Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №420/7378/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/7378/26

Категорія: 111010000 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту:30.04.2026р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Бітова А.І.

суддів – Лук`янчук О.В.

– Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОР-БУДОПТ" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2026 року товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) "ЧОРНОМОР-БУДОПТ" звернулася до суду з позовом до Головного управління (далі – ГУ) ДПС в Одеській області, Державної податкової служби (далі – ДПС) України, про:

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області від №13557030/44702445, від 08 січня 2026 року про відмову в реєстрації податкової накладної №3052 від 19 серпня 2025 року ;

- зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №3052 від 19 серпня 2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що закуповує товари у постачальників з метою їх подальшого перепродажу з метою отримання прибутку. Для здійснення господарської діяльності підприємство використовує орендовані приміщення. Взаємовідносини між ТОВ "ЧОРНОМОР-БУДОПТ" та ТОВ "ГЕРМЕС-БУДТЕХ" (код 44742854) як Постачальник та Покупець регулюються умовами, визначеними у Договорі поставки №ЧБ-05/23 від 30 жовтня 2023 року, згідно яких Постачальник зобов`язується передати у встановлені терміни товар у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість. Підписана уповноваженими представниками Сторін видаткова накладна, є первинним документом, що засвідчує момент передачі товару та підтверджує здійснення господарської операції. На виконання умов договору поставки ТОВ "ЧОРНОМОР-БУДОПТ" реалізувало товар покупцю ТОВ "ГЕРМЕС-БУДТЕХ" за видатковою накладною та відповідно було складено податкову накладну №3052 від 19 серпня 2025 року. Податкова накладна була направлена на реєстрацію в ЄРПН, проте її реєстрація була зупинена з підстав того, що обсяг постачання товару/послуги 9401, 9403, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Позивач стверджував, що було надано достатній пакет документів, що підтверджує реальність проведених господарських операцій, проте Комісія прийняла оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Оскаржуване рішення податкового органу, не відповідає вимогам діючого законодавства. При цьому, відповідачем не зазначено в чому саме полягають порушення, які саме документи містять недоліки, яка саме інформація свідчить про здійснення ризикових операцій. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо. При цьому слід зазначити, що підстава зазначена в Рішенні, що оскаржується є необґрунтованою, оскільки відповідачу було надано весь пакет документів на підтвердження реальності господарської операції, про що зазначалось вище. Вказане в графі "податкова інформація (зазначити конкретні документи)" формулювання "первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні", не можна вважати обґрунтованим та законним, оскільки відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не зазначено конкретну норму законодавства, яку було порушено, не вказано реквізитів (номер та дату) конкретного документу, який, як зазначає відповідач, складений/оформлений із порушенням законодавства.

Позивач зауважував, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Представник позивача вказував, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які потрібно надати у квитанції про зупинення. Однак, у наведеній вище квитанції про зупинення відсутній перелік документів, які потрібно було надати для підтвердження вказаної поставки товару. Позивач, звертав увагу суду, на той факт, що відсутність конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, а у подальшому прийняття рішення про відмову у реєстрації ПН, ставить платника податків у стан правової невизначеності.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що позивач подав податкову накладну №3052 від 19 серпня 2025 року, реєстрація якої зупинена з підстав відповідності господарської операції п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Представник навів зміст нормативних актів щодо спірних правовідносин, обставини справи та зазначив, що п.п.12,13 Порядку №1246 дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації додаткової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної. Платник податку направив засобами електронного зв`язку повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН, реєстрацію яких зупинено. Однак, за спірним рішенням відмовлено в реєстрації зазначеної вище податкової накладної.

Представник відповідача у відзиві вказував, що позивачем надані банківські виписки, що ймовірно складені з порушеннями чинного законодавства, так як у зазначеному документі відсутні обов`язкові реквізити, а саме підпис надавача платіжних послуг та підпис особи, що здійснювала платіжну операцію.

Також представник відповідача вказував, що відсутня подана таблиця даних платника податку на додану вартість з кодами УКТЗЕД/ДКПП товару/ послуг 9401, 9403, що відповідає проведеним операціям на які складені вищевказані податкові накладні. Отже, відомості щодо кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 9401, 9403 є непідтвердженими

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року адміністративний позов ТОВ "ЧОРНОМОР-БУДОПТ" до ГУ ДПС в Одеській області, Комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії – задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13557030/44702445, від 08 січня 2026 року про відмову в реєстрації податкової накладної №3052 від 19 серпня 2025 року.

Зобов`язано ДПС України зареєструвати податкову накладну ТОВ "ЧОРНОМОР-БУДОПТ" №3052 від 19 серпня 2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її надходження на реєстрацію.

Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "ЧОРНОМОР-БУДОПТ" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.

В апеляційній скарзі звертається увага, що відсутність документів складського обліку унеможливлює встановлення фактичної наявності товару, його походження, а також руху товарно-матеріальних цінностей, що у свою чергу не дає можливості підтвердити реальність господарських операцій, відображених у податкових накладних. А також надані банківські виписки складені з порушеннями чинного законодавства. Окремо зазначає, що відповідно до п.п.41 та 42 Постанови Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 "Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України" (далі – Постанова) встановлено, що операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи.

Апелянт зазначає, що Товарно-транспортні накладні, надані позивачем на розгляд комісії регіонального рівня, не відповідають вимогам наказу Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14 жовтня 1997 року №363 (в редакції від 12 липня 2019 року), а саме пп.11.1 п.11 Правил оформлення документів на перевезення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, зокрема у наданих товарно-транспортних накладних відсутній підпис водія/експедитора, підписи відповідальних осіб в графі "вантажно розвантажувальні операції", а також графа "вантажно-розвантажувальні операції" не містить відомостей.

Посилається апелянт і на те, що вимога позову щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є передчасною, оскільки належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації зазначених податкових накладних.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

ТОВ "ЧОРНОМОР-БУДОПТ" зареєстровано в ЄДРЮО,ФОП та ГФ як юридична особа 12 липня 2022 року та здійснює свою господарську діяльність, перебуває на податковому обліку, є платником ПДВ.

Види економічної діяльності Товариства: за КВЕД: - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний). Інші: - 27.40 Виробництво електричного освітлювального устаткування; - 31.09 Виробництво інших меблів; - 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; - 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; - 52.10 Складське господарство; - 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; - 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; - 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

30 жовтня 2023 року між ТОВ "ЧОРНОМОР-БУДОПТ" (постачальник) та ТОВ "ГЕРМЕС-БУДТЕХ" (покупець) укладений Договір поставки №ЧБ-05/23 від 30 жовтня 2023 року, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у встановлені терміни товар у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість. Підписана уповноваженими представниками Сторін видаткова накладна, є первинним документом, що засвідчує момент передачі товару та підтверджує здійснення господарської операції.

На виконання умов договору поставки ТОВ "ЧОРНОМОР-БУДОПТ" реалізувало товар покупцю ТОВ "ГЕРМЕС-БУДТЕХ" за видатковою накладною та відповідно було складено податкову накладну №3052 від 19 серпня 2025 року , яку надіслано на реєстрацію в ЄРПН, проте її реєстрацію було зупинено.

В квитанції про зупинення податкової накладної №3052 від 19 серпня 2025 року, вказано, що відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі – Порядок №1165), реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 9401,9403 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

У квитанції запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Позивачем подано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо кожної податкової накладної, реєстрацію яких зупинено.

Проте Комісією прийнято оскаржуване рішення №13557030/44702445, від 08 січня 2026 року про відмову в реєстрації податкової накладної №3052 від 19 серпня 2025 року. Рішення прийнято з підстави – надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, імовірним є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією. В оскаржуваному рішенні вказано, що причиною відмови в реєстрації ПН позивача є надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, проте які саме документи складені з порушенням якого законодавства в рішеннях не зазначено. Посилання представника відповідача на відсутність подання таблиці даних платника податку на додану вартість з кодами УКТЗЕД/ДКПП товару/ послуг 9401,9403 суд не приймає до уваги, оскільки подання такої таблиці є правом платника ПДВ, а не його обов`язком.

Суд першої інстанції вважав, у разі наявності у контролюючого органу певних сумнівів щодо підтвердження здійснення оплати, податковий орган не був позбавлений права витребувати у позивача інших доказів вказаних обставин (відомостей з банку). Враховуючи те, що судом перевіряється легітимність прийнятого рішення, суд не надає оцінку доводам представника відповідача щодо викладених у відзиві змісту порушень вимог законодавства при оформленні документів, поданих платником до контролюючого органу, оскільки такі відомості не відображені в оскаржуваному рішенні.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ПК України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, Наказу Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно п.201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Аналогічні за своїм змістом положення визначено п.201.10 ст.201 ПК України.

Відповідно п.п.4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Згідно п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Вимоги до квитанції визначено п.11 Порядку №1165.

У постановах від 03 червня 2021 року у справі №822/2095/18, від 24 червня 2021 року у справі №140/2034/19 Верховний Суд вказав, що первинним об`єктом судового дослідження у справі, предметом якої є визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

З огляду на зазначене, враховуючи правові висновки Верховного Суду, в межах предмету розгляду даної адміністративної справи, суд апеляційної інстанції надає оцінку як правомірності дій податкового органу по зупиненню реєстрації податкових накладних та наявності підстав для витребування від позивача пояснень та копій документів, так і законності та обґрунтованості прийнятих Комісією рішень про відмову в їх реєстрації.

На момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: Обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Як вже зазначалося колегією суддів, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної стало те, що обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Разом з цим, в порушення п.11 Порядку №1165, в квитанції відсутній обґрунтований розрахунок за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а також вони містять вимогу про надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення.

У постановах від 03 листопада 2021 року у справі №360/2460/20, від 29 червня 2022 року у справі №380/5383/21, від 27 липня 2022 року у справі №520/15348/2020, від 16 вересня 2022 року у справі №380/7736/21, від 25 листопада 2022 року №320/3484/21 Верховний Суд зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Колегія суддів вважає, що зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН, не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів.

Разом з тим, вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, без здійснення відповідних розрахунків, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі – платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронні довірчі послуги".

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з вимогами п.п.9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

- або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

- або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

- або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

- комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до контролюючого органу пояснення щодо операцій, які здійснено на підставі податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, до яких долучено копії наявних документів.

У спірному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної відповідачем зазначено про надання платником податку документів, складених з порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Колегія суддів зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності.

Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, про що зазначається апелянтом в апеляційній скарзі.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року по справі №500/2237/20.

Крім того, колегія суддів спростовує доводи апелянта з посиланням на постанову правління НБУ №75 від 04 липня 2018 року "Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України" стосовно відсутності у банківській виписці, наданої позивачем, усіх обов`язкових реквізитів, які передбачені законодавством України (не завірена належним чином підписами посадових та службових осіб, а також, платником).

Так, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.2 Постанови Національного Банку України "Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України" від 04 липня 2018 року №75 це Положення встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України.

Таким чином, оскільки позивач не є банківською установою, тому вимоги цієї постанови на нього не поширюються.

Разом з тим, Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року №163 передбачено, що ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в електронній або паперовій формі.

Форма, порядок надання платіжної інструкції, засоби дистанційної комунікації для ініціювання платіжних операцій визначаються умовами договору між користувачем і надавачем платіжної послуги (п.9 Інструкції).

Відповідно п.37 Інструкції платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника;4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис (и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Платник заповнює обов`язкові реквізити платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, від руки/із застосуванням технічних засобів або надавач платіжних послуг платника за згодою платника заповнює платіжну інструкцію із застосуванням технічних засобів.

Правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції надавачем платіжних послуг платника із застосуванням технічних засобів платник засвідчує власноручним/електронним підписом.

Надавач платіжних послуг платника та платник у разі ініціювання платником платіжної операції із застосуванням засобів дистанційної комунікації мають право у відповідному договорі встановити перелік реквізитів платіжної інструкції, які надавач платіжних послуг платника за наявності технічної можливості заповнює автоматично на підставі інформації, отриманої в процесі ідентифікації платника.

Колегія суддів зазначає, що відносини учасників платіжних систем "клієнт-банк", "клієнт-Internetбанк" регулюються, крім договору між банком та клієнтом, Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за №377/8976). Відповідно до п.1.14 ст. 1 Закону №2346-ІІІ електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ.

Згідно ст. 18 Закону №2346-ІІІ електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом.

Відповідно до Положень Постанови Правління НБУ від 29 липня 2022 року №163 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг" через централізовану систему електронний банк - клієнт було сформовано Позивачем платіжне доручення на здійснення платіжних операцій в електронному вигляді, підписує їх за допомогою ЕЦП та засобами електронного зв`язку та направляє до банківської установи. Банком перевіряється уся інформація, правильність заповнення усіх обов`язкових реквізитів, ідентифікується клієнт (Позивач), платіжне доручення проводиться банком, в підтвердження чого накладається електронна печатка, ставиться підпис голови правління банку та направляється на адресу позивача. Саме такий електронний документ і використовує Позивач для цілей ведення бухгалтерського обліку та саме такі копії платіжних доручень та платіжних інструкцій (електронних документів) в копіях надавались Відповідачу через електронний кабінет платника податків разом з поясненнями для розблокування податкової накладної, при цьому кожна копія документу була підписана, тобто завірена, за допомогою електронно цифрового підпису (ЕЦП).

