Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №400/5793/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/5793/26

Головуючий в 1 інстанції: Величко А. В.

Час і місце ухвалення: м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А. І.

– Ступакової І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просив:

визнати протиправним обмеження Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області з 01.05.2026 року максимального розміру пенсії ОСОБА_1 у сумі 45048,18 грн. з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року №1778 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану”, або будь-яких понижуючих коефіцієнтів;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплачувати з 01.05.2026 року пенсію ОСОБА_1 без будь-яких обмежень максимальним розміром у сумі 45048,18 грн. та без застосування норм статті 30 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” та без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року № 1778 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану” або будь- яких понижуючих коефіцієнтів з урахуванням раніше виплачених виплат.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що що дії відповідача щодо виплати пенсії з 01.05.2026 року із застосуванням обмеження та з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, перебдачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1778 від 30.12.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" є протиправними та такими, що порушують права позивача на пенсійне забезпечення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 після її перерахунку з 01.05.2026 року з обмеженням максимального розміру пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.05.2026 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмежень максимального розміру пенсії, а також провести доплату різниці в пенсії між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1331,20 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом вимога про зобов`язання Відповідача виплачувати пенсію в нарахованій Відповідачем сумі в розмірі 45048,18 гривень замінена на вимогу про виплату пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром.

Вказує, що розгляду вимоги Апелянта про виплату вже нарахованої пенсії в розмірі 45048,18 гривень не було здійснено, а при повторному перерахунку пенсії, Відповідач, здійснить перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру та знову застосує коефіцієнти зменшення пенсії згідно протиправної постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану, зменшить розмір пенсії на 2000 гривні (не здійснить надбавку згідно ПКМУ № 713) та застосує вимоги скасованої ПКМУ № 821, що значно зменшить розмір нарахованої пенсії, а тому вказує про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Як вбачається з протоколу про перерахунок пенсії за пенсійною справою № N/А1334 станом на 01.05.2026 року, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.05.2026 року.

Розмір пенсії складає 45048,18 грн. з урахуванням індексацій за 2024-2026 роки.При цьому, до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії встановлено суму 25 950,00 грн.

Не погодившись з діями відповідача щодо обмеження розміру пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту, а відповідач діяв всупереч норм Закону № 2262-ХІІ, а тому прийшов до висновку про протиправність дій відповідача щодо проведення виплати пенсії позивачу після її перерахунку з 01.05.2026 року з обмеженням її максимального розміру.

В свою чергу вказав, що відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку та виплати призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача в цій частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені, а відтак прийшов до висновку, що вимога про виплату пенсії однією сумою задоволенню не підлягає.

При цьому зазначив, що з матеріалів справи не встановлено, що відповідач застосовував у 2026 році до пенсії позивача коефіцієнти (від 0,5 до 0,1) до відповідних сум перевищення, що передбачені Постановою № 1778, а відтак, відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про визнання протиправним обмеження відповідачем пенсії із застосуванням понижуючих коефіцієнтів згідно Постанови № 1778.

Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного.

Як вбачається з доводів апеляційної скарги, апелянт вказує, що звернувся до суду з вимогою про виплату нарахованої Відповідачем пенсії в розмірі 45048,18 гривень, а судом його вимога про зобов`язання Відповідача виплачувати пенсію в нарахованій Відповідачем пенсії в розмірі 45048,18 гривень замінена на вимогу про виплату пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром.

З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.

Дослідивши наявний в матеріалах справи перерахунок пенсії, здійснений на виконання рішення суду, колегія суддів зазначає, що пенсію позивачу розраховано у розмірі 45048,18 грн, водночас до розміру пенсії застосовано обмеження максимальним розміром та підсумок пенсії склав 25950.00 грн.

При цьому, в апеляційній скарзі сам апелянт вказує, що розмір пенсії був протиправно зменшений до 25950,00 гривень шляхом застосування обмеження максимального розміру пенсії.

Суд першої інстанції надав оцінку застосованим відповідачем до пенсії позивача обмеженням та дійшов висновку про неправомірність таких дій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що стаття 43 Закону не передбачає положень про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

В свою чергу, будь-яких змін до Закону №2262-ХІІ щодо обмеження виплати пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Закон, законодавцем внесено не було.

