Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №209/2480/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 209/2480/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби

на рішення Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 09 червня 2026 року (суддя І.В. Корнєєва) у справі № 209/2480/26 за позовом ОСОБА_1 до Східного офісу Держаудитслужби про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Східного офісу Держаудитслужби, у якому просила скасувати постанову Східного офісу Держаудитслужби про накладання адміністративного стягнення від 05.03.26р., №04/0011/2026пн і закрити справу про адміністративне правопорушення

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова №04/0011/2026пн від 05.03.26р. про накладання адміністративного стягнення на позивача прийнята з порушеннями процесуальних норм та виходячи з хибного тлумачення відповідачем дійсних обставин справи.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 09 червня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Судом першої інстанції зазначено, що відповідачем не доведена правомірність процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Ураховуючи принцип презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом скасування постанови №04/0011/2026пн від 05.03.2026 про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-14 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1 700 грн., із закриттям справи.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Східний офіс Держаудитслужби подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що він належним чином виконав свій обов`язок із надсилання примірника протоколу на адресу позивачки, що підтверджено відповідними доказами. Вважає, що позивачку належним чином повідомлено про дату та час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Звертає увагу, що відсутність ПІБ в тексті акта неявки не означає, що суб`єкт правопорушення не був встановлений. Вказує, що позивачка станом на 02.03.2026 особисто була обізнана про час та дату розгляду справи про адміністративне правопорушення, що мало відбутись 05.03.2026

року. Наполягає, що суд першої інстанції хибно дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови №04/0011/2026пн, ця постанова є правомірною, винесена з дотриманням законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка просить рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обгрунтоване.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 05.03.2026 року першим заступником Східного офісу Держаудитслужби Самойленко В.Ю. винесена постанова №04/0011/2026пн, якою позивачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-14 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн., за фактом ненадання інформації, документів у випадках передбачених законом, щодо здійсненого замовником обґрунтування розміру очікуваної вартості, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення від 18.02.2026 року №04/0011/2026пр, висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2025-12-02-019828-а від 20.01.2026 року, встановлено порушення законодавства про закупівлі, а саме: ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом відповідно до частини 5 ст. 8 Закону України від 25.12.2015 року № 922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення ( інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності , які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності ,які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі , повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель. Під час проведення моніторингу на запит про надання пояснення з питання, яке було предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі Східного офісу Держаудитслужби від 12.01.2026 року Замовником не надані відповідні пояснення (інформація, документи) у строк до 15.01.2026, що є порушення ч.5 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VІІІ, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.164-14 КУпАП.

Вважаючи, що спірна постанова №04/0011/2026пн підлягає скасуванню, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Приписами ч.1 ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасне надання або ненадання замовником роз`яснень щодо змісту тендерної документації; тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону; розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом; неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"; ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції, тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що 05.03.2026 року першим заступником Східного офісу Держаудитслужби Самойленко В.Ю. винесена спірна постанова №04/0011/2026пн, якою позивачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-14 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн., за фактом ненадання інформації, документів у випадках передбачених законом, щодо здійсненого замовником обґрунтування розміру очікуваної вартості, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі.

Також, матеріали справи містять передбачений ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення від 18.02.2026р. №04/0011/2026пр, який складено посадовою особою відповідача за відсутності позивачки.

Порядок оформлення Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення (далі Порядок №168) затверджено наказом Державної аудиторської служби України від 01.12.2016 № 168.

Розділом ІІ Порядку №168 передбачено, що протоколи від імені органів державного фінансового контролю відповідно до статті 255 КУпАП за встановленою формою (додаток 1) мають право складати уповноважені на те посадові особи органів державного фінансового контролю.

Згідно п.3 розділу ІІ Порядку №168 протокол складається у двох примірниках, що підписуються посадовою особою, яка склала такий протокол, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовляється підписати протокол, то до протоколу вноситься відповідний запис.

Згідно п.5 розділу ІІ Порядку №168 при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права, передбачені статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно п.8 розділу ІІ Порядку №168 у разі неможливості складання протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення протокол складається в органі державного фінансового контролю. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується у визначений час до органу державного фінансового контролю для складання та підписання протоколу. Запрошення надсилається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається під розписку.

Згідно п.9 розділу ІІ Порядку №168 у разі неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у визначений у запрошенні час складається акт довільної форми, який засвідчує факт такої неявки. Акт підписується не менш як трьома посадовими особами органу державного фінансового контролю та реєструється у журналі реєстрації актів, що засвідчують факт неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (додаток 9).

Отже, на виконання вимог Порядку №168, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в органі державного фінансового контролю, позивачка мала бути запрошена до органу державного фінансового контролю зокрема рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

В свою чергу, як правильно з`ясував суд першої інстанції, відповідач у спірному випадку направив передбачене п.8 розділу ІІ Порядку №168 запрошення рекомендованим листом на адресу, яка є відмінною від місця проживання позивачки та відмінною від місцезнаходження КП КМР «МІСЬКШЛЯХТЕПЛО» (згідно даних ЄДРПОУ на час відправки запрошення), що зумовило повернення запрошення (листа) відповідачу з причини адресат відсутній за вказаною адресою.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем у спірному випадку не дотримано вимоги п.8 розділу ІІ Порядку №168, що, зокрема, зумовило порушення відповідачем приписів п.5 розділу ІІ Порядку №168 та ст.256 КУпАП при складанні протоколу - відсутність роз`яснення позивачці її прав, визначених у ст. 268 КУпАП, що в свою чергу позбавило позивачку можливості скористатись такими правами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведена правомірність процедури притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, що є самостійною підставою для скасування спірної постанови №04/0011/2026пн, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Подібний висновок вказано Верховним Судом у постанові від 15.04.2020 року у справі № 524/3644/17.

Апеляційний зауважує, що згідно ч.2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, а ч.3 ст. 317 КАС України визначено перелік порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Дослідивши аргументи скаржника стосовно порушень норм процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів зазначає, що вони не належать до переліку обов`язкових підстав для скасування судового рішення, не впливають на правильність вирішення справи та висновків суду першої інстанції за результатами розгляду спірних правовідносин.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не існує.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 09 червня 2026 року у справі № 209/2480/26 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя О.В. Головко

суддя І.Ю. Добродняк