Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №420/33652/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/33652/25

Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І. Дата і місце ухвалення: 10.07.2026р., м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду у Волинській області про результати розгляду заяви ОСОБА_1 № 951260120996 від 05.09.2025 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Волинській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 01.08.1996 року по 30.06.2009 року, з 12.08.2009 року по 31.08.2025 року в Любашівській центральній районній лікарні, в подальшому реорганізованій в Комунальне некомерційне підприємство «Любашівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» посаді лікаря анестезіолога та завідуючої відділення анестезіології з палатами інтенсивної терапії до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 у відповідності до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі періоди роботи з 01.08.1996 року по 30.06.2009 року, з 12.08.2009 року по 31.08.2025 року в Любашівській центральній районній лікарні, в подальшому реорганізованій в Комунальне некомерційне підприємство «Любашівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» посаді лікаря анастезіолога та завідуючої відділення анестезіології з палатами інтенсивної терапії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву позивача від 01 вересня 2025 року про перерахунок пенсії та здійснити перерахунок розміру пенсії, здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум з дати звернення ОСОБА_1 з заявою про перерахунок пенсії з 01.09.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що позивач звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії у зв`язку з переведенням з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах у згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В рішенні відповідача від 05.09.2025 р. №95160120996 зазначено, що в ході розгляду заяви позивача з доданими до неї документами встановлено, що період роботи заявниці з 01.08.1996 р. по 30.06.2009 р., з 12.08.2009 р. по 31.08.2025 р. лікарем анестезіологом не підтверджено документами про атестацію робочого місця по списку №2. Довідка №58 від 01.09.2025 р. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній не відповідає затвердженому додатку 5 Порядку. Позивач наголошує, що відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. Відтак, відсутність проведення атестації робочого місця позивача не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 05.09.2025 року №951260120996 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі періоди роботи з 01.08.1996 р. по 30.06.2009 р., з 12.08.2009 р. по 31.08.2025 р. в Любашівській центральній районній лікарні, в подальшому реорганізованій в Комунальне некомерційне підприємство «Любашівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» на посаді лікаря анастезіолога та завідуючої відділення анестезіології з палатами інтенсивної терапії, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 у відповідності до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та повторно розглянути заяву від 01.09.2025 року про перерахунок пенсії й прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 10.07.2026 р. та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що в обґрунтування позовних вимог позивачка посилається саме на ст. 60 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», як на підставу для зарахування спірного періоду роботи в подвійному розмірі, однак, на думку відповідача, таке посилання є безпідставними з огляду на те, що відповідно до п. 16 Розділу «Прикінцеві положення» Закону № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Також цим пунктом визначено сферу застосування Закону №1788-XII, положення якого застосовуються лише в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України та отримувала з 2013 року пенсію по інвалідності за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За заявою позивача від 29.08.2025 р. позивача переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

01.09.2025 р. позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку із переведенням з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності дана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області.

Рішенням відповідача від 05.09.2025 р. № 951260120996 відмовлено позивачу в здійсненні перерахунку пенсії. В ході розгляду встановлено, що період роботи заявниці з 01.08.1996 р. по 30.06.2009 р., з 12.08.2009 р. по 31.08.2025 р. лікарем анестезіологом не підтверджено документами про атестацію робочого місця по списку №2. Довідка №58 від 01.09.2025 р. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній не відповідає затвердженому додатку 5 Порядку.

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 містить наступні відомості про спірний період трудової діяльності:

- записи № 11-14 з 01.08.1996 р. по 30.06.2009 р. період трудової діяльності на посаді лікаря-анестезіолога в Любашівській ЦРЛ.;

- записи № 15-18 з 12.08.2009 р. період трудової діяльності на посаді лікаря-анестезіолога в КНП «Любашівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Любашівської селищної ради».

За довідкою КНП «Любашівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Любашівської селищної ради» від 01.09.2025 р. №58 атестація робочих місць по відділенню анестезіології з палатами інтенсивної терапії не проводилась.

Згідно довідки КНП «Любашівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Любашівської селищної ради» від 15.09.2025 р. №68 в КНП «Любашівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Любашівської селищної ради» наявне відділення анестезіології з палатами інтенсивної терапії.

Наявність в Любашівській ЦРЛ та надалі в КНП «Любашівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Любашівської селищної ради» відділення анестезіології з палатами інтенсивної терапії підтверджена копіями штатних розписів.

Вважаючи рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, виходив з того, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенси за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

А тому, періоди роботи з 01.08.1996 р. по 30.06.2009 р., з 12.08.2009 р. по 31.08.2025 р. в Любашівській центральній районній лікарні, в подальшому реорганізованій в Комунальне некомерційне підприємство «Любашівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» посаді лікаря анестезіолога та завідуючої відділення анестезіології з палатами інтенсивної терапії підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 у відповідності до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел з 01.01.2004 р. визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який прийнятий на зміну положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Таким чином, оскільки Закон №1058-ІV та Закон №1788-XII регулюють одні і ті ж правовідносини, пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону №1058-IV, як акту права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України №1788-XII підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону № 1058-IV.

Статтею 1 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях.

Приписами ч.1 ст.114 Закону України № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок. За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок.

Аналогічні положення закріплено у п. «б» ст.13 Закону № 1788-XII.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивача переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за Списком № 2. Однак, під час переведення не зараховано до пільгового стажу період трудової діяльності з 01.08.1996 року по 30.06.2009 року, з 12.08.2009 року по 31.08.2025 року. З метою здійснення зарахування стажу як пільгового, позивач звернулась до територіального органу, однак, рішенням відповідача від 05.09.2025 року №951260120996 відмовлено, оскільки відсутні відомості про проведення атестації робочого місця.