Колегія суддів наголошує, що питання щодо застосування Закону №3668-VI в частині обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної згідно Закону №2262-ХІІ, було неодноразово предметом розгляду Верховним Судом (зокрема, постанови від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №348/190/17, від 05 лютого 2020 року у справі №815/357/18, від 16 квітня 2020 року у справі №620/1285/19, від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19, від 21 грудня 2021 року у справі №120/3552/21-а, від 18 травня 2022 року у справі №380/12337/20, від 12 грудня 2022 року у справі №620/5701/20, від 04 липня 2023 року у справі №420/10528/21).

Верховний Суд виходив з того, що норма ст.2 Закону №3668-VI в частині обмеження розміру пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, є абсолютно тотожною нормі ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ, яка вже визнана такою, що суперечить Конституції України (рішення КСУ від 20.12.2016р. №7-рп/2016) та, відповідно, не підлягає застосуванню.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів зазначає, що дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром є протиправними.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно наявного в матеріалах справи перерахунку пенсії з 01.05.2026 року № A1334, не вбачається, що відповідачем застосовано до пенсії позивача обмежуючі коефіцієнти передбачені Постановою № 1778, що вірно зазначено судом першої інстанції.

Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені в позові доводи стосовно застосування під час перерахунку пенсії коефіцієнтів, які передбачено постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Апелянт же в свою чергу вказує, що при повторному перерахунку пенсії, Відповідач, здійснить перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру та застосує коефіцієнти зменшення пенсії згідно протиправної постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану, зменшить розмір пенсії на 2000 гривні (не здійснить надбавку згідно ПКМУ № 713) та застосує вимоги скасованої ПКМУ № 821, що значно зменшить розмір нарахованої пенсії.

Так, колегія суддів не приймає до у ваги такі доводи апелянта та зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Системне тлумачення зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Тобто, в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним за встановленням судом факту їх порушення.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постановах Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №825/1549/17, від 14.09.2020 у справі №560/2120/20.

Таким чином, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 по справі №826/4406/16, від 19.01.2021 по справі №816/723/16, 31 жовтня 2019 року по справі №826/4802/17.

Колегія суддів звертає увагу, що, що предметом спірних правовідносин є дії відповідача щодо відмови здійснити з 01 травня 2026 року виплату ОСОБА_1 пенсії в нарахованій сумі в розмірі 45048,18 гривень, без обмеження максимального розміру пенсії та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», або будь яких понижуючих коефіцієнтів.

Як вже зазначалося, з протоколу про перерахунок пенсії встановлено обмеження пенсії, але не вбачається що відповідачем застосовано понижуючі коефіцієнти встановлені Постановою № 1778.

За таких обставин вимоги позову про зобов`язання відповідача здійснити виплату пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 є передчасними.

Вимога Позивача щодо заборони застосування таких коефіцієнтів під час майбутніх перерахунків або при виконанні судового рішення є вимогою на майбутнє, яка ґрунтується виключно на припущеннях Позивача про можливу протиправну поведінку державного органу.

Колегія суддів зазначає, що передчасне задоволення цих вимог фактично суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому.

Також, у разі незгоди позивача з подальшими діями відповідача, останній не позбавлений права звернутися за захистом порушених прав з відповідним позовом до суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно змінив позовні вимоги, замінивши конкретну суму пенсії (45 048,18 грн) на формулювання «без обмеження максимальним розміром», є такими, що гуртуються на довільному трактуванні норм права, оскільки зобов`язання відповідача виплачувати пенсію «без обмеження максимальним розміром» повністю поглинає та включає в себе фактично нараховану суму пенсії, тоді як вимога про визначення судом конкретного грошового розміру виплат не підлягає задоволенню, оскільки така є прямим втручанням у виключні дискреційні та розрахункові функції органів Пенсійного фонду України

Нарахована сума у розмірі 45 048,18 грн уже зафіксована у внутрішніх матеріалах пенсійної справи і є безспірною. Таким чином, формулювання «без обмеження максимальним розміром» є ефективним, оскільки автоматично зобов`язує ПФУ виплатити всю суму в повному обсязі, але залишає її динамічною для майбутніх законних індексацій, що повністю відповідає процесуальному закону.

Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, а при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України

Повний текст постанови складено та підписано 25 серпня 2026 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова