Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №522/8061/26-Е — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 р.м. ОдесаСправа № 522/8061/26-Е

Перша інстанція: суддя Домусчі Л.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів – Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

при секретарі судового засідання Худика С.А.,

за участю апелянта ОСОБА_1 ,

представника відповідача Хорунжа В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 30 липня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

11 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду міста Одеси з позовною заявою, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ОДП №2567217 від 01.05.2026 року по справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки місце, де знаходився його автомобіль не є газоном, а відтак правил дорожнього руху він не порушував. Позивач наголосив, що відповідач намагається підмінити поняття газон іншою конструкцією - елементом озеленення або зеленим насадженням.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що 01.05.2026 року у м.Одеса по вул. Жуковського, 38 водій транспортного засобу HONDA CR-V, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку транспортного засобу на газоні, чим порушив вимоги пункту 15.10.є Правил дорожнього руху України, відповідно до якого зупинка транспортних засобів на газонах забороняється. З долучених до матеріалів справи фотознімків вбачається, що транспортний засіб HONDA CR-V, д.н.з. НОМЕР_1 , розміщено на земельній ділянці, вкритій деревною рослинністю та залишками дернового і трав`яного покриву, що свідчить про здійснення позивачем стоянки на газоні. З фотоматеріалів вбачається, що спірна ділянка відокремлена від проїзної частини та тротуару, не має твердого покриття, містить залишки дернового та трав`яного покриву і за своїми зовнішніми ознаками відповідає території, призначеній для озеленення. Саме фактичний стан та функціональне призначення ділянки підлягають оцінці при вирішенні питання щодо дотримання вимог Правил дорожнього руху та правил благоустрою. Відповідач зазначив, що надані фотознімки підтверджують порушення позивачем ПДР та спростовують зазначені в позовній заяві обставини щодо стоянки автомобіля не на газоні.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 30 липня 2026 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Зокрема, апелянт наполягає, що місце розташування транспортного засобу - ділянка з утрамбованим ґрунтовим покриттям біля будинку № 38 по вул. Святослава Караванського (колишня назва – вул. Жуковського) у м. Одесі, без трави, без дернового покриву, без будь-яких ознак штучно створеного газону, а тому подія та склад адміністративного правопорушення відсутні.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, у зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 01.05.2026 року інспектором з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням управління розвитку транспортної інфраструктури департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Стороженко С.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серія ОДП №2567217, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Зазначеною постановою встановлено, що 01.05.2025 року у м.Одесі по Жуковського, 38 водієм транспортного засобу HONDACR-V, д/н НОМЕР_1 вчинено правопорушення передбачене п.15.10.є ПДР, а саме: здійснена стоянка транспортного засобу на газоні, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.

Позивач, не погоджуючись з постановою по справі про адміністративне правопорушення, звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на фотознімках чітко видно смугу із дерновим покривом, яка збереглася на місці паркування автомобілів. Самовільне залишення водіями своїх транспортних засобів у місцях, не відведених для цього перешкоджає росту газону. Факт пошкодження дернового покриву водіями автомобілів не може спростовувати того, що ділянка призначена для газону та за умови відсутності на ньому припаркованих транспортних засобів такий буде перебувати у належному стані.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності діям та рішенням органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Як встановлено ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Як встановлено п. 1.3. Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 15.10.є ПДР передбачено, що стоянка забороняється на газонах.

Поняття «стоянка» та «газон» наведено в пункті 1.10 ПДР України, а саме:

Стоянка - це припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу;

Газон - це ділянка однорідної території із дерновим покривом, який штучно створюється шляхом посіву і вирощування дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або одернування.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

Матеріалами справи, зокрема фотосвітлинами з місця події видно, що транспортний засіб HONDACR-V, д/н НОМЕР_1 стоїть поза межами автодороги, проїхавши через бордюр, на ділянці з грунтом, зі слідами знищення рослинності, що дає суду підстави вважати, що водій транспортного засобу здійснив стоянку на газоні.

Спірна ділянка відокремлена від проїзної частини та тротуару, не має твердого покриття, містить залишки дернового та трав`яного покриву і за своїми зовнішніми ознаками відповідає території, призначеній для озеленення. Саме фактичний стан та функціональне призначення ділянки підлягають оцінці при вирішенні питання щодо дотримання вимог Правил дорожнього руху та правил благоустрою.

Щодо заперечень апелянта, що вказана ділянка не є газоном, оскільки на ній відсутні насадження, то колегія суддів звертає увагу на наступне.

На фотознімках чітко видно полосу із дерновим покривом. Спірна територія покрита грунтово-піщаною сумішшю, проте у зв`язку з наявністю стихійної парковки вказана територія не має повністю дернового покриву.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, самовільне залишення водіями своїх транспортних засобів у місцях, не відведених для цього перешкоджає росту газону. Факт пошкодження дернового покриву водіями автомобілів не може спростовувати того, що спірна ділянка призначена для газону та за умови відсутності на ньому припаркованих транспортних засобів такий буде перебувати у належному стані.

Крім того, станом на час встановлення правопорушення (01.05.2026), зважаючи на погодні умови весняного періоду цього року, земельні ділянки не встигли покритися трав`яною рослинністю, що також підтверджується незначним озелененням дерев.

Отже відсутність насаджень на земельній ділянці, де позивач припаркував автомобіль, не свідчить про відсутність складу правопорушення в його діях.

Посилання позивача на відповідь КП «Міськзелентрест» та Департаменту міського господарства Одеської міської ради не спростовують факту того, що спірна ділянка є елементом озеленення. Відсутність земельної ділянки на утриманні КП «Міськзелентрест» свідчить виключно про відсутність у зазначеного підприємства обов`язку щодо її утримання та не визначає правовий статус самої ділянки. Так само відсутність відомостей про газон у паспорті інвентаризації зелених насаджень за 2025 рік не є безумовним доказом того, що спірна територія не є газоном або не належить до озеленених територій. Дані інвентаризації мають обліковий характер та не змінюють фактичних характеристик земельної ділянки. Крім того, інвентаризація зелених насаджень проводилася у період з 09 вересня 2025 року по 30 жовтня 2025 року, тоді як оскаржувана постанова була винесена 01 травня 2026 року, тобто більше ніж шість місяців після завершення інвентаризації, що саме по собі не виключає можливості зміни фактичного стану території на момент винесення постанови.

Додатково колегія суддів враховує, що здійснюючи зупинку авто на спірній земельній ділянці, позивач міг лише візуально визначити чи є зазначена відокремлена від тротуару земельна ділянка газоном чи ні. З`ясовувати утримувача зазначеної ділянки позивач почав лише після притягнення його до адміністративної відповідальності, хоча зазначені дії жодним чином не спростовують факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.

Стосовно доводів апелянта, що загальний час зафіксований інспектором знаходження транспортного засобу є недостатнім для кваліфікації діяння як стоянка, та зафіксована тривалість становить 4 хв. 44 сек, судова колегія вважає помилковими, оскільки згідно п.5 оскаржуваної постанови, час правопорушення – 11:35:26, дата (час) розгляду справи -11:40:40, тобто з часу виявлення правопорушення минуло більше 5 хвилин.

Стосовно доводів апелянта щодо відсутності доказів, що припинення руху не було пов`язане з посадкою/висадкою пасажирів чи завантаженням/розвантаженням, то колегія суддів враховує, що фотофіксація правопорушення спростовує такі доводи апелянта, оскільки біля автомобілю позивача не видно ані пасажирів, ані водія, ані будь якого вантажу.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив рішення та додаткове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішень суду першої інстанції без змін.

Згідно приписів ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст.286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 272 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 30 липня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: К.В. Кравченко