Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №160/32488/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/32488/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року (суддя Єфанова Ольга Володимирівна) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 05.06.2025 за № 046850018347 про відмову у призначені пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у трудовий стаж період роботи в радгоспі «Рассвет» Дніпровського району Дніпропетровської області з 01.09.1980 по квітень 1992 р. включно; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 28 травня 2025 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 05.06.2025 за № 046850018347 про відмову у призначені пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 , у трудовий стаж період роботи в радгоспі «Рассвет» Дніпровського району Дніпропетровської області з 01.09.1980 р. по квітень 1992 р. включно. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.05.2025 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Також просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені нею з розглядом справи судом апеляційної інстанції, в сумі 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 28.05.2025 звернулася до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Названа заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Запорізькій області, яким прийнято рішення від 05.06.2025 № 046850018347 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Згідно з названим рішенням вік заявниці 63 роки 00 місяців 14 днів. Відповідно до наданих документів страховий стаж позивача становить 13 років 1 місяць 12 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди згідно з архівною довідкою № 02 від 22.01.2025, оскільки в наданих позивачем до довідки наказах прізвище не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_2 ).

Вважаючи протиправним таке рішення, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, висновкам суду першої інстанції та доводам сторін, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон № 1058-IV набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Відповідно до статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи для призначення пенсії зараховується, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У позовній заяві позивач зазначає, що внаслідок пожежі в її домоволодінні згоріли деякі документи родини, зокрема і її трудова книжка. Таким чином, періоди трудової діяльності підтверджувались позивачем архівними довідками від 22.01.2025 № 01 та № 02.

Так, Комунальною установою «Трудовий архів» Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, видано архівну довідку про заробітну плату № 01 від 22.01.2025 на гр. ОСОБА_1 за період з вересня 1980 року по квітень 1992 року.

Згідно з архівною довідкою № 02 від 22.01.2025, яка видана Комунальною установою «Трудовий архів» Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 прийнято до радгоспу «Рассвет» на посаду робочої кормоцеху з 01.09.1980.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наказом Міністерства юстиції України від 02.03.2015 № 295/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.03.2015 за № 251/26696, затверджено Порядок виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів) (надалі - Порядок № 295/5).

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 295/5 передбачено, що архівні довідки про підтвердження трудового стажу оформлюються лише за той період роботи, відомості про який є в документах архіву. При цьому зазначаються точна назва посади, яку обіймала фізична особа, і період її роботи на цій посаді. Відомості про роботу в різних установах надаються в одній довідці.

Підставою для оформлення архівної довідки про підтвердження трудового стажу є накази (за відсутності наказів з особового складу можуть бути використані накази з основної діяльності), особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відмітки про періоди роботи.

Наявні в особових справах аркуші з обліку кадрів, анкети, автобіографії, власноручно заповнені фізичною особою, на яких відсутні відмітки відділу кадрів про перевірку наведених у них відомостей за оригіналами документів або довідками, не можуть бути підставою для оформлення архівних довідок про підтвердження трудового стажу.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 295/5 до архівної довідки для призначення пенсії або перерахунку пенсії включаються відомості, визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.

Згідно з пунктами 10, 11 розділу ІІІ Порядку № 295/5 невідповідність окремих відомостей, що містяться в документах архіву, даним, викладеним у запиті, не може бути перешкодою для внесення їх до тексту архівної довідки, якщо інша документна інформація не залишає сумніву у тотожності особи чи певних фактів.

Прізвище, ім`я та по батькові особи, стосовно якої запитується інформація, подаються згідно з архівними документами. Різночитання, невідповідність їх написання в запиті та в архівних документах позначаються словами «так у документах».

У цій справі відповідач відмовив у прийнятті архівних довідок з тих підстав, що в наказах прізвище не відповідає паспортним даним (Паришкура - Парышкура).

Натомість суд апеляційної інстанції зауважує, що довідки № 01, № 02 від 22.01.2025 оформлені належним чином та відповідають паспортним даним позивача, а їх зміст підтверджує стаж роботи у спірні періоди. При цьому є цілком очевидним, що відмінність у прізвищах пов`язана з мовою видання наказів, а не з відмінністю анкетних даних позивача.

Зворотного відповідачем не доведено.

Відтак вірним є висновок суду першої інстанції про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області від 05.06.2025 за № 046850018347.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Щодо стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 500 грн у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що за змістом статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин 3-6 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин 7, 9 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що сторони не обмежені волею та розсудом щодо визначення в умовах договору суми гонорару адвоката, натомість така домовленість не є безумовною для суду при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.

Як встановлює закон, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує низку обставин, у тому числі обґрунтованість та пропорційних розміру таких витрат до предмета спору. При цьому суд законом наділений правом зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: договір про надання правової допомоги від 14.03.2026; протокол узгодження розміру гонорару за надання правової допомоги № 3 від 04.06.2026; акт виконаних робіт № 3 від 04.06.2026, згідно з яким адвокат Зайцева О.П. надала ОСОБА_1 такі послуги: надання консультації щодо розгляду справи судом апеляційної інстанції та необхідність здійснення відповідних дій 500 грн; підготування відзиву на апеляційну скаргу (складання відзиву та направлення через підсистему «Електронний суд») 5000 грн.

Суд апеляційної інстанції не вважає заявлену позивачем суму 5 500,00 грн для відшкодування витрат на правничу допомогу обґрунтованою, адже справа належить до справ незначної складності, що не вимагає від адвоката значних затрат робото-годин. Більш того представником позивача з процесуальних документів подано лише відзив на апеляційну скаргу, який не містить інше правове обґрунтування, аніж те, що зазначене у позовній заяві.

Варто зазначити, що під час апеляційного провадження сторони проводять менший за обсягом правовий аналіз спірних правовідносин. Основні зусилля адвокат направляє на підготовку матеріалів для порушення спору в суді першої інстанції: вивчення характеру спірних правовідносин, аналіз правової бази, яка їх регулює, вивчення та збір відповідних доказів та матеріалів, аналіз правової позиції по справі учасників, тощо.

Відтак, за висновком суду, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, стягненню підлягають витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 2 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року в адміністративній справі № 160/32488/25 залишити без змін.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з 25 серпня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 25 серпня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк