Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №160/4883/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/4883/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року (суддя С.І. Озерянська) у справі № 160/4883/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 08.12.2025 року №24769/03-16 (о/р 046450015795), яким відмовлено у допризначенні пенсії позивачу, який безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України до загального стажу в трикратному розмірі один місяць служби за три;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до загального страхового стажу позивача періоди з 29.06.2024 року по 26.01.2025 року, з 11.04.2025 року по 22.04.2025 року, з 10.07.2025 року по 28.07.2025 року про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України в трикратному розмірі – один місяць служби за три та здійснити перерахунок пенсії з дати надання заяви 01.12.2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення пенсійного органу яким відмовлено у допризначенні пенсії є протиправним та порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № o/p 046450015795 від 08.12.2025 року про відмову позивачу у перерахунку пенсії;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.12.2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу із зарахуванням до страхового стажу періодів проходження ним військової служби, протягом якого він брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 29.06.2024 року по 26.01.2025 року, з 11.04.2025 року по 22.04.2025 року, з 10.07.2025 року по 28.07.2025 року, виходячи із кратного обчислення страхового стажу (один місяць служби за три місяці).

Судом першої інстанції зазначено, що позивач, зокрема в періоди з 29.06.2024 року по

26.01.2025 року, з 11.04.2025 року по 22.04.2025 року, з 10.07.2025 року по 28.07.2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджено довідками, виданими військовою частиною, № 6761 від 27.06.2024 року, №13243 від 06.11.2025 року.

Суд першої інстанції вказав, що оскільки позивач брав безпосередньо участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, періоди військової служби позивача з 29.06.2024 року по 26.01.2025 року, з 11.04.2025 року по 22.04.2025 року, з 10.07.2025 року по 28.07.2025 року, підлягають зарахуванню до його страхового стажу із розрахунку один місяць служби за три місяці.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем при прийнятті рішення про відмову у перерахунку пенсії не було повністю досліджено всі надані позивачем документи на підтвердження його страхового стажу, у зв`язку з чим не було зараховано до страхового стажу окремі періоди його військової служби в пільговому обрахунку, що свідчить про необґрунтованість такого рішення та необхідність його скасування.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що його спірне рішення від 08.12.2025 року є правомірним, адже законодавством не передбачено зарахування періоду участі у бойових діях в кратності.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 21.02.2025 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

01.12.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою щодо допризначення пенсії у зв`язку з наданими додатковими документами.

Заяву позивача про перерахунок пенсії за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві та прийнято рішення № o/p 046450015795 від 08.12.2025 року про відмову позивачу щодо допризначення пенсії у зв`язку з наданими додатковими документами згідно заяви 01.12.2025, оскільки Законом не передбачено зарахування періоду участі в бойових діях в кратності.

Позивач, вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Приписами Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно ст.9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов`язок і військову службу".

Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 8 Закону № 2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України 17.07.1992 прийняв постанову № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Порядок № 393).

Вирішуючи спір судом встановлено, що 28 серпня 2025 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/13694/22 визнано протиправними та нечинними:

- пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393»;

- підпункт 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393»;

- пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393»;

- пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393».

Колегія суддів враховує, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19 та від 08 грудня 2025 року у справі № 440/254/25).

Отже, в спірному випадку, враховуючи звернення позивача із заявою до пенсійного органу у грудні 2025 року, слід застосувати приписи п. 3 Порядку № 393 (в редакції, що діяла до внесення змін згідно Постанови № 119 і яка діє наразі).

Подібний висновок вказано Верховним Судом у постанові від 13 травня 2026 року у справі № 420/21549/25.

Відтак, згідно п. 3 Порядку № 393 пільгове обчислення календарної вислуги можливе для призначення пенсії, а також для визначення її розміру.

Згідно п.3 Порядку №393 зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Як правильно дослідив суд першої інстанції, згідно записів у військовому квитку серії НОМЕР_1 від 17.11.1987 року вбачається, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Разом з тим, позивач у періоди з 29.06.2024 року по 26.01.2025 року, з 11.04.2025 року по 22.04.2025 року, з 10.07.2025 року по 28.07.2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджено довідкою, виданою Військовою частиною НОМЕР_2 №13243 від 06.11.2025 року.

Враховуючи приписи п. 3 Порядку № 393 та статті 8 Закону № 2011-ХІІ, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищезгадані періоди військової служби позивача з 29.06.2024 року по 26.01.2025 року, з 11.04.2025 року по 22.04.2025 року, з 10.07.2025 року по 28.07.2025 року, які зазначено у довідці військової частини, підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача, із розрахунку один місяць служби за три місяці.

За цих обставин, колегія суддів зазначає, що спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № o/p 046450015795 від 08.12.2025 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у справі № 160/4883/26 –без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя О.В. Головко

суддя І.Ю. Добродняк