Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №420/2827/22 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 24 серпня 2026 р.

Справа: №420/2827/22

Суддя: Кравченко К.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/2827/22

Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.,

повний текст судового рішення

складено 14.07.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Ступакової І.Г.,

судді –Терлецького Д.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

01.05.2025 ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з із заявою а порядку статті 383 КАС Україні, в якій просив суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області щодо:

- не виплати нарахованої доплати пенсії за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 в сумі 181130,23 грн (порушено приписи ст. 129-1 Конституції України);

- відмови у щомісячній доплаті у 2000 гривень на суму 60000 грн. (доплата передбачена Постановою КМУ №713 від 14.07.2021 року)

- не виплати інфляційних втрат і трьох процентів річних в сумі 84299 грн (14873 грн. (три проценти річних) та 69426 (інфляційні втрати) (порушено приписи ст.625 ЦК України).

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилався на те, що рішення Одеського окружного адміністративного суду справа №420/2827/22 від 13.05.2022, яке набрало законної сили 14.06.2022, та на виконання кого судом першої інстанції 13.07.2022 був виданий виконавчий лист, станом на 01.05.2025 залишається не виконаним, оскільки відповідачем не проведена виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 в сумі 181130,23 грн.

Також, позивач вказував, що він 21.04.2025 подав до відповідача та 25.04.2026 до державного виконавця заяви про виплату інфляційних втрат і трьох процентів річних за період із 23 липня 2022 року по 22 квітня 2025 року та щомісячну доплату, передбачену постановою КМ №713, але ці заяви були проігноровані. При цьому, посилаючись на низку судових рішень верховного суду, позивач зазначав, що він має право на стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних за період із 23 липня 2022 року по 22 квітня 2025 року: 14873 грн. (три проценти річних) 69426 (інфляційні втрати), всього на загальну суму 84299 грн.

Звертав увагу позивач і на те, що Головне Управління пенсійного фонду України в Одеській області відмовилось виплачувати доплату, передбачену постановою КМУ №713 від 14.07.2021, в той час як за сталою практикою КАС ВС перерахунок пенсії позивача, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Тому позивач вважав, що він має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн. відповідно до постанови КМУ №713 від 14.07.2021, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.

З огляду на викладене, на думку позивача, ГУ ПФУ в Одеській області не проводячи виплату нарахованої доплати пенсії за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 в сумі 181130,23 грн, відмовляючи у щомісячній доплаті у 2000 гривень та виплаті інфляційних втрат і трьох процентів річних, діяло не у відповідності до приписів ст.19 Конституції України та порушило приписи ст. 129 -1 Конституції України, ст.625 ЦК України та Постанову №713 від 14.07.2021 року.

Відповідно до матеріалів справи, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2025, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2025, заява від 01.05.2025 була повернута заявникові (т.2 а.с. 8-11, 64-67). Проте, постановою КАС ВС від 30.10.2025 (т.2 а.с. 94-100) були скасовані ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2025, в справа – направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При новому розгляді заяви позивача від 01.05.2025, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 (т.2 а.с. 162-166), залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 (т.2 а.с. 188-190), заява позивача від 01.05.2025 була повернута заявнику. Проте, постановою КАС ВС від 25.06.2026 (т.3 а.с. 58-67) були скасовані ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026, в часині щодо невиплати нарахованої доплати до пенсії позивачу за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 в сумі 181130,33 грн на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 у справі №420/2827/22; справа №420/2827/22 в цій частині направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Так, при новому розгляді заяви позивача від 01.05.2025 в частині щодо невиплати нарахованої доплати до пенсії позивачу за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 в сумі 181130,33 грн на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 у справі №420/2827/22, Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 14.07.2026 відмовив у задоволенні заяви позивача , поданої 01.05.2025 в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправними дій при виконанні судового рішення в адміністративній справі №420/2827/22.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції від 14.07.2026, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, які мають значення для правильного розгляду заяви від 01.05.2025, просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову постанову, якою визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області щодо не виплати нарахованої доплати пенсії за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 в сумі 181130,23 грн.

При цьому апелянт звертає увагу, що на час подання заяви – 01.05.2022, не існувало ухвали суду першої інстанції від 08.10.2022 про зміну способу виконання судового рішення.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у відзиві на апеляційну скаргу просить ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 року по справі №420/2827/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

В обґрунтування вимог відзиву на апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що сума доплати за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 з урахуванням фактично виплачених сум складає 181130,23 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 був змінений спосіб порядок виконання судового рішення у справі №420/2827/22 шляхом визначення конкретної грошової суми до стягнення (181130,23 грн.)

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 “Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників” (далі — Порядок №845).

Відповідач посилається на те, що відповідно до Порядку №845 до органів Казначейства стягувачами подаються на виконання виконавчі документи, у справах: про стягнення коштів з боржників – до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник; про стягнення надходжень бюджету (податків, митних платежів, судового збору, обов`язкових зборів та інших платежів) – до органу Казначейства, в якому на рахунки зараховані зазначені надходження бюджету; про бюджетне відшкодування ПДВ – до органу Казначейства за місцем реєстрації платника податку в органі державної податкової служби.

На думку відповідача, покладені судом зобов`язання ним виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, тобто -проведений перерахунок, визначена сума боргу, яка мала бути виплачена, та щодо якої визначений спосіб виконання – стягнення.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2022, яке набрало законної сили 14.06.2022, був задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області:

- визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 07.09.2021 №№22/6-5356 виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 07.09.2021 №22/6-5356 виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, з урахуванням раніше виплачених сум.

13.07.2022 Одеський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист №420/2827/252 щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 07.09.2021 №22/6-5356 виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 була задоволена заява ОСОБА_1 (вхід. №23566/25 від 13.03.2025) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №420/2827/22:

- встановлений Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області строк подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/2728/22 від 13.05.2022;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/2728/22 від 13.05.2022, протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.04.2025, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2025, був прийнятий звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17 квітня 2025 року (вхід. №36909/25) про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 у справі №420/2827/22. Приймаючи звіт про виконання судового рішення, Одеський окружний адміністративний суд в ухвалі від 21.04.2025 встановив, що внаслідок проведеного26.05.2022, на виконання рішення в цій справі, перерахунку пенсії сума доплати за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 з урахуванням фактично виплачених сум складає 181130,23 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Проте, виплата нарахованого боргу не здійснена у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 була задоволена заява державного виконавця Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вх. №97098/25 від 17.09.2025) про зміну способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 по справі №420/2827/22:

- змінений спосіб виконання рішення суду по справі №420/2827/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 нарахованої доплати до пенсії за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 в сумі 181130,23 грн.

Постановляючи ухвалу від 08.10.2025, Одеський окружний адміністративний суд встановив, що станом на 08.10.2025 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 у справі №420/2827/22, не виконано в повному обсязі, позивачу не виплачена нарахована сума доплати за період з 01.12.2019 по 30.09.2022, з урахуванням фактично виплачених сум, всього в сумі 181130,23 грн.

Постановляючи оскаржувану в цій справі ухвалу від 14.07.2026, суд першої інстанції виходив з того, що станом на час розгляду заяви позивача від 01.05.2025 поданої в порядку статті 383 КАС України, у відповідача відсутній обов`язок вчиняти певні дії або приймати рішення відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2022, яке набрало законної сили 14.06.2022, оскільки виконання вказаного судового рішення в частині проведення перерахунку пенсії прийняте ухвалою від 21.04.2025, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2025, а зобов`язання здійснити виплату перерахованих сум пенсії, змінене ухвалою суду від 08.10.2025, на стягнення з відповідача боргу, який виник внаслідок проведеного перерахунку на виконання рішення. При цьому, суд першої інстанції враховував, що застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених саме рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами. Оскільки стягнення з відповідача коштів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та не вимагає від боржника вчинення дій та прийняття рішень, суд першої інстанції не встановив підстав для задоволення заяви позивача від 01.05.2025.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ч. 2 ст. 14 КАС України).

За приписами ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії або стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами )ч. 1 ст. 370 КАС України).

За приписами ч. 1 ст. 387 КАС України суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення. при цьому, за приписами ч. 9 ст. 382-2 КАС України зміна способу або порядку виконання судового рішення віднесена також до одних з рішень, яке може прийматись за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення.

Отже, встановлення чи зміна способу або порядку виконання рішення фактично можна віднести до судового контролю.

Також, за приписами ст. 381-1 КАС України, судовий контроль може здійснюватися у порядку, зокрема, статті 383 КАС України.

Так, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч.1 ст.383 КАС України).

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом (ч.3 ст. 383 КАС України).

Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 249 КАС України, у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (ч.4 ст. 249 КАС України).

Враховуючи неодноразовий розгляд судом касаційної інстанції судових рішень, ухвалених судом першої та апеляційної інстанції, щодо поданої позивачем заяви від 01.05.2025 (повернення такої заяви без розгляду), та те, що постановою КАС ВС від 25.06.2026 до суду першої інстанції для продовження розгляду була направлена заява позивача від 01.05.2025 в частині щодо невиплати нарахованої доплати до пенсії позивачу за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 в сумі 181130,33 грн на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 у справі №420/2827/22, апеляційний суд зазначає таке.

На час постановлення оскаржуваної ухвали – 14.07.2026, за наслідками розгляду заяви позивача від 01.05.2025, такий спосіб виконання судового рішення як зобов`язання виплатити перераховану пенсію був змінений, ухвалою суду першої інстанції від 08.10.2025, на стягнення сум заборгованості, які виникли внаслідок проведення перерахунку на виконання рішення від 13.05.2022.

При цьому сума заборгованості перевірена та встановлена ухвалою суду першої інстанції від 21.04.2025, яка набрала законної сили 08.07.2025, та якою був прийнятий звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17 квітня 2025 року (вхід. №36909/25) про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 у справі №420/2827/22.

Отже, на час розгляду по суті заяви позивача від 01.05.2025, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 у справі №420/2827/22 мало бути виконане шляхом стягнення з відповідача на користь позивача конкретної суми боргу, який виник після проведеного, на виконання рішення від 13.05.2022, перерахунку.

За приписами ст. 383 КАС України, судовий контроль здійснюється шляхом:

- перевірки судом вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем дій, допущеної бездіяльності, або прийнятих рішень на виконання рішення суду;

- перевірки наявності або відсутності порушень, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем, прав позивача, які були відновлені рішенням суду.

Як правильно зазначив суд першої інстанції стягнення з боржника коштів не вимагає від боржника вчинення дій, або утриманні від вчинення дій, або прийняття рішень, а тому, за фактичних обставин справи, які склались саме на час постановлення оскаржуваної ухвали (14.07.2026) та враховуючи те, що участь боржника у виконанні рішення про стягнення - відсутня, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для визнання протиправними дій, бездіяльності, або рішень вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання рішення суду в цій справі від 13.05.2022.

Щодо наявності або відсутності порушених прав позивача, які були відновлені рішенням в цій справі від 13.05.2022, з урахуванням ухвали суду першої інстанції від 08.10.2025 про заміну способу виконання судового рішення, апеляційний суд зазначає таке.

Матеріали справи не містять відомостей щодо отримання позивачем коштів у сумі 181130,23 грн, які є боргом, що виник внаслідок проведення відповідачем перерахунку коштів на виконання рішення в цій справі від 13.05.2022.

Так, п.п. 1 пунктом 9 розділу VI Бюджетного кодексу України, встановлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Постановою КМУ №845 від 03.08.2011 затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (надалі Порядок №845), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

За приписами п6 Порядку №845 У разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Апеляційний суд зазначає, що матеріали справи не містять відомостей щодо вчинення позивачем дій, спрямованих на реалізацію свого відновленого права, з урахуванням ухвали суду першої інстанції від 08.10.2025 про зміну способу виконання судового рішення (відсутні відомості щодо звернення позивача до органів Казначейства, зокрема в період з 08.10.2025 до дня постановлення оскаржуваної ухвали – 14.07.2026).

При цьому, апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на те, що під час розгляду заяви від 01.05.2025, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу від 14.07.2026, не мав права враховувати ухвалу від 08.10.2025, якої не існувало станом на 01.05.2025.

Апеляційний суд зазначає, що заява від 01.05.2025 була двічі повернута позивачеві, та по суті (в частині невиплати нарахованої доплати до пенсії позивачу за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 в сумі 181130,33 грн) була розглянута лише 14.07.2026, а тому суд першої інстанції правильно врахував наявність ухвали від 08.10.2025 про зміну способу виконання судового рішення із зобов`язання виплатити перераховану пенсію, на стягнення конкретної суми.

Враховуючи наведене, апеляційний суд зазначає про відсутність відомостей, які б свідчили про порушення вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем, прав позивача, які були відновлені рішенням суду.

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувану ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 308, 294, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

Судді І.Г. Ступакова Д.С. Терлецький

Оригінал: reyestr.court.gov.ua