здійснено оплату послуг згідно договору №33/1 від 07.05.2020 на рахунок ТОВ «Будресурс».

При цьому, колегія суддів зауважує, що акт перевірки містить відомості щодо того, що запити про надання платником податків окремих документів (копій документів), пояснень, довідок до підприємства не направлялись.

Зазначене спростовує твердження контролюючого органу та висновки суду першої інстанції стосовно того, що товариством не було надано документів що підтверджують повноваження ОСОБА_1 на право підпису від імені ТОВ «ДС Пром Груп» первинних документів, зокрема щодо прийняття товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, зазначення у товарно-транспортних накладних пункту навантаження м. Мирноград не може свідчити про нереальність здійснених господарських операцій позивача із контрагентом ТОВ «ТРАСТ 2020», оскільки сам по собі зазначений недолік у сукупності із іншими первинними документами, оформленими належним чином, які підтверджують здійснення господарських операцій згідно договорів №01/07/20Т від 01.07.2020 та № 15/06/20 від 15.06.2020, не може свідчити про нереальність господарських операцій.

Також Верховний суд неодноразово зазначав, що формальні недоліки у первинних документах, а також недоліки, зумовлені дефектами правового статусу особи, що їх видала, мають оцінюватися у сукупності з іншими обставинами. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. Своєю чергою реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов`язань суб`єкта господарювання, а не повноваженнями осіб зі складання первинних документів, що засвідчують здійснення господарської операції. Подібний підхід у справах такої категорії застосований і Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, зокрема, але не виключно, в низці судових рішень (від 18.05.2018 у справі №П/811/1508/16, від 12.06.2018 у справі №802/1155/17-а, від 12.06.2018 у справі №826/11879/13-а, від 23.05.2018 у справі №2а-102/09/0770, від 24.09.2019 у справі №826/9039/16, від 18.11.2019 у справі №808/3356/17, від 17.09.2019 у справі №500/2733/18, від 22.03.2021 у справі №440/545/19, від 19.06.2018 у справі №826/7704/16, від 17.04.2018 у справі №820/475/17, від 19.06.2018 у справі №826/7704/16, від 17.04.2018 у справі №820/475/17, від 05.06.2018 у справі №809/1139/17, від 27.03.2018 у справі №816/809/17, від 26.06.2018 у справі №808/2360/17, від 20.02.2018 у справі №809/117/13-а, від 29.07.2020 у справі №200/5834/19-а, від 11.09.2019 у справі №814/1932/17, від 28.10.2019 у справі №280/5058/18).

Окрім того, у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 520/223/20 зроблено правовий висновок про те, що документи, передбачені Правилами № 363, у тому числі товарно-транспортні накладні, не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують придбання та/або продаж товарно-матеріальних цінностей (товару). Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

У постанові від 02.03.2023 у справі № 804/644/16 Верховний Суд дійшов висновку, що наявність або відсутність ТТН та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції з придбання або продажу ТМЦ, якщо інші дані свідчать про рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків. Крім того, ТТН є доказом факту перевезення (переміщення) товару, тому є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

Аналогічні правові висновки Верховним Судом викладались, зокрема, але не виключно у постановах від 12.06.2018 у справі № 826/16272/13, від 09.02.2023 у справі № 160/6571/20, від 26.01.2023 у справі № 280/5647/19 та інші, де Верховний Суд підтверджував, що ТТН не є первинним документом, що безумовно підтверджує здійснення господарської операції купівлі -продажу.

Отже, як помилки при складанні первинних документів, так і помилки при складанні товарно-транспортних накладних, не свідчать про неправомірність формування податкового кредиту покупця товару за договорами поставки, а отже контролюючий орган дійшов помилкового висновку про безпідставність віднесення сум ПДВ до податкового кредиту позивачем на підставі договорів поставки №01/07/20Т від 01.07.2020 та № 15/06/20 від 15.06.2020 з ТОВ «ТРАСТ 2020».

Щодо посилання на недоліки у заповненні товарно-транспортних накладних, зокрема зазначення у графі номенклатура товару - «суміш асфальтобетонна дрібнозерниста тип Б, марка 1», колегія суддів зазначає, що товар - «суміш ЩПС-7 С7» постачалася позивачу його контрагентом на підставі Договору поставки № 01/07/20Т від 01.07.2020, а «суміш асфальтобетонна дрібнозерниста тип Б, марка 1» постачалася на підставі Договору поставки № 15/06/20 від 15.06.2020.

При цьому, Товариством було надано до суду видаткові накладні як на постачання товару - «суміш ЩПС-7 С7» так і на товар- «суміш асфальтобетонна дрібнозерниста тип Б, марка 1».

Окрім того, колегія суддів зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

З огляду на вказане, зміст зазначених документів підтверджує факт перевезення товару (будівельних матеріалів) за договором поставки № 01/07/20Т від 01.07.2020 та договором поставки від №15/06/20 від 15.06.2020), зокрема здійснення такого перевезення ТОВ «Будресурс» на підставі укладеного з ТОВ «ДС Пром Груп» договору надання послуг №33/1 від 07.05.2020.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХIV від 16.07.1999 (далі також Закон № 996-ХIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, і такі докази надані до матеріалів справи, однак не взяті судом першої інстанції до уваги як такі, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій позивача із його контрагентом.

Слід зазначити, що в акті перевірки контролюючий орган посилається на те, що ТОВ «ТРАСТ 2020» стан підприємства - 0 «платник за основним місцем обліку 516. ГУ ДПС у Донецькій області (м. Покровськ), вид діяльності підприємства 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. На основі поданої звітності, наявної бази даних проведено аналіз, щодо наявності фізичних та технічних можливостей проводити господарську діяльність нереально.

Проте колегія суддів зазначає, що виникнення права на податковий кредит у ТОВ «ДС Пром Груп» пов`язане виключно з понесенням витрат у зв`язку з придбанням товарів та ніяким чином не може ставитись в залежність від дотримання податкового законодавства з боку ТОВ`ТРАСТ 2020». Всі недоліки, на які посилається контролюючий орган як на підставу для завищення від`ємного значення ПДВ, могли бути допущені виключно ТОВ «ТРАСТ 2020» та його контрагентами ТОВ ТД «Горновидобувна Компанія» чи ТОВ «Савент».

Порушення податкової дисципліни контрагентом не може слугувати підставою для обмеження права платника на формування від`ємного значення ПДВ, оскільки платник не був обізнаний про протиправну поведінку постачальника та не координував із ним дії.

Позивач, як платник податку, не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками чи покупцями товару (робіт, послуг) у ланцюгу вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків від можливої неправомірної діяльності контрагента.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб`єктів не покладається обов`язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов`язання зі сплати податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Такий висновок відповідає сталій практиці застосування Верховним Судом норм пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК, зокрема, у постановах від 18.05.2018 у справі №П/811/1508/16, від 12.06.2018 у справі №802/1155/17-а, від 12.06.2018 у справі №826/11879/13-а, від 23.05.2018 у справі №2а-102/09/0770, від 24.09.2019 у справі №826/9039/16, від 18.11.2019 у справі №808/3356/17, від 17.09.2019 у справі №500/2733/18.

Сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не є вичерпними ознаками нереальності вчинених господарських операцій, якщо з інших даних вбачається фактична рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки, а податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

Залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу, а основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. У свою чергу, доказів проведення перевірки, яка б встановила факт неможливості контрагентами позивача вчиняти зазначені вище правочини, відповідачем до суду не надано.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12 квітня 2018 року у справі №815/225/17, від 06.02.2018 у справі №804/4940/14, від 30.01.2018 у справі №2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 у справі №826/7704/16.

Крім того, законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Тому ТОВ «ДС Пром Груп» не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальником правил оподаткування. Водночас чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосередніх контрагентів або третіх осіб у відносинах з контрагентами на предмет виконання ними вимог податкового законодавства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 також підтвердила вже сформовану Верховним Судом правову позицію, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Велика Палата Верховного Суду у цій постанові також зробила висновок, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Такий висновок Велика Палата зробила, застосувавши норму частини восьмої статті 9 Закону № 996-XIV, згідно з якою відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Цю норму Велика Палата тлумачила як таку, в якій відображено принцип індивідуальної відповідальності платника податків за внесення недостовірних відомостей до первинних документів.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також доктринально закріплений у судовій практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Рішенням ЄСПЛ у справі «Інтерсплав проти України» визначено, що платник податків не може відповідати за зловживання свого контрагента за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що такий платник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Так, у п. 38 рішення у справі «Інтерсплав проти України» (заява № 803/02) Суд зазначив, що у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

У п. 23 рішення у справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії» (заява №6689/03) Суд указав, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Однак це не мало б прямого впливу на оподаткування організації-заявника.

Цей принцип закріплений також у статті 61 Конституції України, яка передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів зазначає, що можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів ТОВ «ТРАСТ 2020» не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного здійснення цим суб`єктом господарювання господарських операцій для ТОВ «ДС Пром Груп» відсутність у позивача, як покупця товару/послуг, права на податковий кредит, а тому не можуть бути підставою для позбавлення ТОВ «ДС Пром Груп» права формувати такий податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «ТРАСТ 2020».

Сумніви податкового органу у добросовісності контрагента позивача або постачальників по ланцюгу постачання під час придбання послуг не підтверджують порушення позивачем положень податкового законодавства при визначенні від`ємного значення з ПДВ за взаємовідносинами з таким контрагентом.

З огляду на наведене колегія суддів зазначає, що висновки Акта перевірки про порушення ТОВ «ДС Пром Груп» п. 185.1 ст. 185, п 198.1 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ за вересень 2020 року на суму - 139 887 грн, за листопада 2020 на суму - 1 255 426 грн., та занижено податку на додану вартість за серпень 2020 року на суму 458 515 грн. та вересень 2020 на суму 1 489 036 грн., не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а тому спірні податкові-повідомлення рішення підлягають скасуванню.

Водночас, суд першої інстанції не надав оцінку всім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та не надав оцінку всім аргументам сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.

Суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права під час ухвалення рішення, а тому наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи пунктів 1, 4 частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги позивача є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду, тому рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права та ст. 7 КАС України, та підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 22700,00 грн, що підтверджується відомостями платіжного доручення наявного у матеріалах справи. За подання апеляційної скарги апелянт - позивач сплатив судовий збір у розмірі 45 420,00 грн. Однак, згідно із урахуванням приписів пп. 3 п. 3 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» яким визначено що за подання апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судовий збір за подання апеляційної скарги повинен становити 34050,00 грн.

З огляду на викладене, з урахуванням означеного, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача- суб`єкта владних повноважень на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 56750,00 грн (22700+34050).

Водночас, зайво сплачена апелянтом сума судового збору у розмірі 11370,00 грн може бути повернута заявнику у відповідності до приписів частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 25.06.2021 №13199/10-36-07-16.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 25.06.2021 № 13202/10-36-07-16.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» (ідентифікаційний код 39810010; місцезнаходження: вул. Олега Оникієнка, 2/1, м. Бровари, Київська область, 07400) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код ВП 43141377; місцезнаходження: вул. Народного Ополчення, 5А, м. Київ, 03151) судові витрати у вигляді суми сплаченого судового збору у розмірі 56750 (п`ятдесят шість тисяч сімсот п`ятдесят ) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.Д. Кравченко

Судді: О.О. Осіпова

С.В. Златін

Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.08.2026 року.