Відповідно п.22 Положень Надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією зобов`язаний перевірити в платіжній інструкції відповідність: 1) номера рахунку отримувача та коду отримувача або 2) унікального ідентифікатора отримувача.

Надавач платіжних послуг приймає рішення щодо перевірки в платіжній інструкції інформації, зазначеної в пп.1 або в пп.2 п.22 розділу I цієї Інструкції, самостійно, а якщо він є учасником платіжної системи, то згідно з правилами платіжної системи. Надавач платіжних послуг отримувача зараховує кошти за платіжною операцією на рахунок отримувача лише в разі відповідності інформації, зазначеної в підпункті 1 або в підпункті 2 пункту 22 розділу I цієї Інструкції, тій інформації про отримувача, що зберігається в цього надавача платіжних послуг.

Відповідно до Положення Ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в електронній або паперовій формі.

З тексту Постанови Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 вбачається, що цією постановою затверджено Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України. Пунктом 2 Положення встановлено, що це Положення встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України. Пунктом 42 Положення встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Пунктом 43 Положення передбачено, що первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.

Пунктом 51 Положення встановлено, що первинні документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов`язкові реквізити, серед іншого, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Отже, що відповідно до Положення, затвердженого Постановою НБУ №75 від 04 липня 2018 року наявність такого реквізиту, як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції обов`язкове саме для ведення бухгалтерського обліку в банках України, та здійснення операції з фактичного перерахування коштів між розрахунковими рахунками клієнтів банківської установи.

Крім іншого, апелянт вказує, що серед документів, наданих позивачем, відсутні карти складського обліку ;акти приймання-передачі товарів; інвентаризаційний опис залишків товару, а також зазначає, що станом на момент зупинення реєстрації податкової накладної, відповідно до аналітичної системи ДПС АІС "Податковий блок" у позивача відсутня прийнята таблиця даних платника податку на додану вартість із кодом УКТЗЕД/ДКПП. Отже, відомості не є підтвердженими.

Однак, колегія суддів не приймає такі доводи апеляційної скарги, оскільки як вбачається з оскаржуваного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної слугувало надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, а не ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення, тому такі доводи апеляційної скарги є безпідставними.

При цьому, з наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкових накладних складені у відповідності до вимог законодавства та є достатніми для здійснення реєстрації.

Пунктом 9 Порядку №520 контролюючому органу надано право направлення платнику податків повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі з пропозицією щодо надання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.

Однак, таким правом Комісія не скористалася та прийняла спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, які належним чином не обґрунтувала.

Щодо зауважень до оформлення товарно-транспортних накладних (ТТН), а саме: відсутності підпису відповідальної особи у графі вантажно розвантажувальних операцій та підпису водія, та відсутності встановленого переліку документів передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №207, колегія суддів зазначає, що згідно з положеннями пп.11.1 п.11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року (у редакції від 12 липня 2019 року), товарно транспортна накладна (ТТН) має містити визначений перелік реквізитів.

Водночас, відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", неістотні недоліки в первинних документах, що не перешкоджають ідентифікації суб`єктів господарської операції, не є підставою для невизнання такої операції, за умови, що з документів можливо встановити: дату складання документа, зміст і обсяг господарської операції, реквізити сторін, об`єктивні обставини вчинення операції.

Також слід звернути увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21 лютого 2024 року у справі №520/27606/21. Суд наголосив, що відсутність окремих реквізитів у ТТН не є підставою для визнання документа недійсним у разі, якщо з нього вбачається зміст господарської операції, а також підтверджується факт перевезення товару, участь конкретного транспортного засобу, його маршрут та сторони договору.

З аналізу наданих позивачем ТТН можна встановити: маршрут перевезення (місце завантаження та розвантаження); сторони господарської операції; транспортний засіб (марка, номер, водій); зміст операції (найменування та кількість вантажу).

Таким чином, формальні недоліки у вигляді відсутності підпису відповідальної особи за вантажно-розвантажувальні операції чи водія не спотворюють сутність господарської операції, не унеможливлюють ідентифікацію її сторін, не впливають на зміст та обсяг операції, і тому не можуть бути самостійною підставою для відмови у її визнанні.

Крім іншого, колегія суддів наголошує, що вирішуючи спір у цій категорії справ слід враховувати, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Проте здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Також Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Отже, враховуючи чисельну практику Верховного Суду, колегія суддів виходить із того, що у даному спорі предметом судового контролю є правомірність рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної. На цій стадії податкового контролю законодавець не передбачив повноважень контролюючого органу щодо встановлення або оцінки реальності господарських операцій.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, колегія суддів вважає обґрунтованим задоволення судом першої інстанції вимог позову про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну

Аналогічну правову позицію щодо способу відновлення порушеного права платника податків висловлено Верховним Судом у постановах від 12 квітня 2023 року по справі №500/1836/22, від 27 квітня 2023 року у справі №460/8040/20, від 20 квітня 2023 року у справі №380/4746/22, від 06 березня 2024 року у справі №440/3706/23, від 11 квітня 2024 року у справі №500/4244/22.

Крім того, апелянт вказує, що серед документів, наданих позивачем, відсутні карти складського обліку ;акти приймання-передачі товарів; інвентаризаційний опис залишків товару, а також зазначає, що станом на момент зупинення реєстрації податкової накладної, відповідно до аналітичної системи ДПС АІС "Податковий блок" у позивача відсутня прийнята таблиця даних платника податку на додану вартість із кодом УКТЗЕД/ДКПП. Отже, відомості не є підтвердженими.

Однак, колегія суддів не приймає такі доводи апеляційної скарги, оскільки як вбачається з оскаржуваного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної слугувало надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, а не ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення, тому такі доводи апеляційної скарги є безпідставними.

При цьому, з наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкових накладних складені у відповідності до вимог законодавства та є достатніми для здійснення реєстрації.

Пунктом 9 Порядку №520 контролюючому органу надано право направлення платнику податків повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі з пропозицією щодо надання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.

Однак, таким правом Комісія не скористалася та прийняла спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, які належним чином не обґрунтувала.

Щодо зауважень до оформлення товарно-транспортних накладних (ТТН), а саме: відсутності підпису відповідальної особи у графі вантажно розвантажувальних операцій та підпису водія, та відсутності встановленого переліку документів передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №207, колегія суддів зазначає, що згідно з положеннями пп. 11.1 п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року (у редакції від 12.07.2019), товарно транспортна накладна (ТТН) має містити визначений перелік реквізитів.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", неістотні недоліки в первинних документах, що не перешкоджають ідентифікації суб`єктів господарської операції, не є підставою для невизнання такої операції, за умови, що з документів можливо встановити: дату складання документа, зміст і обсяг господарської операції, реквізити сторін, об`єктивні обставини вчинення операції.

Також слід звернути увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21 лютого 2024 року у справі №520/27606/21. Суд наголосив, що відсутність окремих реквізитів у ТТН не є підставою для визнання документа недійсним у разі, якщо з нього вбачається зміст господарської операції, а також підтверджується факт перевезення товару, участь конкретного транспортного засобу, його маршрут та сторони договору.

З аналізу наданих позивачем ТТН можна встановити: маршрут перевезення (місце завантаження та розвантаження); сторони господарської операції; транспортний засіб (марка, номер, водій); зміст операції (найменування та кількість вантажу).

Таким чином, формальні недоліки у вигляді відсутності підпису відповідальної особи за вантажно-розвантажувальні операції чи водія не спотворюють сутність господарської операції, не унеможливлюють ідентифікацію її сторін, не впливають на зміст та обсяг операції, і тому не можуть бути самостійною підставою для відмови у її визнанні.

Крім іншого, колегія суддів наголошує, що вирішуючи спір у цій категорії справ слід враховувати, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Проте здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Про таке неодноразово висловлювався Верховний Суд у низці постанов, зокрема, у постанові від 02.12.2025 р. справа №400/996/25.

Також Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Отже, враховуючи чисельну практику Верховного Суду, колегія суддів виходить із того, що у даному спорі предметом судового контролю є правомірність рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної. На цій стадії податкового контролю законодавець не передбачив повноважень контролюючого органу щодо встановлення або оцінки реальності господарських операцій.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, колегія суддів вважає обґрунтованим задоволення судом першої інстанції вимог позову про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну

Аналогічну правову позицію щодо способу відновлення порушеного права платника податків висловлено Верховним Судом у постановах від 12 квітня 2023 року у справі №500/1836/22, від 27 квітня 2023 року у справі №460/8040/20, від 20 квітня 2023 року у справі №380/4746/22, від 06 березня 2024 року у справі №440/3706/23, від 11 квітня 2024 року у справі №500/4244/22.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ "ЧОРНОМОР-БУДОПТ".

Таким чином, доводи апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції та додаткового рішення колегія суддів не вбачає.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 24 серпня 2026 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.