Колегія суддів зауважує, що процедура застосування Списків №1 і №2 визначена Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. №383 (далі - Порядок № 383).

Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р.

За п.4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку №383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п.20 Порядку №637.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з п.4 Порядку № 442 та пп.1.5 п.1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Так, згідно з ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст.271 Кримінального кодексу України.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Відповідно до п.1 ст.29 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Приписами ч.1,2 ст.153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України від 14.10.1992 р. №2694-XII «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

За таких обставин, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

У матеріалах справи міститься довідка від 01.09.2025 р. №58, згідно якої атестація робочих місць по відділенню анестезіології з палатами інтенсивної терапії в КНП «Любашівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Любашівської селищної ради» не проводилась.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенси за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №520/15025/16-а.

Отже, періоди роботи з 01.08.1996 року по 30.06.2009 року, з 12.08.2009 року по 31.08.2025 року в Любашівській центральній районній лікарні, в подальшому реорганізованій в Комунальне некомерційне підприємство «Любашівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» посаді лікаря анестезіолога та завідуючої відділення анестезіології з палатами інтенсивної терапії підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 у відповідності до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Як зазначено у ч.4 ст.24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.3 ст.40 Закону №1058-IV, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, то провадиться перерахунок пенсії з врахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону 1788-XII в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивачки за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій.

Пільги щодо обчислення стажу роботи в деяких медичних закладах передбачені статтею 60 Закону України № 1788-XII, згідно до якої робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, закладах (відділеннях) з лікуванням осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Колегія суддів зауважує, що редакція статті 60 Закону № 1788-XII є чинною на теперішній час. Стаття 24 Закону № 1058-IV не скасовує статтю 60 Закону № 1788-XII та не зупиняє її дію.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верхового Суду від 04.12.2019 р. у справі № 689/872/17 та від 27.02.2020 р. у справі № 462/1713/17.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що зарахування стажу в подвійному розмірі, передбачене ст.60 Закону №1788-XII, не пов`язано із набранням чинності Закону № 1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01 січня 2004 року.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 303 від 08.10.1997 р. проведено реорганізацію анестезіологічної служби у складі лікувально-профілактичних закладів охорони здоров`я. Замість відділень (груп) анестезіології реанімації та відділень реанімації і інтенсивної терапії були створені анестезіологічні відділення або відділення анестезіології, анестезіологічні відділення з ліжками (палатами) для інтенсивної терапії, анестезіологічні групи, відділення інтенсивної терапії, вузькоспеціалізовані відділення інтенсивної терапії.

Згідно роз`яснення, наданого Міністерством охорони здоров`я і Міністерства праці та соціальної політики України у листах від 28.05.2002 р. № 10.02.11/450 та від 21.06.2002 р. № 02-886з-08, період роботи працівників у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії зараховуються до стажу у подвійному розмірі, як це передбачено ст.60 Закону № 1788-XII.

Крім іншого, лист-роз`яснення Пенсійного фонду України № 3544-03, у якому зазначено: При вирішенні питання зарахування у подвійному розмірі періодів роботи у реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я необхідно керуватися спільним листом Міністерства праці і соціальної політики України, Пенсійного фонду України та Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2002 р.

Відповідно до цього листа до стажу роботи у подвійному розмірі зараховується час роботи у відділеннях (групах) анестезіології та інтенсивної терапії та відділеннях інтенсивної терапії лікувальних закладів, оскільки наказом Міністерства охорони здоров`я від 08.10.97 р. № 303 Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України відділення реанімації, які існували до його введення, перейменовані у відділення (групи) анестезіології та інтенсивної терапії і відділення інтенсивної терапії відповідно до переліку медичних спеціальностей, зареєстрованих ВООЗ, із збереженням функціональних повноважень відділень реанімації.

Керуючись вищезазначеним до стажу роботи у подвійному розмірі за нормами ст.60 Закону №1788-XII зараховуються періоди роботи: у реанімаційних відділеннях; після перейменування відділень реанімацій, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 08.10.1997 р. №303: у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії; групах анестезіології та інтенсивної терапії; відділеннях інтенсивної терапії.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 11.12.2018 р. у справі №310/385/17, від 23.01.2019 р. у справі №485/103/17 та від 04.12.2019 р. у справі №689/872/17; від 27.02.2020 р. у справі №462/1713/17.

За змістом ст.62 Закону №1788-ХІІ порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, зі встановленого вище вбачається, що за результатами розгляду заяви позивача, рішенням відповідача від 05.09.2025 р. № 951260120996 відмовлено в перерахунку пенсії та не зараховано до пільгового стажу період роботи з 01.08.1996 року по 30.06.2009 року, з 12.08.2009 року по 31.08.2025 року лікарем анестезіологом, оскільки відсутні відомості про проведення атестації робочого місця.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , записи в останній виконані чітко, зрозуміло, та в повному обсязі містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів, на підставі яких вони внесені. При цьому, від відповідача відсутні будь-які зауваження щодо заповнення трудової книжки позивача.

З огляду на вказані норми та обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що робота позивача на вищезазначених посадах у відділеннях анестезіології терапії дає їй право на перерахунок пенсії із зарахуванням стажу роботи у подвійному розмірі.

Таким чином, відповідачем під час прийняття рішення від 05.09.2025 р. № 951260120996 не враховано усі обставини, що мають значення для перерахунку даного виду пенсії позивачу, як наслідок, відповідач допустив неналежний розгляд поданої позивачем заяви і документів та, відповідно, прийняв необґрунтоване рішення про відмову. Відтак, останнє є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 серпня 2026 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук